Ухвала суду № 101720163, 03.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

УХВАЛА

м. Вінниця

03 грудня 2021 р. Справа №120/6209/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та стягнення коштів,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної прокуратури про визнання дій протиправними та стягнення коштів.

17 серпня 2021 року відповідачем подано клопотання про зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України. Обґрунтовуючи подане клопотання, відповідач зазначив, що у провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №120/83/21-а, в якій позивачем ОСОБА_1 предметом оскарження визначено наказ Генерального прокурора від 11 березня 2021 року №124 про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України "Про прокуратуру", поновлення його на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу. На думку відповідача, позовні вимоги в справі №120/6209/21-а та у справі №120/83/21-а є взаємовиключними, а тому об`єктивно неможливо розглянути цю справу до вирішення справи №120/83/21-а, що є підставою для зупинення провадження у даній справі.

02 вересня 2021 року позивачем подано письмові заперечення щодо зупинення провадження у справі. Так, позивач вказує на те, що у пункті 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Відтак, на думку позивача, зібрані у цій справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду, що свідчить про безпідставність поданого відповідачем клопотання про зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання про зупинення провадження у справі, суд зважає на таке.

Підстави та порядок зупинення провадження у справі визначені статтею 236 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частиною 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України передбачені обов`язкові підстави для зупинення провадження у справі, а у частині 2 цієї статті вказані факультативні підстави для зупинення провадження у справі.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Саме на пункт 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України і посилається заявник як на підставу для зупинення провадження у справі.

Водночас, у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Об`єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої полягає в тому, що рішення суду в іншій справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в ході розгляду цієї справи, але мають значення для справи, провадження у якій слід зупинити.

Так, судом установлено, що наказом Генерального прокурора України від 11 березня 2021 року №124к позивача звільнено з посади керівника Прилуцької місцевої прокуратури Чернігівської області та органів прокуратури на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру".

В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №120/83/21-а за позовом ОСОБА_1 до Одинадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих), Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення кадрової комісії про неуспішне проходження позивачем атестації, наказу Генерального прокурора про його звільнення із займаної посади та органів прокуратури, а також поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Водночас, предметом оскарження в адміністративній справі, що розглядається, визначено протиправні дії Чернігівської обласної прокуратури щодо невиплати вихідної допомоги при звільненні та середнього заробітку за час затримки виплати такої допомоги при звільненні.

На переконання суду, факт звільнення позивача є визначальним та достатнім для вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для виплати вихідної допомоги при звільненні.

У свою чергу, питання правомірності/протиправності звільнення позивача з посади та з органів прокуратури жодним чином не впливає на можливість вирішення питання щодо наявності/відсутності підстав для виплати вихідної допомоги у зв`язку з таким звільненням, а також середнього заробітку за час затримки виплати такої допомоги при звільненні.

Одного лише взаємного зв`язку двох адміністративних справ не достатньо для зупинення провадження однієї із таких справ на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, адже суд вважає, що зібрані докази у цій справі дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Відтак, посилання відповідача щодо наявності підстав для зупинення провадження у справі на підставі пункту 3 частини 1 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними, адже вказаною нормою передбачено можливість зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у іншій справі лише у разі, коли зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду однієї із справ.

За наведених обставин суд дійшов висновку відмовити у задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Керуючись статтями 236, 248 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Клопотання відповідача про зупинення провадження у справі залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович