Ухвала суду № 101699174, 01.12.2021, Оболонський районний суд міста Києва

01.12.2021 Справа № 756/18451/21

ОБОЛОНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 756/18451/21

1-кс/756/3074/21

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.12.2021 місто Київ

Оболонський районний суд міста Києва у складі:

слідчий суддя Касьян А.В.,

секретар судового засідання Пишкович М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Поважного С.В. у кримінальному провадженні №12021100050002657 від 28.11.2021 за ч. 2 ст. 185 КК України про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого та жителя цього АДРЕСА_1 ), такого, що має середньо-спеціальну освіту, офіційно непрацевлаштованого, раніше неодноразово судимого, останнього разу вироком Оболонського районного суду міста Києва від 11.05.2019 за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік 6 (шість) місяців,

за участю учасників судового провадження:

прокурора Дідківської Т.А.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Кандибова Ю.Ю.,

в с т а н о в и в:

30.11.2021 слідчий у кримінальному провадженні - слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Поважний С.В., за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Оболонської окружної прокуратури м. Києва Дідківською Т.А., звернувся до слідчого судді в рамках кримінального провадження №12021100050002657 від 28.11.2021 з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на строк 60 днів з визначенням розміру застави в розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З клопотання слідує, що Оболонським УП ГУНП у м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12021100050002657 від 28.11.2021 за підозрою ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Як зазначає слідчий, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , реалізуючи умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, вчиненого повторно, 28.11.2021 приблизно о 19:30 перебуваючи в торгівельній залі магазину «ВЕЛМАРТ» на пл. Оболонська, 6 у м. Києві взяв з полиць прилавку товар, а саме: Віскі 15 років коробка Далмор (арт 1183246), в кількості 1 штука, загальною вартістю 3274,50 грн (без урахування ПДВ), заховав його в подарунковий пакет, який взяв із полиць магазину, та направився до лінії кас, після чого впевнившись, що за його злочинними діями ніхто зі сторонніх осіб не спостерігає, таємно, умисно, повторно, з корисливих мотивів, з метою власного збагачення, знаходячись у магазині «ВЕЛМАРТ» та тримаючи при собі викрадений товар, перетнув лінію кас, навмисно не розрахувавшись за нього, та направився у сторону камери зберігання, де залишивши товар, направився на вихід із магазину, розпорядившись таким чином викраденим майном на власний розсуд. Внаслідок вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_1 завдав матеріального збитку ТОВ «ФУДКОМ» (код ЄДРПОУ 40982829) на загальну суму 3274,50 грн.

Таким чином, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненого повторно, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Обґрунтовуючи клопотання, слідчий вважає достатніми підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_1 заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме:

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду. Даний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що ОСОБА_1 , усвідомлюючи міру покарання за вчинене ним кримінальне правопорушення, може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, незаконно впливати на представника потерпілого та свідків. Вказаний ризик сторона обвинувачення обґрунтовує тим, що підозрюваний шляхом вмовляння, підкупу або погроз може схиляти свідків та потерпілого до дачі неправдивих показань або відмови від участі у кримінальному провадженні, що негативно вплине на хід досудового розслідування;

- ризик вчинення підозрюваним ОСОБА_1 дій, передбачених п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки останній був раніше неодноразово притягнутий до кримінальної відповідальності за скоєння аналогічних злочинів.

Обставини, встановлені під час досудового розслідування, на думку слідчого, виправдовують тримання підозрюваного під вартою, так як тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного та з огляду на наявність у кримінальному провадженні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, унеможливлюють застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, оскільки з урахуванням обґрунтованості підозри та фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, його тяжкості, орган досудового розслідування приходить до висновку, що для досягнення цілей, визначених ст. 177 КПК України, відносно підозрюваного має бути застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищезазначеним ризикам.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала, просила задовольнити, зазначивши при цьому, що інші, більш м`які запобіжні заходи, не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки підозрюваного.

Захисник проти задоволення клопотання заперечив, зазначивши при цьому, що клопотання не підлягає розгляду, оскільки його підзахисного не було доставлено до суду для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у строк, визначений ст. 211 КПК України, а тому просив негайно звільнити ОСОБА_1 з-під варти.

Підозрюваний підтримав позицію захисника.

Вивчивши клопотання, заслухавши пояснення учасників судового провадження, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, дійшов наступного висновку.

28.11.2021 о 19:30 ОСОБА_1 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

29.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), слідчий суддя приймає до уваги, що згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Феррарі-Браво проти Італії» не можна ставити питання про те, що арешт є виправданим тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, оскільки останнє є завданням попереднього розслідування.

Слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві, тому, виходячи з позиції Європейського суду з прав людини, яка відображена, серед іншого, у рішеннях по справах «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990, термін «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Перевіряючи наявність обґрунтованої підозри, слідчий суддя, вважає, що докази, які вказують на наявність обґрунтованої підозри, долучено до матеріалів клопотання, зокрема:

- протокол обшуку затриманого в порядку ст. 208 КПК України від 28.11.2021;

- протоколи допиту свідків;

- протоколи впізнання особи для впізнання;

- інші матеріали в їх сукупності.

З огляду на викладене, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах та з того, що на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, у слідчого судді є всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, інкримінованого йому стороною обвинувачення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан його здоров`я, репутацію, наявність судимостей, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, які застосовувалися до нього раніше.

Вирішуючи питання про застосування підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя враховує не тільки положення, які передбачені КПК, а й вимоги пунктів 3 і 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою.

Слідчий суддя вважає доведеними ризики, з урахуванням характеру вчиненого кримінального правопорушення та даних про особу підозрюваного, а саме те, що останній може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, що підтверджується матеріалами кримінального провадження і саме такий вид заходу забезпечення кримінального провадження як тримання під вартою, забезпечить виконання ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя, з огляду на долучені до матеріалів судового провадження матеріали, враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , дані, які характеризують особу останнього, його вік, соціальні зв`язки, сімейний стан, майновий стан, наявність у ОСОБА_1 судимостей за вчинення аналогічних злочинів, 16.03.2021 був звільнений з місць позбавлення волі по відбуттю призначеного покарання за останнім вироком, наявність щодо останнього кримінального провадження за вчинення аналогічного злочину, яке на даний час перебуває на розгляді в суді, в рамках якого 09.11.2021 стосовно ОСОБА_1 ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва було застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на 2 (два) місяці.

Крім того, враховує й те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, а тому приходить до висновку, що докази та обставини, на які посилається сторона обвинувачення у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 може вчинити дії щодо переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, та таким чином перешкоджати повному, всебічному та неупередженому проведенню досудового розслідування, з огляду на що, для запобігання ризиків, зазначених у клопотанні та заявлених у судовому засіданні, слідчий суддя вважає доведеним необхідність застосування щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Крім того, вивченням даних про особу підозрюваного встановлено, що доказів того, що стан здоров`я підозрюваного ОСОБА_1 не допускає його тримання під вартою слідчому судді не надано, з огляду на це слід вважати, що таких перешкод не має.

При цьому слідчий суддя вважає, що застосування більш м`якого запобіжного заходу не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків у справі та запобігання процесуальних ризиків.

Вказані суспільні інтереси, не дивлячись на презумпцію невинуватості, мають більшу вагу ніж правила про повагу до свободи особи, про що неодноразово зазначав ЄСПЛ, зокрема, в рішеннях по справах «Лабіта проти Італії» від 06.04.2001, «Рохліна проти Російської Федерації» від 07.04.2005, «Летельє проти Франції» від 26.06.1991, «Маріянчук та інші проти України» від 17.01.2019.

Варто зазначити, що застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у вигляді тримання під вартою є пропорційним легітимній меті, яка ставиться до застосування запобіжних заходів, а відтак приходить до висновку про задоволення клопотання з підстав, викладених в мотивувальній частині ухвали вище.

Між тим, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави, а також покласти на підозрюваного обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, необхідність покладення яких вбачається з наведених у клопотанні мотивів.

При визначенні ОСОБА_1 альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, слідчий суддя наряду з положеннями статей 182, 183 КПК України враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішень у справах «W проти Швейцарії» від 26.01.1993, «Мангурас проти Іспанії» від 08.01.2009, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні.

Враховуючи обставини інкримінованого злочину, матеріальне становище ОСОБА_1 , дані про особу, слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, зможе забезпечити виконання ОСОБА_1 процесуальних обов`язків, так як розмір застави на якому наполягає орган досудового розслідування не відповідає положенням ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки інкримінований ОСОБА_1 злочин, відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії нетяжких, а тому розмір альтернативного запобіжного заходу слідчий суддя визначає відповідно до п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України.

Доведеність винуватості підозрюваного у вчиненні інкримінованого злочину слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки це є предметом встановлення в ході досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

Що стосується поданої захисником скарги в порядку ст.206 КПК України, то слідчий суддя, заслухавши думку учасників процесу, приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 1 ст. 206 КПК України кожен слідчий суддя суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться особа, яка тримається під вартою, має право постановити ухвалу, якою зобов`язати будь-який орган державної влади чи службову особу забезпечити додержання прав такої особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 206 КПК України слідчий суддя зобов`язаний звільнити позбавлену свободи особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких тримається ця особа, не надасть судове рішення, яке набрало законної сили, або не доведе наявність інших правових підстав для позбавлення свободи особи.

