Рішення № 101754999, 09.12.2021, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9305/17

Провадження № 2/369/3846/21

РІШЕННЯ

Іменем України

09.12.2021 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Дубас Т.В.

при секретарі судових засідань Шило М.І., Житар А.А.,

за участю представника позивача Яндульського Д.В.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Києво- Святошинського районного суду Київської області цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2017 року позивач публічне акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк" звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 19.01.2012 року ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідач не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за Кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. У зв`язку з зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 10.08.2017 року має заборгованість - 13 000,85 грн., яка складається з наступного: 1 404,65 грн. - заборгованість за кредитом; 564,53 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 9 936,39 грн. - заборгованість за пенею та комісією; а також штрафи відповідно до умов кредитного договору: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 595,28 грн. - штраф (процентна складова).

Тому позивач ПАТ КБ «Приватбанк» просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором у розмірі 13 000,85 грн. та судовий збір в розмірі 1 600,00 грн.

29 вересня 2017 року по справі було ухвалено заочне рішення, яким позовні вимоги позивача задоволено, а саме стягнуто з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Публічного акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 13000,85 грн. та судовий збір у розмірі 1 600,00 грн.

17 лютого 2021 року до суду надійшла заява від відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

16 квітня 2021 року ухвалою суду заочне рішення від 29 вересня 2017 року скасовано. Призначеного розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

08 жовтня 2021 року до суду надійшла заява представника АТ КБ «ПриватБанк» про зменшення розміру позовних вимог, а саме просив суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 2031,79 грн., що складається з заборгованості за кредитом, а також стягнути судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. В матеріалах справи наявна заява представника позивача, в якій просив розгляд справи проводити у його відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явилась. 09 листопада 2021 року надала суду заяву про часткове визнання позову, а саме стягнення з неї заборгованості в частині тіла кредиту та процентів за користування, що становить 1969,18 грн., в задоволенні інших вимог позивача просила відмовити. Також просила слухати справу у її відсутності.

У зв`язку з неявкою сторін в силу ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 19 січня 2012 року ОСОБА_1 звернулась до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», правонаступником якого є АТ КБ «ПРИВАТБАНК», з метою отримання банківських послуг, у зв`язку із чим підписала заяву б/н, згідно якої отримала кредит у розмірі 300,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Позивач зазначає, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом із "Умовами та правилами надання банківських послуг" та "Тарифами Банку", які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua, складає між ним та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого Позивачем станом на 09 червня 2021 року заборгованість Відповідача за кредитом складає 2031,79 грн. - заборгованість за тілом кредиту.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У даному випадку договірні правовідносини виникли між банком та фізичною особою - споживачем банківських послуг (частина перша статті 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII«Про захист прав споживачів» (далі - Закон №1023-XII).

Згідно з пунктом 22 частини першої статті 1 Закону № 1023-XII споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.

Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням громадянина щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно - правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.

Пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.

Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем АТ КБ «ПриватБанк» дотримав вимог, передбачених частиною другою статті 11 Закону № 1023-XII про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк.

Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з`ясування змісту кредитного договору.

Суд зауважує, що безпосередньо укладений між сторонами кредитний договір від 19 січня 2012 року у вигляді заяви-анкети, підписаної сторонами, не містить і строку повернення кредиту (користування ним).

Однак, враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другої статті 530 ЦК України за змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час, що свідчить про порушення його прав, суд погоджується із тим, що він вправі вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання виконати боржником обов`язку з повернення фактично отриманої суми кредитних коштів.

Аналогічна позиція міститься в Постанові Верховного суду від 03 липня 2019 року (справа № 342/180/17, провадження № 14-131цс19).

Таким чином, суд погоджується з тим, що позивачем обґрунтовано зазначено про наявність правових підстав для стягнення в примусовому порядку з боржника заборгованості за тілом кредиту у сумі 2031,79 грн.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 1050, 1054 ЦК України , ст.ст. 10, 12, 81, 141, 265, 268 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 2031,79 грн. (дві тисячі тридцять одна грн. 79 коп.).

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача Акціонерного товариства комерційного банку "Приватбанк" судовий збір у розмірі 1600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.).

Позивач: Акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», адреса: м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1д, адреса для листування: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_1 , МФО № 305299.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду через Києво-Святошинський районний суд Київської області або безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено удень його складення,має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: Дубас Т.В.