Рішення № 101673299, 07.12.2021, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 грудня 2021 року м. Черкаси справа № 925/576/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Грачова В.М., в приміщенні суду в м. Черкаси у порядку письмового провадження розглянувши справу за позовом Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Престиж+” про стягнення 45178 грн. 48 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач – Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” звернувся в Господарський суд Черкаської області з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Престиж+” (далі-відповідач) про стягнення, на підставі договору постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року, 29679 грн. 10 коп. пені, 6427 грн. 88 коп. 3% річних, 3448 грн. 32 коп. інфляційних втрат, 5623 грн. 18 коп. збитків, що разом становить 45178 грн. 48 коп., та відшкодування судових витрат.

Позов мотивований порушенням відповідачем порядку і строків оплати поставленого йому позивачем природного газу за договором постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року та споживанням відповідачем природного газу в березні 2019 року з перевищенням замовленого обсягу природного газу, за що договором постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року (в редакції угоди №3 від 07.12.2018 року) передбачена відповідальність у вигляді відшкодування збитків.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.05.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, по ній відкрито провадження у справі № 925/576/21, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням сторін, встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач подав суду 24.05.2021 року відзив на позовну заяву (вх. № 8369/21), в якому підтвердив повне фактичне виконання зобов`язань за договором постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року, повідомив про невідповідність розрахунків позивача щодо переплати у розмірі 10312 грн. 08 коп. по договору № 1266/1718-ТЕ-36 від 28.09.2017 року. Для дотримання балансу інтересів сторін просив на підставі ч. 3 ст. 551 ЦК України, ч. 1 ст. 233 ГК України зменшити розмір пені, 3% річних, інфляційних втрат, пояснив, що є непідприємницьким товариством, не отримує від своєї діяльності прибутку, одержання прибутку залежить від своєчасного розрахунку з ним споживачами теплової енергії, тому прямої вини відповідача в порушенні строків виконання зобов`язання за договором постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року не вбачає, в решті вимог позивача просив відмовити.

Представник позивача подав суду 08.06.2021 року відповідь на відзив (вх. № 9344/21), в якому заперечив твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву, повідомив про врахування при проведенні розрахунків переплати відповідача у розмірі 10312 грн. 08 коп., просив задовольнити позовні вимоги повністю, вказав, що неналежне планування відповідачем своєї господарської діяльності не повинно порушувати права інших господарюючих суб`єктів.

Дослідивши наявні у справі № 925/576/21 письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд задовольняє позов частково з таких підстав.

24.10.2018 року Публічним акціонерним товариством “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» (в подальшому перейменовано на Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”), як постачальником, та відповідачем – Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку “Престиж+”, як споживачем, був укладений договір № 1632/18-БО-36 постачання природного газу (далі – Договір, а.с. 18-28).

Відповідно до п. п. 1.1., 1.2. п. 1 Договору, постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2018 році природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору. Природний раз, що постачається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Пунктом 6.1. договору встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п.п. 6.6. Договору, оплата споживачем вартості наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування здійснюється з урахуванням положень п.п. 3.12 цього договору з урахуванням таких особливостей: споживач сплачує постачальнику вартість наданої оператором газотранспортної системи послуги з балансування протягом п`яти банківських днів з дня отримання рахунка постачальника; оплата здійснюється на поточний рахунок постачальника, який зазначається в надісланому споживачеві рахунку із призначенням платежу.

У разі несплати або несвоєчасної сплати споживачем вартості послуги з балансування оператора газотранспортної системи згідно з складеним постачальником та надісланим споживачеві рахунком, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та законодавством

У п. п. 8.2 Договору сторони погодили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 6.1. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми розстроченого платежу за кожен день прострочення.

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині реалізації природного газу з 01.10.2018 року до 26.10.2018 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення (п.п. 12.1. Договору).

Договір погоджений його сторонами, що підтверджується підписами їх представників та печатками юридичних осіб.

