Ухвала суду № 101761679, 07.12.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

1 із 5 Справа № 303/9586/21

Провадження №1-кп/303/1012/21

Номер рядка статистичного звіту 252

Ухвала

07 грудня 2021 року м.Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

в складі: головуючої Маргитич О.І.

секретар Болдижар О.В.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мукачеві клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кучава, Мукачівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, раніше не судимого,

- обвинуваченого за частиною 3 статті 307 КК України,-

з участю сторін та учасників кримінального провадження:

прокурора Прохорова С.А.

захисника Буташ А.І.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В:

До Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області 03 грудня 2021 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021071040000997 стосовно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України.

Ухвалою суду від 03 грудня 2021 року, з урахуванням вимог статті 314 КПК УКраїни призначено підготовче судове засідання на 09 грудня 2021 року о 10 годині 00 хвилин, тобто в межах визначеного строку тримання під вартою обвинуваченого, як зазначено в обвинувальному акті.

06 грудня 2021 року о 16 годині 39 хвилин прокурор Мукачівської окружної прокуратури звернувся до суду з клопотання про обрання запобіжного заходу стосовно ОСОБА_1 . 07 грудня 2021 року о 08 годині 42 хвилини надійшло повідомлення ДУ «Закарпатська установа виконання покарань №9», що стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою по 07 грудня 2021 року включно. У разі відсутності судового рішення щодо запобіжного заходу, ув`язненого буде звільнено відповідно до частини 5 статті 202 КПК України.

Клопотання сторони обвинувачення мотивоване тим, що 10 жовтня 2021 року ОСОБА_1 , було повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 307 КК України, - тобто незаконне зберігання, психотропних речовин, з метою збуту. ОСОБА_1 , було повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України - тобто незаконне зберігання, психотропних речовин в особливо великих розмірах та особливо небезпечних наркотичних засобів, з метою збуту.

У вчиненні даного кримінального правопорушення обґрунтовано підозрюється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженець села Кучава,

2 із 5

Мукачівського району, зареєстрований та проживаючий АДРЕСА_1 , громадянин України, тимчасово не працюючий, одружений, на утриманні має двох малолітніх дітей, раніше не судимий. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до дванадцяти років з конфіскацією.

Прокурор, покликається на те, що вказані обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених пунктами 1,2,3,5 частини 1 статті 177 КПК України, а саме, перебуваючи на волі ОСОБА_1 може переховується від суду, розуміючи невідворотність покарання за вчинений ним тяжкий злочин; незаконно впливати на свідків кримінального провадження, які на даний час не допитані та вчинити інше кримінальне правопорушення. Зокрема, ОСОБА_1 може вчиняти погрози, умовляння до свідків кримінального провадження, оскільки останній занючи, які склалися для нього обставини та до чого вони можуть призвести, з метою уникнення покарання може відшукати свідків події, чинити на них психологічний або фізичний вплив з метою примусу їх до зміни або відмови від своїх показів, а також схиляти свідків до дачі неправдивих показань про вчинення останнім кримінального правопорушення; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, прокурор просив задоволити клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 . При вирішенні питання про обрання застави ОСОБА_1 , просив обрати максимальний розмір застави.

Обвинувачений та його захисник Буташ А.І. не заперечували проти задоволення клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого, просили зменшити розмір застави.

Заслухавши думку сторін кримінального провадження, вивчивши наданий суду обвинувальний акт, суд приходить до наступного.

Розгляд клопотання про обрання, зміну, чи скасування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжного заходу, обраного щодо обвинуваченого, є процесуальною дією, яку суд фактично здійснює до постановлення процесуального рішення за результатами розгляду. Моментом зміни, скасування, припинення запобіжного заходу на даній стадії провадження може вважатись час після винесення відповідного судового рішення у виді ухвали згідно частини 2 статті 369 КПК України.

Суд заслухавши сторони кримінального провадження, зазначає, що при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд ураховує вимоги статі 29 Конституції України, статті 9 Загальної Декларації прав людини, статті 5 Європейської Конвенції про захист

прав людини та основних свобод, статті 12 КПК України, за змістом яких обмеження

права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_1 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 307 КК України, яке відноситься до категорії особливо тяжких злочинів, за яке визначено кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна.

