Ухвала суду № 101735536, 07.10.2021, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А

Справа № 200/4740/13-ц

Провадження № 6/932/244/21

07 жовтня 2021 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Куцевола В.В.

при секретарі – Рибалці В.І.

за участі

представника позивача – Зайцевої Р.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи - публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа за позовом публічного акціонерного товариства “Державний ощадний банк України” до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про дострокове стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням суду від 21.05.2013 року позовні вимоги задоволено.

Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 року заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

05.11.2019 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, заінтересовані особи - публічне акціонерне товариство “Державний ощадний банк України” та ОСОБА_2 , яка протоколом передачі справи раніше визначеному складу суду від 11.11.2019 року передана у провадженні судді ОСОБА_3 .

Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_3 від здійснення правосуддя на підставі рішення Третьої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя за № 2299/3дп/15-20 від 29.07.2020 року, справу протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.05.2021 року передано у провадження цього складу суду.

Ухвалою суду від 21.05.2021 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

Заява ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України обгрунтована наступним чином. При постановлені ухвали про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України, суд виходив із того, що на виконанні відділу ДВС перебуває виконавчий лист, виданий 30.07.2013 року. В цей же час, суд не врахував, що згідно з листом Шевченківського ВДВС м. Дніпра виконавче провадження, що було відкрито на підставі виконавчого листа від 30.07.2013 року, закінчено у 2016 році. Через це, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання сплив. Після закриття виконавчого провадження мали бути скасовані всі обмежувальні заходи. 27.04.2018 року стягувачем отримано дублікат виконавчого листа, який пред`явлено до примусового виконання до Шевченківського ВДВС м. Дніпра, де відкрито нове виконавче провадження. Він ніколи не ухилявся від виконання рішення суду, затримка у його виконанні зумовлена тим, що у нього відсутні кошти для сплати боргу. З цих підстав, вважав, що на день встановлення обмеження у праві виїзду за межі України, правові підстави для задоволення подання виконавця були відсутні.

21.11.2019 року стягувачем надано письмові пояснення за заяву боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, у яких банк посилається на те, що 19.04.2016 року ним отримано виконавчий лист про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , який перебуває на виконанні у Шевченківському ВДВС м. Дніпра. 30.08.2016 року виконавче провадження було завершено з підстав, які не передбачали скасування обмежувальних заходів стосовно боржника. З матеріалів виконавчого провадження вбачається, що належним боржникові транспортний засіб перебуває у розшуку, він є власником земельної ділянки та отримує дохід. В цей же час, боржник декларації про доходи виконавцю не подав. Цим самим підтверджується свідоме ухилення боржника від виконання рішення суду. До цього часу боржник борг перед банком не погасив, а тому підстави для задоволення його заяви відсутні.

13.07.2021 року та 26.07.2021 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав свої письмові пояснення на заяву ОСОБА_1 , у яких прохав залишити її без задоволення. У провадженні відділу ДВС перебуває виконавче провадження № 56411900 з примусового виконання дубліката виконавчого листа, виданого судом 27.04.2018 року та № 56411039 з примусового виконання виконавчого листа, виданого судом 27.04.2018 року на стягнення судових витрат. Загальна заборгованість боржника складає 2 728 258 грн. 48 коп. Оскільки рішення суду боржником не виконано, підстави для задоволення заяви відсутні.

26.07.2021 року Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) надав копії матеріалів виконавчого провадження № 56411900.

Ухвалою суду від 06.08.2021 року витребувано з Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) належним чином засвідчену копію матеріалів виконавчого провадження № 39526865.

Копію ухвали суду від 06.08.2021 року отримано Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) 07.09.2021 року.

28.09.2021 року до суду надійшло повідомлення Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про те, що виконавче провадження № 39526865 – знищено.

Боржник у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду заяви повідомлявся належним чином, про причини неявки до суду не повідомив.

Шевченківський відділ державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) явку свого представника у судове засідання жодного разу не забезпечило.

Представник стягувача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення заяви ОСОБА_1 , посилаючись на невиконання ним рішення суду та відсутність правових підстав для зняття обмеження при закінченні виконавчого провадження з підстав, не пов`язаних з виконанням рішення.

З`ясувавши зміст заперечень представниці стягувача, дослідивши матеріали справи та заяву боржника про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, суд дійшов висновку про її задоволення за наступних підстав.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, рішенням суду від 21.05.2013 року позовні вимоги задоволено. 30.07.2013 року представником позивача отримано п`ять виконавчих листів у справі.

29.05.2015 року до суду надійшло подання Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 . Подання було обґрунтовано тим, що у провадженні відділу знаходиться виконавче провадження № 39526865, що відкрито на підставі виданого судом виконавчого листа від 30.07.2013 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Ощадбанк» заборгованості у сумі 2 435 504 грн. 09 коп. Боржник рішення суду не виконує та змінив адресу проживання, що свідчить про ухилення його від виконання рішення суду.

