Ухвала суду № 101722193, 07.12.2021, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 грудня 2021 рокум. Ужгород№ 260/7382/21

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Ващилін Р.О., розглянувши матеріали позовної заяви Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Заступник керівника Закарпатської обласної прокуратури звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області із позовом до Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" , в якому просить:

1) визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013617 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 2 виділу 3 Комсомольського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013617 від 12.07.2021 в цій частині;

2) визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013615 від 08.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 3 виділу 19.1 Русько-Мокрянського лісництва, площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013615 від 08.07.2021 в цій частині;

3) визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013619 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.2 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013619 від 12.07.2021 в цій частині;

4) визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013612 від 08.07.2021 про призначення до рубки ділянки лісового фонду у кварталі 17 виділу 6.1 Усть-Чорнянського лісництва, площею 1,0 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013612 від 08.07.2021;

5) визнати протиправними дії Державного підприємства «Мокрянське лісомисливське господарство» щодо видачі лісорубного квитка серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021 в частині призначення до рубки ділянок лісового фонду у кварталі 19 виділу 16.1 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 19 виділу 16.2 Брадульського лісництва площею 0,7 га, кварталі 24 виділу 32 Брадульського лісництва площею 0,7 га та скасувати лісорубний квиток серії ЗА ЛРК №013616 від 12.07.2021 в цій частині.

Відповідності до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, в тому числі, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Чч. 1, 2 ст. 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Так, відповідно до норм ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Вищезазначене кореспондується також з положеннями ч. 4 ст. 53 КАС України, відповідно до яких прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

Верховний Суд у постанові №260/1832/20 від 25.10.2021 дійшов висновку, що конституційний статус прокуратури не передбачає нагляду за законністю (загального нагляду). Тому, у разі виявлення прокурором ознак, які свідчать про порушення закону, що зачіпає інтереси держави, прокурор звертається до відповідного органу, до сфери повноважень якого входить контроль та реагування на виявлені порушення закону, для вжиття відповідних заходів, серед яких може бути і звернення до суду з позовом.

Якщо такий орган після отримання звернення прокурора протягом розумного строку не вживає відповідних заходів на захист інтересів держави, або здійснюють їх неналежно, прокурор, з`ясувавши причини та умови, що цьому сприяли, як виняток, може звернутися до суду на захист інтересів держави.

В обґрунтування наявності підстав для звернення до суду з даним позовом прокурор посилається на неналежне виконання уповноваженим органом - Державною екологічною інспекцією у Закарпатській області своїх обов`язків щодо усунення виявлених під час проведення перевірки порушень закону. На підтвердження вказаної обставини прокурор долучив копію повідомлення (в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру») №12-102вих-21 від 19.11.2021, в якому просив Державну екологічну інспекцією у Закарпатській області проінформувати у строк до 29.11.2021 про вжиті заходи захисту інтересів держави.

Разом з тим, прокурором до поданої позовної заяви не було долучено доказів попереднього повідомлення Державної екологічної інспекції у Закарпатській області про намір звернутися до суду з даним позовом.

Окрім того, дослідивши подані матеріали, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам ч. 3 ст. 161 КАС України, відповідно до яких до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі – Закон).

Так, ч. 1 ст. 3 Закону передбачено, що судовий збір справляється, в тому числі, за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з положеннями ст. 4 Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з позовної заяви така містить декілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом сплати судового збору.

Ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" станом на 01.01.2021 року встановлено розмір прожиткового мінімуму працездатних осіб у сумі 2270,00 грн.

Отже, за подання до адміністративного суду даного позову ставка судового збору становить 11350,00 грн. (5 вимог немайнового характеру).

Однак позивач доказів сплати судового збору до матеріалів позовної заяви не долучив, натомість клопотав про відстрочення сплати судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.1 ст.8 Закону, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Таким чином, у розумінні приписів ст.8 Закону відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

Прийняття рішення щодо відстрочення сплати судового збору є правом суду, яке може бути реалізоване за наявності підстав, передбачених ст. 8 Закону.

Разом з тим, прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів відсутності у нього можливості сплатити судовий збір у встановленому Законом розмірі.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених ст.133 КАС України, для відстрочення сплати судового збору за подання прокурором даної позовної заяви, а тому, в задоволенні поданого клопотання слід відмовити.

Отже, враховуючи наведене, прокурору слід сплатити судовий збір у розмірі 11350,00 грн.

Реквізити для сплати судового збору в Закарпатському окружному адміністративному суді (за подання до адміністративного суду адміністративного позову) є наступними: отримувач коштів ГУК в Зак. обл./ Ужгородська ТГ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків – фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

За таких обставин, згідно з вимогами ст. 169 КАС України позовну заяву слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду документа про сплату судового збору в розмірі 11350,00 грн., а також докази попереднього повідомлення Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області про намір звернутися до суду з даним позовом.

На підставі наведеного та керуючись статтями 169, 171, 248 КАС України, суддя, –

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву Заступника керівника Закарпатської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області до Державного підприємства "Мокрянське лісомисливське господарство" , про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити певні дії – залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом семи днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху докази сплати судового збору в розмірі 11350,00 грн., а також докази попереднього повідомлення Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області про намір звернутися до суду з даним позовом.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява підлягає поверненню заявнику.

3. Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 256 КАС України.

Суддя Р.О. Ващилін