Постанова № 10176426, 29.06.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2010 р. № 2а-2187/10/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-суддіГулкевич І.З.

при секретарі Галійчук А.В.

за участю представників:

від позивача Твердохліб Л.П.

від відповідача Томашівський О.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові в залі суду адміністративну справу за позовом

ПП "Компанія БМС"

до ДПІ у Личаківському р-ні м.Львова

пропро скасування податкового повідомлення-рішення ,

від 27.02.2010 р. №0000362320/0/4558 та №0000372320/0/4559,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Приватне підприємство «Компанія «БМС»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Личаківському районі м. Львова про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 27.02.2010 р. №0000362320/0/4558 по податку на прибуток в сумі 22870 грн. та №0000372320/0/4559 по податку на додану вартість в сумі 18296 грн.

Позивач свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що в ході ведення господарської діяльності було укладено ряд договорів на виконання робіт. контрагентами позивача здійснювалося виконання пуско-налагоджувальних та монтажних робіт, які повязані з господарською діяльністю підприємства, відповідно після виконання робіт позивачем сплачено суми виконаних робіт і відповідно до законодавства віднесено суми до валових витрат та податкового кредиту відповідного податкового періоду. ПП «Компанія «БМС»до перевірки представлено належним чином оформлені документи, що підтверджують факти здійснення згаданих операцій договори, специфікації до договорів, акти виконаних робіт, податкові накладні, платіжні документи про оплату робіт, які складені у відповідності до Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, Закону України „Про податок на додану вартість” і відповідно у підприємства є всі підстави для формування валових витрат та податкового кредиту.

Представник позивача просив суд позов задоволити повністю з підстав зазначених в позовній заяві та поясненнях поданих представником.

Представник відповідача по суті позову заперечив з підстав, що позивачем не представлено до перевірки підтверджуючих документів, які підтверджували факт понесення витрат на здійснення послуг, а також доказів, які б підтверджували подальше їх використання у власній господарській діяльності. Також, не можливо визначити вартість фактичних витрат при виконанні монтажних та пусконалагоджувальних робіт, а тому підстав включення сум до валових витрат передумов у відповідності до п.п.5.2.1 п.5.2. та п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, та включення до податного кредиту у відповідності до п.п.5.2.1 п 5.2 та п.п. 5.3.9 п.5.3 Закону України „ Про податок на додану вартість” не було.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечення проти позову підтримав, просив суд в позовних вимогах відмовити повністю.

Безпосередньо, всебічно, повно га об'єктивно дослідивши наявні у справі докази, заслухавши думку представників сторін, давши їм оцінку, суд встановив наступне.

Державною податковою інспекцією у Личаківському районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.2007 року по 30.09.2009 року, за результатами якої складено Акт від 15.02.2010 року №63/23-2/32483588, яким встановлено порушення позивачем Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” та Закону України „Про податок на додану вартість”. На підставі Акту перевірки Акт від 15.02.2010 року №63/23-2/32483588 ДПІ у Личаківському районі м. Львова винесено податкові повідомлення-рішення від 27.02.2010 р. №0000362320/0/4558, яким визначено суму податковою зобов'язання за платежем по податку на прибуток в сумі 22870 грн. та №0000372320/0/4559, яким визначено суму податковою зобов'язання за платежем по податку на додану вартість в сумі 18296 грн.

02.10.2007 року ПП «Компанія «БМС»укладено договір №25/07/2 з ТОВ «Профліга»(виконавець) зобов»язується виконати пуско-налагоджувальні роботи технологічного обладнання на заправці WOG (с. Вишневе Волинської області) на загальну вартість 18400 грн. з ПДВ. ТОВ «Профліга»виписано податкову накладну від 10.10.2007 року №1010000007 на загальну суму 18400 грн. та складено акт виконання пуско-налагоджувальних робіт.

29.10.2007 року ПП «Компанія «БМС»укладено договір №32/07/41м з ТОВ «Профліга»(виконавець) зобов»язується виконати пуско-налагоджувальні роботи технологічного обладнання у Центральному аеропорті на загальну вартість 11000 грн. з ПДВ. ТОВ «Профліга»виписано податкову накладну від 31.10.2007 року №1031000045 на загальну суму 11000 грн. та складено акт виконання пуско-налагоджувальних робіт від 29.10.2007.

