Рішення № 101690357, 06.12.2021, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/6600/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого – судді Колодяжного С.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» про стягнення ненарахованої і невиплаченої заробітної плати та компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати,

встановив:

ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернулася в суд з позовом, в якому просить стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» (далі - ДП «ЛДЗ «ЛОРТА») ненараховану та невиплачену заробітну плату в розмірі 259389 грн., а також компенсацію за несвоєчасно виплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по лютий 2021 року станом на березень 2021 року в сумі 112396,07 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона працювала на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», в тому числі з 03.04.2000 року провідним економістом цеху 002, а з 01.10.2018 року і до цього часу провідним економістом цеху друкованих плат. Зазначає, що з 2008 року та по 2021 рік ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» порушувало законодавство про працю, а саме позивачу встановлено посадовий оклад, нижчий, ніж гарантований Галузевою угодою між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України на 2008-2009 роки, а також Міжгалузевою угодою у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 р. Позивачем подано розрахунки, згідно яких розмір недорахованої заробітної плати становить 259389 грн., а розмір компенсації за втрату частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати 112396,07 грн. З огляду на зазначене, просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 10.09.2021 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

У вказаний строк представник відповідача ОСОБА_2 подала суду відзив на позовну заяву, який отриманий судом 01.10.2021 року, в якому проти позову заперечує, вважаючи такий необґрунтованим та безпідставним. Зокрема, вказує на те, що Міжгалузева угода 2016-2020 роки, на яку покликається позивач не поширює свою дію на діяльність відповідача, так як не була підписана ні відповідачем ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», ні його засновником ДК «Укроборонпром». Також зазначає, що позивач у позовній заяві не вказала формулу по якій здійснюється розрахунок заборгованості по заробітній платі, не обґрунтовано чому саме такі коефіцієнти були застосовані, і чому їх три, у зв`язку з чим відповідач позбавлений можливості здійснити належний перерахунок заборгованості, який був долучений до позовної заяви. За наведених обставин просить в задоволенні позову відмовити.

Позивач 20.10.2021 року подала до суду відповідь на відзив, у якому вказує на безпідставність заперечень відповідача проти позову. Зазначила, що галузеві угоди є обов`язковими для всіх власників та уповноважених ними органів незалежно від того брали вони безпосередню участь в переговорах з укладення галузевих угод, чи ні. Зауважила, що ДК «Укроборонпром» не має повноважень на укладання Міжгалузевої угоди, тому і не підписував її. Щодо покликань відповідача, що він позбавлений можливості здійснити належний перерахунок заборгованості, який був долучений до позовної заяви, то зазначила, що відповідач міг надати свій розрахунок із застосуванням інших коофіцієнтів, проте не надав.

Ухвалою суду від 09.11.2021 року у задоволенні клопотання представника відповідача ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін відмовлено.

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження, без повідомлення сторін, вивчивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1, 2 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст. 76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.10.1998 року працювала у ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», в тому числі з 03.04.2000 року провідним економістом цеху 002, а з 01.10.2018 року і до цього часу провідним економістом цеху друкованих плат (а.с. 19-22).

Відповідно до ст.43 Конституції України, кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Статтею 94КЗпП України визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства, установи, організації і максимальним розміром не обмежується.

Дані положення кореспондуються зі ст.1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (далі Закон № 108).

Питання державного і договірного регулювання оплати праці, прав працівників на оплату праці та їх захисту визначаються КЗпП України, Законом № 108 та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.1ст.2 Закону № 108 основною заробітною платою є винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов`язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

За положеннями ст.96КЗпП України і ст.6 Закону № 108 основою організації оплати праці є тарифна система оплати праці, яка включає тарифні сітки, тарифні ставки, схеми посадових окладів і професійні стандарти (кваліфікаційні характеристики).

Тарифна система оплати праці використовується при розподілі робіт залежно від їх складності, а працівників - залежно від кваліфікації та за розрядами тарифної сітки. Вона є основою для формування та диференціації розмірів заробітної плати.

Тарифна сітка (схема посадових окладів) формується на основі тарифної ставки робітника першого розряду та міжкваліфікаційних (міжпосадових) співвідношень розмірів тарифних ставок (посадових окладів).

Віднесення виконуваних робіт до певних тарифних розрядів і присвоєння кваліфікаційних розрядів робітникам провадиться власником або органом, уповноваженим власником, згідно з професійними стандартами (кваліфікаційними характеристиками) за погодженням із виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).

Згідно із ст. 97 КЗпП України оплата праці працівників здійснюється за погодинною, відрядною або іншими системами оплати праці. Оплата може провадитися за результатами індивідуальних і колективних робіт.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом.

