Постанова № 10177291, 14.06.2010, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ № 2а-2029/10/2370 14.06.2010 р. м. Черкаси

16 год. 20 хв.

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Чубар Т.М.,

при секретарі Дуженко С.А,

за участю прокурора відділу прокуратури Черкаської області Пащенка С.М.,

представника позивача управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області Добровольської С.А. за довіреністю № 240/07 від 28.01.2010р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Звенигородського міжрайонного прокурора Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області до селянського (фермерського) господарства «Форсінг»про стягнення простроченої заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернувся Звенигородський міжрайонний прокурор Черкаської області в інтересах держави в особі управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області, в якому просить стягнути з селянського (фермерського) господарства «Форсінг»заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в сумі 6 954 грн. 71 коп.

Прокурор та представник позивача позовні вимоги підтримали повністю, обґрунтовуючи їх тим, що відповідач зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Станом на 05.05.2010р. відповідач має заборгованість до Пенсійного фонду України зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 року, лютий 2010 року в розмірі 6 954 грн. 71 коп., яку позивач просить стягнути на його користь.

Відповідач належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду справи в судове засідання не зявився, про причину своєї неявки не повідомив, заперечення на позов не надав, а тому суд вирішив провести розгляд справи за його відсутності на підставі наявних матеріалів справи.

Заслухавши пояснення і доводи прокурора та представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»№1058-IV від 09.07.2003р. (далі за текстом Закон).

Страхувальниками, що згідно статті 17 Закону зобовязані, окрім іншого нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, а також у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом, подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду є:

роботодавці, зокрема підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру;

застраховані особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 та частині першій статті 12 Закону, як то фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності та особи, які досягли 16-річного віку та не належать до кола осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню відповідно до статті 11 Закону, у тому числі іноземці та особи без громадянства, які постійно проживають або працюють на території України, громадяни України, які постійно проживають або працюють за межами України, якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, мають право на добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду зазначені вище страхувальники набувають з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду зокрема на підставі відповідної заяви або відомостей з реєстраційної картки, наданих державним реєстратором згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

Судом встановлено, що відповідач селянське (фермерське) господарство «Форсінг»зареєстрований як субєкт підприємницької діяльності Звенигородською районною державною адміністрацією Черкаської області 17.08.2000р., ідентифікаційний код 30976976 (свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності-юридичної особи від 17.08.2000р.).

З огляду на викладені вище норми Закону відповідач є страхувальником, в розумінні цього Закону, та зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за реєстраційним номером2310031470.

Обовязок страхувальника (платника страхових внесків) нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, визначено, як зазначалось вище, статтею 17 Закону.

Так, згідно з ч. 6 статті 20 Закону страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

При цьому базовим звітним періодом для страхувальників-роботодавців, зокрема підприємств, установ і організацій, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб є календарний місяць;

а для страхувальників-застрахованих осіб, в тому числі фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, з урахуванням тих, які обрали особливий спосіб оподаткування, та членів сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності; осіб, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності квартал.

Перерахування страхових внесків здійснюється страхувальниками одночасно з одержанням (перерахуванням) коштів на оплату праці (виплати доходу), у тому числі в безготівковій чи натуральній формі або з виручки від реалізації товарів (послуг).

Слід зазначити, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (стаття 20 Закону).

Згідно поданих селянським (фермерським) господарством «Форсінг» до управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області розрахунків суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за грудень 2009 року, лютий 2010 року, розмір останніх відповідачем визначено самостійно на загальну суму 6 954 грн. 71 коп.

В той же час, грошові кошти в рахунок погашення заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за цей період відповідач в установлені статтею 20 Закону строки не перерахував у звязку з чим утворилася заборгованість перед Пенсійним фондом України за грудень 2009 року, лютий 2010 року у розмірі 6 954 грн. 71 коп.

Відповідно до ч. 2 статті 106 Закону суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Керуючись п. 8.2 п. 8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003р. у звязку з несплатою селянським (фермерським) господарством «Форсінг» самостійно розрахованих сум страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в установлені строки позивачем на адресу відповідача були направлені вимоги №Ю-14 від 01.02.2010р. на суму 19 029 грн. 65 коп. та №Ю-14 від 01.04.2010р. на суму 20 332 грн. 05 коп., отримані уповноваженою особою відповідача 04.02.2010р. та 10.04.2010р. відповідно.

Частиною 3 статті 106 Закону визначено, що протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі ж незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, страхувальник узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Селянським (фермерським) господарством «Форсінг»вимоги про сплату недоїмок №Ю-14 від 01.02.2010р. та №Ю-14 від 01.04.2010р. в порядку узгодження не оскаржувались, страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України за грудень 2009 року, лютий 2010 року в розмірі 6 954 грн. 71коп. протягом встановленого для їх сплати строку не сплачені.

Оскільки право територіального органу Пенсійного фонду на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено ч.3 статті 106 Закону, суд вважає доведеним право позивача на стягнення з відповідача заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 року, лютий 2010 року в розмірі 6 954 грн. 71 коп.

Відповідно до статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з селянського (фермерського) господарства «Форсінг», ідентифікаційний код 30976976, на користь управління Пенсійного фонду України в Звенигородському районі Черкаської області 6 954 грн. (шість тисяч девятсот пятдесят чотири) грн. 71 коп. заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за грудень 2009 року та лютий 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд в порядку статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження не була подана, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

СуддяТ.М. Чубар

Повний текст постанови виготовлений 18 червня 2010 року.