Згідно вимог статті 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватись від слідства та суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Вимогами статті 178 КПК України передбачені обставини, що враховуються при обранні або продовженні дії запобіжного заходу, зокрема тяжкість покарання, яке загрожує відповідній особі, вік та стан здоров`я обвинуваченого, міцність соціальних зв`язків, в тому числі наявність родини та утриманців, наявність постійного місця роботи, наявність

3 із 5

судимостей, дотримання обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувались раніше та інші обставини.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що хоча суворість можливого вироку є елементом, який має бути прийнятим до уваги при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно, необхідність продовження строку тримання під вартою не може оцінюватися з виключної абстрактної точки зору та лише з точки зору тяжкості злочину (рішення у справі «Мамедов проти Росії»).

Наявність підстав для тримання обвинуваченого під вартою має оцінюватися в кожній справі з урахуванням її конкретних обставин. У будь-якій справі тривале тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують інтереси забезпечення поваги до особистої свободи (рішення у справі «W. проти Швейцарії»).

На підтвердження своїх доводів щодо необхідності застосування саме такого запобіжного заходу, як тримання під вартою з визначенням максимального розміру застави прокурор надав суду фотокопію ухвали слідчого судді Мукачівського міськрайонного суду від 12 жовтня 2021 року.

Слід зазначити, що при застосуванні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 під час досудового розслідування слідчий суддя встановив, у тому числі наявність ризиків передбачених частиною 1 статті 177 КПК України, на які покликається прокурор в обґрунтуванні клопотання про обрання запобіжного заходу на стадії підготовчого судового засідання, а саме ризиків можливості обвинуваченого переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Будь-яких інших доказів на підствердженя своїх доводів щодо можливості застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до клопотання прокурором не надано, всупереч вимогам частини 3 статті 184 КПК України.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, суд враховує суворість можливого призначеного покарання, тільки при оцінці ризику переховування від правосуддя або вчинення злочину повторно. Необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не може оцінюватися виключно з точки зору тяжкості злочину. Тримання під вартою може виявитися виправданим лише за наявності конкретних ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства.

У судовому засіданні обвинувачений не заперечив щодо застоування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді застави, проте просив застосувати менший розмір застави ніж визначено ухвалою слідчого судді на стадії досудового розслідування.

Відтак, з урахуванням позиції сторони захисту суд приходить до висновку, що саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків у даному кримінальному провадженні.

Між тим, відповідно до статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків передбачених цим кодексом.

При цьому, відповідно до частини 3 статті 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених

4 із 5

частиною четвертою цієї статті.

Отже, з урахуванням всіх обставин, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважаю за необхідне визначити обвинуваченому розмір застави.

Відповідно до частини 4 статті 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Як зазначено вище, стороною обвинувачення не надано до клопотання докази на підтвердження свої доводів, в тому числі щодо визначення розміру застави, як це вимагає частина 3 статті 184 КПК України. При цьому, в обвинувальному акті зазначено що обвинувачений раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей.

Враховуючи надані суду докази, тяжкість кримінального правопорушення, в якому ОСОБА_1 обвинувачується, вважаю за необхідне визначити розмір застави у межах ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на даний час становить 2270 гривень оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Одночасно суд зазначає, що своїм рішенням Конституційний Суд України № 4-р/2019 від 13 червня 2019 року у справі № 3-208/2018(2402/18) визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), положення частини 2 статті 392 КПК України щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції.

Керуючись вимогами статтями 314-315, 371,372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора щодо застосування запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 – задоволити.

Обрати стосовно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Кучава, Мукачівського району, Закарпатської області, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком по 04 лютого 2022 року включно.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю села Кучава, Мукачівського району, Закарпатської області, мешканцю АДРЕСА_1 , громадянина України, розмір застави у межах 100 (ста) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 227000 (двісті двадцять сім тисяч) гривень.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі протягом дії ухвали. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_1 з-під варти, повідомивши про це Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області.

У разі внесення застави, відповідно до частини 5 статті 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 наступні обов`язки:

- прибувати до слідчого чи прокурора, суду, не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

5 із 5

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

При невиконанні обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Підготовче судове засіданні відкласти на 09 грудня 2021 року на 10 годину 00 хвилин.

Ухвала суду може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Головуюча О.І. Маргитич