31.10.2007 року ПП «Компанія «БМС»укладено договір №32/07/46м з ТОВ «Профліга»(виконавець) зобов»язується виконати пуско-налагоджувальні роботи технологічного обладнання у ресторані ТОВ «Укр-Фуд»на загальну вартість 8000 грн. з ПДВ. ТОВ «Профліга»виписано податкову накладну від 31.10.2007 року №1031000046 на загальну суму 11000 грн. та складено акт виконання пуско-налагоджувальних робіт.

20.11.2007 року ПП «Компанія «БМС»укладено договір №38/07 з ТОВ «Профліга»(виконавець) зобов»язується виконати пуско-налагоджувальні роботи технологічного обладнання у відділі освіти Жовківської райдержадміністрації на загальну вартість 7000 грн. з ПДВ. ТОВ «Профліга»виписано податкову накладну від 30.11.2007 року №1130000002 на загальну суму 7000 грн. та складено акт виконання пуско-налагоджувальних робіт.

02.04.2009 року ПП «Компанія «БМС»укладено договір №02/04/09 з ТОВ «Втордеревпром»(виконавець) зобов»язується виконати пуско-налагоджувальні роботи технологічного обладнання у готелі «Спорт»(м.Ужгород) на загальну вартість 15825,60 грн. з ПДВ. ТОВ «Профліга»виписано податкову накладну від 29.04.2009 року №4290000001 на загальну суму 15825,60 грн. та складено акт виконання пуско-налагоджувальних робіт.

26.05.2009 року ПП «Компанія «БМС»укладено договір №26/05/09 з ТОВ «Втордеревпром»(виконавець) зобов»язується виконати пуско-налагоджувальні роботи технологічного обладнання у готелі «Спорт»(м.Ужгород) на загальну вартість 12962 грн. з ПДВ. ТОВ «Профліга»виписано податкову накладну від 26.05.2009 року №5260000007 на загальну суму 12962 грн. та складено акт виконання пуско-налагоджувальних робіт.

Платіжні документи про оплату ПП «Компанія «БМС»виконаних робіт контрагентами ТОВ «Втордеревпром»та ТОВ «Профліга»свідчать, що позивачем понесено витрати та відповідно право на включення до податкового кредиту відповідних сум. Також, слід відзначити, що позивачем долучено до матеріалів справи докази, які свідчать про подальшу реалізацію робіт іншим контрагентам, тобто використання у свої господарській діяльності.

Згідно зі ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування. їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.. 8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 6 ГК України, загальними принципами господарювання в Україні є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання, свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом, вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України, заборона незаконною втручання органів державної влади та органів місцевою самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.

Згідно ст. 44 цього ж Кодексу, підприємництво здійснюється на основі самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону, комерційного розрахунку та власного комерційною ризику.

Відповідно до ст.67 цього ж Кодексу, відносини підприємства з іншими підприємствами. організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд, і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до нього ж Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд.

Приймаючи спірне рішення, відповідач надав відповідну оцінку, як фактам встановленим перевіркою так і запереченням позивача. При цьому, при розгляді справи, суд не може підміняти думку контролюючого органу своєю думкою, оскільки це буде порушувати встановлений законодавством порядок проведення перевірки та прийняття рішення.

Завдання суду визначенні ст. 2 КАС України, у свою чергу, завдання відповідача у справі щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства визначені ст. 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», такі є відмінними між собою і не можуть підміняти одне одною.

Суд не може собою підміняти відповідача у справі щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства та надавати оцінку тим доказам обставинам і фактам, які не були відомі відповідачу на час прийняття спірного рішення.

Щодо спірного податкового повідомлення - рішення 27.02.2010 р. №0000362320/0/4558 ДПІ у Личаківському районі м. Львова, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, оскільки такі не ґрунтуються на приписах законодавства.

Зокрема, а Акті перевірки зазначено, що ПП «Компанія «БМС»не підтверджено валових витрат на здійснення послуг контрагентами ТОВ «Втордеревпром»та ТОВ «Профліга», оскільки не надано відповідних документів, які підтверджують витрати. В подальшому перевіряючими описується документи, які були використані при проведені перевірки та зроблено ще один висновок, який полягав в тому, що не надано доказів, які б підтверджували подальше їх використання у власній господарській діяльності. Також, не можливо визначити вартість фактичних витрат при виконанні монтажних та пусконалагоджувальних робіт.

Тому, суд прийшов до висновку, що наявність документів, які перелічені в Акті перевірки, що робить їх достатніми підставами для доведення існування господарських операцій між контрагентами та відображення у бухгалтерському обліку та звітності, і відповідно відображення у податковій звітності.

Згідно з п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звiтного перiоду у зв'язку з пiдготовкою, органiзацiєю, веденням виробництва, продажем продукцiї (робiт, послуг) i охороною працi, у тому числi витрати з придбання електричної енергiї (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цiєї статтi.

Згідно із нормою п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не належать до складу валових витрат будь-якi витрати, не пiдтвердженi вiдповiдними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення i зберігання яких передбачена правилами ведення податкового облiку.

Згідно п.2.4 ст.2 Положення „Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (надалі - „Положення”, вимогам ст..9 „Закону про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені перед початком здійснення господарської операції. Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа ( форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарських операцій, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно ст..2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність, дія цього закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності. А також на представництва іноземних субєктів господарської діяльності (далі-підприємства), які зобовязані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Згідно п.3.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Щодо спірного податкового повідомлення - рішення 27.02.2010 р. №№0000372320/0/4559 ДПІ у Личаківському районі м. Львова, судом не приймаються до уваги твердження відповідача, оскільки такі не ґрунтуються на приписах законодавства.

Згідно п. 1.7. Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшиш податкове зобов'язання звітною періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.2.3. н. 7.2. сі. 7 цього ж Закону, податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується па кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

Згідно п.п. 7 3.1. п. 73. ст. 7 цього ж Закону, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) па банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчу факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Згідно з п.п.7.4.1 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, податковий кредит складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг) вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) на основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітною податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

На підтвердження виконання дисциплін оподаткування та реальності (товарності) проведення господарських операцій за вищевказаними договорами позивачем подано суду, копії податкових декларацій з податку на додану, копії платіжних про оплату робіт, копії податкових накладних отриманих від ТОВ «Профліга»та ТОВ «Втордеревпром», копії актів приймання виконаних робіт, а також докази надання послуг за договірними зобовязаннями з іншими контрагентами.

Судом не встановлено невідповідність вказаних документів вимогам чинного законодавства.

Крім цього, судом встановлено, що контрагенти позивача ТОВ «Профліга»та ТОВ «Втордеревпром»на час здійснення вищевказаних господарських операцій були включені до Єдиного державною реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, відтак позивач не може нести відповідальність ні за несплату цим контрагентами податків. Зібрані по справі докази підтверджують фактичність здійснення (товарність) господарських операцій за вищевказаними договорами, що спростовує заперечення відповідача про фіктивність таких операцій.

Стаття 70 КАС України встановлює правила належності доказів, які визначають об'єктивну можливість доказу підтверджувати обставину, що має значення для вирішення справи, а також правила допустимості доказів, що визначають демпінгову можливість конкретного доказу підтверджувати певну обставину у справі. Предметом доказування, згідно з ч. 1 ст. 138 КАС України, є обставини (факти), якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення на які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Однак на підставі вимог ст. 49. 70 КАС України, позивач зобовязаний добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами, а відтак зобов'язаний обґрунтовувати належність доказів для підтвердження своїх позовних вимог. що позивачем не зроблено.

Таким чином, позовні вимоги позивача про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 27.02.2010 р. №0000362320/0/4558 по податку на прибуток в сумі 22870 грн. та № 0000372320/0/4559 по податку на додану вартість в сумі 18296 грн., підлягають задоволенню.

Керуючись ст.. 7 -14, 69, 70, 159-163, 167 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Адміністративний позов задоволити повністю.

2.Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м. Львова від 27.02.2010 р. №0000362320/0/4558 по податку на прибуток в сумі 22870 грн. та №0000372320/0/4559 по податку на додану вартість в сумі 18296 грн.

3.Судові витрати покласти на відповідача.

4.Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

5.Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 21 червня 2010 року

Суддя І.З.Гулкевич

Суддя Гулкевич І.З.