До Договору сторони погодили наступні додаткові угоди: № 1 від 27.10.2018 року, № 2 від 01.11.2018 року, № 3 від 07.12.2018 року, № 4 від 19.03.2019 року, № 5 від 26.03.2019 року, № 6 від 26.03.2019 року, № 7 від 22.04.2019 року (а.с. 29- 44).

Додатковою угодою № 1 до Договору від 27.10.2018 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1., 3.8.- 3.9., 12.1 Договору, щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу, порядку та умов передачі природного газу, строку дії договору, який продовжили до 31.10.2018 року .

Додатковою угодою № 2 до Договору від 01.11.2018 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1., 5.2., 5.3., п.п.1, 3 п. 6.3.,12.1. Договору щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу, порядку та умов проведення розрахунків, ціни природного газу, строку дії договору, який продовжили до 30.11.2018 року.

Додатковою угодою № 3 до Договору від 07.12.2018 року сторони викладали у новій редакції розділів 1-12 Договору, зокрема:

п. 2.1. – постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 року по 30.04.2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 280,000 тис. куб. м. в тому числі по місяцях:

жовтень 2018 – 0, листопад 2018 – 40,000, грудень 2018 – 50,000, січень 2019 – 60,000, лютий 2019 – 60,000, березень 2019 – 40,000, квітень 2019 – 30,000;

п. 3.13. – якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7. цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

п. 3.13.1. – якщо фактичний об`єм (обсяг) використаного природного газу буде менший від замовленого обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від вартості недовикористаного обсягу газу за звітний (розрахунковий період);

п.3.13.2. – якщо фактичний об`єм (обсяг) використаного природного газу буде перевищувати замовлений обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В=(Vф-Vп) *Ц*К;

п. 5.1. - оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом розрахункового періоду. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 25-го числа (включно) наступного за місяцем постачання газу;

п. 5.7. – відшкодування вартості збитків, розрахованих відповідно до умов пункту 3.13 договору здійснюються наступним чином:

постачальник на підставі даних зазначених в акті приймання-передачі (якщо споживач порушив п. 3.9. цього договору, та не надав акт приймання-передачі, використання газу за відповідний період приймається 0 куб. м.) та замовлених обсягів, визначених п. 2.1. договору, розраховує збитки відповідно до п. 3.13.1. або 3.13.2. договору;

постачальник після 15 числа місяця, наступного за розрахунковим періодом надає споживачу акт-претензію щодо відшкодування збитків та розрахунок збитків;

споживач протягом 20 робочих днів з моменту отримання акту-претензії зобов`язаний відшкодувати постачальнику вартість збитків на рахунок, визначений в акті-претензії.

У разі, якщо протягом зазначеного періоду споживач не відшкодував (не повністю відшкодував) постачальнику збитки, споживач несе відповідальність перед постачальником на загальних умовах, визначених цим договором та чинним законодавством України;

п.п. 8 п. 6.2. – споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки, розраховані відповідно до п. 3.13 договору;

п. 7.2. – у разі прострочення споживачем оплати згідно п. 5.1.,5.6. цього договору він зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 15,3 % річних, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми розстроченого платежу за кожен день прострочення.

п. 11.1. – Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою, і діє в частині постачання природного газу до 30.04.2019 року (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Додаткова угода № 3 набирає чинності з дати її підписання і діє з 01.12.2018 року.

Додатковою угодою № 4 до Договору від 19.03.2019 року сторони обумовили, що пункти 2.3., 3.2.2., 3.4.2., 3.8.2., абз. 2 підп. 3.9.2. п. 3.9., 3.13., 5.7., абз 5 підп. 5, п. 6.2. підп.. 8, п.6.2. підп.. 4, п.6.3. абз.3 підп. 2 п 6.4. Договору застосовуються з 01.03.2019 року. Відповідно пункти 3.2.1., 3.4.1., 3.8.1., абз. 1 підп. 3.9.2. п. 3.9., абз. 4 підп. 5 п. 6.2., абз. 2 підп. 2 п. 6.4. Договору з 01.03.2019 року втрачають чинність.

