Рішення № 101686529, 22.11.2021, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2021 року справа №480/5815/21

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Бондаря С.О.,

за участю секретаря судового засідання - Гонтаренко І.І.,

позивачки - ОСОБА_1

представника позивача - Кондратенка М.М.

представника відповідача - Гребіник В.В.

представника третьої особи - Геращенка В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №480/5815/21 за позовом ОСОБА_1 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області, третя особа: виконавчий комітет Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області, у якому з урахуванням уточнень просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області восьмого скликання дев`ятої сесії від 27.07.2021 «Про

внесення змін у рішення Андріяшівської сільської ради від 10.02.2021«Про збереження середньої заробітної плати»;

- визнати протиправною бездіяльність Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області щодо не проведення виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку вона отримувала на виборній посаді секретаря Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області на період працевлаштування, згідно ч.2 ст.33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад»;

- стягнути з Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період з 01.01.2021 по 26.05.2021 в сумі 159004,10 грн.;

- визнати протиправною бездіяльність Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області щодо невиплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустки;

- стягнути з Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 112865,13 грн.

Вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 працювала секретарем Волошнівської сільської ради з 18.12.2006 по 26.11.2020. У зв`язку з реорганізацією Волошнівської сільської ради шляхом приєднання до Андріяшівської сільської ради позивачку було звільнено з посади.

Правонаступником Волошнівської сільської ради є Андріяшівська сільська рада починаючи з 26.11.2020р. згідно рішення Андріяшівської сільської ради від 26.11.2020 «Про початок реорганізації Волошнівської сільської ради шляхом приєднання до Андріяшівської сільської ради». Рішенням Андріяшівської сільської ради від 10.02.2021 «Про збереження середньої заробітної плати» у зв`язку з закінченням терміну повноважень Волошнівської сільської ради вирішено зберегти за ОСОБА_1 середню заробітну плату на період працевлаштування, але не більше 6 місяців. Однак, відповідач, виплативши позивачці заробітну плату за два місяці, рішенням від 27.07.2021вніс зміни до свого рішення від 10.02.2021, протиправно виключивши позивачку з числа осіб, що повинні отримувати середній заробіток до 6 місяців (до 26.05.2021). Тому просить стягнути з Андріяшівської сільської ради середній заробіток за період з 01.01.2021 по 26.05.2021 в сумі 159004,10грн. Крім того, згідно відомостей невикористаних відпусток, ОСОБА_1 має 147 днів невикористаної відпустки на момент звільнення. Проте, відповідач відмовляється виплачувати їй грошову компенсацію за невикористану відпустку. Тому просить стягнути з Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області за рахунок бюджетних асигнувань грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки в сумі 112865,13 грн.

Андріяшівська сільська рада Роменського району Сумської області у відзиві на позов зазначає, що колишньому секретарю Волошнівської сільської ради ОСОБА_1 була призначена компенсація у вигляді виплати середньої заробітної плати на період працевлаштування, але не більше 6 місяців. Але пізніше, при вивченні повного пакету документів виявлено, що позивачка до обрання секретарем Волошнівської сільської ради в грудні 2006 року, була прийнята на роботу в дану установу сторожем та техпрацівником, що підтверджується записом в трудовій книжці ОСОБА_1 за №20 від 01.07.2006. На момент закінчення повноважень секретаря Волошнівської сільської ради ОСОБА_1 - 26.11.2020, дане місце роботи було вакантним, відповідно після закінчення повноважень секретаря сільської ради ОСОБА_1 мала можливість повернутися і працювати на своєму місці роботи, але заяви про прийняття на роботу на попередню посаду від неї з дня звільнення не надходило. Відповідно довідка, видана виконкомом Волошнівської сільської ради за №379 від 25.11.2020 року «Про неможливість працевлаштування секретаря сільської ради» за підписом зацікавленої особи ОСОБА_2 не відповідає дійсності. Відповідно гарантії, передбачені нормою частини 2 ст.33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад" щодо виплати колишньому депутату середнього заробітку на період пошуку місця для працевлаштування на ОСОБА_1 не поширюються. На підставі виявлених фактів Андріяшівською сільською радою було внесено зміни у своє попереднє рішення від 10.02.2021про припинення виплат ОСОБА_1 . Щодо грошової компенсації за невикористані відпустки у відзиві вказано, що ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з Волошнівською сільською радою, звідки була звільнена 26.11.2020. Тому відповідальність за невиплату компенсацій за невикористані відпустки повинна нести саме Волошнівська сільська рада. Крім того, при перевірці фінансових документів Волошнівської сільської ради, зокрема розрахунково-платіжної відомості за листопад місяць 2020 року про нарахування заробітної плати працівникам, підписаної посадовими особами Волошнівської сільської ради, не виявлено нарахувань компенсації за невикористані відпустки колишнього секретаря ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 05.07.2021 відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

Згідно з ухвалою від 09.08.2021 суд перейшов до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання.