Таким чином, звільнення особи з-під варти може бути здійснено слідчим суддею вже за результатами перевірки відомостей, які створили у нього обґрунтовану підозру, що особа позбавлена свободи за відсутності судового рішення, яке набрало законної сили, чи інших правових підстав для позбавлення свободи, утримується під вартою незаконно.

Ніхто не може бути затриманий без ухвали слідчого судді, суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 207 КПК України).

Частиною 1 ст. 208 КПК України передбачено, що уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках: 1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення; 2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, в тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин; 3) якщо є обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України.

Відповідно до ст. 211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу. Затримана без ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше шістдесяти годин з моменту затримання повинна бути звільнена або доставлена до суду для розгляду клопотання про обрання стосовно неї запобіжного заходу.

За вимогами ч. 5 ст. 206 КПК України, слідчий суддя зобов`язаний звільнити особу, якщо орган державної влади чи службова особа, під вартою яких трималася ця особа, не доведе: 1) існування передбачених законом підстав для затримання особи без ухвали слідчого судді, суду; 2) неперевищення граничного строку тримання під вартою; 3) відсутність зволікання у доставлені особи до суду.

Згідно положень ст. 193 КПК України обставини затримання особи і тримання під вартою є предметом дослідження під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Зі змісту долученого до матеріалів клопотання протоколу затримання ОСОБА_1 вбачається, що його було затримано 28.11.2021 о 19:30 в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України.

Вказаний протокол містить визначені вимогами КПК України реквізити та складений уповноваженою службовою особою - слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Самковим В.С. та на момент розгляду клопотання слідчим суддею, є належною процесуально-правовою підставою для позбавлення ОСОБА_1 особистої свободи, оскільки його дія, відповідно до вимогами ч. 1 ст. 211 КПК України, поширюється в часі до моменту розгляду клопотання.

29.11.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, що підтверджується копією повідомлення про підозру та стороною захисту не оспорюється.

Згідно ч.1 ст. 186 КПК України передбачено, що клопотання про застосування або зміну запобіжного заходу розглядається слідчим суддею, судом невідкладно, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту фактичного затримання підозрюваного, обвинуваченого або з моменту надходження до суду клопотання, якщо підозрюваний, обвинувачений перебуває на свободі, чи з моменту подання підозрюваним, обвинуваченим, його захисником до суду відповідного клопотання.

Відповідно до штампу вхідної кореспонденції Оболонського районного суду міста Києва клопотання про застосування стосовно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було подано слідчим СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві Поважним С.В. до суду 30.11.2021 о 16:43 та в подальшому відповідно до протоколу автоматичного визначення слідчого судді о 16:51 надійшло до провадження слідчого судді Касьян А.В. Розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було призначено на 01.12.2021 о 14:30.

Таким чином, під час розгляду скарги встановлено, що граничний строк тримання під вартою ОСОБА_1 , визначений ст. 211 КПК України, не перевищено, а тому відсутні обгрунтовані підстави для звільнення останнього з-під варти, оскільки ОСОБА_1 було затримано в порядку, передбаченому ст. 208 КПК України, повідомлення про підозру вручено з дотримання положень ст. 278 КПК України, клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 подано до суду 30.11.2021 о 16:43, з огляду на що підстав, визначених положеннями ч. 5 ст. 206 КПК України, в ході судового розгляду не встановлено, а тому у задоволенні скарги щодо незаконного утримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою слід відмовити.

Керуючись ст. 29 Конституції України, статтями 206, 208, 211, 176-178, 181-186, 193-196, 205, 208, 309, 395, 532, 534 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги захисника Кандибова Ю.Ю., поданої в порядку ст. 206 КПК України, відмовити.

Клопотання слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві Поважного С.В. задовольнити частково.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 26 січня 2022 року включно.

Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 45 400 гривень, зобов`язавши ОСОБА_1 прибувати за кожною вимогою до слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду, а також виконувати процесуальні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатися за межі міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти службову особу або орган, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, про зміну свого місця проживання та роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві:

№ UA128201720355259002001012089,

отримувач - ТУДСАУ в місті Києві;

Код ЄДРПОУ - 26268059;

Банк одержувача - Державна казначейська служба України м. Київ,

МФО - 820172

Термін обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити в межах строку визначеного ч. 7 ст. 194 КПК України, а саме до 26.01.2022.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у розмірі, визначеному даною ухвалою, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти ОСОБА_1 та повідомити усно і письмово прокурора та Оболонський районний суд міста Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти останній зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний ОСОБА_1 вважається таким щодо якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя А.В. Касьян