Рішення № 101741033, 02.12.2021, Берегівський районний суд Закарпатської області

Справа №297/2725/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2021 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді ФЕЙІРА О. О., при секретарі судового засідання Радзецькій Ю.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського батальйону УПП в Закарпатській області Штеця Едуарда Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,-

встановив:

ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області з позовом до поліцейського батальйону УПП в Закарпатській області Штеця Едуарда Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4928625 від 20 жовтня 2021 року.

Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4928625 від 20 жовтня 2021 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено відносно нього адміністративне стягнення у виді штрафу, у розмірі 340 грн., за нібито перевищення швидкості руху. Вважає таку постанову незаконною, оскільки 20 жовтня 2021 року о 14 год. 45 хв. рухався на автомобілі марки "SKODA", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі М-06 в с. Барвінок Ужгородського району Закарпатської області зі швидкістю 60 - 65 км/год., коли був зупинений працівником патрульної поліції Штець Е.В., який згідно показань лазерного вимірювача швидкості TruCam серійний номер: ТС008374 повідомив, що він їхав зі швидкістю 80 км/год., тобто перевищив швидкість на 30 км/год., хоча насправді він рухався зі швидкістю не більше 65 км/год. Відповідачем відразу було вилучено його документи та винесено вищевказану постанову, та при цьому, не було роз`яснено зміст ст. ст. 268, 289 КУпАП та ст. 63 Конституції України. Вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, оскільки швидкість руху він не перевищував, а рухався зі швидкістю не більше 65 км/год. Разом з тим, фіксація швидкості руху його транспортного засобу здійснювалася за допомогою вимірювача TruCam серійний номер: ТС008374, яка проводилася з рук поліцейського, а використання такого приладу в Україні не регулюються жодним нормативно-правовим актом. А тому, вважає постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4928625 від 20 жовтня 2021 року, незаконною, у зв`язку з чим просить таку скасувати. Разом з тим, просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції 454, 00 грн. судового збору, що був сплачений ним при зверненні до суду.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак подав до суду заяву від 16 листопада 2021 року, згідно якої просив справу розглянути без його участі, позов задоволити (а.с. 15).

Відповідач - поліцейський батальйону УПП в Закарпатській області Штець Е. В., будучи належним чином повідомленим про день, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання повторно не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, заяв про відкладення судового розгляду справи чи відзиву на позов від нього не надходило (а.с. 16, 18-20).

Відповідно до ч. 3 ст. 268 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових чи службових осіб.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, особою, щодо якої її винесено.

Як вбачається з копії постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4928625 від 20 жовтня 2021 року, відносно ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень за перевищення дозволеної швидкості руху на 30 км/год. (а.с. 5).

Так, відповідно до п. 12.4 Правил дорожнього руху, у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 50 км/год.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено, серед іншого, і адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Разом з тим, позивач ОСОБА_1 стверджує, що 20 жовтня 2021 року о 14 год.45 хв. рухався на автомобілі марки "SKODA", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 по автодорозі М-06 в с. Барвінок Ужгородського району Закарпатської області зі швидкістю 60 - 65 км/год., коли був зупинений працівником патрульної поліції Штець Е.В..

Заперечує, що рухався зі швидкістю 80 км/год. та перевищив швидкість на 30 км/год., та як це зазначив поліцейський батальйону УПП в Закарпатській області Штець Е.В. в оскаржуваній постанові.

Відповідно до вимог ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події і складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Зазначена норма встановлює обов`язок суб`єкта владних повноважень щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, оскільки позивач заперечує порушення ним п. 12.4 Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, тобто перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортного засобу більш як на двадцять кілометрів на годину, відповідач зобов`язаний подати докази на спростування таких заперечень.

При цьому, відповідач в судове засідання не з`явився та не навів будь-яких доказів на підтвердження правомірності винесення ним постанови про притягнення позивача ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, відзиву на позов не подав.

Враховуючи принцип змагальності адміністративного процесу та встановлений КАС України обов`язок відповідача щодо доказування правомірності свого рішення, суд вирішує спір на основі викладених в позові аргументів.

Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Зі змісту п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року №14 слідує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності буде відповідати вимогам ст. 283 КУпАП тоді, коли в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначено мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Так, в оскаржуваній постанові зазначено, що швидкість руху транспортного засобу марки "SKODA", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 вимірювалася за допомогою вимірювача швидкості руху TruCam серійний номер: ТС008374.

Згідно ст. 40 Закону України "Про Національну поліцію" поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань та забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

При проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото- і відеотехніку повинна бути розміщена в порядку визначеному Законом "Про Національну поліцію". (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото- і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 Закону "Про Національну поліцію". Крім того, контроль швидкості руху транспортних засобів здійснюється лише в місцях, які облаштовані відповідним знаком про здійснення відеофіксації (дорожній знак " 5.70"), вказане обумовлено ч. 2 ст. 40 Закону, згідно якої інформація про змонтовану/розміщену автоматичну фототехніку і відеотехніку фіксацію повинна бути розміщена на видному місці.

Відповідне положення міститься у постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду міста Львова від 21 січня 2021 року у справі № 157/703/20 пров. № А/857/15194/20.

Разом з тим, на місці події, поліцейський батальйону УПП в Закарпатській області Штець Е.В. при винесенні оскаржуваної постанови ствердив, що фіксація швидкості руху вищевказаного транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 здійснювалася з рук, що встановлено з відеозапису, наданого позивачем, що був досліджений в ході судового розгляду даної справи (а.с. 10).

Враховуючи положення ст. 40 Закону «Про Національну поліцію», при проведенні фіксації швидкості певного транспортного засобу автоматична фото - і відеотехніка повинна бути розміщена в порядку, визначеному вказаною нормою Закону (стаціонарно вмонтованим способом), натомість ручне розміщення засобів автоматичної фото - і відеотехніки для вимірювання та фіксації швидкості суперечить приписам ст. 40 вказаного Закону.

Однак, як встановлено з вищевказаного відеозапису, момент фіксації швидкості руху автомобіля марки "SKODA", реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 здійснювався приладом TruCam серійний номер: ТС008374 з руки (рук), і таке ставить під сумнів зафіксовану швидкість руху вказаного транспортного засобу.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи та доказів.

При цьому, слід врахувати, що Верховний суд у Постанові від 30.05.2018 року по справі №337/3389/16-а (2-а/337/154/2016) вказав наступне.

Так, згідно ст. 7, 254, 258 КУпАП, ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Верховним судом зазначено, що у справах за позовом фізичної особи щодо оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності на суб`єкта владних повноважень в силу приписів статті 77 КАС України покладається обов`язок доказування правомірності своїх дій у разі, якщо останній заперечує проти позову. Докази, надані відповідачем по справі мають бути належним чином досліджені судами першої та апеляційної інстанцій із наданням їм відповідної правової оцінки на предмет їх належності і допустимості, повноти та достатності для визнання правомірності дій та рішень суб`єкта владних повноважень.

Згідно ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.

Зазначена позиція викладена в постанові Верховного Суду від 8 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.

За таких обставин, суд вважає факт порушення позивачем ОСОБА_1 п. 12.4 Правил дорожнього руху та вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП недоведеним.

Згідно ч. 3 ст. 241 КАС України, судовий розгляд в суді першої інстанції закінчується ухваленням рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

При вирішенні справи суд виходить з того, що відповідачем не надано доказів на підтвердження правомірності винесення ним оскаржуваної постанови в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП відносно ОСОБА_1 , а також відповідачем не спростовано доводів позивача, та не надано жодного безспірного доказу, який би свідчив про вчинення позивачем вказаного адміністративного правопорушення.

За таких обставин, постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4928625 від 20 жовтня 2021 року не може вважатись законною та підлягає скасуванню.

Разом з тим, позивач просить суд стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції в його користь 454 грн. судового збору, що був сплачений ним при зверненні до суду.

Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, суд також вважає, відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Департаменту патрульної поліції в користь ОСОБА_1 454 грн. судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду (а. с. 1).

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст. 7, 121, 247, 287 КУпАП, ч. 2 ст. 77, ст. ст. 132, 241, 244, 246, 286, 293, 295 КАС України, суд,-

рішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського батальйону УПП в Закарпатській області Штеця Едуарда Васильовича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, - задоволити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАО №4928625 від 20 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КУпАП у виді штрафу в розмірі 340 гривень, - скасувати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень - Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: 03048, м.Київ, вул. Федора Ернста, буд. 3, код за ЄДРПОУ 40108646) в користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 - 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні судового збору, що був сплачений позивачем при зверненні до суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя ФЕЙІР О. О.