Рішення № 101688823, 25.11.2021, Покровський міськрайонний суд Донецької області (до 25.04.2025 - Красноармійський міськрайонний суд Донецької області)

Провадження 2/235/1029/21

Справа № 221/2790/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2021 року м. Покровськ

Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

у складі: головуючого - судді Назаренко Г.В.

за участю секретаря судового засідання Овчаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2021 року на адресу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області в порядку ст.31 ЦПК України надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства «Правекс Банк» (далі - АТ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 15 листопада 2007 року між ОСОБА_1 та АТ «Правекс Банк» був укладений Кредитний договір № 2256-073/07Р, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредит у розмірі 36 000,00 доларів США строком до 15.11.2024 року зі сплатою 12,8% річних.

За умовами Кредитного договору Банк зобов`язувався надати Позичальнику кредит на умовах та в порядку, визначеному Кредитним договором, а позичальник в свою чергу зобов`язувався здійснювати своєчасне погашення заборгованості за кредитом шляхом внесення оплат рівними частинами до 1-го числа наступного місяця (п.4.4 Кредитного договору), а також щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом та повернути кредит у повному обсязі у строк, визначений Кредитним договором.

Згідно п.2.1 Кредитного договору видача кредиту здійснюється шляхом видачі коштів із каси Банку.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 36 000,00 доларів США.

За період користування кредитними коштами Позичальником здійснені часткові платежі на погашення основної суми кредиту, проте заборгованість позичальника перед банком за Кредитним договором в повному обсязі не погашена.

Згідно розрахунку заборгованості за Позичальником обліковується заборгованість по сплаті основної суми кредиту за Кредитним договором у розмірі 36 000,00 доларів США.

Умовами Кредитного договору визначено, що протягом всього терміну користування кредитними коштами Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти.

Так, згідно п.1.2 Кредитного договору кредит надається стоком до 15.11.2024 року за сплатою 12,8% річних. Відповідно до п.4.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом, що нараховуються згідно вказаного у п.1.2 Кредитного договору порядку, підлягають сплаті Позичальником щомісячно (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) в строк до 10-го числа місяця включно, наступного за місяцем нарахування процентів, а також в момент повернення кредиту, вказаний в п.1.2 даного Договору.

Позичальник допустив порушення своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, а тому згідно розрахунку заборгованості станом на 12.03.2020р. за Позичальником обліковується заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у 16 795,14 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 430 358,67 грн.

В якості забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором № 2256-073/07Р від 15.11.2007р. між Банком та ОСОБА_2 був укладений Договір поруки № 2256-073/07Р від 15.11.2007р.

За умовами вказаного Договору поруки Поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед банком за виконання Позичальником в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (п.1.1 Договору поруки).

Пунктом 1.3 Договору поруки передбачено, що Поручитель дає свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою зобов`язання Позичальника, що може виникнути у майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, у випадку внесення Позичальником та Кредитором змін та доповнень до Кредитного договору, або у випадку внесення змін до Кредитного договору та/або цього Договору Кредитором в односторонньому порядку.

За умовами Договору поруки, що визначені у п.2.1, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором, Поручитель зобов`язується виконати за нього зобов`язання перед Банком на умовах, у порядку та у строки, встановлені Кредитним договором, зазначеним у п.1.1 даного Договору, із змінами та доповненнями до нього.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту, процентів за користування кредитом та сплати штрафних санкцій, норми чинного законодавства України наділяють Банк як Кредитора правом вимагати від Поручителя виконання зобов`язань за Кредитним договором.

Загальний розмір заборгованості за Кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідачів станом на 12.03.2020р. становить 1 553 851,92 грн, з яких: сума заборгованості за кредитом - 22 376,00 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 573 362,62 грн, сума заборгованості за відсотками - 16 795,14 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 430 358,67 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 9 154,71 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020. становить 234 580,29 грн, розмір пені за несвоєчасне повернення відсотків - 12 314,64 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 315 550,34 грн.

На підставі наведеного позивач просив стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь АТ «Правекс-Банк» заборгованість за Кредитним договором в сумі 1553 851,92 грн, а також понесені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 23 307,78 грн (а.с.2-7 т.1).

