Рішення № 101735393, 08.12.2021, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032,тел.(044)235-95-51,е-mail:inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" грудня 2021 р. м. Київ Справа № 911/1762/21

Суддя Господарського суду Київської області Подоляк Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк»до ОСОБА_1 про стягнення 10462,56 грн.без повідомлення (виклику) учасників справи

суть спору:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 10462,56 грн., з яких 481,84 грн. заборгованість за кредитом, 1196,26 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3293,85 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 5490,61 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за заявою про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» від 12.07.2013 щодо здійснення повернення тіла кредиту, сплати процентів за користування кредитом та комісії у строк визначений «Умовами та правилами надання банківських послуг».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.08.2021 у даній справі прийнято вказану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі Вирішено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та встановлено відповідачу строк до 14.09.2021 для подачі відзиву на позовну заяву та інших документів, що підтверджують заперечення проти позову. Встановлено позивачу строк для подачі відповіді на відзив до 24.09.2021 та встановлено відповідачу строк до 01.10.2021 для подачі заперечення на відповідь на відзив.

Сторони повідомлені про відкриття провадження у даній справі у порядку встановленому ч. 5 ст. 242 ГПК України з додержанням вимог частин 3, 4 ст. 120 ГПК України, шляхом направлення на адреси їх місцезнаходження, належним чином завіреної копії ухвали, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

У встановлений судом строк відповідач своїм правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався, відзиву на позовну заяву та інших документів до суду не надав.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд

встановив:

Між Акціонерним товариством комерційним банком «Приватбанк» - далі банк та Фізичною особою-підприємцем Гулуа Русланом Георгійовичем - клієнт було укладено заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» від 12.07.2013 (далі - договір), якою клієнт приєднався і зобов`язався виконувати умови, викладені в «Умовах та Правилах надання банківських послуг», Тарифах ПриватБанку (далі - умови та правила) - договір банківського обслуговування в цілому.

У відповідності до умов заяви ФОП Гулуа Р.Г. відкрито поточний рахунок НОМЕР_1 у валюті - гривні та картковий рахунок НОМЕР_2 у валюті - гривні.

На виконання умов заяви позивач надав відповідачу кредитні кошти, що підтверджується банківською випискою по особовому рахунку відповідача за період з 15.07.2013 по 10.05.2021, яка залучена до матеріалів справи.

Разом з тим, відповідач свої зобов`язання щодо повернення тіла кредиту належним чином не виконав в зв`язку з чим за ним рахується заборгованість за кредитом в розмірі 481,84 грн. Доказів протилежного суду не надано.

У відповідності до вимог ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки положеннями ст. 530 ЦК України не визначена форма пред`явлення вимоги кредитором, тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову. При цьому волевиявлення щодо виконання боржником відповідного обов`язку має бути вчинено кредитором в активній однозначній формі такої поведінки, доведеної до відома боржника (аналогічний висновок викладено в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/10958/20).

Доказів повернення позивачу отриманих кредитних коштів у сумі 481,84 грн., зокрема, після звернення позивача з даним позовом, відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення з відповідача 481,84 грн. заборгованості за кредитом.

Також, позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по процентам за користування кредитом у сумі 1196,26 грн., заборгованість по комісії за користування кредитом у сумі 3293,85 грн. та пеню за порушення строків виконання грошових зобов`язань у розмірі 5490,61 грн.

Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною 4 ст. 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Згідно вимог ст. 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

В обґрунтування заявлених до стягнення сум заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості по комісії за користування кредитом та пені за порушення строків виконання грошових зобов`язань позивач посилається на Умови та Правил надання банківських послуг, до яких, як стверджує позивач, приєднався відповідач, підписавши заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» від 12.07.2013, що розміщені на офіційному веб-сайті позивача, витяг з яких залучені до позовної заяви.

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги (ч. ч. 1, 2 ст. 633 Цивільного кодексу України).

За змістом статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, то саме на останнього покладається обов`язок довести, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 Цивільного кодексу України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивачем не було подано до суду належних та допустимих доказів того, що саме ці Умови та Правил надання банківських послуг у поданій банком до суду редакції розумів відповідач та ознайомився і погодився саме з ними, підписуючи заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» від 12.07.2013. Також не було подано доказів того, що вказані Умови та Правил надання банківських послуг на момент отримання відповідачем кредитних коштів містили положення щодо сплати процентів та комісії за користування кредитними коштами у відповідному розмірі та пені.

Надана позивачем роздруківка Умов та Правил надання банківських послуг не є належним доказом, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в Умови та Правил надання банківських послуг.

Визначальним для укладення договору приєднання є не безпосередньо вид чи характеристика умов, щодо яких сторони досягли згоди та уклали договір, а саме встановлення обставин про додержання письмової форми для цих умов, після чого їх можна буде розцінювати як невід`ємну складову змісту договору та стверджувати про узгодженість дій та волевиявлення учасників цивільних правовідносин й відповідність певним стандартам поведінки.

Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.09.2019 у справі № 916/2755/18 та від 01.11.2019 у справі № 910/13940/18.

Умови та Правил надання банківських послуг, які були надані позивачем не містять підпису відповідача, а тому такі Умови та Правил надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» від 12.07.2013.

Судом досліджено положення заяви про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг» від 12.07.2013, укладеної між сторонами та встановлено, що проценти за користування кредитом, комісія за користування кредитом та такий вид забезпечення виконання грошового зобов`язання, як сплата пені за порушення позичальником строків виконання грошових зобов`язань за договором, сторони договору при його укладанні не встановили і як наслідок положення даного договору його не містять.

Оскільки сторонами договору не встановлені проценти за користування кредитом, комісія за користування кредитом та такий вид забезпечення виконання грошового зобов`язання як пеня, то позовні вимоги про стягнення з відповідача 1196,26 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3293,85 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 5490,61 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором є безпідставні та недоведені, а тому задоволенню не підлягають.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача з повернення тіла кредиту на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 481,84 грн. заборгованості за кредитом є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню. В решті вимог про стягнення з відповідача 1196,26 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3293,85 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 5490,61 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором суд відмовляє, з огляду на їх безпідставність та недоведеність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору у відповідності до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається судом на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 129-1 Конституції України, ст. 13, 74, 123, 129, 165, 178, 232, 233, 236-238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 10462,56 грн., з яких 481,84 грн. заборгованість за кредитом, 1196,26 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 3293,85 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом, 5490,61 грн. пеня за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» (вул. Грушевського, 1Д, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 14360570) 481 (чотириста вісімдесят одну) грн. 84 коп. заборгованості за кредитом, 104 (сто чотири) грн. 54 витрат зі сплати судового збору.

3. В решті позовних вимог Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення 1196,26 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом, 3293,85 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, 5490,61 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов`язань за договором відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення Господарського суду Київської області набирає законної сили у строк та порядку передбаченому ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено у строк визначений ст. 256 ГПК України в порядку передбаченому ст. 257 ГПК України з врахуванням пп. 17.5 п. 17 ч. 1 розділу ХІ «Перехідні положення» ГПК України.

Дата складання та підписання повного тексту рішення 08.12.2021.

Суддя Ю.В. Подоляк