Рішення № 101761320, 08.12.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження № 2/235/2147/21

Справа № 235/6853/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

8 грудня 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого – судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (далі – ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод») про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що він працював у відповідача з 21.09.2017 року по 31.08.2020 року, звільнений за угодою сторін на підставі п.1. ст.36 КЗпП.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 3 червня 2021 року з відповідача стягнуто на його користь заборгованість із заробітної плати в сумі 46 967,13 грн.

За примусовим виконанням рішення суду він звернувся до виконавчої служби.

Вказана сума заборгованості була виплачена відповідачем 27.08.2021 року на його картку «ПриватБанку».

Отже, відповідач остаточно здійснив розрахунок з ним при звільненні 27 серпня 2021 року.

Таким чином, відповідач несвоєчасно здійснив виплату належних при звільненні сум, наслідком чого є настання відповідальності за несвоєчасний розрахунок у вигляді стягнення середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період часу з 31.08.2020 року по 27.08.2021 року в сумі 61 291,35 грн., які просив стягнути з відповідача.

Дослідивши письмові докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» з 21.09.2017 року (наказ № 3859к від 20.09.2017р.) по 31.08.2020 року (наказ № 570к від 31.08.2020р.), працюючи електрозварником ручного зварювання 3 розряду по цеху силової гідравліки № 8, звільнений за п.1 ст.36 КЗпП України за згодою сторін (а.с.7-8).

Згідно рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 3 червня 2021 року, яке набрало законної сили 05.07.2021 року з ПрАТ «Дніпропетровський агрегатний завод» на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість із заробітної плати в розмірі 46 967,13 грн (а.с.14-15).

Дата остаточного розрахунку підприємства з позивачем підтверджується випискою по картковому рахунку ОСОБА_1 , згідно якої заборгованість по заробітній платі виплачена позивачу 27 серпня 2021 року в повному обсязі в сумі 46 967,13 грн шляхом перерахування на банківський рахунок позивача, відкритий у відділенні АТ «КБ «ПриватБанк» (а.с.9).

Згідно ч.ч.1, 2 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, проводиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. У разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначеній у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Статтею 117 КЗпП України передбачено відповідальність за затримку розрахунку при звільненні. Так, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (ч.1). При наявності спору про розміри належних працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору (ч.2).

Як зазначено у п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» № 13 від 24.12.1999р., установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коди ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи – по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутність в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Оскільки відповідачем належні позивачу від підприємства суми були остаточно виплачені лише 27 серпня 2021 року, - позивач має право отримання середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.

Доказів того, що позивач в день звільнення не працював, відповідачем суду надано не було.

За даними індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 ОСОБА_1 заробітна плата складає: за червень 2020 року – 5 410,00 грн, за липень 2020 року – 5174,78 грн.

Таким чином, середній заробіток працівника визначається відповідно до ст.27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995р. № 100, та становить 246,16 грн ((5 410 грн – 5 174,78 грн) : 43 робочі дні) з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Отже, середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 1 вересня 2020 року по 26 серпня 2021 року включно дорівнює 60 555,36 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів (246 робочих днів х 246,16 грн), де 246 – кількість робочих днів затримки розрахунку, 246,16 грн - середньоденний заробіток позивача.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги позивача необхідно задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку за період з 1 вересня 2020 року по 26 серпня 2021 року включно в сумі 60 555,36 грн з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів.

Разом з тим, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Виходячи з цих принципів, суд за певних умов може зменшити розмір відшкодування, передбаченого статтею 117 КЗпП.

Зменшуючи розмір відшкодування, визначений виходячи з середнього заробітку за час затримки роботодавцем розрахунку при звільненні відповідно до статті 117 КЗпП, необхідно враховувати:

- розмір простроченої заборгованості роботодавця щодо виплати працівнику при звільненні всіх належних сум, передбачених на день звільнення трудовим законодавством, колективним договором, угодою чи трудовим договором;

- період затримки (прострочення) виплати такої заборгованості, а також те, з чим була пов`язана тривалість такого періоду з моменту порушення права працівника і до моменту його звернення з вимогою про стягнення відповідних сум;

- ймовірний розмір пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника;

- інші обставини справи, встановлені судом, зокрема, дії працівника та роботодавця у спірних правовідносинах, співмірність ймовірного розміру пов`язаних із затримкою розрахунку при звільненні майнових втрат працівника та заявлених позивачем до стягнення сум середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні.

Відповідні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 761/95 84/15-ц.

Таким чином, суд дійшов висновку про доцільність зменшення стягнення суми середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні, що відповідатиме обставинам цієї справи, які мають юридичне значення та наведеним вище критеріям, та стягнути з відповідача на користь позивача середній заробіток за несвоєчасний розрахунок при звільненні в розмірі 50 000,00 грн.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача, а сплачений при зверненні до суду судовий збір підлягає відшкодуванню позивачу пропорційно задоволеної частини позовних вимог.

З урахуванням вимог закону, процент задоволених судом позовних вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі становить 82,57 %, з розрахунку 60 555,36 грн – 100%, 50 000 грн – х%, х = 50 000 грн х 100% : 60 555,36 грн.

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача в дохід держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених вимог про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 749,74 грн, з розрахунку 82,57% х 908 грн : 100%.

Згідно п.2 ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на відповідача.

Відповідно до ст.ст.116, 117, 233, 234, 237-1 КЗпП України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» (м. Дніпро Дніпропетровської області, вулиця Щепкіна, 53, код ЄДРПОУ 14311614) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Дніпропетровський агрегатний завод» середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 1 вересня 2020 року по 26 серпня 2021 року включно в сумі 50 000 (п`ятдесяти тисяч) гривень з утриманням з цієї суми податків та інших обов`язкових платежів, на відшкодування сплаченого судового збору 749 (сімсот сорок дев`ять) гривень 74 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Суддя Г.В. Назаренко