У встановлений судом строк відповідачі надали відзив на позовну заяву, в якому зазначили наступне. Банком позовна заява подана з пропуском позовної давності, передбаченої ч.1 ст.257 та п.1 ч.2 ст.258 ЦПК України.

У Банку, на думку відповідачів, відсутні оригінали кредитного договору, Додатків № 1 та № 2 до нього та Договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 23.03.2019р., Договору поруки, а також первинних документів, що підтверджують факт отримання грошових коштів Позичальником від Банку, первинних документів, які підтверджують заборгованість Позичальника та її розмір і свідчать про сплату останнім позивачу кредиту та відсотків за Кредитним договором до останньої дати оплати цих платежів за цим договором. Підставою для такого ствердження відповідачами вказано невиконання Позивачем двох ухвал суду, на підставі яких останній витребував у банку оригінали вищевказаних документів.

У Кредитному договорі взагалі відсутні зобов`язання Позичальника повертати кредит Банку частинами, щомісячно та відсутні зобов`язання Позичальника сплачувати проценти Банку та в ньому не визначений строк сплати Позичальником Банку процентів.

Банк не довів того факту, що гроші на кредит за Кредитним договором дійсно отримувались Позичальником від Банку в сумі 36 000 доларів США та не надав суду первинних документів, що підтверджують цей факт.

Розрахунок заборгованості, доданий позивачем, є необґрунтованим, некоректним та має невідповідність умовам Кредитного договору, а також підписаний представником позивача, повноваження на підписання якого позивачем не підтверджені. Зазначене, на думку відповідачів, підтверджує факт того, що розмір заборгованості позичальника, визначений Банком, не є безспірним та вищевказаний розрахунок заборгованості не може бути доказом розміру заборгованості позичальника за Кредитним договором.

Надані банком до суду копії двох розпоряджень обліково-оперативному управлінню від 15.11.2007р. також не є первинними документами у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», так які вони не входять до переліку первинних документів та не містять обов`язкових реквізитів первинного документу. Також ці розпорядження не підтверджують факт отримання Позичальником від Банку кредитних коштів за Кредитним договором в сумі 36 000 доларів США, так як вони складені без участі Позичальника та не містять його особистого підпису.

Банк, в порушення вимог ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» незаконно нарахував Позичальникові у період проведення антитерористичної операції пеню за несвоєчасне повернення кредиту і за несвоєчасне повернення відсотків за Кредитним договором.

Відповідачі просили в позові відмовити у повному обсязі (а.с.139-157, 183-208 т.1, 1-28, 53-78 т.2).

У встановлений судом строк позивач надав відповідь на відзив, в якій зазначив, що між ОСОБА_1 та АТ «Правекс-Банк» 15 липня 2007 року був укладений Кредитний договір № 2256-073/07Р, за умовами якого Банк надав Позичальникові кредит у розмірі 36 000,00 доларів США строком до 15.11.2024р. зі сплатою 12,8% річних.

Згідно п.2.1 Кредитного договору видача кредиту здійснюється шляхом видачі коштів із каса Банку.

Банк належним чином виконав свої зобов`язання за Кредитним договором, надавши Позичальнику кредитні кошти на загальну суму 36 000,00 доларів США.

До позовної заяви позивачем долучено розпорядження звітно-оперативному управлінню від 15.11.2007р. про видачу із рахунку НОМЕР_1 готівкою суму в розмірі 36 000,00 доларів США.

Пунктом 3.1 Кредитного договору передбачено, що для забезпечення зобов`язань щодо погашення заборгованості за кредитом, сплати відсотків за користування грошовими кошами, пені за несвоєчасну сплату відсотків, а також відшкодування збитків у зв`язку з порушенням умов даного договору, Позичальник протягом 30-ти календарних днів з моменту підписання даного договору передає в іпотеку банку належне йому на праві власності нерухоме майно. В даному випадку так як кредитні кошти була надані, - майно, належне позичальнику на праві власності, передано в іпотеку.

Умовами Кредитного договору визначено, що протягом усього терміну користування кредитним коштами позичальник зобов`язаний сплачувати проценти.

Так, згідно п.1.2 Кредитного договору кредит надається строком до 15.11.2024 року зі сплатою 12,8% річних. Відповідно до п.4.2 Кредитного договору проценти за користування кредитом, що нараховуються згідно вказаного у п.1.2 Кредитного договору порядку, підлягають сплаті Позичальником щомісячно в строк до 10 числа місяця включно, наступного за місяцем нарахування процентів, а також в момент повернення кредиту, вказаний в п.1.2 даного Договору.

Позичальник допустив порушення своїх зобов`язань щодо своєчасної сплати процентів за користування кредитом, а тому згідно розрахунку заборгованості станом на 12.03.2020р. за Позичальником обліковується заборгованість по сплаті процентів за користування кредитними коштами у 16 795,14 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 430 358,67 грн.

За умовами кредитного договору відсутнє зобов`язання позичальника повертати кредитні кошти частинами, що не відповідає дійсності, так як у відповідності до п.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 176 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця. Період повернення кредиту натомість визначений п.1.2 Кредитного договору, що спростовує позицію відповідачів з даного приводу.

В якості забезпечення належного виконання Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором № 2256-073/07Р від 15.11.2007р., між Банком та ОСОБА_2 укладено Договір поруки № 2256-073/07Р від 15.11.2007р.

За умовами вказаного Договору поруки Поручитель зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед Банком за виконання Позичальником в повному обсязі зобов`язань за Кредитним договором щодо сплати процентів, неустойки, вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом (п.1.1 Договору поруки).

Пунктом 1.3 Договору поруки передбачено, що Поручитель да свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою зобов`язання Позичальника, що може виникнути у майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності, у випадку внесення Позичальником та Кредитором змін та доповнень до Кредитного договору та/або цього Договору Кредитором в односторонньому порядку.

За умовами Договору поруки, що визначені у п.2.1, у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором Поручитель зобов`язується виконати за нього зобов`язання перед банком на умовах, у порядку та у строки, встановлені Кредитним договором, зазначеним у п.1.1 даного Договору із змінами та доповненнями до нього.

Отже, у зв`язку з неналежним виконанням Позичальником своїх зобов`язань за Кредитним договором щодо своєчасної сплати кредиту, процентів за користування кредитом та сплати штрафних санкцій, норми чинного законодавства України наділяють Банк як кредитора правом вимагати від поручителя виконання зобов`язань за Кредитним договором.

У пункті 4.1 Договору поруки визначено, що даний Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і нотаріального посвідчення і діє до 15 листопада 2027 року. Так як зобов`язання за Кредитним договором не були припинені - припинення поруки не настало, більш того, самим Договором обумовлена дата припинення поруки 15 листопада 2027 року.

Перебіг позовної давності для стягнення заборгованості за кожним з щомісячних платежів починається з наступного дня після настання терміну внесення чергового платежу. За наведених умов початок перебігу позовної давності для погашення щомісячних платежів за договором визначається за кожним таким черговим платежем з моменту його прострочення. В даному випадку, це платежі із 2017 року по 2027 року із встановленою відсотковою ставкою.

Із врахуванням вищезазначеного позиція відповідачів щодо визначення початку перебігу позовної давності для погашення всієї заборгованості лише з останньої несплати чергового платежу із врахуванням п.1.2, п.4.4 Кредитного договору є необґрунтованою.

У відповідності до ч.2 ст.264 ЦК України залишення позовної заяви без розгляду перериває строк позовної давності.

Позивач вважав, що позовна заява підлягає задоволенню у повному обсязі (а.с.114-120 т.2).

У встановлений судом строк відповідачі подали заперечення, в яких вважали безпідставними ствердження позивача про те, нібито вони не пропустили строк позовної давності.

Пунктом 1.2 Кредитного договору визначено, що кредит надається Позичальникові строком з 15 листопада 2007 року по 15 листопада 2024 року.

У пункті 4.4 Кредитного договору сторони погодили, що шляхом підписання даного договору сторони дійшли згоди про те, що у випадку виникнення у Позичальника прострочення з погашення заборгованості за кредитом та/або сплатою відсотків за користування кредитом строк користування кредитом, зазначений у п. 1.2 даного Договору, припиняється достроково - на 10-й день місяця, наступного за місяцем, у якому виник факт прострочення; про припинення строку користування кредитом Банк письмово повідомляє Позичальника.

Таким чином, сторони кредитних правовідносин врегулювали у Кредитному договорі питання дострокового повернення кредиту, тобто зміни строку виконання основного зобов`язання, та визначили умови такого повернення.

