Рішення № 101750074, 24.11.2021, Ленінський районний суд м. Дніпропетровська

24.11.2021 Єдиний унікальний номер 205/1161/21

Єдиний унікальний номер судової справи 205/1161/21

Номер провадження 2/205/1624/21

РІШЕННЯ

іменем України

24 листопада 2021 року

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська в складі: головуючого судді Остапенко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Шевцової М.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкування з внуком та участь в його вихованні, -

ВСТАНОВИВ:

11 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Служба у справах дітей Новокодацького району міста Дніпра, про усунення перешкод у спілкування з внуком та участь в його вихованні.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у її сина ОСОБА_3 та у відповідача ОСОБА_2 народився син ОСОБА_4 . У позивача з онуком склалися теплі відносини, вона приділяла йому багато часу, дарувала подарунки, турбувалася про нього.

Однак, після виникнення конфліктів між батьками дитини, відповідач чинить перешкоди у спілкуванні баби з онуком, що порушує її права як бабусі та її онука.

Позивач зазначає, що вона працює, має стабільний дохід, судимостей не має, на обліку у нарколога та психіатра не перебуває, проблем із здоров`ям не має та має прекрасні умови проживання у власній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

На підставі викладеного просить зобов`язати відповідача усунути будь-які перешкоди (зачинення дверей у приміщенні, де знаходиться дитина, фізичне обмеження доступу до дитини тощо) у спілкуванні з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши для ОСОБА_1 наступний графік побачень з онуком:

-кожного другого тижня місяця в суботу з 10:00 по неділю до 10:00;

-на дні народження онука, а саме 24 січня з 10:00 до 14:00;

-2 години на Новий рік 1 січня, а також 2 години 14 жовтня та на Пасху.

Ухвалою судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 01 березня 2021 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

22 квітня 2021 року від відповідача ОСОБА_2 надійшов відзив на позов. У відзиві відповідач зазначила, що вона та її діти, зокрема, ОСОБА_5 , постійно страждали від домашнього насильства з боку ОСОБА_3 , який бив відповідача, навіть на очах у дітей. Батько дитини зараз проживає окремо. Коли він забирав сина, то був з ним у квартирі позивача, яка говорила, що також страждає від домашнього насильства з боку її сина. Оскільки позивач не може протистояти насильству з боку ОСОБА_3 , то знаходження ОСОБА_5 з нею поставить дитину в небезпеку. Також відповідач вказала у відзиві, що спілкування ОСОБА_1 з онуком можливе тільки в квартирі, де мешкає дитина та відповідач. Щодо спілкування баби з онуком в його день народження ОСОБА_2 не заперечувала, але зазначила, що зустріч краще проводити ввечері, оскільки в денний час зазвичай відбувається святкування з друзями ОСОБА_5 . Також просила врахувати, що дитина відвідує позашкільні заняття.

На підставі викладеного відповідач у відзиві заперечувала проти графіку спілкування, запропонованого позивачем, та просила задовольнити позов частково, визначивши наступний графік спілкування ОСОБА_1 з онуком:

- кожного другого тижня місяця в суботу з 10:00 до 12:00 за місцем мешкання дитини;

- в день народження дитини, 24 січня, з 18:00 до 20:00 за місцем мешкання дитини;

- на Новий рік 1 січня та у день Пасхи по дві години в день за місцем мешкання дитини.

24 травня 2021 року від позивача ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, в якій заперечувала проти викладеного у відзиві, зазначивши, що відносини відповідача з сином позивача не мають відношення до її спілкуванням з онуком. Також вважає, що запропонований відповідачем графік порушує її права як баби та права дитини. Окрім того, заперечувала проти спілкування з дитиною виключно за адресою матері дитини, оскільки зустрічі у присутності матері будуть впливати на відношення онука до позивача, та обставин, які б могли поставити у небезпеку дитину немає.

