Рішення № 101748696, 09.12.2021, Іваничівський районний суд Волинської області

справа № 156/664/21

Провадження № 2/156/374/21

рядок статзвіту 38

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

09 грудня 2021 року смт Іваничі

Іваничівський районний суд Волинської області

в складі: головуючого - судді Федечко М. О.

за участю: секретаря судового засідання Салатюк Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в смт. Іваничі цивільну справу № 156/664/21 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, -

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася в суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що в кінці липня 2021 року на адресу її місця проживання надійшло поштове відправлення від приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С. з якого їй стало відомо, що приватним нотаріусом Житомирського міського округу Горай О.С., було видано виконавчий напис № 27689 від 24.02.2021 року, про стягнення з неї на користь ТзОВ ''РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА'' заборгованість в розмірі 26489,61 грн.

13 липня 2021 року Приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. було відкрито виконавче провадження № 66067229.

Позивач вважає, що виконавчий напис № 27689 від 24 лютого 2021року не підлягає виконанню, оскільки вчинений з порушенням чинного законодавства. Про існування нотаріального напису та заборгованості перед відповідачем позивачу стало відомо з поштового відправлення, яке надійшло від приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженка І.С., однак підстави виникнення заборгованості позивачу не зрозумілі, оскільки кредитних, чи будь-яких договорів з ТОВ ''РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА'' не укладала. На думку позивача нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у наявності заборгованості, періоду її виникнення, що підлягає стягненню за виконавчим написом та її безспірності, чим порушив Закон України '' Про нотаріат'' та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

На підставі викладеного просить, визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 24 лютого 2021 року номер реєстрації 27689 вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з неї на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості в розмірі 26489,61 грн. Також просить стягнути з відповідача понесені нею судові витрати.

26 серпня 2021 року до відкриття провадження у справі забезпечено позов шляхом зупинення стягнення, що проводиться на підставі виконавчого документа – напису, вчиненого 24 лютого 2021 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., зареєстрованого в реєстрі за № 27689 до набрання законної сили судом рішенням у цивільній справі № 156/664/21.

26 серпня 2021 року відкрите провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

27 вересня 2021 року закрите підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явилися, однак від останнього надійшла заява про розгляд справи у їх відсутність, позовні вимоги підтримує з підстав викладених у позовній заяві та просить позов задоволити повністю. Судові витрати, які складаються з: судового збору в розмірі 908 грн. та 454 грн.; 6100 грн. витрат за надання професійної правничої допомоги, а всього 7462 грн. просить стягнути з відповідача. Також від неї надійшло клопотання про приєднання до матеріалів справи супровідного листа від 10 вересня 2021 року вих. № 10/09-1; копію договору факторингу № 1 від 30 листопада 2020 року; копію договору факторингу № 01/12-1 від 01 грудня 2020 року; копію акту приймання-передачі від 01 грудня 2020 року; акцепт пропозиції на укладення угоди про надання кредиту № 501093920 або готування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії; додатку № 1; копії квитанцій про сплату коштів.

Представник відповідача ТзОВ «Росвен Інвест Україна» в судове засідання не з`явився про причини неявки суду не повідомив, про день, час, місце розгляду справи був належним чином повідомлений, про що у матеріалах справи міститься відповідне поштове повідомлення. Клопотання про відкладення розгляду справи, відзив на позов від відповідача на адресу суду не надходили.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. в судове засідання не з`явився, однак від нього надійшло повідомлення відповідно до змісту якого, Міністерством юстиції України анульовано свідоцтво про право на зайняття нотаріальною діяльністю, видане Міністерством юстиції України 26 грудня 2011 року за № 8679 на ім`я ОСОБА_2 . Дія вищезазначеного наказу про анулювання свідоцтва була зупинена та наразі даний наказ оскаржується в Житомирському окружному адміністративному суді, справа № 240/4296/21. Витребувані ухвалою суду документи не можуть бути надані, так як 28 липня 2021 року в нотаріальній конторі були проведені слідчі дії, в результаті яких вилучені документи нотаріального діловодства та архіву, відповідно до ухвали слідчого судді Богунського районного суду м. Житомира Перекупки І.Г. від 27 липня 2021 року. (а.с.).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. в судове засідання не з`явився, від нього надійшло повідомлення у якому зазначив, що єдиний документ, який наявний в матеріалах виконавчого провадження № 66067229, що встановлює період та суму заборгованості боржника є виконавчий напис ПН Горай О.С. № 27689 від 24 лютого 2021 року та його копію долучено до вказаного повідомлення.

Враховуючи, що представник позивача не заперечує проти заочного вирішення справи, а представник відповідача відзив не подав, наявні всі умови, встановлені ст. 280 ЦПК України, які необхідні для ухвалення заочного рішення. Таким чином, суд вважає за можливе розглядати справу у відсутність сторін за доказами, що містяться в матеріалах справи, при заочному розгляді справи відповідно до положень ст. 281 ЦПК України.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази, надані позивача на виконання вимог ст.ст. 76, 81 ЦПК України і, які сторона вважає достатніми для обґрунтування своїх позовних вимог, та, з`ясувавши фактичні обставини, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні (стаття 263 ЦПК України).

Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин (стаття 264 ЦПК України).

В силу частини 1 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що виконавчим написом приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С., вчиненим 24 лютого 2021 року, звернуто стягнення з ОСОБА_1 , яка є боржником за кредитним договором № 501093920 від 18 грудня 2018 року, укладеним ОСОБА_1 з АТ ''Альфа Банк''. АТ «Альфа Банк» відступило право вимоги за кредитним договором № 501093920 від 18 грудня 2018 року на користь ТОВ ФК «ЕЛ. ЕН, Груп» уклавши договір факторингу № 1 від 30 листопада 2020 року. На підставі договору факторингу № 01/12-1 від 01 грудня 2020 року право вимоги, за яким перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю ''РОСВЕН ІНВЕСТ Україна'' про стягнення заборгованості за період часу з 02 грудня 2020 року по 01 березня 2021 року у розмірі 25989,61 грн. з яких: 14066,97 грн. прострочена заборгованість за сумою кредиту; 11922,64 грн. прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом.

За вчинення виконавчого напису нотаріусом на підставі статті 31 ЗУ «Про нотаріат» стягнуто плату із стягувача, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача.

Загальна сума, яка підлягає стягненню з боржника на користь стягувача становить 26489,61 грн.

Постановою Приватного виконавця виконавчого округу Волинської області Шульженко І.С. від 13 липня 2021 року відкрито виконавче провадження № 66067229 щодо виконання виконавчого напису № 27689 від 24 лютого 2021 року, вчиненого Приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з позивача на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 26489,61 грн. (а.с.7-8)

За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес в один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат» порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів, відповідно до якої нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (пункт 19статті 34 Закону України "Про нотаріат").

Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 Закону України «Про нотаріат»).

За результатами аналізу вищенаведених норм, суд дійшов висновку, що з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України "Про нотаріат"захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис як з підстав порушення нотаріусом процедури його вчинення, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами у повному обсязі чи в їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові від 27 березня 2019 року у справі № 137/1666/16-ц Велика Палата Верховного Суду зазначила, що вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України "Про нотаріат"). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Для правильного застосування положень статей 87, 88Закону України «Про нотаріат» у такому спорі, суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити та зазначити в рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Правове регулювання процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів визначено главою 14Закону України «Про нотаріат» та главою 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженому наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5.

Підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій визначено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів,затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Згідно із пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису подаються: а) оригінал нотаріально посвідченої угоди; б) документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

Крім того, у абзаці 3 пункту 284 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03 березня 2004 року № 20/5, вказано, що заборгованість або інша відповідальність боржника визнається безспірною і не потребує додаткового доказування у випадках, якщо подані для вчинення виконавчого напису документи передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно з відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

Відповідно до пункту 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріуса, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 для одержання виконавчого напису щодо стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

З наявних у справі доказів вбачається, що виконавчий напис приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТзОВ «Росвен Інвест Україна» заборгованості за кредитним договором № 501093920 від 18 грудня 2018 року, виданий на підставі п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172 та статтей 87-91 ЗУ «Про нотаріат».

Постановою Кабінету Міністрів України № 662 від 26 листопада 2014 року "Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів", внесено зміни до Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, зокрема, в частині доповнення переліку після розділу "Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами" новим розділом такого змісту: "Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин".

Частиною першою статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав та свобод людини та практику суду як джерело права. У преамбулі та статті 6 параграфа 1 Конвенції, у рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі «Совтрансавто-Холдінг» проти України» (заява № 48553/99), а також у рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі «Брумареску проти Румунії» (заява № 28342/95) встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про доступ до судових рішень» суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.

З аналізу Єдиного державного реєстру судових рішень убачається, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662від 26.11.2014року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, у тому числі: «п.2. Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Оскільки вищезазначена постанова апеляційного суду у відповідності до п. 4 ст.254КАС України набула законної сили з моменту проголошення, тобто з 22 лютого 2017 року, то з цієї дати чинне законодавство не передбачало можливості вчинення виконавчого напису щодо заборгованості, яка випливає із кредитних відносин.

Із матеріалів справи вбачається, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 24 лютого 2021 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 826/20084/14.

Таким чином, суду не надано підтвердження, що укладений між банком та позивачем кредитний договір був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з недотриманням умов вчинення виконавчого напису щодо подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника.

Оскільки в момент вчинення виконавчого напису 24 лютого 2021 року були відсутні правові підстави для його вчинення, то такий виконавчий напис не підлягає виконанню.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 158/2157/17.

Крім того, матеріали справи не містять відомостей про те, що боржником отримане повідомлення стягувача про порушення зобов`язання та про укладення договорів факторингів № 1 від 30 листопада 2020 року та № 01/12-1 від 01 грудня 2020 року. З врахуванням того, що відповідачем не було надано суду доказів безспірності заборгованості, за наявності якої було б можливим вчинення виконавчого напису, суд вважає, що виконавчий напис вчинено з порушенням вимог статті 88 Закону України «Про нотаріат».

Отже, суду не було надано доказів того, що виконавчий напис було вчинено нотаріусом за наявності усіх необхідних для вчинення такого напису документів, перелік яких передбачений пунктом 1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 р. № 1172.

Із доданих представником позивача за клопотанням від 09 грудня 2021 року документів слідує, що акцент пропозиції на укладення угоди про надання кредиту обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка була надана позивачу, нотаріально не посвідчена. Із копій квитанцій слідує, що позивачем здійснювалось погашення заборгованості по кредитному договору від 18 грудня 2018 року у 2019 році, що не свідчить про безспірність виниклої заборгованості.

Згідно повідомлення ТзОВ «Росвен Інвест Україна», яке надіслане на адвокатський запит представника позивача щодо надання документів з приводу боргу ОСОБА_1 за кредитним договором № 501093920 від 18 грудня 2018 року укладеного між позивачем та ПАТ «Альфа Банк», розрахунки заборгованості, в тому числі виписки по рахункам, при відступленні права вимоги не надавались, вся інформація щодо заборгованості боржників міститься в реєстрі боржників, який відповідно до умов Договору 2, передавався в електронному форматі, що підтверджується Актом приймання-передачі реєстру боржників до Договору2. ТзОВ «Росвен Інвест Україна» підготувало відповідні заяви, розрахунки та кредитний договір (всі документи підготовлені в єдиному екземплярі) та передало нотаріусу для вчинення виконавчого напису, а відтак надати копії таких документів не є можливим. Оригінал кредитного договору разом з оригіналом виконавчого напису № 27689 від 24 лютого 2021 року було передано на виконання приватному виконавцю Шульженко І.С.

За таких обставин, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна», треті особи які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи, що позовні вимоги задоволено повністю, то з відповідача на користь позивача слід стягнути документально підтверджені судові витрати, а саме, судовий збір в розмірі 908 грн. та 454 грн.

Крім того, підлягають задоволенню вимоги позивача про відшкодування витрат за надану правничу допомогу.

Так, згідно з частинами 1,2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Як слідує із копії договору про надання правової (правничої) допомоги

від 4 серпня 2021 року, ордеру серії ВЛ № 000009098 про надання правової допомоги від 4 серпня 2021 року судом встановлено, що адвокатом Явтушенко І.В. надавалася правнича допомога ОСОБА_1 у справі про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до акту виконаних робіт по договору про надання правової допомогу адвокатом від 25 листопада 2021 року та квитанцій до прибуткового касового ордера від 13 серпня 2021 року № 8/2021; від 25 листопада 2021 року № 15/2021; від 09 грудня 2021 року № 19/2021 позивач здійснила оплату послуг професійної правничої допомоги на суму 6100 грн.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Згідно із ч. 8 ст. 141 ЦПК розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи: складність та обсяг виконаних адвокатом робіт, витрачений час, значення справи для сторони, враховуючи те, що позивачу правова допомога надавалась і рішення суду ухвалено на його користь, клопотання про змешення витрат на правничу допомогу представником відповідача не подавалося, на думку суду витрати на професійну правничу допомогу саме в розмірі 6100 грн. є співмірними по відношенню до обставин, визначених у ч. 4 ст. 137 ЦПК.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13,141, 247, 263, 265, 280-283 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовну заяву - задоволити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 27689 від 24 лютого 2021 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Горай Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА" заборгованості в розмірі 26489 (двадцять шість тисяч чотириста вісімдесят дев`ять ) грн. 61 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ''РОСВЕН ІНВЕС УКРАЇНА'' на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді сплаченого судового збору розмірі 1362 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 6100 грн.

Заходи забезпечення позову у виді зупинення стягнення у виконавчому провадженні ВП № 66067229,відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігорем Сергійовичем на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горай Олега Станіславовича,№ 27689 від 24 лютого 2021року, згідно з яким з ОСОБА_1 стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна" заборгованість в розмірі 26489,61 грн., до набрання законної сили судовим рішенням у цивільній справі № 156/664/21 на час розгляду справи № продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання цим рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, до Волинського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлено в разі пропуску з інших поважних причин.

Дата складення повного судового рішення: 09 грудня 2021 року.

Повне найменування сторін та учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Росвен Інвест Україна", ЄДРПОУ: 37616221, адреса 03126, м. Київ, вул. Вацлава Гавела, 6;

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача:

Приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, місцезнаходження м. Житомир вул. Велика Бердичівська, 35.

Приватний виконавець виконавчого округу Волинської області Шульженко Ігор Сергійович, місцезнаходження м. Луцьк вул. Конякіна, 24 офіс 85 Волинська область.

Суддя М.О. Федечко