Конкретні розміри тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок робітникам, посадових окладів службовцям, а також надбавок, доплат, премій і винагород встановлюються власником або уповноваженим ним органом з урахуванням вимог, передбачених частиною другою цієї статті.

Власник або уповноважений ним орган чи фізична особа не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами, колективними договорами.

Аналогічні за змістом положення містяться в ст.15 Закону № 108.

Згідно із абз. 4 ч.1ст.5 Закону № 108, організація оплати праці здійснюється, зокрема, на підставі галузевих (міжгалузевих), територіальних угод.

Відповідно до ч.1ст.14 цього Закону, договірне регулювання оплати праці працівників підприємств здійснюється на основі системи угод, що укладаються на національному (генеральна угода), галузевому (галузева (міжгалузева) угода), територіальному (територіальна угода) та локальному (колективний договір) рівнях відповідно до законів.

Отже, встановлені галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами умови оплати праці є гарантіями для працівників в сфері оплати праці й безпосереднє застосування таких умов є обов`язковим для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії угоди.

Відповідно дост.22 Закону № 108 суб`єкти організації оплати праці не мають права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені законодавством, угодами і колективними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» визначено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду.

Цим Законом також передбачено, що умови колективних договорів або угод, що погіршують порівняно з чинним законодавством становище працівників, є недійсними, і забороняється включати їх до договорів і угод (ч.2 ст.5), а галузева (міжгалузева) угода не може погіршувати становище працівників порівняно з генеральною угодою (ч. 3 ст. 8).

Як встановлено судом, ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» є державним оборонним підприємством і на нього поширювалась дія Галузевої угоди на 2008-2009 роки між Міністерством промислової політики України, Фондом державного майна України, Всеукраїнським об`єднанням обласних організацій роботодавців підприємств машинобудівної та металообробної галузей «Металіндустрія-Україна» та профспілками автомобільного та сільськогосподарського машинобудування, машинобудівників та приладобудівників, космічного та загального машинобудування, радіоелектроніки та машинобудування, лісових галузей, машинобудування та металообробки, суднобудування, оборонної промисловості, енергетики та електротехнічної промисловості, атомної енергетики і промисловості України, що об`єдналися для ведення колективних переговорів (а.с. 41-48).

Відповідно до 5.1.1. Галузевої угоди, сторони домовилися: установити на підприємствах мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1. Зберігати співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,25.

Згідно із п. 5.1.2. Галузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей.

Відповідно до п. 5.1.3. Галузевої угоди установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком №2 до Угоди.

Додатком №1 до Угоди на 2008-2009 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці виробничих об`єднань і підприємств машинобудування до законодавчо встановленого розміру мінімальної заробітної плати для робітників, зайнятих на інших роботах, безпосередньо не зв`язаних з основним характером діяльності підприємства, даний коефіцієнт становить 1,25 (а.с. 45).

Додатком № 2 до Угоди на 2008-2009 роки встановлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств машинобудування до посадового окладу техніка, згідно якої наведений коефіцієнт для провідного економіста становить 1,64 (а.с. 46).

У 2010-2011 роках була укладена нова Галузева угода на 2010-2011 роки, між тим судом встановлено, що коефіцієнти для розрахунку посадового окладу працівників, які зазначені в угоді не відрізняються від тих, які були передбачені Галузевою угодою на 2008-2009 роки.

Судом також встановлено, що з вересня 2016 року на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» діяла Міжгалузева угода у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 роки (а.с. 79-103).

Згідно Міжгалузевої угоди, встановлено на підприємствах, на період до законодавчого встановлення реального прожиткового мінімуму, співвідношення між законодавчо встановленою мінімальною заробітною платою та мінімальною тарифною ставкою робітника першого розряду третьої сітки не менш як 1 до 1,5. Установлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників першого розряду з нормальними умовами праці до законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати згідно з Додатком №1 до угоди (п.5.1.1).

Відповідно до п. 5.1.2 Міжгалузевої угоди установлено мінімальний посадовий оклад техніка без категорії на рівні місячної тарифної ставки робітника третього розряду третьої сітки відповідних галузей та п. 5.1.3 установлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців підприємств до посадового окладу техніка згідно з Додатком № 2 до угоди».

Додатком №1 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти співвідношень місячних тарифних ставок робітників І розряду з нормальними умовами праці на підприємствах машинобудування, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості - для працівників третього розряду, даний коефіцієнт становить 1,35 (а.с.91).