04 червня 2021 року представник ОСОБА_2 – ОСОБА_6 надала пояснення на відповідь на відзив, в якому зазначено, що відповідач не ставить в залежність спілкування дитини з бабою від її відносин з його батьком, однак, оскільки дитина боїться квартири, де мешкає позивач, бо пам`ятає, що це місце є небезпечним через його батька, наполягає на необхідності забезпечення безпеки дитини.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 04 червня 2021 року суд замінив третю особу по справі, залучивши Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 23 червня 2021 року, постановленої без виходу суду до нарадчої кімнати, підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті на 21 вересня 2021 року о 12 годині 00 хвилин.

Від позивача ОСОБА_1 та представника третьої особи ОСОБА_3 – адвоката Савка В.В. надійшла заява, в якій просили розгляд справи провести без їх участі, позов задовольнити в повному обсязі.

Від представника третьої особи: Органу опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради Нікіфорової Ю.В. надійшла заява про розгляд справи без її участі.

У судове засідання, призначене на 21 вересня 2021 року відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, на електрону адресу суду надіслала клопотання про відкладення розгляду справи. Ухвалою суду від 21 вересня 2021 року судове засідання відкладено на 11 годину 00 хвилин 24 листопада 2021 року. Відповідач про дату, час та місце розгляду справи сповіщена належним чином. У судове засідання відповідач та її представник не з`явилися, про причини неявки не повідомили, доказів поважності неявки у попереднє засідання не надали, не забезпечили явку свідка ОСОБА_7 , заявленого у клопотанні представника відповідача, задоволеному ухвалою суду від 04 червня 2021 року, постановленою без виходу до нарадчої кімнати.

В силу ч.3 ст. 131, п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд визнає, що відповідач не з`явилася до суду повторно без поважних причин. Згідно із ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На підставі викладеного суд вважає можливим розглянути справу за відсутністю відповідача та її представника та у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Згідно із вимогами ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Положеннями ст.ст. 79,80 ЦПК України визначено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.1-3 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У ході судового розгляду встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_3 (а.с.5). ОСОБА_3 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . З наданої позивачем характеристики від 05 лютого 2021 року, виданої головою правління ОСББ «Моніторна 7 П.4-5», вбачається, що ОСОБА_3 також проживає за даною адресою (а.с.8).

Згідно з актом обстеження умов проживання від 27 травня 2021 року за вищевказаною адресою створені умови для перебування дитини (а.с.80).

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 30 листопада 1998 року виконкомом міської ради народних депутатів, вказана квартира належить ОСОБА_8 , ОСОБА_1 , ОСОБА_9 та ОСОБА_3 (а.с.10-11).

ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.21), разом з сином ОСОБА_4 .

Положеннями частини 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 року, яка була ратифікована Україною 27.02.1991 року та набрала чинності для України 27.09.1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Так, відповідно до частин 7, 8 статті 7 СК України дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Взаємовідносини між дітьми та їх бабою і дідом підпадають під поняття сімейне життя, як одне із основоположних прав, яке гарантовано в статті 8 «Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».

Отже, взаємозв`язок баби та онука носить сімейний характер та такі особи відносяться до учасників сімейних відносин (ст. 2 СК України) і являються родичами.

В такому випадку право дитини на сімейне виховання буде включати і право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами.

Відповідно до вимог ст. 257 СК України баба, дід, прабаба, прадід мають право спілкуватися зі своїми внуками, правнуками, брати участь у їх вихованні.

Батьки чи інші особи, з якими проживає дитина, не мають права перешкоджати у здійсненні бабою, дідом, прабабою, прадідом своїх прав щодо виховання внуків, правнуків.

Відповідно до ст. 263 СК України спір щодо участі баби та діда у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 СК України.

При визначенні форми спілкування родичів та способів участі баби та діда у вихованні дитини, суд виходить з вимог ч. 2 ст. 159 СК України та враховує участь цих родичів у вихованні дитини, особисту прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.

