Рішення № 10175825, 29.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

29.06.2010Справа №2-19/2955-2010 За позовом – Товариства з обмеженою відповідальністю «Сімеїз-2005», м.Ялта АР Крим (ідентифікаційний код 33318649)

До відповідача – Ялтинської міської ради АР Крим, м.Ялта АР Крим

До відповідача – Фонду комунального майна Ялтинської міської ради, м.Ялта АР Крим

Про визнання дійсною додаткової угоди до договору оренди

Суддя Мокрушин В.І.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача – Акуленко Т.В. – представник, дов. № 1 від 17.06.2010 р.;

Від відповідачів - не з’явились (клопотання);

Суть спору: Позивач звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою, у якій просить визнати дійсною додаткову угоду № 1 від 12.05.2010 р. до Договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р., укладеного між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ТОВ «Сімеїз-2005». Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, що надає підстави визнати додаткову угоду дійсною відповідно ст.220 Цивільного кодексу України.

Від відповідача Ялтинської міської ради 29.06.2010 р. надійшли письмові пояснення по справі, згідно якої він просить позовні вимоги задовольнити, а також висловив клопотання про розгляд справи без участі його представника. Дане клопотання судом задоволено.

Відповідач Фонд комунального майна Ялтинської міської ради у судовому засіданні 21.06.2010 р. надав заяву у порядку ст.78 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просить позовні вимоги ТОВ «Сімеїз» задовольнити та визнати дійсною додаткову угоду № 1 від 12.05.2010 р. до договору оренди № 11 від 27.06.2007 р. Дану заяву судом прийнято.

29.06.2010 р. від відповідача Фонду комунального майна Ялтинської міської ради надійшло клопотання про розгляд справи без участі його представника з урахуванням раніше заявленої позиції. Дане клопотання судом задоволено.

Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.10 Закону України «Про судоустрій» (від 07.02.2002 року № 3018), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представників сторін вони давали пояснення на російський мові.

Клопотань про здійснення фіксації судового процесу технічними засобами у порядку ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) представниками сторін не заявлялося.

У судовому засіданні оголошувалась перерва відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями).

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –

В С Т А Н О В И В :

27 червня 2007 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської Ради (Орендодавець) та ТОВ «Сімеїз-2005» (Орендар) був укладений договір оренди цілісного майнового комплексу № 11 (а.с.11-16).

Відповідно до п.1.1 Предметом цього Договору майнові відносини сторін по господарському використанню майна під кафе, бар,торгівлю, діяльність у сфері відпочинку та розваг.

Відповідно до п.2.2 вказаного договору об’єктом оренди є цілісний майновий комплекс Комунального підприємства Ялтинської міської ради кафе «Сімеїз», розташований за адресою: м.Ялта, смт.Сімеїз, вул.Горького, 2.

Сторонами у пункті 5.1. був визначений строк дії договору – 2 роки 11 місяців. Договір набирає чинності з 27 червня 2007 року та припиняє дію 27 травня 2010 року.

На виконання умов договору між сторонами був підписаний акт приймання передачі в оренду орендованого майна, розташованого за адресою:м.Ялта, смт.Сімеїз, вул.Горького, 2.

Листом від 12.03.2010 р. за вих. № 2 ТОВ «Сімеїз-2005» звернулось до Фонду комунального майна Ялтинської міської ради з проханням продовжити договір оренди цілісного майнового комплексу КП ЯМР кафе «Сімеїз» № 11 від 27.06.2007 р. строком на 5 років (а.с.42).

Зазначене клопотання ТОВ «Сімеїз-2005» про зміну умов договору оренди (пролонгацію договору) цілісного майнового комплексу КП ЯМР кафе «Сімеїз» за адресою:м.Ялта, смт.Сімеїз, вул. Горького, 2 було розглянуто на засіданні комісії з розгляду умов оренди нерухомості комунальної власності Ялтинської міської ради, що підтверджується протоколом засідання комісії № 151/30 від 02.04.2010 р. (а.с.43)

За результатом розгляду клопотання комісією було рекомендовано переукласти договір оренди строком на 5 років.

26 квітня 2010 р. Ялтинським міським головою було прийнято Розпорядження № 174-р, у якому за результатом розгляду рекомендацій комісії з розгляду умов оренди нерухомості, зокрема у пункті 2.20 було ухвалено узгодити доповнення та зміни умов договору між Фондом комунального майна та ТОВ «Сімеїз-2005» на цілісний майновий комплекс за адресою: м.Ялта, смт.Сімеїз, вул.Горького, 2 на умовах згідно протоколу засідання комісії № 151/30 від 02.04.2010 р. (а.с.44-47).

12 травня 2010 року між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ТОВ «Сімеїз-2005» було укладено додаткову угоду № 1 до договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р. про наступне:

1.          На підставі розпорядження міського голови від 174-р від 26.04.2010 р. та протоколу засідання комісії з розгляду умов оренди нерухомості комунальної власності Ялтинської міської ради № 151/30 від 02.04.2010 р. внести у Договір оренди цілісного майнового комплексу КП ЯМР кафе «Сімеїз» № 11 від 27.06.2007 р. наступні зміни:

1.          Пункт 5.1.2 Розділу V «СТРОКИ ТА ПОРЯДОК РОЗРАХУНКІВ» Договору викласти у новій редакції:

п.5.1.2 Договір оренди припиняє дію 12 травня 2015 року.

