Рішення № 101731522, 08.12.2021, Бучацький районний суд Тернопільської області

Справа № 595/1823/21

Провадження № 2-а/595/48/2021

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.2021

Бучацький районний суд Тернопільської області

у складі: головуючого судді Тхорик І.І.

за участі: секретаря судового засідання Пастушака І.Д.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бучач справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Рекуш О.Р., звернулася в суд із позовом до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області, в якому просить визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 605299 від 17 листопада 2021 року. За змістом оскаржуваної постанови, на неї накладено адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у виді штрафу в сумі 850 грн за вчинення правопорушень, передбачених ч.6 ст.121 та ч.2 ст.122 КУпАП, а саме: за керування автомобілем, у якому не освітлювався номерний знак, а також за те, що під час зупинки у т/з не була увімкнена аварійна світлова сигналізація. Однак, вважає, що дану постанову винесено незаконно, упереджено, з грубим порушенням норм КУпАП, при відсутності події та складу правопорушення, відсутності доказів вчинення правопорушення, що призвело до незаконного притягнення її до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення, оскільки даних правопорушень вона не вчиняла. Таким чином, не погоджується з рішенням поліцейського, так як вважає себе невинуватою, а постанову серії БАБ № 605299 від 17.11.2021, винесену поліцейським СРПП ВП №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, в зв`язку з невідповідністю висновків поліцейського фактичним обставинами справи, порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою суду від 29 листопада 2021 року відкрито провадження у даній справі, розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

07 грудня 2021 року представником відповідача ГУНП в Тернопільській області подано відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити у задоволенні позову через його безпідставність, посилаючись на те, що 17 листопада 2021 року позивач дійсно керував автомобілем марки «Volkswagen Transporter» у якого не підсвічувався номерний знак та неможливо чітко визначити такий номерний знак з відстані 20 м, крім того, після зупинки працівником поліції водій не увімкнув аварійної світлової сигналізації, чим порушив п. 2.9 (в) та 9.9. (б) ПДР України, тому позов до задоволення не підлягає.

Позивач ОСОБА_1 та її представник - адвокат Рекуш О.Р. у судове засідання не прибули, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи.

Представник позивача - адвокат Рекуш О.Р. надав суду письмову заяву в якій просить розгляд справи проводити у його та позивача відсутності.

Представник відповідача Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області в судове засідання не з`явився, у відзиві на позовну заяву просив слухати справу у його відсутності та просив відмовити у задоволенні позову через його безпідставність.

Дослідивши письмові матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, суд дійшов до наступних висновків.

За змістом наданої позивачем постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія БАБ № 605299, винесеної поліцейським СРПП відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського РВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. 17 листопада 2021 року, на ОСОБА_1 , яка порушила п. 2.9 (в) та 9.9. (б) ПДР України та яку визнано винною у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.2 ст.122, КУпАП, а саме, за те, що 17.11.2021 о 18 год. 45 хв. в м.Бучач по вул. Шухевича водій керувала т/з марки «Volkswagen Transporter» у якого номерний знак не освітлювався, не проглядався з 20 м, а також після зупинки працівниками поліції даного т/з не увімкнула аварійну світлову сигналізацію, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 850 грн.

Так, згідно п. 2.9 «в» ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом, не зареєстрованим в уповноваженому органі МВС, або таким, що не пройшов відомчу реєстрацію в разі, якщо законом встановлена обов`язковість її проведення, а також без номерного знака або з номерним знаком, що неосвітлений (у темну пору доби або в умовах недостатньої видимості) чи перевернутий.

Частиною 6 ст.121 КУпАП передбачена відповідальність за керування водієм транспортним засобом, не зареєстрованим або не перереєстрованим в Україні в установленому порядку, його експлуатація без номерного знака або з номерним знаком, що не належить цьому засобу чи не відповідає вимогам стандартів, або з номерним знаком, закріпленим у не встановленому для цього місці, закритим іншими предметами, у тому числі з нанесенням покриття або застосуванням матеріалів, що перешкоджають чи ускладнюють його ідентифікацію, чи забрудненим, що не дозволяє чітко визначити символи номерного знака з відстані двадцяти метрів, перевернутим чи неосвітленим.