При цьому, вирішуючи спір щодо участі вказаних осіб у вихованні онука, суд має, перш за все, враховувати інтереси самої дитини.

З наданих позивачем доказів не вбачається, що відповідач чинить перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 та її онука ОСОБА_4 . Також суд зазначає, що наданий позивачем диск не містить доказів таких перешкод. Таким чином, підстави для задоволення позову в частині усунення перешкод у спілкуванні позивача з онуком відсутні, тому суд відмовляє в цій частині позовних вимог.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що між сторонами не досягнуто згоди щодо графіку побачень баби з онуком, тому суд вважає за необхідне встановити графік побачень ОСОБА_1 з ОСОБА_4 .

При вирішенні питання щодо визначення графіку побачень баби з онуком суд враховує, що за адресою проживання позивача, як встановлено судом, також проживає ОСОБА_3 , батько дитини. Також він є співвласником даної квартири.

З матеріалів справи встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 вересня 2020 року по справі № 205/6647/20 за заявою ОСОБА_2 видано обмежувальний припис на строк шість місяців ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю обґрунтованих ризиків вчинення ним домашнього насильства щодо ОСОБА_2 (а.с.32-36). Відповідно до рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2020 року по справі № 205/7616/20 за заявою ОСОБА_2 видано обмежувальний припис на строк шість місяців ОСОБА_3 у зв`язку з наявністю обґрунтованих ризиків вчинення ним домашнього насильства щодо дітей ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.37-40). Згідно з відкритою інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень вищевказані рішення не оскаржувалися та набрали законної сили.

З урахуванням вказаних судових рішень, а також скриншотів листування з телефона ОСОБА_1 на телефон ОСОБА_2 (а.с.25-28), довідки за результатами психодіагностичної роботи з ОСОБА_4 від 15 жовтня 2020 року, виданої практичним психологом ОСОБА_11 (а.с.41-44), суд вважає недоцільним, виходячи з інтересів дитини, а саме його психічної безпеки, призначати побачення позивача з онуком за місцем її проживання.

Враховуючи викладене, а також право баби на спілкування з онуком, участь у його вихованні, з урахуванням ч. 3 ст. 13 ЦПК України, виходячи насамперед з інтересів дитини, суд доходить висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, встановивши наступний графік побачень позивача з ОСОБА_4 :

-кожного другого тижня місяця в суботу з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 , або у громадських місцях, у присутності матері;

-у дні народження онука, а саме 24 січня з 10 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин, за бажанням дитини, за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 , або у громадських місцях, у присутності матері;

-дві години на Новий рік 1 січня, а також 2 години 14 жовтня та на Пасху, за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 , або у громадських місцях, у присутності матері.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд розподіляє судові витрати. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати із сплати судового збору в розмірі 908 грн. (а.с.1).

На підставі викладеного та керуючись статтею 3 Конвенції про права дитини, статтями 2, 7, 159, 257, 263 СК України, статтями 4, 12, 13, 79-81, 89, 131, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: ОСОБА_3 , Орган опіки та піклування Адміністрації Новокодацького району Дніпровської міської ради, про усунення перешкод у спілкування з внуком та участь в його вихованні – задовольнити частково.

Встановити наступний графік побачень ОСОБА_1 з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :

-кожного другого тижня місяця в суботу з 10 години 00 хвилин до 18 години 00 хвилин за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 , або у громадських місцях, у присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

-у дні народження ОСОБА_4 , а саме 24 січня з 10 години 00 хвилин до 14 години 00 хвилин, за бажанням дитини, за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 , або у громадських місцях, у присутності матері дитини ОСОБА_2 ;

-дві години на Новий рік 1 січня, а також 2 години 14 жовтня та на Пасху, за місцем проживання дитини: АДРЕСА_2 , або у громадських місцях, у присутності матері дитини ОСОБА_2 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , судовий збір у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) гривень.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Н.Г.Остапенко