Рішення № 10175935, 24.06.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

24.06.10 р.                     Справа № 40/118                               

Суддя господарського суду Донецької області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання Гладковій К.О.

Розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест”, м. Маріуполь

до відповідача товариства з обмеженою відповідальінстю "Виробнича фірма "Механомонтаж- 2002" , м. Маріуполь

про стягнення 9 982 грн. 91 коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача: Магурський О.П.- юрисконсульт

від відповідача: не з’явився

Розпорядженням заступника господарського суду Донецької області від 07.06.10р. справу було передано на розгляд судді Підченко Ю.О.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” звернулося до господарського суду Донецької області з позовними вимогами до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „ Механомонтаж – 2002” про стягнення з останнього основного боргу з орендної плати в сумі 6 540 грн., трьох процентів річних в сумі 263 грн. 39 коп., інфляційних в сумі 1 249 грн. 14 коп. за прострочення грошового зобов’язання, пені в сумі 1 930 грн. 38 коп. за прострочення виконання грошових зобов’язань згідно договору оренди №54/08 від 18.02.08р.

Сторін було належним чином повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом.

Неприбуття у судове засідання відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті згідно вимог ст. 75 ГПК України, оскільки до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. На адресу суду надійшло повідомлення з позначкою „ за закінченням терміну зберігання” і те, що підприємство відповідача не знаходиться за адресою вказаною у позовній заяві.

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

З’ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи позивача, суд встановив:

До прийняття рішення у справі, позивач використовуючи своє право передбачене статтею 22 ГПК України уточнив свої позовні вимоги відносно стягнення з відповідача пені, і намагається стягнути її в сумі 782 грн. 65 коп. за період з 11.12.08р. по 11.06.09р.

Позов мотивовано тим, що 18.02.08р. між товариством з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест”, далі Орендодавець, та товариством з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Механомонтаж – 2002”, далі Орендар, було укладено договір оренди №54/08.

Відповідно до пункту 1.1 укладеного договору Орендодавець за актом прийому – передачі від 25.02.08р. передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування об’єкт оренди – нежитлове приміщення, яке розташоване на четвертому поверсі у кімнатах №70, загальною площею 24 кв. м., та знаходиться за адресою: 87532, м. Маріуполь, вул. Енгельса, буд. 26/2. У зв’язку з закінченням 31.08.08р. строку дії договору оренди майно було повернуто Орендарем на адресу Орендодавця.

Розмір орендної плати було визначено сторонами в сумі 1800 грн. На підставі додаткової угоди №1 від 24.02.09р. було збільшено розмір орендної плати за користуванням приміщенням за один місяць до 1920 грн.

Підпунктом 4.4 пункту 4 договору передбачено самостійне перерахуванням Орендарем орендних платежів на користь Орендодавця у строк не пізніше 10 числа поточного місяця.

Первинні документа надані представником позивача підтверджують факт проведення між сторонами господарських операцій. Докази у справі свідчать про те, що свої зобов’язання за договором Орендар не виконав і під час використання спірного нежитлового приміщення за ним виник основний борг в сумі 6 540 грн., який позивач намагається стягнути.

Зобов’язання не виконанні, а тому позивач згідно вимог пункту 7.1 договору, намагається стягнути з відповідача пеню в сумі 782 грн. 65 коп. за прострочення виконання грошових зобов’язань з 11.12.08р. по 11.06.09р.

Оскільки мале місце прострочення виконання грошового зобов’язання, позивач додатково намагається стягнути з відповідача три процента річних в сумі 263 грн. 39 коп. за період з 11.12.08р. по 16.04.10р., та інфляційні в сумі 1 249 грн. 14 коп. за прострочення грошового зобов’язання за грудень 2008 року, з січня по грудень 2009 року, та з січня по березень 2010 року.

Судом дана належна правова оцінка правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між сторонами укладено договір оренди.