2. Ця додаткова угода складена у двох екземплярах, які мають однакову юридичну силу, є невід’ємною частиною договору оренди цілісного майнового комплексу КП ЯМР кафе «Сімеїз» № 11 від 27.06.2007 р. (а.с.41).

Листом від 07.05.2010 р. за вих. № 4 ТОВ «Сімеїз-2005» звернулось до Фонду комунального майна Ялтинської міської ради з проханням направити уповноваженого представника Фонду для нотаріального посвідчення додаткової угоди до договору оренди (а.с.48).

Розглянувши вказане звернення позивача, Фонд комунального майна Ялтинської міської ради у своєму листі від 11.05.2010 р. за вих. № 02-11/501 зазначив, що Фонд не буде направляти свого уповноваженого представника до нотаріуса для підписання та нотаріального посвідчення додаткової угоди до договору оренди (а.с.49).

У якості підстави для відмови від нотаріального посвідчення відповідач зазначає, що договір оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р. був укладений у письмовій формі без нотаріального посвідчення, а оскільки відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України зміни договору здійснюються у тій ж саме формі, що й сам договір, то додаткова угода № 1 до договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р. не підлягає нотаріальному посвідченню.

11 травня 2010 року учасниками ТОВ «Сімеїз-2005» був складений акт № 1 про неявку уповноважених представників Фонду комунального майна м.Ялти до приватного нотаріуса для нотаріального посвідчення додаткової угоди (а.с.50).

Згідно із ст.33 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення додаткової угоди і це є підставою для застосування статті 220 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 року № 435-IV із змінами та доповненнями).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності фактичні обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд дійшов висновку щодо вимоги позивача підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 15 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) встановлено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Статтею 16 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) передбачений перелік способів захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема визнання правочину дійсним.

Судом встановлено, що між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору до договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р., згідно якої договір оренди продовжено строком на 5 років.

Відповідно до ст.654 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.

Крім того, відповідно до п.8.4.1 договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р. зміни договору, доповнення та додатки до нього мають юридичну силу тільки у разі їх письмового оформлення та підписання уповноваженими посадовими особами Орендодавця та Орендаря. Належним чином оформлені зміни договору, доповнення та додатки до нього є його невід’ємними частинами (п.8.4.2 договору).

Згідно з частиною 1 статті 209 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями) правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Такий випадок встановлений, зокрема, статтею 793 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами та доповненнями), якою передбачено, що договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, сторонами не здійснено нотаріального посвідчення додаткової угоди № 1 до договору до договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р.

Відповідно до ст.220 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. При цьому визнання в судовому порядку такого договору дійсним передбачено лише в разі, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення.

Таким чином, для визнання договору дійсним суду необхідно з’ясувати наявність досягнення сторонами згоди щодо всіх істотних умов договору, наявність повного або часткового виконання договору та факт ухилення стороною від його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Проаналізувавши текст договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р. та додаткової угоди № 1 від 12.05.2010 р., судом встановлено, що сторонами узгоджено всі істотні умови, необхідні для даного виду договору, в ньому визначені предмет, ціна, строк його дії.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення вказаної додаткової угоди № 1 від 12.05.2010 р. Факт ухилення Фонду комунального майна Ялтинської міської ради від нотаріального посвідчення визнається й самим відповідачем у відзиві на позов.

У матеріалах справи також наявні докази виконання умов додаткової годи № 1 від 12.05.2010 р., а саме: платіжне доручення № 78 від 20.05.2010 р. про сплату орендної плати за червень 2010 р. згідно додаткової угоди № 1 від 12.05.2010 р. до договору № 11 від 27.06.2007 р. у сумі 19000,00 грн. (а.с.51).

Частина 2 статті 220 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003, № 435-IV із змінами та доповненнями) пов'язує визнання нікчемного правочину дійсним з обов'язковою наявністю всіх визначених статтею умов, а саме: узгодження сторонами всіх істотних умов договору, повне або часткове виконання договору, ухиляння однією із сторін від нотаріального посвідчення договору.

Згідно з Роз’ясненнями Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням договорів недійсними» №02-5/111 від 12.03.1999 р., з наступними змінами та доповненнями, якщо однією з сторін угода виконана повністю або частково, а друга сторона ухиляється від нотаріального посвідчення угоди, господарський суд на підставі частини другої статті 47 Цивільного кодексу вправі за позовом сторони, яка виконала угоду, визнати таку угоду дійсною. Судове рішення у цьому випадку замінює нотаріальне посвідчення.

З огляду на наявність всіх трьох умов, додаткова угода № 1 від 12.05.2010 р. до договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р., укладена між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради та ТОВ «Сімеїз-2005» підлягає визнанню дійсною

У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

На підставі викладеного та керуючись статтями 33, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами та доповненнями) суд -

В И Р І Ш И В :

·          Позов задовольнити.

·          Визнати додаткову угоду № 1 від 12.05.2010 р. до договору оренди цілісного майнового комплексу № 11 від 27.06.2007 р., укладену між Фондом комунального майна Ялтинської міської ради (АР Крим, м.Ялта, пл.Радянська,1) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сімеїз-2005» (АР Крим, м.Ялта, смт.Сімеїз, вул.Горького, 2, ідентифікаційний код 33318649) дійсною.

Рішення оформлено

відповідно до ст.ст.84, 85 ГПК України

30.06.2010 р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Мокрушин В.І.