Рішення № 101685095, 07.12.2021, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 р. № 400/6531/21 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мельника О.М., розглянув в письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ", вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020,

до відповідача:Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, вул. Сімферопільська, 17-а, м. Дніпро, 49005,

про:визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 16.04.2021 № 0051270902,

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім Бенефіт» з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області та просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 16.04.2021 №0051270902 та стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено фактичну перевірку ТОВ «Торговий дім Бенефіт», за результатами якої складено акт від 12.03.2021 №874/04-36-09-02/31939860. Відповідно до змісту вказаного акту податковим органом встановлено порушення підприємством пп.230.1.2, п.230.1 ст.230 ПК України та ст.15 ЗУ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 №481/95-ВР, в подальшому винесено податкове-повідомлення рішення від 16.04.2021 №0051270902. Не погоджуючись з висновками акту перевірки та прийнятим рішенням суб`єкта владних повноважень, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Ухвалою від 17.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, вирішено її розгляд здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.

21.09.2021 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому представник заперечив щодо задоволення позовних вимог позивача та вказав про наступне. Зокрема, аргументуючи правомірність дій податкового органу щодо призначення фактичної перевірки підприємства, представник відповідача посилається на норми ПК України та судову практику, висловлену у постановах ВС від 10.04.2020 у справі №815/1978/18, від 12.08.2021 у справі №140/14625/20.

Щодо правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, податковий орган вказує в ході проведення фактичної перевірки встановлено, що на акцизному складі знаходиться один резервуар для зберігання пального, на якому встановлений рівномір-лічильник палива, незареєстрований в Єдиному державному реєстрі витратомірів -

лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Витратомір-лічильник пального на зазначеному резервуарі відсутній.

При цьому, на місці відпуску пального (резервуар з дизпаливом) відповідно до акцизної накладної форми «П» від 27 грудня 2019 року порядковий номер З позивач ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ» у 2019 році з акцизного складу уніфікований номер 1012789 здійснив реалізацію палива Державному підприємству «Хлібна база № 77» Державного агентства резерву України (бензини моторні:бензин авіаційний) код УЗТ ЗЕД 27101123100 у кількості 21242 кг (у літрах, приведених до температури 15С 29486,00 л) чим порушено позивачем п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПКУ

Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати. Зокрема, усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Підпунктом 230.1.3 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України визначено, що розпорядники акцизних складів зобов`язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.

Дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального формуються після проведення останньої операції з обігу пального у звітній добі, але не пізніше 23 години 59 хвилин цієї доби, до початку здійснення операцій з обігу пального у добу, що настає за звітною добою, та подаються до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, не пізніше 23 години 59 хвилин доби, що настає за звітною добою.

На кожному акцизному складі за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД формуються показники про : обсяги залишків пального на початок та кінець звітної доби, що визначаються шляхом підсумовування обсягів залишків пального в кожному резервуарі на підставі показників рівнемірів-лічильників, встановлених на таких резервуарах, розташованих на такому акцизному складі; добовий обсяг реалізованого пального, що визначається шляхом підсумовування обсягів реалізованого за звітну добу пального через кожне місце відпуску пального наливом з акцизного складу на підставі показників витратомірів-лічильників, встановлених на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на такомч акцизному складі; добовий обсяг отриманого пального, що визначається шляхом віднімання від обсягів залишків пального на кінець звітної доби обсягу залишків пального на початок звітної доби з додаванням добового обсягу реалізованого пального з такого акцизного складу з додаванням обсягу втраченого пального, зазначеного в акцизних накладних зареєстрованих в Єдиному реєстрі акцизних

накладних, та з відніманням додаткового обсягу пального, зазначеного в заявках на поповнення обсягу залишку пального або спирту етилового, зареєстрованих у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Фактичні показники витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників щодо обсягів залишків пального та добового обсягу реалізованого пального перераховуються у літри, приведені до температури 15° С, крім показників паливороздавальних колонок та/або оливороздавальних колонок, які виконують функції витратомірів-лічильників.

Дані про залишки пального та про обсяг обігу пального подаються електронним засобами зв`язку у формі електронних документів, яка затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Електронні документи заповнюються автоматично шляхом передачі до них даним витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників (під час виходу з ладу, проведем повірки або калібрування рівнеміра-лічильника або витратоміра-лічильникі заповнюються відповідальною особою розпорядника акцизного складу).

В електронних документах зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балоні, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.

Відповідно до пункту 12 підрозділу 5 розділу XX Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників рівня пального у резервуарі в такі строки: акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевишує 20000 куб. метрів, - не пізніше 1 липня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких перевипг MB куб. метрів, але не перевищує 20000 куб. метрів. - не пізніше 1 жовтня 2019 року; акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Посилаючись на норми п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України відповідач вказав, що при перевірці підприємства позивача встановлено порушення вказаних вище норм ПК України та податкове повідомлення - рішення від 16.04.2021 року про застосування штрафних фінансових санкцій на суму 40000,00 грн є законним та обгрунтованим, а тому відсутні підстави для його скасування.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, в якій останній спростовуючи аргументи наведені у відзиві, просив задовольнити заявлені вимоги у повному обсязі. Представник позивача надав пояснення, що відтворюють зміст позовної заяви, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

Представник відповідача заперечив щодо задоволення позову з підстав наведених у відзиві, наголошуючи на правомірності висновків податкового органу. В задоволенні позову просив відмовити повністю.

Суд, дослідивши наявні докази, які містяться в матеріалах адміністративної справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

На підставі Наказу №1122-п від 02.03.2021 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області було проведено фактичну перевірку ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ» (ЄДРПОУ 39139860) з питань дотримання законодавства у сфері обігу підакцизних товарів.

За результатами перевірки було складено акт про результати фактичної перевірки з питань дотримання податкового та іншого законодавства з питань виробництва, зберігання та обігу пального, контроль за виконанням якого покладено на органи ДПС №874/04-36-09- 02/31939860 від 12.03.2021 року.

На підставі акту перевірки було прийнято податкове повідомлення-рішення №0051270902 від 16.04.2021 року, яким з посиланням на пп. 54.3.3 п 54.3 ст. 128-1.1, ст.128-1 Податкового кодексу України застосовано суму штрафних санкцій в розмірі 40 000 тис грн.

Підставою для прийняття оспорюваного податкового повідомлення- рішення стали висновки перевіряючих про те, що підприємство повинно було обладнати та зареєструвати в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. В ході проведення візуального огляду, перевіряючими було встановлено, що на території підприємства знаходиться один резервуар для зберігання пального на якому встановлено рівнемір-лічильник пального та який не зареєстрований в Єдиному державному реєстрі. Також встановлено відсутність витратоміра-лічильника пального на резервуарі.

ТОВ «ТД БЕНЕФІТ» зареєстрований платником акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та має статус розпорядника акцизного складу, паливний склад якого розташований за адресою: місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 169. Товариству видано ліцензію № 990614202000009 від 14.01.2020 року зі строком дії до 14.01.2025 року, на оптову торгівля пальним, за відсутності місць оптової торгівлі. Поняття акцизного складу визначено пп. 14.1.6 п. 14.1 ст.14 ПКУ. Акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом зироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.

Не погоджуючись з висновками акту перевірки позивачем 06.05.2021 року ТОВ «ТД БЕНЕФІТ» направило до ДПС України, як контролюючого органу вищого рівня, скаргу на податкове повідомлення-рішення.

30.07.2021 поштовими засобами зв`язку на адресу ТОВ «ТД БЕНЕФІТ» надійшло рішення ДПС України про результати розгляду скарги від 26.07.2021 року. Вказаним рішенням залишено без змін податкове повідомлення - рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 16.04.2021 року № 0051270902, а скаргу ТОВ «ТД БЕНЕФІТ» без задоволення.

Вважаючи спірне податкове повідомлення-рішення протиправним та вказуючи, що фактична перевірка підприємства була проведена з порушенням вимог чинного законодавства, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.

Визначаючись щодо заявлених позовних вимог в контексті даної спірної ситуації, суд керується та виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1.1. статті 1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до підпункту 21.1.1 пункту 21.1 статті 21 Податкового кодексу

України посадові особи контролюючих органів зобов`язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення - рішення, слугував викладений в Акті фактичної перевірки висновок відповідача про порушення позивачем підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 та пункту 12 підрозділу 5 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України у зв`язку з встановленням факту експлуатації 5 резервуарів для зберігання пального, зокрема 3 з них без застосування зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі рівнемірів-лічильників та відсутності позитивних результатів повірки або оцінки відповідності без зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі 2 витратоміри-лічильники, а саме 2 паливно-роздавальні колонки.

Відповідно до пункту 230.1 статті 230 ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.

За визначенням підпункту 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщенні або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального.

За змістом підпункту 230.1.2 пункту 320.1 статті 320 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.

Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.

Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.

Що стосується обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, то п.12 підрозділу 5 розділу XX ПКУ встановлено, що розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов`язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів- лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує

1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.

Пунктом 18 до внесення до нього змін Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 року було встановлено, що норми п.128-1 ст.128-1 ПКУ Кодексу застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до п.212.1 ст. 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року. Проте Законом України №391-ІХ від 18.12.2019 року були внесені зміни та слово «січня» замінено словом «квітня».

Законодавець встановив, що відповідальність розпорядників акцизних складів за відсутність обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками може наступити лише з 01.04.2020 року, тобто фактично надав розпорядникам вказаних складів додатковий термін для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.

ТОВ «ТД БЕНЕФІТ» зареєстрований як розпорядник паливного складу у відповідності до вимог ПКУ, оскільки реалізовує пальне відповідно до отриманої ліцензій на право оптової торгівлі пальним за відсутності місць оптової торгівлі №990614202000009 від 14.01.2020 року терміном дії з 14.01.2020 року по 14.01.2025 року.

Судом встановлено, що позивач не заперечує наявність резервуарів, що належать йому за адресою:Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 169.

На території розміщено паливний склад, в якому знаходяться резервуари з паливом.

Під час здійснення перевірки, перевіряючий не досліджував наявність у резервуарах, що належать ТОВ «ТД БЕНЕФІТ», витратомірів-лічильників та рівнемірів- лічильників, тому твердження про їх відсутність та наявність без відповідної реєстрації в Єдиному державному реєстрі, є лише припущенням, адже не підтверджено дійсним обставинами.

Як вбачається із фото, що долучено до акту перевірки, перевірка здійснювалась на відкритій території, а не в приміщенні паливного складу, де розміщено резервуари ТОВ «ТД БЕНЕФІТ».

Суд вказує, що земельною ділянкою, що знаходиться за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 169 користується не лише ТОВ «ТД БЕНЕФІТ.

На підставі Договору суборенди земельної ділянки від 01.11.2020 року, укладеному між ТОВ «ФІРМА Б-ТРЕЙДІНГ» та ТОВ «КЛАЙНЕР» земельна ділянка перебуває у суборенді у ТОВ «КЛАЙНЕР».

В межах земельної ділянки розміщено декілька резервуарів, і саме ТОВ «КЛАЙНЕР» встановлювало рівнемір-лічильник на резервуарі, який, зі змісту акту, не було зареєстровано в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників.

Факт обладнання резервуару ТОВ «КЛАЙНЕР» підтверджується договором №12/11 від 12.11.2020 року про постачання обладнання і роботи, укладеним між ТОВ «ПФ ГЕРКОН» та ТОВ «КЛАЙНЕР».

Відповідно до Специфікації до даного Договору, ТОВ «ПФ ГЕРКОН» зобов`язалось поставити та змонтувати на резервуарі, що належить ТОВ «КЛАЙНЕР» магнітострикційний зонд - Рівнемір контролю і вимірювання палива в резервуарах.

ТОВ КЛАЙНЕР» отримано дозвіл № 188.20.48 Головного управління Держпраці у Миколаївській області, яким дозволяється Товариству з обмеженою відповідальністю «КЛАЙНЕР» експлуатувати машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, з якого вбачається, що об`єкт є наземною ємністю для зберігання нафтопродуктів, становить собою резервуар сталевий горизонтальний із зберігання палива типу РГС-72, технологічний номер 2511, зав. №2511, інв.№К00097, розміщений за адресою: Дніпропетровська обл., місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, будинок 169. дозвіл № 187.20.40 Головного

управління Держпраці у Миколаївській області, яким дозволяється Товариству з обмеженою відповідальністю КЛАЙНЕР» виконувати роботи підвищеної небезпеки за адресою розташування устаткування - Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Богдана Хмельницького, буд. 169.

Судом встановлено, що в акті перевірки відсутні відомості про обстежений резервуар, не зазначена його модель:заводський та серійний номер, об`єм та інше показники, які б могли ідентифікувати резервуар, тому суд погоджується з доводами позивача що відповідачем не встановлено факту порушення законодавства саме ТОВ «ТД «БЕНЕФІТ»».

Вищезазначене обґрунтування та докази, які позивач долучає до справи, дають право суду погодитись з тим, що під час проведення перевірки було здійснено обстеження резервуару, що належить ТОВ «КЛАЙНЕР», а не позивачеві.

Суд приходить до висновку, що під час перевірки не було встановлено факту порушення податкового законодавства ТОВ «ТД БЕНЕФІТ». Позивач не може нести відповідальність за діяння, які не були встановлені перевіркою, тому застосування штрафних санкцій до позивача є неправомірним.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач не довів суду, що позивач допустив порушення норм податкового законодавства, тому оскаржуване податкове повідомлення - рішення належить скасувати, а позов задовольнити.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судовий збір позивачем сплачено в розмірі 2270, грн., що підтверджується платіжним дорученням №2074 від 03.08.2021, який підлягає присудженню позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 39139860) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопільська, 17-а, м. Дніпро, 49005 код ЄДРПОУ 44118658) задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення- рішення Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області №0051270902 від 16.04.2021 року.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопільська, 17-а, м. Дніпро, 49005 код ЄДРПОУ 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВИЙ ДІМ БЕНЕФІТ" (вул. Мала Морська, 108, офіс 707, м. Миколаїв, 54020 код ЄДРПОУ 39139860) судові витрати в розмірі 2270,00 грн, згідно платіжного доручення від 03.08.2021 року №2074.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України, з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.М. Мельник