Протокольною ухвалою від 09.09.2021 суд залучив до участі у справі співвідповідача -Волошнівську сільську раду Роменського району Сумської області.

Протокольною ухвалою від 09.11.2021 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до розгляду по суті.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі.

Представник Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області Гребіник В.В. позов не визнала з підстав, викладених у відзиві на позов.

Суд, заслухавши пояснення позивачки, представників сторін, вивчивши письмові матеріали справи, встановив такі обставини.

ОСОБА_1 01.07.2005 була прийнята на роботу сторожем та техпрацівником Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області.

18.12.2006 позивачка обрана секретарем Волошнівської сільської ради згідно рішення Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області від 18.12.2006.

В подальшому ОСОБА_1 неодноразово переобиралася секретарем Волошнівської сільської ради, та працювала на вказаній посаді по 26.11.2020.

Рішенням І сесії VIII скликання Андріяшівської сільської ради Роменського району Сум ської області від 26.11.2020 «Про початок реорганізації Волошнівської сільської ради шляхом приєднання до Андріяшівської сільської ради» розпочато процедуру реорганізації юридичної особи Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області. Визначено, що Анд ріяшівська сільська рада Роменського району Сумської області є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області з дня набуття повноважень Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області.

Згідно з рішенням Андріяшівської сіль ської ради восьмого скликання від 26.11.2020 ОСОБА_1 звільнено з посади секретаря Волошнівської сільської ради у зв`язку із закінченням строку повноважень на підставі п. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве само врядування в Україні» та п. 5 ст. 41 КЗпП України.

26.11.2020 позивачка звернулася до Андріяшівської сільської ради із заявою про збереження середньої заробітної плати протягом шести місяців з дня закінчення повноважень на період працевлаштування, відповідно до статті 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Відповідно до поданої заяви ОСОБА_1 здійснено виплату середньої заробітної плати листопад та грудень 2020 року за рахунок сільського бюджету Волошнівської сільської ради.

Рішенням 4 сесії VIII скликання Андріяшівської сільської ради від 10.02.2021 «Про збереження середньої заробітної плати» вирішено, зокрема, зберегти за ОСОБА_1 на період працевлаштування, але не більше шести місяців, середню заробітну плату, яку вона одержувала на виборній посаді в сільській раді у зв`язку з закінченням терміну повнова жень секретаря Волошнівської сільської ради відповідно до ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Позивачка 22.03.2021 подала до Андріяшівської сільської ради заяву, в якій просила виплатити заборговану заробітну плату за січень, лютий 2021 року та забезпечити своєчасну виплату заробітної плати за березень 2021 року.

Листом від 02.04.2021 №285/05-34 Андріяшівська сільська рада повідомила ОСОБА_1 про те, що до її трудової кни жки було внесено помилковий запис, який не відповідає дійс ності та чинному законодавству, що стало підставою для припинення виплат.

Відповідно до рішення Андріяшівської сільської ради від 27.07.2021 внесені зміни до рішення від 10.02.2021 «Про збереження середньої заробітної плати», згідно яких за ОСОБА_1 не зберігалася заробітна плата на період її працевлаштування.

Крім того, згідно відомості невикористаних відпусток працівниками Волошнівської сільської ради, ОСОБА_1 має 147 днів невикористаної відпустки, у зв`язку з чим зверталася до Андріяшівської сільської ради про виплату грошової компенсації за дні невикористаної відпустки.

Проте, відповідач відмовився виплачувати грошову компенсацію за невикористані відпустки, мотивуючи відсутністю первинних документів щодо обліку використання відпусток працівниками Волошнівської сільської ради.

Вважаючи такі рішення та дії Андріяшівської сільської ради протиправними, ОСОБА_1 звернулася до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд виходить з наступного.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про місцеве самоврядування в Укра їні» секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови.

Частиною другою ст.6 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» передбачено, що депутат місцевої ради, обраний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відпо відній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у поза робочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом.

За приписами ст. 118 Кодексу законів про працю України працівникам, звіль неним від роботи внаслідок обрання їх на виборні посади в державних органах, а також у партійних, профспілкових, комсомольських, кооперативних та інших громадських організа ціях, надається після закінчення їх повноважень за виборною посадою попередня робота (по сада), а при її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою працівника, на іншому підприємстві, в установі, організації.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів мі сцевих рад» у разі обрання депутата місцевої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній основі, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат місцевої ради, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикомандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі. З працівником, якого прийнято на роботу (посаду), що її виконував (займав) депутат місцевої ради, укладається строковий трудовий договір; цей договір розривається у разі повернення депутата місцевої ради на роботу, але не пізніш як через три місяці після припинення повноважень депутата місцевої ради.

Згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності - інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період пра цевлаштування за колишнім депутатом місцевої ради зберігається, але не більше шести міся ців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що законодавством гаран тується право особи на надання, після закінчення її повноважень за виборною посадою, попе редньої роботи (посади). У той же час, це право може бути реалізовано за умови наявності посади, або іншої рівноцінної посади.

Отже, якщо колишній депутат місцевої ради до обрання на виборну посаду у раді перебував у трудових відносинах з підприємством (установою, організацією) незалежно від форми власності та виду діяльності, він повинен бути працевлаштований на попередній посаді (роботі). Проте, надання попередньої або рівноцінної роботи йому на цьому підприємстві (установі, організації) або, за його згодою, на іншому неможливе, закон гарантує збереження за цим депутатом середньої заробітної плати на період його працевлаштування, але не більше шести місяців.

Такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеній у постано вах від 07.02.2019 у справі №507/1299/16-а, від 25.10.2019 у справі №345/3102/16-а, від 26.12.2019 у справі №570/3880/16-а.

Згідно з довідкою сільського голови Волошнівської сільської ради від 25.11.2020 у зв`язку з припиненням діяльності Волошнівської сільської ради в результаті реорганізації немає можливості працевлаштувати секретаря сільської ради ОСОБА_1 у даній сільраді, де вона працювала до обрання її на виборну посаду.

Враховуючи викладене, Андріяшівська сільська рада Роменського району Сумської області, як правонаступник Волошнівської сільської ради, зобов`язана здійснити виплату позивачці середньої заробітної плати на період її працевлаштування, але не більше шести місяців.

Суд звертає увагу, що Андріяшівська сільська рада визнала за собою такий обов`язок, прийнявши рішення від 10.02.2021 "Про збереження середньої заробітної плати" та частково здійснивши відповідні виплати позивачці.

Подальше ухилення відповідача від здійснення виплат позивачці є протиправним, оскільки суперечить вимогам ч. 2 ст. 33 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад».

Посилання відповідача на помилкові записи у трудовій книжці ОСОБА_1 не можуть слугувати підставами для відмови у виплаті середньої заробітної плати на період її працевлаштування.

Тому рішення Андріяшівської сільської ради від 27.07.2021 про внесення змін у рішення від 10.02.2021 "Про збереження середньої заробітної плати" є протиправним.

Стосовно позовних вимог про стягнення з Андріяшівської сільської ради на користь ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані щорічні відпустки в сумі 112865,13 грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про службу в органах місцевого самовряду вання» посадовим особам місцевого самоврядування надається щорічна відпустка тривалістю 30 календарних днів, якщо законами України не передбачено тривалішої відпустки, з виплатою допомоги на оздоровлення у розмірі посадового окладу. Посадовим особам, які мають стаж служби в органах місцевого самоврядування понад 10 років, надається додаткова оплачувана відпустка тривалістю до 15 календарних днів. Порядок і умови надання додаткових оплачуваних відпусток встановлюються Кабінетом Міністрів України.

З огляду на відсутність правового врегулювання питання грошової компенсації за невикористані відпустки положеннями Закону України «Про службу в органах місцевого самоврядування» при вирішенні спору щодо стягнення грошової компенсації невикористаної частини відпустки за минулі роки підлягають застосуванню приписи Кодексу законів про працю України (КЗпП України) та Закону України «Про відпустки».

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України «Про відпустки» у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі невикористані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які ма ють дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

Аналогічний зміст має і частина перша статті 83 КЗпП України.

Отже, у випадку звільнення посадових осіб органів місцевого самоврядування їм випла чується компенсація за всі невикористані дні, як основної, так і додаткової відпустки.

Згідно із ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що на лежать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.

Процедура нарахування середнього заробітку працівника визначається за прави лами Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Мі ністрів України від 08 лютого 1995 року № 100.

Як вбачається з матеріалів справи, сума грошової компенсації, яку просить стягнути ОСОБА_1 не визнається, тобто оспорюється відповідачем.

У такому випадку, здійснення розрахунку грошової компенсації за дні невикористаних відпусток є виключною компетенцією роботодавця, у даній справі – відповідача Андріяшівської сільської ради.

Тому належним способом захисту позивачки є визнання протиправною бездіяльність Андріяшівської сільської ради щодо не виплати грошової компенсації за невикористані відпустки та зобов`язання відповідача нарахувати і виплатити позивачці грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки.

Посилання Андріяшівської сільської ради на відсутність первинної документації щодо обліку використання відпусток позивачкою не є підставою для невиплати грошової компенсації, оскільки невикористані дня відпусток ОСОБА_1 підтверджуються відомістю невикористаних відпусток, підписаною сільським головою та головним бухгалтером Волошнівської сільської ради.

Відповідачем не надано суду жодного доказу на спростування інформації, що зазначена у вказаній відомості стосовно кількості днів невикористаної відпустки ОСОБА_1 .

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд вважає за необхідне: визнати протиправним та скасувати рішення Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області від 27.07.2021 про внесення змін у рішення від 10.02.2021 "Про збереження середньої заробітної плати"; визнати протиправною бездіяльність Андріяшівської сільської ради щодо не проведення виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку вона отримувала на виборній посаді секретаря Волошнівської сільської ради на період працевлаштування; зобов`язати Андріяшівську сільську раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 01.01.2021 по 26.05.2021; визнати протиправною бездіяльність Андріяшівської сільської ради щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустки; зобов`язати Андріяшівську сільську раду нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки.

Щодо стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 2500 грн, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 16 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

З матеріалів справи вбачається, що з метою отримання правничої допомоги ОСОБА_1 був укладений договір про надання правової допомоги від 01.06.2021 (далі по тексту - Договір) з адвокатом Менько Д.Д.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано акт приймання-передачі наданих послуг від 08.06.2021 відповідно до якого ОСОБА_3 були виконані наступні роботи (надані такі послуги): з`ясування обставин справи, ознайомлення з наданими документами, їх аналіз, надання консультації, роз`яснень, узгодження позиції по справі, 01.06,2021 - 0,5 годин робочого часу; аналіз законодавчих та нормативно-правових актів, якими врегульовані спірні правовідносини, судової практики, визначення правової позиції в справі, 01.26.2021 - 5 годин робочого часу; підготування проекту позову 01.06.2021 - 5 годин робочого часу.

Також позивачем надано квитанцію прибуткового касового ордера від 08.06.2021 №36, відповідно до якої за надання правничої допомоги сума понесених витрат складає 2500 грн.

Враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також враховуючи, що дана справа розглядалася в порядку загального позовного провадження, суд, виходячи з критерію пропорційності, співмірності та реальності вважає, що витрати на правничу допомогу в розмірі 2500 грн. підлягають стягненню з відповідача в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з відповідача витрати зі сплати судового збору.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області, Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною, стягнення середнього заробітку, стягнення грошової компенсації за невикористані відпустки – задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області восьмого скликання дев`ятої сесії від 27.07.2021 про внесення змін у рішення Андріяшівської сільської ради від 10.02.2021 "Про збереження середньої заробітної плати".

Визнати протиправною бездіяльність Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області щодо не проведення виплати ОСОБА_1 середньої заробітної плати, яку вона отримувала на виборній посаді секретаря Волошнівської сільської ради Роменського району Сумської області на період працевлаштування, згідно з ч. 2 ст. 33 Закону України "Про статус депутатів місцевих рад".

Зобов`язати Андріяшівську сільську раду Роменського району Сумської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 середній заробіток за період з 01.01.2021 по 26.05.2021.

Визнати протиправною бездіяльність Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області щодо не виплати ОСОБА_1 грошової компенсації за невикористані відпустки.

Зобов`язати Андріяшівську сільську раду Роменського району Сумської області (код ЄДРПОУ 04391167) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) грошову компенсацію за невикористані щорічні відпустки.

У задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Андріяшівської сільської ради Роменського району Сумської області судовий збір в сумі 908 грн. та 2500 грн. витрат на правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.О. Бондар

Повний текст рішення складений 06.12.2021.