Ухвала суду № 101753618, 09.12.2021, Господарський суд Тернопільської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

09 грудня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/753/21

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

розглянувши заяву № 487 від 07.12.2021 року /вх.№ 9979 від 07.12.2021/ /із врахуванням заяви № 490 від 07.12.2021/ Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр”, 46008, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 4 про забезпечення позову у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр”, 46008, м.Тернопіль, вул..Шептицького, 4

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “БМБУД”, юридична адреса 46016, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 30; фактична адреса 46008, м.Тернопіль, вул.Танцорова, 14

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, 46001, м.Тернопіль, вул.О.Кульчицької, 8

про стягнення 805 851,00 грн

Встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр”, 46008, м.Тернопіль, вул..Шептицького, 4 звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “БМБУД”, юридична адреса 46016, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 30; фактична адреса 46008, м.Тернопіль, вул.Танцорова, 14; третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Служба автомобільних доріг у Тернопільській області, 46001, м.Тернопіль, вул.О.Кульчицької, 8 про стягнення 805 851,00 грн.

Ухвалою господарського суду Тернопільської області від 22.11.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 921/753/21; залучено до участі у справі № 921/753/21 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Службу автомобільних доріг у Тернопільській області, 46001, м.Тернопіль, вул.О.Кульчицької, 8, ідентифікаційний код 25887079 та призначено підготовче засідання на 17 грудня 2021 року об 10 год. 00 хв.

07.12.2021 на адресу господарського суду Тернопільської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр”, 46008, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 4 надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на усі банківські рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю “БМБУД” у межах заявлених позовних вимог.

08.12.2021 від Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” на адресу суду надійшла заява у справі № 921/753/21, в якій заявник зазначає, що згідно із ст.137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться в нього чи в інших осіб. Враховуючи наведене, оскільки відчуження майна належного відповідачу може утруднити та унеможливити виконання рішення, ТОВ “Техно-Буд-Центр” просить прийняти до розгляду заяву про забезпечення позову з уточненою прохальною частиною у наступній редакції: Забезпечити позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” у справі № 921/753/21 шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “БМБУД”, у межах заявлених позовних вимог.

Свою заяву про забезпечення позову Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” обґрунтовує наступним:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю “БМБУД” /Генпідрядник/ та Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” /Субпідрядник/ був укладений договір субпідряду № ТБЦ 2206-20 від 24.06.2020 до договору № 14Е від 19.12.2019 з ДК 021:2015: 45230000-8 - Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь (Експлуатаційне утримання автомобільних доріг загального користування державного значення у Тернопільській області (влаштування технічних засобів організації дорожнього руху), згідно яких ТОВ “Техно-Буд-Центр” зобов`язується надати зазначені послуги (виконати роботи), а ТОВ “БМБУД” – прийняти і оплатити такі послуги.

Однак, відповідачем не оплачено частину підрядних робіт, виконаних згідно договору № ТБЦ 2206-20 на суму 708 880,0 грн, що підтверджується відповідним актами приймання виконаних будівельних робіт (ф.КБ-2в), а саме:

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за вересень 2020 на суму 802 600,00 грн (частково не оплачений на суму 650927,00 грн), підписаний та завірений печатками обох сторін;

- Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 на суму 57 953,00 грн, підписаний та завірений печатками обох сторін.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” надіслало Товариству з обмеженою відповідальністю “БМБУД” лист-вимогу № 439 від 08.11.2021 про оплату заборгованості протягом семи днів з моменту отримання, та згідно відстеження з офіційного сайту Укрпошти даного рекомендованого відправлення 10.11.2021 відповідач отримав даний лист.

Пунктом 3.1. договору субпідряду № ТБЦ 2206-20 від 24.06.2020 передбачено, що ціна договору становить 30 794 127,60 грн з врахуванням ПДВ.