Після зміни строку виконання зобов`язання усі наступні щомісячні платежі, передбачені Кредитним договором, не мають правового значення, оскільки за вимогою п.4.4 Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути кредит у повному обсязі до вказаної у цьому пункті дати.

З аналізу змісту п.4.4 Кредитного договору слідує, що безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання є виникнення у Позичальника прострочення заборгованості, а не направлення Банком письмового повідомлення Позичальнику про припинення строку користування кредитом, так як у такому повідомленні Банк не вимагає дострокового виконання зобов`язань.

Виходячи з наведеного, у разі прострочення виконання Позичальником своїх зобов`язань відбувається автоматична зміна строку виконання основного зобов`язання та така зміна не залежить від волевиявлення однієї із сторін та не надає Банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту, визначеному ч.2 ст.1050 ЦК України.

Між ним, у ч.2 ст.1050 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та спати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

Отже, якщо сторони Кредитного договору визначили безумовною підставою для зміни строку виконання основного зобов`язання саме виникнення у Позичальника прострочення з погашення заборгованості, а не направлення Банком письмового повідомлення Позичальнику про припинення строку користування кредитом, то така зміна не залежить від волевиявлення однієї зі сторін та не надає Банку право звернутися з вимогою про дострокове повернення всієї суми кредиту у порядку, визначеному ч.2 ст.1050 ЦК України.

Враховуючи, що розрахунок заборгованості, наданий Банком до суду, свідчить про те, що останній платіж за тілом кредиту таза відсотками було здійснено Позичальником 10 червня 2014 року та те, що на підставі п.4.4 Кредитного договору строк користування Позичальником кредитом припинився достроково 10 липня 2014 року, то трирічний строк позовної давності за позовними вимогами Банку про стягнення заборгованості за кредитом та за відсотками сплив 10 липня 2017 року, а однорічний строк позовної давності за позовними вимогами Банку про стягнення пені за несвоєчасне повернення кредиту та за несвоєчасне повернення відсотків сплив 10 липня 2015 року.

З позовом у даній справі Банк звернувся тільки у квітні 2020 року, а це означає, що у задоволенні позовних вимог Банку слід відмовити у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої у цій справі ними заявляється.

Доводом про те, що застосувати строки позовної давності можливо застосувати лише до дійсної вимоги, позивач підтверджує факт того, що його вимога є недійсною.

Відповідачі вважали, що порука Поручителя за Договором поруки є припиненою відповідно до ч.4 ст.559 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та Банк у цій справі пропустив строк звернення до Поручителя з вимогою шляхом пред`явлення позову.

Згідно з п.2.1 Договору поруки № 2256-073/07Р від 15.07.2017, укладеного між Поручителем та Банком, який виступає Кредитором у цьому Договорі поруки, Поручитель зобов`язується у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором виконати за нього зобов`язання перед Кредитором на умовах, у порядку та у строки, встановлені Кредитним договором, зазначеним у п.1.1 даного договору, зі змінами і доповненнями до нього.

У п.1.1 Договору поруки передбачено, що Поручитель у порядку та на умовах, передбачених даним договором, зобов`язується нести солідарну майнову відповідальність перед Кредитором за виконання в повному обсязі зобов`язань Позичальника за Кредитним договором та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 15 листопада 2024р. у розмірі 36 000 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості.

Пунктом 2.2 Договору поруки встановлено, що Кредитор, тобто Банк, зобов`язується передати Поручителю всі документи, що підтверджують право вимоги до Позичальника, у випадку виконання ним за Позичальника зобов`язань за Кредитним договором, зазначеним у п.1.1 даного Договору зі змінами та доповненнями до нього.

Відповідно до п.4.1 Договору поруки даний договір набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і нотаріального посвідчення і діє до 15 листопада 2027р.

Банк як на підставу права вимагати від Поручителя виконання зобов`язань за Кредитним договором, посилається на п.2.1 Договору поруки.

У зв`язку з тим, що у Договорі поруки не встановлений строк припинення поруки та у зв`язку зі зміною строку строку виконання основного зобов`язання за Кредитним договором, банк з огляду на положення другого речення ч.4 ст.559 ЦК України пропустив строк звернення до Поручителя з вимогою шляхом пред`явлення позову.

На підставі п.4.4 Кредитного договору строк користування Позичальником кредитом припинився достроково в дату - 10 липня 2014 року, з якої і почався перебіг шестимісячного строку позовної давності для пред`явлення позову до Поручителя, та сплив цей строк 10 січня 2015 року.

Таким чином, порука Поручителя за Договором поруки припинилася ще 10 січня 2015 року, а в задоволенні позовної вимоги Банку про стягнення заборгованості з Поручителя судом в даній справі повинно бути відмовлено.

Банк не повідомляв письмово відповідача ОСОБА_1 про дострокове повернення кредиту.

На виконання ухвали суду від 01.06.2020р. банк не надав до суду оригіналів Кредитного договору, Додатків № 1 та № 2 до нього та Договору про внесення змін та доповнень до Кредитного договору від 23.03.2009р., Договору поруки.

Також в матеріалах справи відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання Позичальником грошових коштів від банку, та первинні документи, що підтверджують наявність заборгованості за кредитним договором та свідчать про сплату Кредитором Банку кредиту та відсотків за Кредитним договором за період від дати укладення Кредитного договору до останньої дати оплати цих платежів за цим договором.

Банк не довів того факту, що гроші на кредит за Кредитним договором дійсно отримувались Позичальником від банку в сумі 36 000 доларів США та не надав суду первинних документів, що підтверджують цей факт, та первинних документів.

Розрахунок заборгованості, який доданий Позивачем до позовної заяви, є необґрунтованим та некоректним, має невідповідність умовам Кредитного договору, а також підписаний представником Позичальника, повноваження на підписання кого Позивачем не підтверджені.

Відповідно до п.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 176 доларів США щомісяця до 10 числа наступного місяця.

В позові взагалі відсутнє посилання на пункти Кредитного договору, на підставі яких нараховувалась пеня.

В порушення вимог ч.ч.1, 2 ст.2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» Банк незаконно нарахував Позичальнику у період проведення антитерористичної операції пеню за несвоєчасне повернення кредиту і за несвоєчасне повернення відсотків за Кредитним договором.

Просили відхилити доводи позивача, вказані у відповіді на відзив як необґрунтовані (а.с.20-46, 63-89 т.3).

До винесення судом рішення відповідачами подано заяву про застосування позовної давності та відмову в позові АТ «Правекс-Банк» у повному обсязі (а.с.227-229 т.1, а.с.98-100 т.2).

Ухвалою судді Волновахського районного суду Донецької області від 11 грудня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, по справі призначено підготовче засідання на 29 січня 2021 року (а.с.83 т.1).

Ухвалою судді Волновахського районного суду Донецької області від 29 січня 2021 року позовну заяву направлено за підсудністю до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області (а.с.109 т.1).

Ухвалою судді Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 5 квітня 2021 року цивільну справу прийнято до провадження Красноармійського міськрайонного суду Донецької області, по справі призначено підготовче засідання на 12 травня 2021 року (а.с.123 т.1).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 1 червня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 2 липня 2021 року (а.с.248-249 т.1).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_3 підтримав позовні вимоги, просив позов задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві та відповіді на відзив.

Відповідач ОСОБА_1 позов не визнала з підстав, вказаних у відзиві та запереченнях.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явився, просив справу розглянути за його відсутності у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання за станом здоров`я, в позові відмовити.

Заслухавши представника позивача ОСОБА_3 , відповідача ОСОБА_1 , дослідивши письмові докази і оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку про те, що в позові необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлені такі фактичні обставини та відповідна суть спірних правовідносин.

15 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним банком «ПРАВЕКС-БАНК», правонаступником якого є Акціонерне товариство «ПРАВЕКС-БАНК» (далі - АТ «ПРАВЕКС-БАНК») та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 2256-073/07Р, яким Банк надає Позичальникові кредит в іноземній валюті на загальну суму 36 000 доларів США для споживчих цілей, а також з метою оплати страхових платежів згідно з договорами страхування нерухомого майна, укладення яких здійснюється на підставі та з урахуванням вимог п.6.1.14 даного Договору, строком з 15 листопада 2007 року по 15 листопада 2024 року зі сплатою 12,8 відсотків річних (далі - Кредитний договір).

У відповідності до п.4.1 Кредитного договору Позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом рівними частинами в сумі 176 доларів США щомісяця, до 10 числа наступного місяця.

У відповідності до п.4.2 Кредитного договору відсотки за користування кредитом підлягають сплаті щомісяця (за час фактичного користування грошовими коштами протягом календарного місяця) у строк до 10 числа місяця, наступного за місяцем нарахування відсотків, а також у момент повернення кредиту, зазначений у п.1.2 даного Договору.

23 березня 2009 року між АКБ «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір про внесення змін та доповнень до Кредитного договору № 2256-073/07Р від 15 листопада 2007 року, яким п.4.1 Кредитного договору викладено у новій редакції: Позичальник зобов`язується погашати заборгованість за кредитом щомісяця, до 10 числа наступного місяця включно, з 11 січня 2009 року відповідно до наступного графіка кредиту: з 11.01.2009р. до 10.04.2009р. - 0 доларів США, з 11.04.2009р. по 10.10.2024р. - 180 доларів США, з 11.10.20214р. по 15.11.2024р. - 56 доларів США; Додаток № 2 до Кредитного договору викладено у новій редакції (а.с.25 т.1).

Згідно п.2.1 Кредитного договору видача кредиту здійснюється шляхом видачі готівки з каси Банку.

Кредитний договір підписаний директором відділення «Донецька обласна дирекція» АКБ «Правекс-Банк» ОСОБА_4 та позичальником ОСОБА_1 . Крім того, Кредитний договір в розділі «Місцезнаходження і реквізити сторін» містить підтвердження Позичальника, зроблене нею власноруч, про те, що вона своїм підписом підтверджує, що ознайомлена з усіма зборами, відсотками, тарифами, комісіями або іншими елементами вартості кредиту, які повинна сплатити за цим договором згідно ст.11 Закону України «Про захист прав споживачів» від 18.05.1991р. № 1023-Х11 (а.с.9-14 т.1).

На виконання в повному обсязі зобов`язань ОСОБА_1 за Кредитним договором № 2256-073/07Р від 15 листопада 2007р. та можливих змін та доповнень до нього щодо сплати процентів, неустойки (штрафу, пені), вчасного та у повному обсязі погашення основної суми боргу за кредитом у строк до 15 листопада 2024р. у розмірі 36 000 доларів США та будь-якого збільшення цієї суми, яке прямо передбачено умовами Кредитного договору, відшкодування збитків та іншої заборгованості 15 листопада 2007 року між ОСОБА_2 та АКБ «Правекс-Банк» укладено Договір поруки № 2256-073/ВР (далі - Договір поруки), який посвідчено приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Соболєвою В.Л. 15.11.2007р.

Згідно п.2.1 Договору поруки Поручитель зобов`язується у випадку невиконання або неналежного виконання Позичальником зобов`язань за Кредитним договором виконати за нього зобов`язання перед Кредитором на умовах, у порядку та у строки, встановлені Кредитним договором, зазначеним у п.1.1 даного Договору, зі змінами і доповненнями до нього.

Згідно п.4.1 Договору поруки він набуває чинності з моменту його підписання Сторонами і нотаріального посвідчення і діє до 15 листопада 2027р. (а.с.28-29, 73-74 т.1).

На виконання ухвали Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 1 червня 2021 року про витребування оригіналів письмових доказів суду було надано оригінали Кредитного договору, договору про внесення змін та доповнень від 23 березня 2009 року до Кредитного договору, Договору поруки, у прошитому та пронумерованому вигляді, які оглянуті судом і не викликають сумніву в їх справжності. Крім того, справжність підпису в ньому відповідачами не спростована належними та допустимими доказами.

15 листопада 2007 року ОСОБА_1 звернулась до АКБ «Правекс-Банк» із заявою про видачу готівки № 2 в сумі 36 000,00 доларів США, що еквівалентно 181 800,00 грн, призначення платежу - кредит виданий згідно розпорядження від 15.11.2007р. за договором № 2256-073/07Р від 15.11.2007р., укладеного з п. ОСОБА_1 , сплативши за касове обслуговування 2 862,00 грн (а.с.145 т.2).

15 листопада 2007 року АКБ «Правекс-Банк» видано розпорядження обліково-операційному управлінню згідно кредитному договору № 2256-073/07Р від 15.11.2007 на ім`я ОСОБА_1 видати з рахунку НОМЕР_1 готівкою (через Відділення «Донецька обласна дирекція» АКБ «Правекс-Банк») суму в розмірі 36 000,00 доларів США, прийняти готівкою суму в розмірі 2 862,00 грн на рахунок 611049225111 - плата за касове обслуговування кредитних операцій (без ПДВ); відкрити позиковий рахунок, рахунок, куди віднести суму застави (а.с.26, 27 т.1).

Положеннями статей 526, 527, 530, 533 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін); грошове зобов`язання має бути виконане у гривня, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

У відповідності до ст.75 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст.77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст.79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 12 березня 2020 року утворилась заборгованість за Кредитним договором на загальну суму 60 640,49 доларів США, з якої 22 376,00 доларів США - кредит, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 573 362,62 грн; 9 154,71 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 234 580,29 грн; 16 795,14 доларів США - відсотки, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 430 358,67 грн; 12 314,64 грн - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 315 550,34 грн, що підтверджується копією розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2256-073/07Р від 15.11.2007, укладеного між «Правекс-Банк» та ОСОБА_1 , та інформацією про офіційний курс гривні щодо долара США станом на 12.03.2020р. (а.с.35-42 т.1).

Надану відповідачем ОСОБА_1 копію висновку експерта за результатами проведення судово-економічної експертизи від 12 березня 2018 року № 2454 суд не може прийняти до уваги в якості доказу по справі, так як експертиза проводилась в рамках іншої цивільної справи № 235/1377/17 за позовом ПАТ КБ «Правекс Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ПАТ КБ «Правекс-Банк» про визнання недійсними кредитного договору, договору іпотеки та договору поруки, що розглядалась Красноармійським міськрайонним судом Донецької області (а.с.79-96 т.2, 150-176 т.3).

Статтею 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або пересилилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам-підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція. Банки та інші фінансові установи зобов`язані скасувати зазначеним у зазначеній статті особам пеню та/або штрафи, нараховані на основну суму заборгованості із зобов`язань за кредитними договорами і договорами позики у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до п.20 ч.1 Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція», затвердженого розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015р. на виконання Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» місто Донецьк, який є зареєстрованим місцем проживання відповідача ОСОБА_1 , відноситься до вказаного Переліку.

На підставі наведеного, із суми заборгованості за Кредитним договором підлягають виключенню 9 154,71 доларів США - пеня за несвоєчасне погашення кредиту, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 234 580,29 грн, та 12 314,64 грн - пеня за несвоєчасне погашення відсотків, що за курсом НБУ станом на 12.03.2020р. становить 315 550,34 грн.

Згідно ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися о суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Стаття 257 ЦК України встановлює тривалість загальної позовної давності у три роки.

Частиною 1 ст.258 ЦК України передбачено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Так, у відповідності до п.1 ч.2 ст.258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Відповідно до положень ч.ч.3, 4 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

До винесення судом рішення відповідачами було зроблено заяву про застосування судом позовної давності.

Останній платіж за Кредитним договором відповідачем ОСОБА_1 було внесений 10 червня 2014 року, тоді як з позовом позивач звернувся 13 квітня 2020 року (дата здачі позову поштовій організації для відправлення до Волноваського районного суду Донецької області), тобто вже після спливу встановленого законом строку звернення до суду, про застосування якого просили відповідачі, що є підставою для відмови в позові (а.с.63 т.1).

Як передбачено ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від спати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1)на професійну правничу допомогу;

2)пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3)пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4)пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч.1 ст.141 ЦПК України у зв`язку з відмовою в позові понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 23 307,78 грн відшкодуванню не підлягають (а.с.1 т.1).

Відповідно до ст.ст.256, 257, 262, 267, 512-514, 516, 1050, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст.4, 19, 81, 141, 263-265 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В позові Акціонерного товариства «Правекс-Банк» (м. Київ, Кловський узвіз, будинок 9/2, код ЄДРПОУ 14360920) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити повністю у зв`язку зі спливом позовної давності.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, повністю або частково безпосередньо до Донецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Згідно п.3 Розділу ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 731-ІХ від 18.06.2020 року під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

Дата складання повного судового рішення - 6 грудня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко

Вступна та резолютивна частини рішення складені 25 листопада 2021 року. Повне рішення складене 6 грудня 2021 року.

Суддя Г.В. Назаренко