Відповідно до п. 9.9 Правил дорожнього руху аварійна світлова сигналізація повинна бути ввімкнена:

а) у разі вимушеної зупинки на дорозі; б) у разі зупинки на вимогу поліцейського або внаслідок засліплення водія світлом фар; в) на механічному транспортному засобі, що рухається з технічними несправностями, якщо такий рух не заборонено цими Правилами; г) на механічному транспортному засобі, що буксирується; ґ) на механічному транспортному засобі, позначеному розпізнавальним знаком "Діти", що перевозить організовану групу дітей, під час їх посадки чи висадки; д) на всіх механічних транспортних засобах колони під час їх зупинки на дорозі; е) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди.

Якщо транспортний засіб не обладнано аварійною світловою сигналізацією або вона несправна, треба встановити знак аварійної зупинки або миготливий червоний ліхтар: а) ззаду на транспортному засобі, зазначеному в пункті 9.9 ("в", "г", "ґ") цих Правил; б) з боку гіршої видимості для інших учасників дорожнього руху у випадку, зазначеному в підпункті "б" пункту 9.10 цих Правил.

Ч. 2 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз`їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв`язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.

Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП, від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання відповідно до покладених на них повноважень.

Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності (ст. 252 КУпАП).

Таким чином притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Згідно статті 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України від 02 липня 2015року №580-VIII "Про Національну поліцію"(далі - Закон №580-VIII) визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.

Статтею 40 Закону №580-VIII встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою:

1) попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб;

2) забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно вимог ч. 2 ст. 9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

Згідно ч.1ст.76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, на підтвердження вини ОСОБА_1 , а також в обґрунтування правомірності прийнятого відносно неї рішення, відповідачем не було додано жодного доказу, на якому ґрунтувався висновок про вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Долучений до відзиву відеозапис суд не приймає як доказ, оскільки з такого неможливо встановити, що ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачені ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП України (порушила п. 2.9 (в) та 9.9. (б) ПДР України), які зазначені в оскаржуваній постанові за вчинення яких її притягнуто до відповідальності, чи погодилась з такими. Крім того, долучене відео є неналежної якості, без освітлення, з якого неможливо встановити, що працівник поліції розмовляє саме з позивачем. Інші докази, які б свідчили про вчинення ОСОБА_1 правопорушень, викладених в оскаржуваній постанові, до матеріалів справи не додано та в судовому засіданні не здобуто.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, відповідачем не надано суду будь-яких належних, достатніх та достовірних доказів на підтвердження обставин, викладених у постанові, а сама по собі оскаржувана постанова, складена працівником поліції, не є доказом, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП України.

Відповідно до ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 3 ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На підставі наданих доказів та вимог чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при винесенні оскаржуваної постанови вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення належним чином не доведена, твердження позивача не спростовані, а тому постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 605299 від 17 листопада 2021 року слід скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Щодо заявленої вимоги позивача про визнання протиправними дій відповідача щодо притягнення її до адміністративної відповідальності за ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАП, така фактично охоплюється вимогами про скасування оскаржуваної постанови, а тому додаткового вирішення не потребує, через що в цій частині заявлений позов задоволенню не підлягає.

Керуючисьст.62 Конституції України, ст.ст. 5, 9, 72, 75-77, 244-246, 262, 286 КАС України, п.п.15.5 п.1 РозділуVII «Перехідні положення» КАС України, ст.ст.33,122,245,251,252,258,268,280,283,287-289 КУпАП, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Тернопільській області про визнання незаконною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову серії БАБ № 605299 від 17 листопада 2021 року про накладення адміністративного стягнення за ч.6 ст.121, ч.2 ст.122 КУпАПу вигляді штрафу в розмірі 850 грн на ОСОБА_1 , винесену поліцейським СРПП відділення поліції №2 (м.Бучач) Чортківського районного ВП ГУНП в Тернопільській області Гуцул С.С. - скасувати, а провадження у справі закрити.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення повного рішення суду.

Повне рішення складено 08 грудня 2021 року.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Тернопільській області, яке знаходиться за адресою: м.Тернопіль, вул.Валова,11, ЄДРПОУ 40108720.

Суддя: І. І. Тхорик