13.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” та Товариством з обмеженою відповідальністю “БМБУД” підписана додаткова угода № 2, якою внесено зміни до додатку № 3: Вартість цього договору становить 30 794 127,60 грн з ПДВ, в т.ч. на 2020 рік – 5 320 868,00 грн.

На виконання п.6.1.1. договору були підписані Субпідрядником і перевірені та погоджені об`єми виконаних робіт відповідальними особами Генпідрядника документи, що підтверджують факт виконання робіт Виконавцем згідно договору.

Договір субпідряду № ТБЦ 2206-20 від 24.06.2020 був укладений на виконання основного договору № 14Е від 19.12.2019, який укладений між Службою автомобільних доріг у Тернопільській області (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю “БМБУД” (виконавець).

Відповідно до п.4.1 розділу 4 договору субпідряду № 2206-20 від 24.06.2020 до договору № 14Е від 19.12.2019 вказано, що розрахунки проводяться Генпідрядником Субпідряднику після підписання сторонами «Актів приймання виконаних будівельних робіт» (форма КБ-2в) і «Довідок про вартість виконаних робіт» (форма КБ-3) протягом трьох банківських днів з дати надходження коштів на ці цілі на рахунок Генпідрядника від Служби автомобільних доріг у Тернопільській області.

Тобто, Товариство з обмеженою відповідальністю “БМБУД”, отримавши кошти від Служби автомобільних доріг у Тернопільській області згідно інформації отриманої з Єдиного веб-порталу використання публічних коштів – Spending по трансакціях згідно Договору №14Е від 19.12.2019 /були здійснені оплати 20.11.2020 та 24.11.2020/, повинно було здійснити розрахунок з Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” протягом трьох днів, тобто в даному випадку до 23.11.2020 та до 27.11.2020.

Як зазначає позивач в заяві, додатковим підтвердженням того факту, що відповідач отримав кошти по основному договору Договору №14Е від 19.12.2019 є пояснення Служби автомобільних доріг у Тернопільській області № 08-04/389 від 01.03.2021 у справі № 921/58/21, з яких вбачається, що грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті ТОВ “Техно-Буд-Центр”, знаходяться у ТОВ “БМБУД”.

Товариство з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” вже зверталося до господарського суду з позовом до ТОВ “БМБУД” про стягнення коштів за ідентичним договором (справа № 921/58/21), але в зв`язку з тим, що відповідач в усному порядку надав згоду оплатити заборгованість перед позивачем, позов було залишено без розгляду.

Заявник наголошує, що відповідач протягом року не сплачує заборгованість за виконані роботи за договором субпідряду, посадові особи ТОВ “БМБУД” не відповідають на телефонні дзвінки, причини прострочення оплати виконаних робіт ніяк не коментують, будь яких пропозицій щодо врегулювання спору мирним шляхом не вносять, відповіді на лист-вимогу, надіслану кур`єром позивача, не надають; акт звірки надісланий разом з листом-вимогою не підписує відповідач та не повертає та намагається вивести грошові кошти з рахунків у банківських установах.

Вищезазначена інформація додатково підтверджує свідоме ухилення відповідача ТОВ “БМБУД” від оплати заборгованості перед ТОВ “ТЕХНО-БУД-ЦЕНТР” та ризик у позивача фактичного стягнення боргу у розмірі заявленої ціни позову.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна станом на 07.12.2021 нерухоме майно у ТОВ «БМБУД» відсутнє.

На думку заявника, наведені обставини свідчать про наявність значних ризиків невиконання ТОВ “БМБУД” взятих на себе договірних зобов`язань та можливість задоволення позивачем своїх вимог до ТОВ “БМБУД” лише за рахунок грошових коштів. Спираючись на приписи ст.ст.136, 137, 140 Господарського процесуального кодексу України просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю “БМБУД”, у межах заявлених позовних вимог.

Розглянувши заяву про забезпечення позову на предмет відповідності нормам діючого законодавства, господарський суд зазначає наступне:

Згідно з ч. 1 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

За змістом ч. 1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, зокрема, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до частини 1 статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду або незабезпечення таким рішенням ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Відповідно до ст. 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.

