Рішення № 101727442, 07.12.2021, Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 303/4073/21

2/303/1308/21

Номер рядка статистичного звіту -46

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Мукачево

Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючої-судді Гутій О.В.

за участю секретаря судового засідання Зарева А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Мукачево цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області, орган опіки та піклування Мукачівської РДА, Горондівська сільська рада Мукачівського району про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки над дитиною,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом про позбавлення батьківських ОСОБА_2 , яка є матір`ю малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В позові зазначає, що в серпні 2020 року вона забрала до себе старшу доньку своєї двоюрідної сестри ОСОБА_2 , яка фактично самоусунулася від виконання своїх батьківських обов`язків відносно доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Чоловік відповідача та батько дитини ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зазначає, що у листопаді 2019 року від відповідача відібрали її молодшу доньку, яка була поміщена до Виноградівської районної лікарні, перед тим у 2018 році у відповідача вилучили її старшу доньку. Відповідач неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання своїх батьківських обов`язків.

Зазначає, що відповідач не з`являється, не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не несе будь-яких витрат на утримання дитини, самоусунулася від виховання дитини. Дитина з серпня 2020 проживає з нею та перебуває на її утриманні та вихованні. Таким чином просить позбавити відповідача батьківських прав по відношенню до її доньки, а також просить встановити опіку на дитиною.

Позивач в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, однак подала заяву, в якій просила розглядати справу без її участі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просила їх задоволити, щодо заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, про причини неявки суд не повідомила.

Представники третіх осіб виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, органу опіки та піклування Мукачівської РДА в судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Крім того, представник виконавчого комітету Берегівської міської ради подав подання органу опіки та піклування про доцільність встановлення опіки.

Представник третьої орган опіки та піклування виконавчого комітету Горондівської сільської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, подав до суду заяву про розгляд справи у їх відсутності. Крім того, подав висновок органу опіки та піклування.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які на свій розсуд розпоряджаються процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов`язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, обов`язок доказування позову лежить на позивачеві; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях; зловживання процесуальними правами недопустиме (ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 ЦПК України). Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення ( ст. 77 ч. 2 ЦПК України). Про задоволення позову рішення може бути прийняте лише за умови обґрунтованості та доведеності позовних вимог ( ст.ст. 89, 263-265 ЦПК України).

Судом встановлено, що батьками малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є ОСОБА_4 та ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 24.10.2020 року (а.с.9).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 24.07.2020 року ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 11).

Згідно із випискою із медичної карти стаціонарного хворого № 214 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , хворіє, діагноз - міліарний туберкульоз (а.с. 12).

Також, як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 неодноразово притягувалася до адміністративної відповідальності за невиконання батьківських обов`язків (а.с. 13-14).

Згідно із висновком за № 1196/02-06 від 07.12.2021 року орган опіки та піклування виконавчого комітету Горондівської сільської ради вважає доцільним позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 82-86) .

Відповідно до ст. 150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, піклуватись про здоров`я дитини, її психічний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків з виховання дитини.

В п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

При постановлені законного та справедливого рішення, суд враховує положення Конвенції «Про права дитини» від 20.11.1989 року, (набула чинності для України 27.09.1991 року) в ч. 2 ст. 6 якої говориться, що держави учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

При цьому позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини, в зв`язку з чим у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

У рішенні по справі «Мамчур проти України» від 16 липня 2015 року (заява № 10383/09) Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте основні інтереси дитини є надзвичайно важливими (параграф 100).

Розірвання сімейних зав`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це буде вважатись виправданим лише за виняткових обставин.

У статті 12 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що торкаються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що торкається дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 80 ЦПК України достатніми є докази, які в своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно зі ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Таким чином в судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_2 ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню та утриманню доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому суд вважає, що позов слід задоволити та позбавити відповідача батьківських прав щодо доньки.

Щодо призначення опіки та піклування над дитиною, суд враховує наступне.

Згідно зі ст. 243 СК України опіка, піклування встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування.

Опіка встановлюється над дитиною, яка не досягла чотирнадцяти років, а піклування - над дитиною у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років.

Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених Цивільним кодексом України.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 244 СК України опікуном, піклувальником дитини може бути за її згодою повнолітня дієздатна особа.

При призначенні дитині опікуна або піклувальника органом опіки та піклування враховуються особисті якості особи, її здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Згідно із поданням органу опіки та піклування Берегівської міської ради № 03-13/989 від 09.11.2021 рок,у орган опіки та піклування вважає доцільним призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 72-73).

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог позивача про призначення її опікуном над малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки це повністю відповідає інтересам дитини.

Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню судовий збір.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 77, 81, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст.ст.164, 165, 166, 243, 244 Сімейного Кодексу України, суд,

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задоволити.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 відносно її доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити опіку над малолітньою дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та призначити опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1816,00 (одна тисяча вісімсот шістнадцять ) гривень судового збору.

Заочне рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , АДРЕСА_2 .

Треті особи: виконавчий комітет Берегівської міської ради Закарпатської області, м.Берегове, вул. Б.Хмельницького,7; орган опіки та піклування Мукачівської РДА, м.Мукачево, вул. Ш.Августина,21; Горондівська сільська рада Мукачівського району, с.Горонда, вул. Духновича,64.

Рішення суду виготовлено 07 грудня 2021 року.

Головуюча О.В.Гутій