Постанова № 10176860, 22.06.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1799/10/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Алєксєєвої Н.Ю.,

при секретарі Кусайло Я.Г.,

за участю представника позивача - Смик В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Полтавідо Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс"про стягнення податкового боргу, -

В С Т А Н О В И В:

29 квітня 2010 року позивач Державна податкова інспекція в м.Полтавізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс"про стягнення податкового боргу у сумі 37 157 грн. 64 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що за Товариством з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс" рахується податковий борг в розмірі 37157,64 грн. (в тому числі за основним платежем 35 386,8 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 1770,84 грн.), який у добровільному порядку відповідачем не сплачений, а тому підлягає стягненню в судовому порядку.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Відповідач в судове засідання не зявився, заперечень проти адміністративного позову не надав, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Судова повістка, направлена судом за адресою: вул. Зінківська, 8 кв. 53, м. Полтава, повернулася з поштовою відміткою «організація вибула». Разом із тим, згідно наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований саме за цією адресою.

Частиною 8 статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. Таким чином, суд вважає, що відповідач повідомлений належним чином.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе провести розгляд справи за даною явкою сторін.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та дослідивши інші докази в їх сукупності, суд встановив такі обставини.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс" (ідентифікаційний код 24827862) зареєстроване Виконавчим комітетом Полтавської міської ради, про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №711256 від 20.06.1997 року та з 23.06.1997 року перебуває на обліку як платник податків у Державній податковій інспекції у м. Полтаві.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»одним із завдань органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Згідно статті 11 вказаного Закону, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право: здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2009 року проведена невиїзна документальна перевірка з питання збільшення суми податкових зобовязань при визнанні умовного продажу товарних залишків та основних фондів після анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс".

За результатами проведеної перевірки складено акт №85/152 від 02.02.2009 року, в якому зафіксовано порушення відповідачем пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме не збільшено суми податкових зобовязань при визнанні умовного продажу основних фондів та товарних залишків.

Відповідно до підпункту «ґ»пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість»реєстрація осіб як платників податку на додану вартість діє до дати її анулювання, яка відбувається у випадках, якщо особа, зареєстрована як платник податку, не надає податковому органу декларації з цього податку протягом дванадцяти послідовних податкових місяців або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність оподатковуваних поставок протягом такого періоду, а також у випадках, визначених законодавством стосовну порядку реєстрації субєктів господарювання.

Анулювання реєстрації на підставі, визначеної у цьому пункту, здійснюється за ініціативою відповідного податкового органу або такої особи.

Згідно указаного пункту статті 9 Закону платник податку, в обліку якого на день анулювання реєстрації знаходяться товарні залишки або основні фонди, стосовно яких був нарахований податковий кредит у минулих або поточному податкових періодах, зобов'язаний визнати умовний продаж таких товарів за звичайними цінами та відповідно збільшити суму своїх податкових зобов'язань за наслідками податкового періоду, протягом якого відбувається таке анулювання.

Згідно акту перевірки, 24.12.2007 року за заявою відповідача ДПІ у м. Полтаві виключило з Реєстру платників ПДВ Товариство з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс", у звязку з переходом на спрощену систему оподаткування за ставкою 10%.

В податковому періоді, протягом якого відбулося анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до звітності з податку на прибуток підприємство мало товарні залишки на суму 1700,00 грн. та мало основні фонди в сумі 7 084 грн. Тобто очікувана сума умовно нарахованого податку на додану вартість на основні фонди становить 35 416,8 грн. Отже, умовний продаж повинен бути відображений у податковій декларації з ПДВ за IV квартал 2007 року. Але, як зазначено позивачем в акті, підприємством була подана декларація з показниками, які свідчать про відсутність проведеного нарахування умовного продажу, чим порушено вимоги пункту 9.8 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість».

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних.

Згідно підпункту «в»пункту 4.2.2 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Підпунктом 17.1.4. статті 17 цього Закону встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, визначеними у підпункті "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний (крім випадків, коли податкова декларація не приймається всупереч нормам цього Закону) сплатити штраф у розмірі п'яти відсотків суми донарахованого податкового зобов'язання, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

За висновками ДПІ у м. Полтаві, на підставі підпунктів 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», пункту 17.1.4 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»та Порядку заповнення декларації з ПДВ №166 від 30.05.1997 року, позивачем збільшено суму, що за результатами звітного періоду підлягає сплаті платником податку до бюджету, на 35 416,8 грн. із застосуванням штрафних санкцій.

Так, 12.03.2009 року позивачем було винесене податкове повідомлення-рішення №0005661502/0, яким визначено відповідачу податкове зобовязання у розмірі 37 187,64 грн., у тому числі: 35 416,80 грн. основний платіж та 1 770,84 грн. штрафні (фінансові) санкцій.

Відповідно до зворотного боку облікової картки відповідача за ним рахується переплата у розмірі 30,0 грн. у зв'язку з чим позивач просить стягнути борг у сумі 37 157, 64 грн.

Рішення було отримано відповідачем 25.03.2009 року, що підтверджується копією повідомлення про отримання поштового відправлення із підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс" про отримання, однак, в порушення строків, встановлених законодавством, податкове зобовязання в сумі 37 157, 64 грн. відповідачем не сплачено.

На підставі підпункту 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами»09.01.2009 року ДПІ у м. Полтаві було винесено і направлено відповідачу першу податкову вимогу №1/814 про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобовязаннями в сумі 37 157, 64 грн., яка отримана підприємством 23.07.2009 року, що підтверджується відповідним підписом представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс". Крім того, 26.08.2009 року позивачем на адресу відповідача направлялася друга податкова вимога №2/1187 про сплату суми податкового боргу платника податків за узгодженими податковими зобовязаннями в сумі 37 157, 64 грн., яка повернулася на адресу ДПІ у м. Полтаві у зв'язку відсутністю організації за місцем реєстрації, внаслідок чого, 28.09.2009 року розміщена на дошці податкових оголошень. Однак, відповідачем вказана сума в добровільному порядку не сплачена, у звязку із чим, ДПІ у м. Полтаві було винесено рішення №204 від 28.10.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.

Згідно розрахунку податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс" на 29.03.2009 року, податок на додану вартість становить: 35 386,80 грн. донараховано основного платежу; 1770,84грн. донараховано штрафні санкції. Всього 37 157, 64 грн.

Таким чином, загальна сума податкового боргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс" по податку на додану вартість складає 37 157, 64 грн., який станом на дату розгляду справи в суді, відповідачем не сплачений.

На підставі пункту 11 статті 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Граничний строк стягнення податкового боргу, визначений пунктом 15.2 статті 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та цільовими фондами», позивачем дотримано.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість позивних вимог Державної податкової інспекції в м. Полтаві та необхідність задоволення адміністративного позову.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м. Полтаві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс" про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Комп'ютерсервіс" податковий борг з податку на додану вартість до державного бюджету м. Полтави р/р 31117029700002 код бюджетної класифікації платежу 3014010100, одержувач УДК у м. Полтаві, ЗКПО 34698804, банк одержувача: ГУДКУ у Полтавській області МФО 831019, у сумі 37 157 грн. 64 коп. (тридцять сім тисяч сто п'ятдесят сім гривень шістдесят чотири копійки).

Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 29 червня 2010 року.

СуддяН.Ю. Алєксєєва