Додатковою угодою № 5 до Договору від 26.03.2019 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1. Договору, щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу, а саме:

п. 2.1. – постачальник передає споживачу в період з 01.10.2018 року по 30.04.2019 року (включно) замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу в кількості 211,837 тис. куб. м. в тому числі по місяцях:

жовтень 2018 – 0, листопад 2018 – 31,224, грудень 2018 – 45,392, січень 2019 – 49,936, лютий 2019 – 35,285, березень 2019 – 30,000, квітень 2019 – 20,000;

Додатковою угодою № 6 до Договору від 26.03.2019 року сторони по тексту Договору слова Публічне акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України» замінили на Акціонерне товариство “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”.

Додатковою угодою № 7 до Договору від 22.04.2019 року сторони викладали у новій редакції умови п. п. 2.1. Договору, щодо кількості та фізико-хімічних показників природного газу.

Із актів приймання-передачі природного газу від 30.11.2018, 30.12.2018, 31.01.2019, 28.02.2019, 31.03.2019, 30.04.2019 року вбачається, що на виконання умов Договору позивач поставив протягом листопада 2018 – квітня 2019 року, а відповідач прийняв природний газ на загальну суму 1487146 грн. 67 коп. (а.с. 45-50).

Відповідач свої зобов`язання за договором поставки природного газу виконав з порушенням умов п. 5.1. Договору (в редакції угоди № 3 від 07.12.2018 року), за поставлений природний газ розрахувався не вчасно.

За розрахунком позивача, згідно з даними його бухгалтерського обліку, відповідач заборгованість по основному боргу станом на день подання позову сплатив в повному обсязі із порушенням зазначених у п. 5.1. Договору строків, у зв`язку з чим, позивачем заявлені до стягнення 3% річних, пеню, інфляційні втрати за зобов`язанням листопада 2018 року у розмірі відповідно 206 грн. 38 коп. 3% річних, 1052 грн. 53 коп. пеня за період прострочення з 27.12.2018 року по 20.01.2019 року; за зобов`язанням грудня 2018 року у розмірі відповідно 175 грн. 39 коп. 3% річних, 894 грн. 52 коп. пеня за період прострочення з 26.01.2019 року по 17.02.2019 року; за зобов`язанням січня 2019 року у розмірі відповідно 248 грн. 34 коп. 3% річних, 1266грн. 54 коп. пеня за період прострочення з 26.02.2019 року по 25.04.2019 року,93 грн. 66 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.03.2019 року по 30.04.2019 року; за зобов`язанням лютого 2019 року у розмірі відповідно 1061 грн. 19 коп. 3% річних, 5412 грн. 04 коп. пеня за період прострочення з 26.03.2019 року по 14.08.2019 року, 1772 грн. 80 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.04.2019 року по 31.08.2019 року; за зобов`язанням березня 2019 року у розмірі відповідно 4128 грн. 04 коп. 3% річних за період прострочення з 26.04.2019 року по 26.11.2019 року, 17949 грн. 92 коп. пеня за період прострочення з 26.04.2019 року по 25.10.2019 року, 1581грн. 86 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 01.05.2019 року по 30.11.2019 року; за зобов`язанням квітня 2019 року у розмірі відповідно 6427 грн. 88 коп. 3% річних, 29679 грн. 10 коп. пеня за період прострочення з 28.05.2019 року по 26.11.2019 року, 3448 грн. 32 коп. інфляційні втрати за період прострочення з 28.05.2019 року по 26.11.2019 року (а. с. 15-17).

Крім того, у зв`язку з споживанням відповідачем у березні 2019 року природного газу в обсязі 31,503 тис.куб.м., тобто більше на 1,503 тис. куб.м. ніж було узгоджено сторонами в п. 2.1. Договору (в редакції угоди №5 від 26.03.2019 року), позивач нарахував передбачені п.п.3.13.2, 5.7. збитків в розмірі 5623 грн. 18 коп.

16.05.2019 року, 11.06.2019 року, 04.12.2019 року позивач направляв відповідачу акт-претензію № 26-1068-19, в якому вимагав сплатити суму відшкодування у розмірі 5623 грн. 18 коп. протягом 20 робочих днів з дати отримання даного акта (а.с. 55-56, докази направлення а.с. 57-59, 63-64,67-69). Вказаний акт, відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення Укрпошти, представником відповідача отримано, 11.12.2019 року (а.с. 70).

Отже, спірні правовідносини сторін виникли із договору постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року та укладених додаткових угод до нього, вимоги позивача витікають із прав і обов`язків сторін за цим договором.

За змістом ст.ст. 173, 174, 193, 202 ГК, ст.ст. 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків (зобов`язань), зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, припиняється на підставах, встановлених договором або законом, зокрема належним виконанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Предметом спору у даній справі є вимога позивача про стягнення пені, передбаченої пунктами 8.2, 7.2 (в редакції угоди №3 від 07.12.2018 року) Договору постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року, збитків передбаченої пунктами 3.12.1., 5.7. (в редакції угоди №3 від 07.12.2018 року) Договору постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року,та наслідків порушення грошового зобов`язання, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК України, у виді інфляційних втрат і 3% річних,

При вирішенні спору про стягнення спірних сум збитків, пені, інфляційних втрат, 3% річних за відповідні період прострочення сплати грошових зобов`язань протягом листопада 2018 – квітня 2019 року, суд керується приписами статей 549 - 552, 610-612, 614, 625 ч. 2 ЦК України, статей 216-218, 229 - 232, 234 ГК України, нормами Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», роз`ясненнями, викладеними в постановах Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань» № 14 від 17.12.2013 року, умовами пунктів 8.2, 7.2, 3.12.2., 5.7. (в редакції угоди №3 від 07.12.2018 року) Договору постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року, укладеного сторонами, щодо відповідальності за неналежне виконання договірних зобов`язань та споживачнням відповідачем більшого обсягу природного газу ніж замовлено попередньо в березні 2019 року.

Розрахунок спірних сум пені, збитків інфляційних втрат і 3% річних судом перевірено, визнано правильним і в такому розмірі позов підлягав би задоволенню.

Обґрунтовуючи клопотання, заявлене у відзиві на позовну заяву (вх. № 8369/21 від 24.05.2021 року), про зменшення розміру пені, 3% річних, інфляційних втрат відповідач в особі свого представника зазначив, що враховуючи інтереси позивача, вжив усіх можливих заходів, необхідних для належного виконання свого зобов`язання, провів повне погашення заборгованості по діючих тарифах. Причиною порушення строків розрахунків перед позивачем в значній мірі є не врегулювання питання проведення розрахунків, які здійснюється безпосередніми споживачами теплової енергії, що спричинено низькою платоспроможністю населення. Стягнення пені, 3% річних, інфляційних втрат за результатами розгляду даної справи призведе до погіршення фінансового стану відповідача, матиме шкідливі наслідки значно більші, ніж їх нестягнення для позивача.

Приймаючи до уваги добровільне виконання позивачем зобов`язання зі сплати основного боргу, майновий стан сторін, наслідки спірного порушення зобов`язання для них, суд, відповідно до норм ч. 3 ст. 193, ч. 1 ст. 233 ГК України, ст. 529, ч. 3 ст. 551 ЦК України, роз`яснень Пленуму Вищого господарського суду України, викладених в постановах від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», від 17.10.2012 року № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», зменшує розмір лише пені, яка підлягає до стягнення на 50%, що становить 14839 грн. 55 коп. (29679 грн. 10 коп. : 50%). Зменшення розміру 3% річних та інфляційних втрат суперечить нормі ст. 625 ЦК України, яка встановлює зобов`язання боржника, який прострочив виконання основного грошового зобов`язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 3.13. (в редакції угоди № 3 від 07.12.2018 року) сторони обумовили, що якщо за підсумками розрахункового періоду фактичний обсяг використаного споживачем природного газу більше ніж на 5% відрізняється від замовленого обсягу газу на відповідний період (зазначений в п. 2.1. цього договору), споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки в порядку, визначеному п. 5.7. цього договору. При цьому розмір збитків визначається наступним чином:

п.3.13.2. – якщо фактичний об`єм (обсяг) використаного природного газу буде перевищувати замовлений обсягу природного газу, споживач зобов`язаний відшкодувати постачальнику збитки за перевищення об`єму (обсягу) природного газу, що розраховується за формулою:

В=(Vф-Vп) *Ц*К.

Порядок відшкодування збитків передбачених п. 3.13.2. визначено в п. 5.7. Договору.

Твердження відповідача викладені у відзиві на позовну заяву щодо безпідставності заявлених позивачем вимог по стягненню збитків суд оцінює критично, оскільки пунктами 3.12.2., 5.7. (в редакції угоди № 3 від 07.12.2018 року) Договору постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року обумовлена відповідальність споживача за перевищення об`ємів споживання природного газу в порівнянні попередньо узгоджених об`ємів, тому за результатами споживання природного газу в березні 2019 року (з урахуванням погоджених об`ємів природного газу в Додатковій угоді № 5 від 26.03.2019 року – 30000 тис. куб.м.) позивачем правомірно нараховано 5623 грн. 18 коп. збитків, тому всі вимоги позовної заяви відповідають умовам погодженого та підписаного сторонами договору постачання природного газу № 1632/18-ТЕ-36 від 24.10.2018 року з урахуванням внесених змін та узгоджуються з нормами діючого законодавства України, тому вказані доводи відповідача з наведених ним підстав суд визнає необґрунтованими і відхиляє, як і доводи відповідача про невірність проведених розрахунків фактичним обставинам справи.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 № 6 «Про судове рішення», рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору. Господарський суд у прийнятті судового рішення керується (та відповідно зазначає у ньому) не лише тими законодавчими та/або нормативно-правовими актами, що на них посилалися сторони та інші учасники процесу, а й тими, на які вони не посилалися, але якими регулюються спірні правовідносини у конкретній справі (якщо це не змінює матеріально-правових підстав позову).

Враховуючи положення ч.1ст.9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВРКонвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Зокрема, Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

Нормами Господарського процесуального кодексу України, зокрема, встановлено, що:

учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (ч. 1 ст. 43);

кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч. 1, 3 ст. 74);

належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ч. 1 ст. 76);

обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77);

достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 78);

наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.ч. 1, 2 ст. 79);

учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ч. 1 ст. 80);

суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили (ч.ч. 1, 2 ст. 86).

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 13, ч. 1 ст. 14 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З урахуванням викладених обставин справи, умов Договору та внесених до нього змін, наведених норм законодавства суд спірні вимоги позивача вважає обґрунтованими, позов задовольняє в частині вимог про стягнення 5623 грн. 18 коп. збитків, 6427 грн. 88 коп. 3% річних, 3448 грн. 32 коп. інфляційних втрат повністю, в частині вимог про стягнення пені – частково, в розмірі 14839 грн. 55 коп., що становить 50% від заявленої суми.

На підставі статті 129 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати - сплачений судовий збір у розмірі 2270 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 233, 236-240, 256 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку “Престиж+”, код ЄДРПОУ 40348001, місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, бульв. Шевченка, буд. 150, на користь Акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, код ЄДРПОУ 20077720, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6 – 14839 грн. 55 коп. пені, 5623 грн. 18 коп. збитків, 6427 грн. 88 коп. 3% річних, 3448 грн. 32 коп. інфляційних втрат 2270 грн. судового збору.

У задоволенні позову в частині вимог про стягнення 14839 грн. 55 коп. пені – відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 07.12.2021 року.

Суддя В.М. Грачов