Рішення № 101689443, 06.12.2021, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13780/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 грудня 2021 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі: головуючої судді Логойда І.В., за участю секретаря судового засідання Лупак В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Свида Олександр Георгійович, до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу в Закарпатській області Зейкан Віталій Ласлович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє представник - адвокат Свида Олександр Георгійович, звернулася в суд з позовною заявою до товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни, третя особа на стороні відповідача: приватний виконавець виконавчого округу в Закарпатській області Зейкан Віталія Ласловича, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У позовній заяві представник позивача посилається на те, що 13.10.2021 року позивач отримала лист з документами від приватного виконавця Зейкан В.В. про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни за зверненням Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», яке є правонаступником всіх прав та обов`язків за Договором відступлення права вимоги, який укладений з AT «Райффайзен Банк Аваль».

Представник позивача зазначає, що 16.06.2021 приватним нотаріусом Данич О.Ф. було видано виконавчий напис, який зареєстрований в реєстрі за № 23913 щодо стягнення з ОСОБА_1 суми заборгованості в розмірі 46020,07 гривень, мотивуючи в документі, що настав строк платежу за кредитним договором №011/4041/89637 від 27.08.2012 року і що боржником допущено прострочення платежів. Відповідно до виконавчого напису проводиться стягнення заборгованості за період з 27.08.2012 року по 15.06.2021 року. Вказує, що позивачем, було направлено лист-відповідь на повідомлення-вимогу від 02.09.2021 року до ТОВ «Укрфінанс Груп» від 23.09.2021 року про незаконність вимоги з боку даної установи про стягнення заборгованості, з документами, які підтверджують, що позивачем було здійснено розрахунок з AT «Райффайзен Банк Аваль» ще в 2016 році.

Представник позивача вказує, що ТОВ «Укрфінанс Груп» після отримання відповіді від позивача звернулося із заявою про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса від 30.09.2021 року №3698/2021 до приватного виконавця виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., який відкрив виконавче провадження та здійснив арешт всіх рахунків та майна позивачки, в тому числі незаконний арешт спец. рахунку - платіжної картки, на яку здійснюється нарахування заробітної плати, і таким чином позбавляє позивача засобів до існування, так як інших джерел отримання коштів у неї не має.

Зауважує, що договір між AT «Райффайзен Банк Аваль» та фізичною-особою підприємцем ОСОБА_1 було укладено в 2012 році і кінцевий термін дії даного кредитного договору №011/4041/89637 від 27.08.2012 року у відповідності до п. 1.2 становить 24 місяці, а саме до 27.08.2014 року. Загальна позовна давність встановлена в три роки, а тому граничний строк для звернення за захистом своїх прав у ТОВ «Укрфінанс Груп» закінчився - 27.08.2017 року.

Представник позивача вважає, що виконавчий напис нотаріуса вчинений з порушенням вимог діючого законодавства, та є таким що не підлягає виконанню, виходячи з того, що нотаріус не отримувала первинних документів щодо видачі кредиту та здійснення часткового погашення, через що у нього були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості є безспірним. Окрім того, позивачем було надіслано відповідь до товариства, де вказано, що вона заперечує суму заборгованості та вважає дії установи незаконними та вказувала на виконання рішення суду.

На підставі наведеного, представник позивача просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни від 16.06.2021 року, зареєстрований у реєстрі за № 23913.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 20.10.2021 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за вказаною позовною заявою. Постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Копію ухвали про відкриття провадження у справі разом з копією позовної заяви та копіями доданих до неї матеріалів надіслано учасникам справи.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 27.10.2021 року постановлено: заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити. Зупинити стягнення у виконавчому провадженні №67038343, відкритому приватним виконавцем виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. на підставі виконавчого напису № 23913 вчиненого 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф.

Представник ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» адвокат Павленко С.В. подала до суду відзив на позовну заяву, у якому зазначає, що 02.08.2012 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 було укладено додатковий договір № 1 до договору про відкриття та ведення поточного рахунку, операції за яким можуть здійснюватися з використанням платіжної картки №011/4041/89637 про надання кредиту на суму у розмірі 30000 грн. шляхом відкриття кредитної лінії. Позивачкою за кредитним договором зобов`язання виконано не в повному обсязі. 26.10.2018 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» було укладено договір відступлення права вимоги № 114/65. Відповідно до попереднього реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги від 26.10.2018 року кредитор передає новому кредитору права вимоги до боржників, у тому числі за кредитним договором № 011/4041/89637 від 27.08.2012 року, який укладено між ОСОБА_1 та ПАТ «Райффайзен Банк Аваль». Вважає, що виконавчий напис був вчинено правомірно, відповідно до вимог чинного законодавства, на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості. А також в межах встановленого строку. З приводу вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 15000 грн. зазначає, що вартість послуг, заявлених позивачем, є суттєво завищеною, необґрунтовано високою, та не відповідає ринковим цінам за аналогічні послуги та не відповідає критерію розумності та співмірності зі складністю і тривалістю справи. На підставі наведеного просить відмовити в задоволенні позовних вимог та зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу.

Позивач та представник позивача у судове засідання не з`явилася, при цьому представник позивача подав до суду заяву, згідно з якою просить розглянути справу по суті без їх участі та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» в судове засідання не з`явився, однак у прохальній частині відзиву на позовну заяву, просив розглянути справу без їх участі.

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. у судове засідання не з`явилася, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялася належним чином, про причини неявки не повідомлено, письмові пояснення щодо позову не подано, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

Третя особа на стороні відповідача приватний виконавець виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л. у судове засідання не з`явився, при цьому подав заяву, згідно з якої просить розгляд справи провести без його участі, що стосується предмету позовних вимог, просить залишити питання на розсуд суду.

За приписами ч. ч. 1, 2, 8 ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд дійшов наступних висновків.

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 16.06.2021 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич О.Ф. вчинено виконавчий напис, що зареєстрований в реєстрі за № 23913, згідно з яким запропоновано стягнути з ОСОБА_1 , невиплачені в строк грошові кошти на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», якому АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступлено право вимоги на підставі договору відступлення прав вимоги № 114/65 від 26.10.2018 року, суму у розмірі: 45020,07 грн., що складається із: заборгованості за сумою кредиту - 9379,78 грн.; заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом - 35640,29 грн.

На підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» про примусове виконання виконавчого напису нотаріуса від 30.09.2021 року, оригінал зазначеного виконавчого напису пред`явлено до виконання приватному виконавцю виконавчого округу Закарпатської області Зейкан В.Л., де приватним виконавцем 06.10.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП № 67038343).

Згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

При цьому ст. 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

За результатами аналізу вищенаведених норм можна дійти наступних висновків.

Вчинення нотаріусом виконавчого напису це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому, вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником.

Отже, відповідне право стягувача, за захистом якого він звернувся до нотаріуса, повинно існувати на момент звернення. Так само на момент звернення стягувача до нотаріуса із заявою про вчинення виконавчого напису повинна існувати й, крім того, також бути безспірною, заборгованість або інша відповідальність боржника перед стягувачем.

Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками наданими стягувачем документами згідно з Переліком документів, за якими стягнення проводиться у безспірному порядку.

Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. Однак сам по собі цей факт (подання стягувачем відповідних документів нотаріусу) не свідчить про відсутність спору стосовно заборгованості як такого.

З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, ст. ст. 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум. Це право існує, поки суд не встановить зворотнього. Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи в частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому, при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не обмежується лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів. Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі необхідно перевірити доводи боржника в повному обсязі й установити, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Позивач, звертаючись до суду з відповідним позовом про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, обґрунтовує свої позовні вимоги не дотриманням принципу безспірності.

Відповідно до п. 1.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року № 296/5 (далі Порядок), перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. п. 3.1-3.2, 3.4 глави 16 розділу ІІ Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями не більше одного року. Безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172 (далі Перелік). Строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу.