Додатком №2 до Угоди на 2016-2020 роки встановлено мінімальні коефіцієнти міжпосадових співвідношень місячних посадових окладів керівників, професіоналів і фахівців на підприємствах машинобудування, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості до посадового окладу техніка, згідно якої наведений коефіцієнт для провідного економіста становить 1,64 (а.с. 92).

Суд не приймає до уваги покликання представника відповідача, наведені у відзиві, що Міжгалузева угода, на яку посилається позивач, не поширює свою дію на діяльність відповідача, так як не була підписана ні відповідачем ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», ні його засновником ДК «Укроборонпром», з огляду на наступне.

Соціальний діалог здійснюється на національному, галузевому, територіальному та локальному (підприємство, установа, організація) рівнях та тристоронній або двосторонній основі. Інтереси роботодавця в галузевій (міжгалузевій) угоді представлені суб`єктом сторони роботодавців або сторони органів виконавчої влади. (ч. 1 ст.4 Закону України «Про соціальний діалог в Україні»). Тобто підписантами Міжгалузевої угоди є сторони: Профспілкова сторона, суб`єктами якої є всеукраїнські профспілки та їх об`єднання, що діють у межах певного виду або кількох видів економічної діяльності та Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, Фонд державного майна України. Зі сторони профспілок Міжгалузева угода підписана Спільним представницьким органом всеукраїнських репрезентативних профспілок машинобудівного і оборонно- промислового комплексів України (СПО МОК України) в особі профспілок: працівників автомобільного та сільськогосподарського машинобудування; працівників енергетики та електротехнічної промисловості; працівників космічного та загального машинобудування; працівників лісових галузей; машинобудівників та приладобудівників; працівників машинобудування та металообробки; працівників радіоелектроніки та машинобудування; працівників суднобудування; працівників текстильної та легкої промисловості.

Згідно з ч.3 ст.3 Закону України «Про колективні договори і угоди» сторонами угоди на галузевому рівні є власники, об`єднання власників або уповноважені ними органи і профспілки чи об`єднання профспілок або інших представницьких організацій трудящих, які мають відповідні повноваження, достатні для ведення переговорів, укладення угоди та реалізації її норм на більшості підприємств, що входять у сферу їх дії.

Первинна профспілкова організація відповідача є організаційною ланкою «Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України» і у своїй роботі керується Міжгалузевою угодою, що підтверджує також Довідка від 17.05.2021 року №19 Професійної спілки працівників радіоелектроніки та машинобудування України та лист Львівської обласної організації профспілок працівників радіоелектроніки та машинобудування України від 18.10.2021 року №33.

25.05.2016 року та ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» було укладено Колективний договір на 2016-2020 року, який було зареєстровано 21.06.2016 року за номером 159. Колективний договір укладений між роботодавцем в особі директора ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» Погребняка О.Л. та найманими працівниками ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» в особі профспілкового представника голови профкомітету первинної профспілкової організації Ревули З.Я. (а.с.181-186). Колективний договір поширюється на всіх працівників Відповідача, незалежно від їх участі в профспілці (п. 1.3. Колективного договору). Відповідно до п.3.1.1. Колективного договору основою організації оплати праці є тарифна система, яка включає: тарифні сітки; тарифні ставки; схеми посадових окладів; тарифно-кваліфікаційні характеристики. Згідно з п.3.3. Колективного договору конкретні розміри тарифних ставок (посадових окладів) установлюються штатним розписом, виходячи із міжкваліфікаційних співвідношень для встановлення рівня тарифних ставок робітникам згідно з Додатком №1 до Галузевої угоди між Міністерством промислової політики та профспілкою робітників радіоелектроніки та машинобудування України. Тобто, сторони самі для себе визначили та погодились, що на них поширюються Галузеві угоди між Міністерством промислової політики та профспілкою робітників радіоелектроніки та машинобудування України. Указом Президента України від 31 травня 2011 року установлено, що правонаступником Міністерства промислової політики України в частині формування та реалізації промислової політики є Міністерство економічного розвитку і торгівлі України. 23 березня 2014 року Кабінет Міністрів України постановив реорганізувати Міністерство промислової політики шляхом приєднання до Міністерства економічного розвитку і торгівлі. Оскільки Міжгалузева угода підписана Міністерством економічного розвитку і торгівлі України як правонаступником Міністерства промислової політики України, чиї повноваження визнав директор ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» та його трудовий колектив, то ця Міжгалузева угода поширює свою дію на Відповідача. Кожне підприємство за своєю основною діяльністю віднесено до певної галузі та до відповідного КВЕДУ. На відповідну галузь господарства України так чи інакше впливає відповідне галузеве міністерство, яке є регуляторним органом і таке міністерство є стороною соціального діалогу, підписантом Міжгалузевої угоди. Статтею 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» встановлено, що положення генеральної, галузевої (міжгалузевої), територіальної угод діють безпосередньо і є обов`язковими для всіх суб`єктів, що перебувають у сфері дії сторін, які підписали угоду. Законодавством не визнається обов`язковою умовою дії Міжгалузевої угоди її підписання кожним окремим підприємством чи засновником такого підприємства.