У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.

При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування.

Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Таким чином, Держава Україна несе обов`язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.

Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, від Замовника Служби автомобільних доріг у Тернопільській області відповідачем отримано грошові кошти на виконання договору №14Е від 19.12.2019 та договору субпідряду №ТБЦ 2206-20 від 24.06.2020, однак ТОВ “БМБУД” свої грошові зобов`язання перед Товариством з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” не виконало.

Відтак з урахуванням характеру правовідносин, які склалися між сторонами, майнового характеру спору, суттєвого розміру позовних вимог, наявність безпосереднього зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позову, невжиття обраних позивачем заходів до забезпечення позову у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову внаслідок зменшення коштів, які наявні у відповідача, відтак суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Техно-Буд-Центр” про забезпечення позову обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на те, що рішення судів повинні виконуватись та не бути формальними, а призводити до реального, можливого та ефективного відновлення порушених прав.

Разом з тим, суд зазначає наступне:

За змістом частини 1статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, положення цієї Конвенції застосовуються до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі такою мірою, якою це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї. Заробітна плата в розумінні поняття "власності" є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України".

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Отже, виплата підприємством працівникам заробітної плати має пріоритет перед погашенням заборгованості іншим кредиторам підприємства. Натомість накладення ж арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати та інших виплат працівникам боржника, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав громадян, які працюють на підприємстві відповідача, на оплату праці.

Відповідно до пункту 2 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання відкритих відповідно до статей 191 та 261 Закону України "Про теплопостачання", статті 151 Закону України "Про електроенергетику", та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки", на кошти на інших рахунках боржника накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

Відповідно до частин 3, 4 статті 59 Закону України "Про виконавче провадження" у разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Тобто, рахунки, передбачені для виплати заробітної плати, є рахунками з спеціальним режимом, на які виконавча служба відповідно до вимог законодавства не накладає арешт, а виокремлення таких рахунків належить до повноважень виконавчої служби (аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 27.06.2019 у справі № 916/73/19, від 10.10.2019 у справі № 916/1572/19).

Частиною 6 ст.140 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.1, 4, 42, 46, 136-140, 232-235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву № 487 від 07.12.2021 року /вх.№ 9979 від 07.12.2021/ /із врахуванням заяви № 490 від 07.12.2021/ Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр”, м.Тернопіль, вул.Шептицького, 4 про забезпечення позову, - задовольнити.

2. З метою забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набрання рішенням законної сили у справі № 921/753/21, накласти арешт на грошові кошти, що належать Товариству з обмеженою відповідальністю “БМБУД” (юридична адреса 46016, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 30; фактична адреса 46008, м.Тернопіль, вул.Танцорова, 14, ідентифікаційний код 41037833) на його рахунках в усіх банківських установах в межах заявлених позовних вимог в сумі 805 851,00 грн.

3. Дана ухвала є виконавчим документом, підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження та може бути пред`явлена до виконання протягом трьох років із наступного дня після набрання нею законної сили, - до 10.12.2024.

4. Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр”, вул.Шептицького, 4, м.Тернопіль, ідентифікаційний код 33768346.

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю “БМБУД”, юридична адреса 46016, м.Тернопіль, вул.Текстильна, 30; фактична адреса 46008, м.Тернопіль, вул.Танцорова, 14, ідентифікаційний код 41037833.

5. Оригінал ухвали направити: Товариству з обмеженою відповідальністю "Техно-Буд-Центр”, вул.Шептицького, 4, м.Тернопіль, 46008; копію: Товариству з обмеженою відповідальністю “БМБУД” за адресами: 46016, м.Тернопіль, вул..Текстильна, 30; 46008, м.Тернопіль, вул..Танцорова, 14.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання згідно ст.235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня підписання.

Повний текст ухвали підписано 09.12.2021.

Суддя А.М. Сидорук