Пунктом 2 Переліку документів передбачено, що такими документами є кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Системний аналіз наведених норм дозволяє дійти висновку, що безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору з боку боржника щодо її розміру, строку, за який вона нарахована тощо, а відтак, і документи, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріуси здійснюють виконавчі написи, мають бути однозначними, беззаперечними та стовідсотково підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором саме в такому розмірі.

Отже, однією з основних умов вчинення виконавчих написів є наявність документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника. Ознакою безспірності є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутність будь-яких суперечностей у поданих документах. При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Судом встановлено, що у виконавчому написі нотаріуса від 16.06.2021 не зазначено, на підставі яких документів його здійснено, а лише вказано, що грошові суми, які пропонується стягнути, є заборгованістю за кредитним договором №011/4041/89637 від 27.08.2012.

Надання Заявником неповної інформації та документів приватному нотаріусу мало наслідком порушення нотаріусом при вчиненні оскаржуваного виконавчого напису п. 2 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про нотаріат» та п. 1 Глави 13 Порядку № 296/5, згідно з яким на нотаріуса покладається обов`язок відмовити у вчиненні нотаріальної дії, якщо не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії.

Крім того, стягнення з позивача боргу, який не є безспірним з порушенням процедури повідомлення його про його наявність, відбулося у позасудовому порядку і він був позбавлений можливості заперечувати щодо вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Згідно з правовою позицією, викладеною Верховним Судом України в постанові від 20.05.2015 року у справі № 6-158цс15, можна говорити про правильність вчиненої нотаріальної дії у вчиненні виконавчого напису лише за умови що: 1) нотаріусу надані всі необхідні документи, визначені Переліком, що підтверджують безспірність заборгованості; 2) за наявності доказів належного направлення відповідачем письмової вимоги про усунення порушень; та 3) наявності доказів належного отримання позивачем письмової вимоги про усунення порушень.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі №826/20084/14 визнано незаконною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 року «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, а саме: п.2 Змін, що вносяться до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів: «Доповнити перелік після розділу «Стягнення заборгованості за нотаріально посвідченими договорами» новим розділом такого змісту: «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин. 2. Кредитні договори, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.».

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року за результатами розгляду касаційних скарг Кабінету Міністрів України та публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 вказана постанова залишена без змін.

Таким чином, судом було скасовано п. 2 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року № 1172, відповідно до якого встановлювалася можливість здійснювати стягнення за ненотаріально посвідченими кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями.

Постановою Великої палати Верховного суду від 20.06.2018 року у справі № 826/20084/14 рішення Вищого адміністративного суду України від 01.11.2017 року залишено без змін.

Враховуючи викладене, з 22.02.2017 року законодавством України не було передбачено можливості здійснювати стягнення за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, які не були нотаріально посвідчені.

У постанові Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 року у справі № 826/20084/14 суд зазначено, що нотаріус, перш ніж вчинити виконавчий напис, повинен перевірити чи підпадає заявлена вимога під той вид заборгованості, про який йдеться в Переліку № 1172, чи подані всі передбачені Переліком документи, чи оформлені такі документи належним чином, чи підтверджують подані документи безспірність заборгованості боржника перед кредитором та прострочення виконання зобов`язання, чи не виник спір між зацікавленими особами, чи не минув встановлений законодавством строк для вчинення виконавчого напису.

Оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України внесено зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, відповідно до п. 2 яких, для одержання виконавчого напису за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями, додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Тобто, в своїй постанові Кабінетом Міністрів України, якому законом надано повноваження щодо встановлення переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться в безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, встановлено перелік документів, які необхідно надати нотаріусу для одержання виконавчого напису, що фактично нівелює вимогу законодавства щодо необхідності підтвердження наявності та безспірності заборгованості, набуття чинності кредитним договором та повноважень іпотекодержателя.

Разом з тим, слід врахувати, що згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Параграфом 1 встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Однак, як вбачається з матеріалів справи, Зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затверджені оскаржуваною постановою, не передбачають обов`язку подання нотаріусу разом із оригіналом кредитного договору доказу на підтвердження факту укладення такого договору (шляхом передачі грошей або інших речей), що свідчить про суперечливість та невідповідність вказаних положень Змін наведеним нормам Закону.