Таким чином, враховуючи суб`єктів, які підписали дану угоду, з огляду на галузеву приналежність ДП «ЛДЗ «ЛОРТА», що відповідає галузям промисловості, в сфері яких діє угода, відповідач підпадає під дію даної Міжгалузевої угоди.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 04.07.2018 року у справі №152/1527/13-ц.

Крім того, з відповіді на звернення ОСОБА_1 до Первинної профспілкової організації об`єднаних профспілкових організацій підприємств «ЛОРТА» №33 від 18.10.2021 року (а.с.180) вбачається, що на ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» діє Міжгалузева угода у сферах машинобудування, металообробки, електротехніки, радіоелектроніки, приладобудування, суднобудування, деревообробної та паперової, легкої та текстильної промисловості України на 2016-2020 р.р., яка була впроваджена на підприємстві наказом директора ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» №6 від 23.01.2017 року.

В подальшому посадові оклади, тарифні ставки працівників мали бути розраховані на підставі вимог Міжгалузевої угоди, що підтверджується наказом №6 від 11.01.2018 року (а.с.193).

Таким чином, накази №6 від 23.01.2017 року та №6 від 11.01.2018 року містять посилання на Міжгалузеву угоду на 2016-2020 роки, видані з метою виконання цієї угоди і поширення визначених угодою умов оплати праці на працівників підприємства, що, у свою чергу, підтверджує, що відповідач зобов`язувався виконувати умови Міжгалузевої угоди повністю.

Щодо висновку науково-правової експертизи, то слід зазначити, що він втілює у собі наукове бачення експерта, у тому числі щодо застосування норм права, носить рекомендаційний характер та підлягає оцінці у сукупності із іншими доказами у справі (а.с.134-139).

Згідно наданого позивачем розрахунку (а.с.6-10) недоплачена їй відповідачем заробітна плата за період з січня 2008 року по березень 2021 року становить 259389 грн., чого, виходячи з наведених обставин і їх законодавчого регулювання, відповідачем не спростовано.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» визначено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно із ст. 1-3 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).

Пунктами 3, 4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 р. №159 передбачено, що компенсації підлягають такі грошові доходи разом із сумою індексації, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру. Сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається.

Згідно долученого до матеріалів справи позивачем розрахунку суми компенсації втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати (а.с. 11-14), який не спростовано відповідачем, така з січня 2008 року по лютий 2021 року станом на березень 2021 року становить 112396,07 грн.

Пунктом 6Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року №13 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» роз`яснено, що оскільки справляння і сплата прибуткового податку з громадян є відповідно обов`язком роботодавця та працівника, суд визначає зазначену суму без утримання цього податку й інших обов`язкових платежів, про що зазначає в резолютивній частині рішення.

Таким чином, визначаючи суми заробітної плати до стягнення з відповідача, суд визначає такі без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України.

За наведеного та враховуючи, що відповідачем порушено трудові права позивача, зокрема на належний рівень оплати праці, передбачений чинним законодавством, а також те, що у визначені законодавством строки ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» не виплатило позивачу заробітну плату у належному розмірі, суд дійшов висновку, що позов є підставним і підлягає задоволенню, тому з ДП «ЛДЗ «ЛОРТА» на користь позивача необхідно стягнути недораховану та недоплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по березень 2021 року у розмірі 259389 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати за вказаний період у розмірі 112396,07 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судовий збір в розмірі 3717,85 грн., від сплати якого позивач була звільнена, підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст.2, 4, 12, 13, 81, 82, 89, 141, 263-265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь ОСОБА_1 недораховану та недоплачену заробітну плату за період з січня 2008 року по березень 2021 року у розмірі 259389 грн. та компенсацію втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати у розмірі 112396,07 грн., без урахування податків та інших обов`язкових платежів, які підлягають утриманню з цих сум відповідно до законодавства України.

Стягнути із Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА» на користь держави - 3717,85 грн. судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду з дня його складання.

У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання – АДРЕСА_1 ;

відповідач - Державного підприємства «Львівський державний завод «ЛОРТА», місцезнаходження – 79052, м.Львів, вул. вул. Патона, 1, ЄДРПОУ – 30162618, р/р НОМЕР_3 ПАТ АКБ «Укргазбанк», МФО 320478.

Текст рішення складено 06 грудня 2021 року.

Суддя /підпис/

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний