Ухвала суду № 101684365, 07.12.2021, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

07 грудня 2021 року СєвєродонецькСправа № 360/3157/21

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Пляшкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/3157/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до військової частини А0536 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду 06 грудня 2021 року надійшла заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/3157/21 за позовом ОСОБА_1 (далі – представник позивача) в інтересах ОСОБА_2 (далі - позивач) до військової частини А0536 (далі - відповідач) про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити певні дії, в якій позивач просить:

1) визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 по 30.04.2019 включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4463 гривні 15 копійок, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 при виконанні рішення Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 360/3157/21;

2) встановити відповідачу місячний строк з дня отримання ухвали для надання відповіді про результати розгляду окремої ухвали та інформації про вжиті заходи.

В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі № 360/3157/21 (далі - Рішення) зобов`язано військову частину А0536 нарахувати і виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період з 25 червня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, а за період з 01 березня 2018 року по 30 квітня 2019 року включно - березень 2018 року з урахуванням абзаців четвертогошостого пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».

25.11.2021 позивачу надійшли кошти в сумі 68495,16 грн.

Представник позивача вважає, що відповідачем при виконанні рішення суду не враховано абзаці 4, 6 пункту 5 Постанови № 1078 та не виплачено позивачу фіксовану суму індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.04.2019.

Представник позивача вважає, що сума недоплати за період з 01.03.2018 по 30.04.2019 складає 62484,04 грн.

Відтак, на думку представника позивача, дії посадових осіб військової частини А0536 є направленими на умисне невиконання рішення суду, що набрало законної сили.

Вирішуючи питання щодо прийняття до розгляду даної заяви, суд зазначає таке.

Вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення визначені статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України особа).

Частиною першою статті 167 КАС України встановлено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Вимога вказати в заяві по суті справи, скарзі, заяві, клопотанні або запереченні ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України стосується лише юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України. Іноземна юридична особа подає документ, що є доказом її правосуб`єктності за відповідним законом іноземної держави (сертифікат реєстрації, витяг з торгового реєстру тощо).

До заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Згідно з частиною другою статті 167 КАС України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.

Відповідно до частини першої статті 383 КАС України особа позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Частиною другою статті 383 КАС України визначено, що у такій заяві зазначаються:

1) найменування адміністративного суду, до якого подається заява;

2) ім`я (найменування) позивача, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

3) ім`я (найменування) відповідача, посада і місце служби посадової чи службової особи, поштова адреса, а також номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

4) ім`я (найменування) третіх осіб, які брали участь у розгляді справи, поштова адреса, номер засобу зв`язку, адреса електронної пошти, якщо вони відомі;

5) номер адміністративної справи;

6) відомості про набрання рішенням законної сили та про наявність відкритого касаційного провадження;

7) інформація про день пред`явлення виконавчого листа до виконання;

8) інформація про хід виконавчого провадження;

9) документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати за подання відповідної заяви;

10) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

Згідно із частиною третьою статті 383 КАС України на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються вимоги, позивач зазначає докази, про які йому відомо і які можуть бути використані судом. До заяви додаються докази її надсилання іншим учасникам справи.

Частиною четвертою статті 383 КАС України визначено, що заяву, зазначену у частині першій цієї статті, може бути подано протягом десяти днів з дня, коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, але не пізніше дня завершення строку пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого за відповідним рішенням суду.

Відповідно до частини п`ятої статті 383 КАС України у разі відповідності заяви вимогам, зазначеним у цій статті, вона підлягає розгляду та вирішенню в порядку письмового провадження або в судовому засіданні на розсуд суду протягом десяти днів з дня її отримання. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду такої заяви.

У разі невідповідності заяви вказаним вище вимогам вона ухвалою суду, прийнятою в порядку письмового провадження, повертається заявнику. Така ухвала суду може бути оскаржена.

Суд звертає увагу на те, що зазначені у статті 383 КАС України правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання або неналежне виконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Як вже вказано вище, порядок звернення до суду із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, передбачений статтею 383 КАС України. Дана стаття встановлює відповідні обов`язкові відомості, які має містити така заява.

Зокрема, законодавець передбачив, що заява про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиконання рішення суду має містити інформацію про день пред`явлення виконавчого листа до виконання та інформацію про хід виконавчого провадження.

Аналізуючи наведені вище норми, суд дійшов висновку, що звернення до суду із заявою відповідно до статті 383 КАС України можливе за умови перебування виконавчого документа на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Вказаний висновок узгоджується із позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 21.03.2019 у справі № 805/1458/17-а (провадження №К/9901/52038/18).

Так зі змісту заяви ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/3157/21 вбачається, що представник позивача не погоджується із розміром отриманих коштів від військової частини А0536 на виконання рішення суду у справі № 360/3157/21.

Доказів звернення рішення суду у справі № 360/3157/21 до примусового виконання представником позивача до заяви не додано.

Тобто представником позивача не підтверджено перебування виконавчого документа, виданого на виконання рішення суду у справі № 360/3157/21 на примусовому виконанні в органах державної виконавчої служби.

Таким чином, заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/3157/21 є очевидно безпідставною та необґрунтованою.

Крім того, представником позивача не виконано пункт 9 частини другої статті 383 КАС України в частині надання документу про сплату судового збору.

Натомість, в заяві зазначено, що ОСОБА_2 є учасником бойових дій. Отже, заявник вважає, що позивач звільнений від сплати судового збору.

Щодо зазначених посилань представника позивача, що ОСОБА_2 звільнений від сплати судового збору, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав;

Статус, права, пільги учасників бойових дій та Героїв України встановлені, відповідно, Законом України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та Законом України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні».

Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняних до них, визначені статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зокрема, за приписами пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і пункту 2 статті 9 Закону України від 16 грудня 1993 року № 3721-ХІІ «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні» такі особи мають пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, наявність статусу учасника бойових дій або Героя України не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору, а в цій частині зроблена відсилка до іншого законодавства.

Разом з тим, частиною другою статті 22 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що ветерани війни, до яких належать учасники бойових дій, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від усіх судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

З цією правовою нормою кореспондується пункт 13 частини першої статті 5 Закону № 3674-VI.

Правовий аналіз змісту статті 5 Закону № 3674-VI свідчить про те, що від сплати судового збору звільняються або особи, зазначені в пунктах 7, 8, 9, 10, яким така пільга безумовно надається у зв`язку з наявністю певного статусу незалежно від категорії справи (особи з інвалідністю, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), або особи у справах визначеної в пунктах 1-6, 12-16 категорій.

Такий висновок підтверджується диспозицією пункту 16 частини першої статті 5 названого закону, згідно з яким згадану пільгу мають позивачі - за подання позовів щодо спорів, пов`язаних з наданням статусу учасника бойових дій.

Конструкція пункту 13, в якому йдеться про «справи, пов`язані з порушенням їхніх прав», вказує на категорію справ, в яких учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору. Якби лише наявність в особи такого статусу надавала у цій частині пільгу, то відпадала б необхідність у формулюванні другої частини зазначеної норми закону про те, що звільнення від сплати судового збору стосується спорів про порушені права.

Вказана норма не містить вичерпного переліку порушених прав, однак порушення прав нерозривно пов`язане саме зі статусом учасника бойових дій, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

При зверненні до суду особи, яка є учасником бойових дій, наприклад, з позовом про розірвання шлюбу або із заявою про визнання фізичної особи недієздатною, вона зобов`язана сплатити судовий збір, так як в таких правовідносинах відсутнє порушення якихось прав особи, як учасника бойових дій.

В даній заяві при зверненні до суду позивач, який є учасником бойових дій, просить суд визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не повного виконання рішення про виплату індексації грошового забезпечення.

Даний спір не пов`язаний з наявністю та відсутністю у позивача статусу учасника бойових дій та в даних правовідносинах відсутнє порушення права позивача, пов`язане саме зі статусом позивача як учасника бойових дій, в даному випадку предметом спору є право військовослужбовця, який може і не мати статусу учасника бойових дій на отримання індексації грошового забезпечення.

Судом не встановлено, що позивачем при зверненні до суду з цим позовом заявлено вимоги про порушення його прав, передбачених статтею 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, позивачем має бути сплачений судовий збір за подання до адміністративного суду заяви про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду, в порядку статті 383 КАС України.

Зазначена правова позиція знайшла своє відображення в постановах Великої Палати Верховного Суду від 09 жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19 (№ рішення в ЄДРСР 85412901), від 18 грудня 2019 року у справі № ЗП/9901/4/19 (№ рішення в ЄДРСР 86877196) та від 12 лютого 2020 року у справі № 545/1149/17 (№ рішення в ЄДРСР 87641523).

Також судом враховано правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 21 квітня 2021 року у справі № 240/8644/20.

Отже, підстав для звільнення ОСОБА_2 від сплати судового збору за подання заяви немає.

Таким чином, заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/3157/21 не відповідає вимогам статті 383 КАС України.

Враховуючи, що заява ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/3157/21 є очевидно безпідставною та необґрунтованою, не відповідає вимогам статті 383 КАС України, суд вважає за необхідне повернути її заявнику без розгляду.

Керуючись статтями 241, 256, 295, 383 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 в порядку статті 383 Кодексу адміністративного судочинства України у справі № 360/3157/21 повернути заявнику без розгляду.

Копію ухвали разом з заявою і доданими до неї документами невідкладно надіслати заявнику.

Роз`яснити заявнику, що повернення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя К.О. Пляшкова