Вбачається, що виданий 30.07.2021 року виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості мав строк пред`явлення до виконання до 09.07.2014 року.

Виконавче провадження з примусового виконання цього листа було відкрито Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції 19.08.2013 року за № 39526865.

Ухвалою суду від 03.06.2015 року подання Бабушкінського відділу державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про тимчасове обмеження права виїзду за межі України ОСОБА_1 задоволено.

27.10.2015 року ОСОБА_1 оскаржив заочне рішення суду від 21.05.2013 року.

Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 року заочне рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 21 травня 2013 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги задоволено частково.

06.04.2018 року представником позивача отримано виконавчий лист, який вона прохала видати у зв`язку зі зміною рішення суду першої інстанції.

Так, з наявної у справі копії встановлено, що 19.04.2016 року судом видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «Державний ощадний банк України» заборгованості у тій самій сумі, що й у раніше виданому на виконання заочного рішення суду від 21.05.2013 року виконавчому листі від 30.07.2013 року.

10.11.2017 року до суду надійшла заява стягувача про видачу дублікатів виконавчих листів, яка була задоволена ухвалою суду від 24.11.2017 року.

27.04.2018 року представником стягувача отримано два дублікати виконавчих листів.

Постановою Дніпровського апеляційного суду від 01.04.2020 року ухвалу суду від 24.11.2017 року скасовано, а заяву про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку на їх пред`явлення до виконання направлено до суду першої інстанції на новий розгляд.

Відповідно до вимог ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Згідно із вимогами ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб. Статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті. Крім цього, відповідно до вимог ст. 313 ЦК України, фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 3 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з вимогами ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов`язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника. Суд розглядає заяву про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням сторін та інших заінтересованих осіб за обов`язкової участі державного (приватного) виконавця. За результатами розгляду заяви про скасування тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Вирішуючи заяву боржника, суд виходить з наступного. На підставі виданого 30.07.2013 року Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська, на виконання заочного рішення суду від 21.05.2013 року, виконавчого листа про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості у сумі 2 435 504 грн. 09 коп., 19.08.2013 року Бабушкінським відділом державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції відкрито виконавче провадження за № 39526865. Зазначене виконавче провадження на цей час знищено по спливу строку зберігання. Виконавче провадження було завершено 25.03.2016 року у зв`язку з поновленням боржнику строку на оскарження заочного рішення суду, тобто шляхом винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачеві, про що свідчить витяг з АСВП.

На цей час на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) перебуває виконавче провадження № 56411900, яке відкрито 18.05.2018 року на підставі дублікату виконавчого листа від 27.04.2018 року та нині скасованої апеляційною інстанцією ухвали суду від 24.11.2017 року про видачу дублікатів виконавчих листів та поновлення строку їх пред`явлення до виконання.

Також встановлено, що на підставі виданого судом на виконання постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 року виконавчого листа від 19.04.2016 року, Шевченківським відділом державної виконавчої служби м. Дніпра ГТУЮ у Дніпропетровській області 05.05.2016 року відкрито виконавче провадження, номер якого встановити не виявилось можливим. 30.08.2016 року виконавцем було прийнято постанову про повернення виконавчого документу стягувачеві, у зв`язку з тим, що майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, не виявлено.

Таким чином, встановлено, що на цей час підстави для продовження виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення суду чи постанови апеляційного суду Дніпропетровської області від 31.03.2016 року, відсутні, оскільки виконавчі листи від 30.07.2013 року видані на виконання скасованого заочного рішення суду; виконавчий лист від 19.04.2016 року втрачений стягувачем; дублікати виконавчих листів від 27.04.2018 року видані на підставі нині скасованої ухвали суду від 24.11.2017 року та повторно питання про видачу дублікатів виконавчих листів і поновлення строку на їх пред`явлення до виконання не вирішувалось.

Крім того, встановлені обставини справи свідчать про те, що боржник ОСОБА_1 не ухилявся і не міг ухилятись від виконання заочного рішення суду від 21.05.2013 року, оскільки про його існування довідався значно пізніше, фактично – після встановлення йому тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України, на що вказує подання ним апеляційної скарги 27.10.2015 року та поновлення апеляційним судом Дніпропетровської області строку на апеляційне оскарження рішення. Встановити протилежне не вбачається можливим через знищення за спливом строку зберігання матеріалів виконавчого провадження.

Внаслідок того, що останнє виконавче провадження фактично триває незаконно, через неповідомлення стягувачем про скасування судового рішення, що стало підставою для видачі дублікатів виконавчих листів, а отже й відкриття виконавчого провадження, при відсутності будь-яких доказів умисного ухилення боржника від виконання рішення суду на час встановлення заборони на виїзд за межі держави, заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 258, 259, 260, 261, 352-355, 441 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про скасування тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України – задовольнити.

Скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 , встановлене ухвалою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.06.2015 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом 15 днів з дня її складення.

Повний текст ухвали суду складено 12.10.2021 року.

Суддя В.В. Куцевол