Постанова № 10176937, 24.06.2010, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2а-2330/10/1770

24 червня 2010 року 09год. 43хв. м. Рівне Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Друзенко Н.В. за участю секретаря судового засідання Пушкової О.В. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:

позивача: представник ОСОБА_1

відповідача: представник не з'явився третьої особи позивача: представник <Текст >третьої особи відповідача: представник <Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Здолбунівська об'єднана державна податкова інспекція <Список ><Позивач в особі >третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача <3-тя особа >

доСуб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_2 третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача <3-тя особа >

про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернувся з позовом до відповідача про стягнення заборгованості перед бюджетом на загальну суму 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 44 коп.

В судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення, що співпадають з позицією, викладеною в позовній заяві, повністю підтримав позовні вимоги, просить позов задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, причини неприбуття суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином та своєчасно.

Судом не визнавалася обовязковою участь відповідача в судовому засіданні. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача на підставі наявних доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно і всебічно зясувавши всі обставини справи в їх сукупності на підставі чинного законодавства, перевіривши їх дослідженими у судовому засіданні доказами, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.

Судом встановлено, що відповідач зареєстрований як фізична особа - підприємець розпорядженням виконавчого комітету Острозької міської ради від 27.04.2006 року (а.с.4), як платник податків взятий на облік в Острозькому відділенні Здолбунівської ОДПІ з 27.04.2006 року, перебуває на спрощеній системі оподаткування, обліку та звітності та є платником єдиного податку (а.с.6).

Станом на 19.05.2010 року - період, що передував даті звернення позивача до суду, згідно даних обліку позивача за відповідачем рахувалася заборгованість перед бюджетом по сплаті єдиного податку в сумі 938,44 грн. та по штрафним санкціям з податку на додану вартість в сумі 340,00 грн., разом 1278,44 грн.

Статтею ст. 67 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з ч.2 п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” №797/98 від 03.07.1998 року, ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Згідно заяви про застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності відповідач здійснює такий вид діяльності, як посередництво в торгівлі деревиною та будівельними матеріалами (а.с. 5).

Згідно з рішенням Острозької міської ради №440 від 19.06.2008 року, ставка єдиного податку для обраного відповідачем виду діяльності встановлена в розмірі 200 грн.(а.с. 8)

Пунктом 3 ч.1 ст.9 Закону України “Про систему оподаткування” №1251-XII від 25.06.1991 року встановлено, що платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

За правилами ч.6 п.2 Указу Президента України “Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва” №797/98 від 03.07.1998 року, суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Крім того, податковим органом було встановлено факт порушення відповідачем вимог законодавства у вигляді несвоєчасного подання податкових декларацій по податку на додану вартість, відповідальність за яке передбачена пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"№2181-ІІІ від 21.12.2000 року. Внаслідок цього, відповідно до п."а" пункту 4.1.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, позивачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000411730/0 від 22.02.2010 року, яким відповідачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість за штрафними санкціями у розмірі 340,00 грн. (а.с.10).

Відповідно до п.7.8.1. пункту 7.8. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97- ВР, податковим періодом є один календарний місяць.

Відповідно до п.п “а”, “б” пункту 4.1.4. ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000року № 2181-ІІІ, податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Станом на день розгляду справи у суді заборгованість відповідача перед бюджетом не погашена і складає 1278,44 грн., в тому числі: по сплаті єдиного податку в сумі 938,44 грн. та по штрафним санкціям з податку на додану вартість в сумі 340,00 грн., що підтверджується довідкою про заборгованість перед бюджетом (а.с.3).

Частиною 1 ст. 14 Закону України “Про систему оподаткування” від 25 червня 1991 року N1251-XII встановлено, що податок на додану вартість належить до загальнодержавних і справляється на всій території України.

Відповідно до п. 4.2.1. Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, якщо сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність та повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне і повне погашення нарахованого податкового зобов'язання та має право на оскарження цієї суми у порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки відповідач не оскаржував суму заборгованості, визначену податковим органом по податку на додану вартість податковим повідомленням - рішенням № 0000411730/0 від 22.02.2010 р., то загальна сума податкової заборгованості є узгодженою і підлягає сплаті.

Відповідно до пп.17.1.1. п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.

Крім того, відповідно до п.17.3. ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, сплата (стягнення) штрафних санкцій, прирівнюється до сплати (стягнення) податку.

Відповідно до п. 3.1.1 ст. 3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду. Пунктом 11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” встановлено право державних податкових інспекцій подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

У відповідності зі ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, водночас ч. 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади (до яких належать і органи державної податкової служби) та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” №509-XII від 04.12.1990 року, державним податковим інспекціям надано право подавати до суду позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Примусове стягнення податкової заборгованості це передбачена законодавством України процедура погашення податкової заборгованості платника податків шляхом звернення стягнення на активи відповідного платника податків. Згідно зі ст.3 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, активи платників податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкових зобов'язань виключно за рішенням суду.

Активами платника податків, як зазначено у п.1.7 ст.1 Закону України “Про порядок погашення податкових зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” №2181-III від 21.12.2000 року, є кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.

Завершальною стадією судового провадження є виконавче провадження. Згідно з вимогами ст.50 Закону України “Про виконавче провадження” №606-XIV від 21.04.1999 року, стягнення за виконавчими документами в першу чергу звертається на кошти боржника в гривнях та іноземній валюті, інші цінності, в тому числі кошти на рахунках та вкладах боржника в установах банків та інших кредитних організаціях, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів, а у разі відсутності у боржника коштів та цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржникові інше майно, за винятком майна, на яке згідно з законом не може бути накладено стягнення.

За таких підстав, податковий борг відповідача підлягає стягненню в судовому порядку, при цьому немає необхідності визначати спосіб і порядок такого стягнення, позаяк примусове стягнення здійснюється за рахунок активів боржника в силу Закону.

Крім того, суд уточнює правовий статус відповідача, як суб"єкта підприємницької діяльності-фізичної особи, у відповідності до вимог чинного законодавства, що не являється заміною неналежної сторони.

За наведених обставин, позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами і підлягають до задоволення повністю.

Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України з відповідача не стягуються.

Керуючись статтями <Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

< Текст >Позов задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 заборгованість перед бюжетом на загальну суму 1278 (одна тисяча двісті сімдесят вісім) грн. 44 коп.

- по сплаті єдиного податку в сумі 938 грн. 44 коп. до місцевого бюджету м. Острог на р/р 34212379700005 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588330;

- по сплаті податку на додану вартість в сумі 340 грн. 00 коп. до Державного бюджету України на р/р 31112029700005 в ГУДКУ в Рівненській області, МФО 833017, код ЄДРПОУ 22588330.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10-ти днів з дня складання постанови в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя <Підпис >Друзенко Н.В.

Постанова складена в повному обсязі 25.06.10р.