Разом з тим, Зміни до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, не враховують положень п. 6 ч. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», згідно з яким, якщо кредитодавець на основі умов договору про надання споживчого кредиту вимагає здійснення внесків, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такі внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здійснені споживачем протягом тридцяти календарних днів, а за споживчим кредитом, забезпеченим іпотекою, та за споживчим кредитом на придбання житла шістдесяти календарних днів з дня одержання повідомлення про таку вимогу від кредитодавця. Якщо протягом цього періоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачає чинність.

Таким чином, законодавець забезпечує право боржника на захист його інтересів шляхом направлення йому повідомлення про заборгованість та необхідність її погашення.

Однак, у пункті 2 Переліку відсутня вимога про надання нотаріусу документів, які б підтверджували повідомлення боржника кредитором про наявність заборгованості та необхідність її погашення, що безперечно є порушенням прав боржника.

Водночас, доповнений Постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати «односторонній» розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності боргу, його суми та факту прострочення.

За таких обставин нотаріус не може здійснювати захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису.

Крім того, доповнений оскаржуваною постановою розділ Переліку «Стягнення заборгованості з підстав, що випливають з кредитних відносин» дозволяє кредиторам без повідомлення боржника здійснювати односторонній розрахунок заборгованості та звільняє кредитора від обов`язку доведення безспірності спору, його суми та факту прострочення.

Відповідно до ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи.

Згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Доказів того, що при вчиненні напису нотаріус отримував від товариства первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, чеки тощо), відповідачем не надано, тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед товариством, суми процентів, зазначені у написі, є безспірними.

З наданих суду документів неможливо встановити, чи дійсно на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, приймаючи до уваги той факт, що не встановлено судом факт отримання позивачем повідомлення вимоги про наявність такої заборгованості, та чи така була надана нотаріусу для вчинення нотаріального напису.

Відповідачем та приватним нотаріусом не подано до суду належних та достовірних доказів безспірності заборгованості.

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат».

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання оспорюваного виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, а вимоги позивача визнає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Підстав для проведення врегулювання спору за участю судді, визначених Главою 4 Розділу ІІІ ЦПК України, судом не встановлено.

Заперечення представника ТОВ "ФК "Укрфінанс Груп", наведені у відзиві на позов, спростовуються наведеним та поданими суду доказами.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені останнім і підтверджені документально судові витрати у вигляді судового збору у загальному розмірі 1362 грн., з яких: за подання позовної заяви в сумі 908 грн., за подання заяви про забезпечення позову в сумі 454 грн.

Керуючись ст. ст. 16, 18 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 273, 354, 355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 16.06.2021 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною, що зареєстрований в реєстрі за № 23913, про стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» заборгованості за кредитним договором № 011/4041/89637 від 27.08.2012 року за період з 27.08.2012 року по 15.06.2021 року, включно, у розмірі: 45020,07 грн., що складається із: заборгованості за сумою кредиту - 9379,78 грн.; заборгованості за несплаченими процентами за користування кредитом 35640,29 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп» на користь ОСОБА_1 судовий збір за подання позовної заяви у розмірі - 908 грн., та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 454 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатького апеляційного суду.

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс Груп», код ЄДРПОУ 40326297, що знаходиться за адресою: пр-т. Ю. Гагаріна, 23, а/с 57 , м. Київ.

Відповідач: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Данич Оксана Федорівна, що знаходиться за адресою: вул. Софіївська, 8/2, м. Київ.

Третя особа: приватний виконавець виконавчого округу в Закарпатській області Зейкан Віталій Ласлович, що знаходиться за адресою: вул. Садова, 25А оф. 7, м. Мукачево.

Дата складення повного судового рішення 07 грудня 2021 року.

Суддя Ужгородського міськрайонного суду

Закарпатської області І.В. Логойда