Рішення № 101702907, 08.12.2021, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/3404/21

Номер провадження 2/623/939/2021

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

08 грудня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

в складі: головуючого – судді: Бєссонової Т.Д.

за участю секретаря судового засідання: Телешевської В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Ізюмі цивільну справу № 623/3404/21 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

28.08.2021 року представник АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк») Сорокаліта О.В. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позову посилається на те, що 13.07.2020 року між АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 укладений Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений на інтернет - сторінці Банку wwwZoschadbank.ua, до умов якого відповідач приєднався, підписавши Заяву про приєднання та Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту), якою він погодився на одержання Кредиту та його умови, в результаті чого банк встановив клієнту банку відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15000,00 грн. на строк 60 місяців, з процентною ставкою 38 % процентів річних на картковий рахунок з використанням платіжної картки. Відповідач отримав кредитні кошти та використав їх. Проте, з боку відповідача, має місце неналежне виконання взятих на себе грошових зобов`язань за Договором, у зв`язку з чим, виникла прострочена заборгованість за кредитом, що обліковується на картковому рахунку.

Відповідач належним чином не виконує взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, а тому станом на 12.08.2021 р. за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб враховується така заборгованість у розмірі 17385,29 грн., яка складається з:

- загальна сума заборгованості за основним боргом (кредитом) - 14 978,45 грн.;

- сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 2354,69 грн.;

- розмір комісії - 0,00 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0,00 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 0,00 грн.;

- сума сплаченої пені - 0,00 грн.;

- розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту - 25,85 грн.;

- розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів -13,06 грн.;

- витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного богу (кредиту) - 0,00 грн.;

- витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 13,24 грн.

Просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитом у загальному розмірі 17385,29 грн. та сплачений судовий збір у розмірі 2270,00 грн.

У судове засідання представник позивача не з`явився, надав заяву, в якій підтримав позовні вимоги, просив розглянути справу за його відсутності, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Відповідач у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки не повідомив, відзиву на позов не надавав.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст. ст. 280, 281 ЦПК України, беручи до уваги клопотання представника позивача, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Суд встановив, що 13.07.2020 року відповідач підписав заяву про приєднання №100005021/020218 до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) та Заяву на встановлення відновлювальної кредитної лінії. (а.с.16,17).

Зокрема, згідно заяви на встановлення відновлювальної кредитної лінії банк встановив клієнту банку відновлювальну кредитну лінію у розмірі 15000,00 грн. на строк 60 місяців, з процентною ставкою 38 % процентів річних на картковий рахунок з використанням платіжної картки.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Кредитний договір укладається у письмовій формі, а кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець, як у даному випадку АТ «Державний ощадний банк України».

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

У даному випадку установлено, що між сторонами було укладено кредитний договір, оскільки відповідно до п. 1.1.3 розділу ХХІІ ДКБО це договір (ДКБО), у тому числі Заява про приєднання, Заява на встановлення (збільшення) кредиту, Паспорт споживчого кредиту, Таблиця сукупної вартості кредиту та Умови користування кредитною лінією є кредитним договором, укладеним між банком та клієнтом.

В ході аналізу наданого позивачем розрахунку заборгованості та виписки по картковому рахунку відповідача, судом було установлено, що останній користувався наданими йому кредитними коштами, проте, своїх зобов`язань щодо їх своєчасного і у повному обсязі повернення належно не виконав, внаслідок чого відповідач станом на 12.08.2021 року заборгував банку 17385,29 грн., із яких:

- загальна сума заборгованості за основним боргом (кредитом) - 14978,45 грн.;

- сума заборгованості за процентами за користування кредитом - 2354,69 грн.;

- розмір комісії - 0,00 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення основного боргу (кредиту) - 0,00 грн.;

- пеня за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 0,00 грн.;

- сума сплаченої пені - 0,00 грн.;

- розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму простроченого кредиту - 25,85 грн.;

- розмір 3 % річних (згідно ст. 625 ЦК України) на суму нарахованих та несплачених процентів -13,06 грн.;

- витрати від інфляції за несвоєчасне погашення основного богу (кредиту) - 0,00 грн.;

- витрати від інфляції за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом - 13,24 грн. (а.с.18,19).

Наданий позивачем розрахунок заборгованості суд вважає детальним, правильним та, відповідно, обґрунтованим.

При цьому, розрахунок заборгованості, наданий позивачем, відповідачем не спростований.

Отже, між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих в кредит, та відповідальності за неналежне виконання зобов`язань позичальником.

Тому вирішуючи його по суті, суд ураховував наступне.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

А згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із ст. 1054, ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позичкодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому.

Визначення поняття зобов`язання міститься у частині першій статті 509 ЦК України.

Відповідно до цієї норми зобов`язання це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно з нормою статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Отже, встановлені фактичні обставини свідчать про порушення договірних прав позивача, а тому на їх захист з відповідача підлягає стягненню неповернені кредитні суми, з урахуванням чого позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому судовий збір в сумі 2270,00 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 526, 527, 530, 612, 625, 634, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Харківське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , на користь АТ «Ощадбанк» в особі філії - Харківського обласного управління АТ «Ощадбанк», місцезнаходження якого: 61003, м. Харків, майдан Конституції, буд. 22, МФ0 351823, ідентифікаційний код 09351600, № НОМЕР_2 у філії - ХОУ АТ «Ощадбанк») заборгованість за кредитом за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та Заявою на встановлення відновлювальної кредитної лінії (Кредиту) у загальному розмірі 17385,29 грн. та судовий збір у розмірі 2270,00 грн., а всього 19655,29 грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот п`ятдесят п`ять гривень 29 копійок).

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Т. Д. Бєссонова