Рішення № 101744737, 09.12.2021, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/13371/21

провадження № 2-др/753/143/21

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" грудня 2021 р. Дарницький районний суд м. Києва:

у складі головуючого судді Комаревцевої Л.В.,

при секретарі Гаврилюк О.В.,

без участі сторін

розглянувши заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Громадська організація «Джерело» про захист прав споживача шляхом визнання договору недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2021 року представник відповідача звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу, посилаючись на прийняття судом рішення від 01.12.2021 про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Громадська організація «Джерело» про захист прав споживача шляхом визнання договору недійсним

В судове засідання сторони не викликались.

Дослідивши матеріали справи суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

01.12.2021 рішенням Дарницького районного суду м. Києва позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Громадська організація «Джерело» про захист прав споживача шляхом визнання договору недійсним - залишено без задоволення.

06.12.2021 представник відповідача звернувся з заявою про стягнення з ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в розмірі 19000 грн., надавши копії актів про виконання послуг, план-кошторис, довідку про оплату гонорару, звіт.

При цьому заявлена представником відповідача сума відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 19000 грн. є неспівмірною, зокрема, зі складністю справи та виконаними роботами, ціною позову та значенням справи для сторони.

Визначаючи розмір понесених витрат суд виходить з наступного.

За змістом ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. 3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. 4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. 5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Витрати фізичних осіб, пов`язані з оплатою професійної правничої допомоги при розгляді судом справ про оголошення померлою фізичної особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку, або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, несуть юридичні особи, на території яких мав місце нещасний випадок внаслідок таких надзвичайних ситуацій.

Тобто, суд під час вирішення питання щодо розподілу судових витрат зобов`язаний оцінити обґрунтованість рівня витрат на правничу допомогу у кожному конкретному випадку за критеріями співмірності необхідних і достатніх витрат.

За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.

Слід зазначити, що як вказано у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23рп/2009, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Проаналізувавши наведений у заяві про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу детальний опис наданих адвокатом Андрієнко С.В. послуг, а також подані ним документи, суд вважає, що відображена у цих доказах інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг) не відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт.

Так, написання позову, попереднє вивчення документів, підготовка заяв та подання процесуальних документів, участь в судових засіданнях, підготовка заяв по суті справи, ознайомлення з матеріалами оцінена вартістю в 19000 грн., не є співмірними зі складністю справи.

Однак при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24.01.2019 у справі № 910/15944/17).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі "East/West Alliance Limited" проти України", від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 19000,00грн. не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечить принципу розподілу таких витрат.

Однак, беручі до уваги, що рішенням суду у задоволенні позову відмовлено, що дає суду зазначити про здійснення адвокатом належного захисту в суді, але судом враховується недотримання співмірності витрат на правничу допомогу з ціною позову і вважає, що необхідно зменшити розмір витрат з відповідача на користь позивача на правничу допомогу до суми 5000 грн., яка відповідає розумному розміру.

В решті вимог адвоката відповідача суд відмовляє, виходячи з засад розумного балансу між приватними і публічними засадами, реального часу, витраченого на представництво інтересів клієнта в суді та відповідно до результату розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст. 270 суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника відповідача про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1», треті особи: Головне управління Держпродспоживслужби у м. Києві, Громадська організація «Джерело» про захист прав споживача шляхом визнання договору недійсним- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Джерело 1» витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії.

Повний текст рішення виготовлено 09.12.2021

Суддя: Комаревцева Л.В.