Рішення № 101686806, 29.11.2021, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 листопада 2021 року № 520/15204/21

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мельникова Р.В.,

за участю секретаря судового засідання - Волкової Д.С.,

позивача - ОСОБА_1 ,

перекладача - Говорищевої О.М.,

представника відповідача - Коваленко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ЄДРПОУ 37764460) прийняти у ОСОБА_2 (номер реєстраційної картки платника податків НОМЕР_1 ) декларацію про відмову від іноземного громадянства.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач з незалежних від нього причин був позбавлений можливості надати відповідачу документ про відмову від громадянства Алжиру, у зв`язку з чим було подано декларацію про відмову від іноземного громадянства, проте відповідачем було протиправно відмовлено у її прийнятті. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом задля захисту своїх прав.

Ухвалою суду від 16.08.2021 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито спрощене провадження у вищевказаній адміністративній справі та справу призначено до розгляду.

Представником відповідача через канцелярію суду було подано відзив на позовну заяву, в якому вказано, що відповідач проти заявленого позову заперечує з підстав його необґрунтованості та недоведеності.

Позивач та представник позивача в судове засідання прибули, позовні вимоги підтримали та просили суд задовольнити позов.

Представник відповідача в судове засідання прибув, проти заявленого позову заперечував.

Суд, заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 01.07.2017 року із заявою про прийняття до громадянства України відповідно до ст. 9 Закону України «Про громадянство України» на ім`я Президента України звернувся громадянин Алжиру ОСОБА_1 , місце народження м. Айн-Толба, Алжир.

Зі змісту наданого до суду відзиву на позов встановлено, що до заяви, серед інших документів, позивачем було додано зобов`язання про припинення іноземного громадянства, відповідно до якого ОСОБА_1 зобов`язався протягом двох років з моменту набуття громадянства України припинити громадянство Алжиру і подати до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України, документ про припинення громадянства ОСОБА_3 , а у разі неотримання ним з незалежних від нього причин документа про припинення громадянства ОСОБА_3 , ОСОБА_1 зобов`язався подати декларацію про відмову від громадянства цієї держави і повернути національний паспорт громадянина Алжиру до уповноваженого органу цієї держави.

Указом Президента України від 11 квітня 2019 року № 127/2019 ОСОБА_1 був прийнятий до громадянства України.

Отже, в термін до 11 квітня 2021 року ОСОБА_1 зобов`язаний був надати до відповідача зазначений документ про припинення громадянства Алжиру.

Як зазначено представником відповідача у поданому до суду відзиві на позов, вказаного документа ОСОБА_1 не надав, натомість 27.07.2021 року звернувся до Головного управління ДМС України в Харківській області з питання щодо можливості подання декларації про відмову від громадянства Алжиру.

У відповідь на зазначене звернення позивачем було отримано лист відповідача від 05.08.2021 року №6301.6.2-13833/63.3-21, яким останнього повідомлено про те, що саме на особу покладається обов`язок припинити іноземне громадянство та подати документ про припинення іноземного громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України. При цьому, вказано, що згідно з долученою до звернення перекладеною українською мовою копією заяви про відмовлення від алжирського громадянства від 11.05.2021 адвоката ради юридичної контори пані Мухейджеба Амаль від імені позивача до Міністра юстиції та хранителя печаток встановлено, що заява подана 11.05.2021, тобто після закінчення строку, а саме двох років з моменту набуття позивачем громадянства України. Разом з тим у заяві відсутня інформація про строки її розгляду. У зв`язку з зазначеним відсутні підстави для подання декларації про відмову від алжирського громадянства.

Позивачем у позовній заяві вказано, що на виконання свого обов`язку, він 21 серпня 2019 року звернувся до Посольства Алжирської Народної Демократичної Республіки України з запитом, в якому просив позбавити його громадянства ОСОБА_3 та здав до посольства свій паспорт громадянина Алжиру, що підтверджується копією довідки з перекладом від 21 серпня 2019 року, виданої посольством Алжиру в Україні.

Однак, у відповідь на зазначений запит позивач отримав довідку від 21 серпня 2019 року, видану посольством Алжиру в Україні про те, що посольство не має повноважень позбавляти громадянина Алжиру громадянства ОСОБА_3 .

Під час розгляду справи позивачем було надано пояснення та вказано, що його звернення до ОСОБА_4 з запитом про припинення громадянства та здача до посольства оригіналу паспорту громадянина Алжиру свідчить про здійснення ним всіх можливих дій для припинення громадянства ОСОБА_3 .

В той же час, судом встановлено, що у вересні 2019 року після того, як відповідач отримав від позивача зазначені документи, останній паспорт громадянина України видати відмовився, пояснюючи свою позицію недостатністю документів про відмову позивача від громадянства Алжиру.

Під час розгляду справи позивачем також було надано пояснення та вказано, що він повторно у 2020 році звертався до уповноваженого органу Алжиру стосовно питання припинення громадянства Алжиру, проте жодної відповіді на власне звернення не отримав. Задля підтвердження вказаних обставин позивачем під час розгляду справи до матеріалів позову було долучено копії афідевіту, зареєстрованого приватним нотаріусом Луніною Т.А. 14.02.2020 року у реєстрі за №511, із перекладом на арабську мову, довідки №10553 про реєстрацію особи громадянином України від 08.05.2019 року із перекладом на арабську мову, листа із перекладом на арабську мову від 14.07.2020 року складеного на ім`я міністра юстиції та хранителя печатки, транспортної накладної 80 8070 1845 від 16.07.2020 року з перекладом, довіреності із перекладом на українську мову на ім`я ОСОБА_5 .

Позивачем у позовній заяві вказано, що ніяких інших документів йому не вдалось отримати. Він телефонував до державних органів Алжиру, проте був повідомлений, що жодних запитів з проханням припинити громадянство вони не приймають. Після вказаного, позивачем зазначено, що він неодноразово намагався надати відповідачу декларацію про відмову від іноземного громадянства, адже, відповідно до законодавства України, за неможливості оформити відмову від громадянства іноземної держави за допомогою органів цієї держави, іноземець має право подати декларацію про відмову від іноземного громадянства до ДМС України.

Отже, позивач вважаючи свої права порушеними звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України «Про громадянство України».

Статтею 1 Закону України «Про громадянство України», зокрема, встановлено, що громадянство України - правовий зв`язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов`язках; зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство іншої держави і протягом одного року з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства іншої держави до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України; декларація про відмову від іноземного громадянства - документ, в якому особа засвідчує свою відмову від громадянства іншої держави і зобов`язується не користуватися правами цієї держави і не виконувати обов`язків, пов`язаних з належністю до її громадянства.

Статтею 2 Закону України «Про громадянство України» визначено, що законодавство України про громадянство ґрунтується на таких принципах: 1) єдиного громадянства - громадянства держави Україна, що виключає можливість існування громадянства адміністративно-територіальних одиниць України. Якщо громадянин України набув громадянство (підданство) іншої держави або держав, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України. Якщо іноземець набув громадянство України, то у правових відносинах з Україною він визнається лише громадянином України; 2) запобігання виникненню випадків без громадянства; 3) неможливості позбавлення громадянина України громадянства України; 4) визнання права громадянина України на зміну громадянства; 5) неможливості автоматичного набуття громадянства України іноземцем чи особою без громадянства внаслідок укладення шлюбу з громадянином України або набуття громадянства України його дружиною (чоловіком) та автоматичного припинення громадянства України одним з подружжя внаслідок припинення шлюбу або припинення громадянства України другим з подружжя; 6) рівності перед законом громадян України незалежно від підстав, порядку і моменту набуття ними громадянства України; 7) збереження громадянства України незалежно від місця проживання громадянина України.

Статтею 9 Закону України «Про громадянство України» встановлені умови прийняття до громадянства України та визначені підстави, за наявності яких прийняття до громадянства України не допускається.

Умовами прийняття до громадянства України є: 1) визнання і дотримання Конституції України та законів України; 2) подання декларації про відсутність іноземного громадянства (для осіб без громадянства) або зобов`язання припинити іноземне громадянство (для іноземців); 3) безперервне проживання на законних підставах на території України протягом останніх п`яти років. Ця умова не поширюється на іноземців чи осіб без громадянства, які перебувають у шлюбі з громадянином України понад два роки і на іноземців чи осіб без громадянства, які перебували з громадянином України понад два роки у шлюбі, що припинився внаслідок його смерті; 4) отримання дозволу на імміграцію; 5) володіння державною мовою або її розуміння в обсязі, достатньому для спілкування. Ця умова не поширюється на осіб, які мають певні фізичні вади (сліпі, глухі, німі); 6) наявність законних джерел існування. Ця умова не поширюється на осіб, яким надано статус біженця в Україні або притулок в Україні.

Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення та перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів та провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затверджених Указом Президента України № 215 від 27 березня 2001 року.

Відповідно до п.3 Положення про Комісію при Президентові України з питань громадянства, основними завданнями Комісії є: розгляд заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України з підстав, передбачених міжнародними договорами, внесення пропозицій Президентові України з цих питань.

Приписами абз.2 п.8 зазначеного Положення визначено, що комісія приймає рішення про внесення пропозицій Президентові України щодо задоволення заяв про прийняття до громадянства України, про вихід із громадянства України, подань про втрату громадянства України, документів про припинення громадянства України з підстав, передбачених міжнародними договорами України, або про відсутність підстав для внесення пропозицій главі держави про задоволення таких заяв.

Відповідно до частини 5 п.2 ст.9 Закону України «Про громадянство України» іноземці, які подали зобов`язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту прийняття їх до громадянства України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.

При цьому, положеннями ст. 1 Закону України «Про громадянство України» передбачено, що зобов`язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.

В той же час, приписами ч. 1 ст. 1 Закону України «Про громадянство України» визначено, що незалежною від особи причиною неотримання документа про припинення іноземного громадянства - є невидача особі, в якої уповноважені органи держави її громадянства (підданства) прийняли клопотання про припинення іноземного громадянства (підданства), документа про припинення громадянства (підданства) у встановлений законодавством іноземної держави термін (за винятком випадків, коли особі було відмовлено у припиненні громадянства (підданства) чи протягом двох років від дня подання клопотання, якщо термін не встановлено, або відсутність у законодавстві іноземної держави процедури припинення її громадянства за ініціативою особи чи якщо така процедура не здійснюється або вартість оформлення припинення іноземного громадянства (підданства) перевищує половину розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом в Україні на момент, коли особа набула громадянство України.

Під час розгляду справи, судом встановлено, що 11.05.2021 року адвокат ради юридичної контори Алжиру Мухейддеба Амаль подала заяву в інтересах позивача до Міністра юстиції Алжиру про припинення його громадянства, проте жодної відповіді на цю заяву ні позивач, ні його адвокат не отримали, доказів протилежного під час розгляду справи до суду не надано та судом не встановлено.

Водночас, суд зазначає, що направлення вказаного клопотання відбулось повторно, оскільки попередньо, ще у 2019 році, позивач звертався до посольства Алжиру в Україні та здав свій паспорт громадянина Алжиру, а у 2020 році звертався із відповідною заявою на ім`я міністра юстиції та хранителя печаток Алжиру, на підтвердження чого до суду подано докази.

Суд зазначає, що представником відповідача під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що подані позивачем докази звернення у 2020 році до уповноваженого органу Алжиру не можуть вважатися належними, оскільки не підтверджується достеменно саме направлення позивачем наданих ним документів.

Надаючи оцінку зазначеним доводам представника відповідача, суд зазначає, що подані позивачем докази достеменно не підтверджують саме звернення позивача до міністра юстиції та хранителя печаток Алжиру, оскільки не містять в собі належних доказів направлення такого звернення, проте в сукупності із іншими встановленими під час розгляду даної справи доказами та обставинами свідчать про вчинення останнім активних дій, направлених на припинення громадянства Алжиру. Крім того, суд зазначає, що представник відповідача, посилаючись на обставини неможливості врахування наданих позивачем доказів, не надав до суду належних та достатніх доказів на їх спростування.

Отже, під час розгляду справи встановлено, що 27.07.2021 року позивач прибув до представника міграційної служби з проханням прийняти в нього заяву про надання ним декларації.

У зазначеній декларації позивачем було вказано, що він звернувся з клопотанням про зупинення його громадянства 21 серпня 2019 року, що підтверджують довідки з Посольства Алжиру.

Позивачем під час розгляду справи було надано пояснення та вказано, що представник відповідача змусила його закреслити вказану ним дату звернення з клопотанням та написати 11.05.2021 року, тобто дату, коли його адвокат з Алжиру повторно звернувся з клопотанням про припинення громадянства позивача.

Надаючи оцінку вказаним доводам позивача, суд зазначає, що фактично останні не підтверджені жодними доказами, проте наявні в матеріалах справи докази свідчать на користь того, що звернення адвоката позивача 11.05.2021 року було повторним.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що під час розгляду справи встановлено, що позивач з незалежних від нього причин не зміг отримати документ про відмову від законодавства Алжиру, що підтверджується неодноразовими зверненнями останнього до посольства Алжиру з відповідним запитом та поверненням посольству свого паспорту громадянина Алжиру, а також повторним зверненням адвоката до уповноваженого органу Алжиру з приводу вирішення вказаного питання.

Вказані обставини свідчать на користь того, що у даному випадку у позивача наявні підстави для подачі до відповідача декларації про відмову від іноземного громадянства.

Відтак, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для зобов`язання Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області прийняти у ОСОБА_2 декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із положеннями частин 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057) про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області (ЄДРПОУ 37764460) прийняти у ОСОБА_2 (номер реєстраційної картки платника податків НОМЕР_1 ) декларацію про відмову від іноземного громадянства.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) сплачену суму судового збору у розмірі 908 (дев`ятсот вісім) грн. 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України у Харківській області (вул. Римарська, буд. 24, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ - 37764460).

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст рішення виготовлено 06 грудня 2021 року.

Суддя Мельников Р.В.