Пункт 1 ст. 759 ЦК України як загальна норма права визначає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Стаття 283 ГК України як спеціальна норма передбачає, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Статтею 762 ЦК України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В силу статті 599 ЦК України та частини першої ст. 193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 33 ГПК України зобов’язує сторін довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до вимог статті 34 ГПК України визначає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Втім ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили і оцінюються судом в розумінні вимог статті 43 ГПК України за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Позивачем доведено факт невиконання відповідачем зобов’язань за договором оренди у частині своєчасного внесення орендних платежів за користування майном. Відповідач доказів виконання обов’язків за договором та перерахування орендних платежів суду не надав. Наявність заборгованості у відповідача підтверджена актом звірки розрахунків складеного сторонами станом на 25.05.10р., та підписаного сторонами без зауважень та заперечень. За таких обставин позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу з орендної плати в сумі 6 540 грн., обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Додаткове зобов’язання існує тільки тоді, коли існує основне зобов’язання. Існування основної заборгованості у відповідача заборгованості щодо несплати орендної плати, підтверджено обставинами справи та доказами на їх підтвердження.

Судом прийнято до уваги, що учасниками судового процесу в розумінні ст. 55 ГК України є суб’єкти господарювання. Відтак, до спірних правовідносин відносно стягнення додаткових позовних вимог потрібно застосовувати вимоги ст. 230 та частина 6 ст. 232 ГПК України де зазначено, що пеня відноситься до штрафних санкцій, а її нарахування припиняється через шість місяців, коли зобов’язання мало бути виконано. Наданий позивачем уточнений розрахунок пені відповідає вказаним вимогам.

Оскільки мало місце несвоєчасне виконання грошових зобов’язань, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені за період прострочення з 11.12.08р. по 11.06.09р. в сумі 782 грн. 65 коп., обґрунтовані та підлягають. У задоволенні позову відносно решти частині пені в сумі 1 147 грн. 73 коп. слід відмовити, як необґрунтовано заявленої.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інший розмір процентів не був встановлений договором, тому позовні вимоги щодо стягнення з відповідача трьох процентів річних сумі 263 грн. 39 коп. за прострочення виконання грошового зобов’язання, також вважаються обґрунтованими та підлягаючими задоволенню. Обґрунтовані та підлягають задоволенню також позовні вимоги щодо стягнення з відповідача інфляційних в сумі 1 249 грн. 14 коп.

Витрати по державному миту в сумі 102 грн. та забезпеченню судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог згідно вимог ст. 44, частини п’ятої статті 49 ГПК України.

У зв’язку з тим, що у судовому засіданні за згодою позивача присутнього у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого згідно статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного керуючись ст. ст. 599, 625, 759, 762 ЦК України, ст. ст. 55, 193, 202, 230, ч.6 ст. 232, ст. 283 ГК України, ст. ст.42, 43, 22, 33, 36, ч.3 ст.43, 44, 49, 82, 84, частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” до товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „ Механомонтаж – 2002” задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Виробнича фірма „Механомонтаж – 2002”, Донецька область, 87500, м. Маріуполь, проспект Леніна, буд. 10/20, кв. 44, п/р 26002215071731 в АКБ Укрсоцбанк Донецької області, МФО 334011, ід. код 32164067, на користь:

- товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест”, Донецька область, м. Маріуполь, 87532, вул. Енгельса, буд. 26/2, п/р 26001900176017 у філії ПАТ „ ПУМБ” у м. Маріуполі, МФО 335742, ід. код 31972045, основний борг з орендної плати в сумі 6 540 грн., пеню в сумі 782 грн. 65 коп., три процента річних в сумі 263 грн. 31 коп., інфляційні в сумі 1 249 грн. 14 коп., витрати по державному мита в сумі 90 грн. 27 коп. та забезпеченню судового процесу в сумі 208 грн. 87 коп., видавши наказ.

3. У задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю „Авєрс-Інвест” товариства з обмеженою відповідальністю „ Виробнича фірма „Менханомонтаж – 2002” щодо стягнення решти частини пені в сумі 1 147 грн. 73 коп. - відмовити.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя