Рішення № 101681171, 06.12.2021, Вінницький окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 р. Справа № 120/8719/21-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Сала Павла Ігоровича, розглянувши у місті Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИВ:

02.08.2021 до суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 податкової заборгованості на загальну суму 10081,76 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за відповідачем рахується податковий борг в сумі 10081,76 грн, який складається з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості (основний платіж - 7770,13 грн та нарахована пеня в розмірі 2311,63 грн).

Вказана заборгованість виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 29.04.2020 за № 0009157-5305-0250.

Незважаючи на те, що відповідачу раніше надсилалась податкова вимога за № 352-17 від 01.03.2019 спірна заборгованість залишається непогашеною.

Відтак контролюючий орган звертається до суду з адміністративним позовом про примусове стягнення коштів з платника податку в рахунок погашення суми податкового боргу.

03.08.2021 на виконання вимог ч. 3 ст. 171 КАС України надіслано запит до Козятинської міської ради про надання інформації щодо зареєстрованого місця проживання відповідача.

06.08.2021 до суду надійшла відповідь на вказаний запит, згідно з якою відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований по АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 10.08.2021 відкрито провадження у справі за позовом Головного управління ДПС у Вінницькій області та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні).

09.09.2021 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позов заперечує та просить відмовити у його задоволенні.

Як зазначає відповідач, відповідно до пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 Податкового кодексу України база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Відповідач вказує, що згідно зі свідоцтвом про право власності № 12 від 30.03.2011 він є власником житлового будинку з господарськими будівлями, житлова площа якого складає 111,6 кв.м. Відтак, на думку відповідача, оскільки житлова площа його будинку складає менше 120 кв.м, обов`язок щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості у нього відсутній.

Інших заяв по суті до суду не надходило.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені сторонами доводи, суд встановив, що згідно з обліковою карткою платника податків станом дату звернення позивача до суду за відповідачем рахується податковий борг з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в загальній сумі 10081,76 грн (7770,13 грн за основним платежем та нарахована пеня в розмірі 2311,63 грн).

У відповідності до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками вказаного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення (пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України).

З наданих суду доказів видно, що позивач надіслав відповідачу податкове повідомлення-рішення від 29.04.2020 за № 0009157-5305-0250 на суму зобов`язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, як є власниками житлової нерухомості 7770,13 грн

Крім того, як видно з інтегрованої картки платника податків, на підставі ст. 129 ПК України відповідачу нараховано пеню в сумі 2311,63 грн за несвоєчасну сплату цього виду податків.

01.03.2019 було сформовано та надіслано на адресу відповідача податкову вимогу № 352-17 на суму податкового боргу в розмірі 1806,91 грн, проте рекомендований лист з відповідним поштовим відправленням повернувся до податкового органу без виконання. Незважаючи на це, за приписами чинного податкового законодавства податкова вимога вважається врученою платнику податків.

Таким чином, факт несплати відповідачем узгодженої суми податкового зобов`язання став підставою для звернення контролюючого органу з цим позовом.

Суд зазначає, що за приписами норм ст. 67 Конституції України, пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України відповідач, як платник податків, зобов`язаний сплачувати податки і збори в строки та у розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов`язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.

Згідно з п.п. 15.1-15.2 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.

Грошове зобов`язання платника податків відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Податкове зобов`язання згідно з п.п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податковий борг - це сума грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

За правилами, встановленими пп. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 ПК України, обчислення суми податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості.

Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком) (пп. 266.7.2 п. 266.7 ст. 266 ПК України).

Відповідно до пп. "а" пп. 266.10.1 п. 266.10 ст. 266 ПК України податкове зобов`язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, обчислена контролюючим органом сума податку з об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, повинна бути сплачена протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Судом встановлено, що станом на 02.08.2021 за відповідачем рахується борг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, в загальній сумі 10081,76 грн, в тому числі основний платіж - 7770,13 грн та пеня - 2311,63 грн.

Грошове зобов`язання на цю суму вважається узгодженим, а отже визнається податковим боргом.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пунктами 59.4, 59.5 статті 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як видно з матеріалів справи, на адресу відповідача надсилалась податкова вимога № 352-17 від 01.03.2019 на суму податкового боргу 1806,91 грн. Але відтоді податкова заборгованість відповідача повністю не погашалась та лише збільшилась.

Отже, на день звернення позивача до суду спірний податковий борг становить 10081,76 грн і залишається несплаченим на дату постановлення рішення у цій справі (доказів на підтвердження цього суду не надано).

Оцінюючи доводи відповідача щодо відсутності у нього обов`язку зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості, суд зазначає таке.

30.03.2011 за відповідачем ОСОБА_1 , зареєстровано право власності на житловий будинок з господарськими будівлями по АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності № НОМЕР_1 від 30.03.2011.

Відповідно до п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

За приписами підпункту 266.2.1 пункту 266.1 ст. 266 ПК України об`єктом оподаткування є об`єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з п.п. 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об`єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Пунктом 266.4 статті 266 ПК України передбачено пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, що сплачується фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості.

Так, абз. "б" пп. 266.4.1 п. 266.4 ст. 266 ПК України визначено, що база оподаткування об`єкта/об`єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи-платника податку, зменшується для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів.

Аналізуючи наведені норми суд доходить висновку, що пункт 266.4 ст. 266 ПК України, на який посилається позивач, не звільняє власників об`єктів житлової нерухомості від сплати податку на нерухоме майно, а лише передбачає пільги зі сплати цього податку шляхом зменшення у певних випадках бази оподаткування.

Відповідно до свідоцтва про право власності № 12 від 30.03.2011 загальна площа житлового будинку з господарськими будівлями, що належить відповідачу, становить 306,2 кв.м, з яких житлова - 111,6 кв.м.

Відтак суд не бере до уваги доводи відповідача про його повне звільнення від сплати даного виду податку, адже відповідач помилково здійснює розрахунок пільги, виходячи із житлової, а не загальної площі будинку.

Водночас суд наголошує, що при вирішенні цієї справи суд не може вдаватися до оцінки правомірності податкового повідомлення-рішення, на підставі якого у відповідача виникла спірна заборгованості, оскільки це виходить за межі предмету позову та порушуватиме один із визначальних принципів адміністративного судочинства - принцип диспозитивності.

Суд наголошує, що закон надає платнику податків право, у разі незгоди, на оскарження рішень контролюючого органу в адміністративному та/або судовому порядку. І саме у такому порядку може здійснювати перевірка правомірності прийнятого рішення.

Разом з тим відомостей про оскарження відповідачем такого рішень у суду немає. За цих обставин рішення вважається чинним і створює конкретно визначені податковим законодавством наслідки - узгодження визначеного на підставі цього рішення грошового зобов`язання, виникнення податкового боргу та права контролюючого органу на його примусове стягнення.

Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючий орган уповноважений звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 87.11 ст. 87 ПК України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку-фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

З огляду на викладене суд приходить до переконання, що вимоги Головного управління ДПС у Вінницькій області про стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 10081,76 грн є обґрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, а тому підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Отже, сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.

Керуючись ст.ст. 72, 77, 90, 139, 242, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 10081,76 грн (десять тисяч вісімдесят одна гривня 76 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо справу розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Інформація про учасників справи:

1) позивач: Головне управління ДПС у Вінницькій області (код ЄДРПОУ ВП 44069150, місцезнаходження: вул. Хмельницьке шосе, 7, м. Вінниця, 21028);

2) відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ).

Повне судове рішення складено 06.12.2021.

Суддя Сало Павло Ігорович