Рішення № 10177458, 23.04.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44-Б тел. 284-18-98 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

Справа № 54/2323.04.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-торговий дім "Саванна"

простягнення 173 688,39 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Мудрецова Н.Л., довіреність б/н від 01.04.2010 р.

від відповідача не з’явився

У судовому засіданні 23.04.2010 р. відповідно до ст. 85 ГПК України за згодою представника позивача оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-торговий дім "Саванна" про стягнення 94 739,12 грн. основного боргу та 78949,27 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором №94/07 на купівлю-продаж друкованої продукції від 01.01.2007 р.

Ухвалою суду від 15.02.2010 р. порушено провадження у справі № 54/23, розгляд справи призначено на 10.03.2010 р.

У зв’язку із перебуванням судді Демченко Т.С. на лікарняному, судове засідання, призначене на 10.03.2010 р., не відбулося. Ухвалою суду від 06.04.2010 р. розгляд справи призначено на 23.04.2010 р.

Представник відповідача у судове засідання 23.04.2010 р. не з’явився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження направлялась на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 09.03.2010 р.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться у матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Видавничо-торговий дім "Саванна" був укладений договір №94/07 на купівлю-продаж друкованої продукції, відповідно до умов якого позивач, як постачальник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язався передавати у встановлені цим договором строки друковану продукцію у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, але з дотриманням умов цього договору, а відповідач, як покупець, зобов’язався приймати друковану продукцію та сплатити за неї певну грошову суму (п. 1.2. договору).

Згідно з умовами договору позивач зобов’язався поставляти відповідачу, а відповідач приймати та розповсюджувати через роздрібну мережу та іншими способами друковану продукцію та оплачувати її в асортименті, за цінами та в кількості, що визначаються в додатках до цього договору та заявках, та зазначаються у видаткових накладних на друковану продукцію (п. 1.3. договору).

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Статтею 655 ЦК України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Як стверджує позивач, у 2007 році ним була здійснена поставка друкованої продукції відповідачу на загальну суму 491 553,78 грн. Проте, наявними у матеріалах справи доказами зазначена обставина не підтверджується, так само як і не підтверджується повернення відповідачем друкованої продукції на загальну суму 110947,29 грн. За таких умов, суд вирішує спір, виходячи з наявних у матеріалах справи доказів.

Як вбачається із наданих позивачем видаткових накладних, за період з січня 2007 р. по грудень 2007 р. позивач поставив відповідачеві друковану продукцію на суму 279 214,77 грн. Вказані видаткові накладні підписані представниками обох сторін, а отже є належним доказом поставки продукції позивачем та її прийняття відповідачем.

При цьому судом не приймаються в якості доказу поставки продукції видаткові накладні № ЮЛ0607-098 від 30.05.2007 р. на суму 2325,00 грн. та № П3607-0015 від 07.09.2007 р. на суму 1440,00 грн., оскільки вони не містять підпису уповноваженого представника відповідача та відбитку печатки (штампу) відповідача.

Згідно зі ст. 692 ЦК України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до Додатку № 1 до договору № 94/07 від 01.01.2007 р. та Додаткової угоди від 05.01.2007 р. оплата продукції здійснюється протягом 15 днів (згідно з додатком № 1 до договору) та протягом 30 днів (згідно з додатковою угодою до договору) з моменту передачі товару. На момент звернення до суду строки для оплати поставленої позивачем друкованої продукції відповідачем пропущені.

Як свідчить інформація, що міститься в журналі проводок за 01.01.2006 р. –21.12.2007 р. по контрагенту ТОВ "Саванна", накладні, що додані позивачем до позовної заяви, були частково оплачені відповідачем у сумі 47 475,23 грн. Також з наявних у матеріалах справи доказів та пояснень позивача вбачається, що за період з січня 2008 р. по лютий 2010 р. відповідач частково погасив заборгованість на загальну суму 41400,00 грн.

Крім того, відповідач повернув позивачеві друковану продукцію на загальну суму 9 765,66 грн., що підтверджується видатковими накладними на повернення та бухгалтерською довідкою № 100 від 26.02.2009 р.

Таким чином, заборгованість відповідача становить 180 573,88 грн.

279 214,77 грн. –47 475,23 грн. –41400,00 грн. –9 765,66 грн. = 180 573,88 грн.

Між тим, як вбачається зі змісту позову, позивач просить стягнути з відповідача 94 739,12 грн. Оскільки в силу вимог ст. 83 ГПК України суд позбавлений права виходити за межі заявлених позовних вимог без відповідного клопотання позивача, позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню у розмірі 94 739,12 грн.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 78 949,27 грн. штрафу, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 5.4. договору, яким передбачено, що прострочення покупцем виконання грошових зобов’язань за договором більше ніж на 15 календарних днів є підставою для дострокового розірвання договору за ініціативою постачальника, при цьому постачальник має право вимагати від покупця сплати штрафу у розмірі 100% від неоплаченої суми без ПДВ.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд дійшов висновку про його обґрунтованість, а тому позовні вимоги про стягнення штрафу підлягають задоволенню у сумі 78 949,27 грн. за розрахунком позивача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної та своєчасної оплати поставленої позивачем продукції та не навів підстав для звільнення від обов’язку її оплатити.

З урахуванням викладених вище обставин справи, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю у загальній сумі 173 688,39 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу України згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Видавничо-торговий дім "Саванна" (04071, м. Київ, вул. Щекавицька, буд. 44, ідентифікаційний код 33304821) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Едіпресс Україна" (03150, м. Київ, вул. Димитрова, 5, корп. 10А, ідентифікаційний код 31057188) 94 739 (дев’яносто чотири тисячі сімсот тридцять дев’ять) гривень 12 коп. основного боргу, 78 949 (сімдесят вісім тисяч дев’ятсот сорок дев’ять) гривень 27 коп. штрафу, 1 736 (одну тисячу сімсот тридцять шість) гривень 88 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 24.06.2010 р.