Ухвала суду № 101670878, 02.12.2021, Новокаховський міський суд Херсонської області

Справа № 661/4714/20

Провадження № 2-п/661/26/21

У Х В А Л А

02 грудня 2021 року

Новокаховський міський суд Херсонської області у складі:

головуючого судді – Червоненка Д.В.

за участю секретаря судового засідання – Петрової А.П..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Нова Каховка Херсонської області заяву ОСОБА_1 про скасування та перегляд заочного рішення від 23.03.2021 року по цивільній справі № 661/4714/20 за позовом Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Новокаховського міського суду від 23.03.2021 року по цивільній справі № 661/4714/20 за позовом Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, посилаючись на те, що не отримував ухвали про відкриття провадження у справі разом із позовною заявою і доданими до неї копіями документів, а тому не мав можливості подати відзив на позов та відповідні докази, його не було повідомлено належним чином про час та місце розгляду справи і рішення суду було ухвалене у його відсутність, чим позбавлено можливості приймати участь у судових засіданнях. Крім того вказує, що не підписував Анкету-заяву, а тому вважає, що кредитний договір з ним не укладався, тим паче, що у наданій позивачем анкеті-заяві не зазначено розмір кредитного ліміту, розмір відсотків, строку кредитування. Зазначає, що позивач звернувся до суду з пропуском строків давності. Також вказує на неправильність розрахунку заборгованості.

Представник позивача за довіреністю – Меркулова В.В. 03.12.2021 року подала до суду заперечення на заяву про перегляд заочного рішення, підстав для скасування заочного рішення, передбачених ст. 288 ЦПК України, не вбачає, а тому просить залишити заяву без задоволення, справу розглянути у її відсутність.

В судове засідання сторони не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про час та місце слухання були повідомлені належним чином.

В силу пункту 1 стаття 287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 661/4714/20, встановив наступне.

23 березня 2021 року Новокаховським міським судом Херсонської області було винесено заочне рішення по цивільній справі № 661/4714/20, яким з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приват Банк» стягнуто заборгованість за кредитним договором № б/н від 27.10.2015 року в сумі 30707,29 грн., а також судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2102,00 грн., а всього – 32809,29 грн..

Ухвала про відкриття провадження у справі, матеріали позовної заяви та судові повістки про виклик відповідача в судові засідання направлялись за адресою: АДРЕСА_1 , тобто за зареєстрованим у встановленому порядку місцем проживання відповідача (а.с. 60, 61).

Судом також здійснювались виклика відповідача через оголошення на офіційному сайті Судової влади, на якому інформація про кожне судове засідання була висвітлена, відповідно до встановлених правил.

Правом надання відзиву протягом усього часу розгляду справи відповідач не скористався.

Заочне рішення також направлялось за місцем реєстрації відповідача, що підтверджується супровідним листом від 06.04.2021 року.

Згідно із ч. 1 ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотні значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції коментованої статті 288 ЦПК України сполучника "і" дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

В заяві про скасування та перегляд заочного рішення відповідач не посилається на докази, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи.

Вказівка заявника на те, що Анкету-заяву позивач не підписував, кредитний договір не укладав, розрахунок заборгованості, наданий банком, неправильний, жодними доказами не підтверджується.

До того ж, до позовної заяви АТ «ПриватБанк» залучено банківську виписку по особовому рахунку відповідача, з якої вбачається, що останній протягом 2015-2020 років користувався грошовими коштами АТ «ПриватБанк», здійснюючи оплати та знімаючи готівкові кошти, а також здійснював погашення заборгованості, а відтак його доводи суперечать наявним матеріалам справи.

Посилання відповідача на те, що позивач звернувся до суду з пропуском строку позовної давності є лише твердженням, яке не містить ані посилання на фактичні обставини, ані на відповідні докази, суперечить наявним матеріалам, а відтак судом не приймається.

Будь-яких інших доказів, які мають істотні значення для правильного вирішення справи, не надано.

Відповідно до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Європейський Суд у справі «Пономарьов проти України» встановив порушення статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з тієї причини, що строк на оскарження був продовжений по завершенню значного періоду часу не для усунення серйозних судових помилок, а лише з метою повторного розгляду та ухвалення нового рішення у справі.

У подальшому Європейський Суд відмітив, що хоча продовження строку оскарження і проводиться на розсуд національних судів, останні, на думку Суду, повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності нових тимчасових строків (рішення у справі «Безрукови проти Росії»).

Отже, відступ від принципу правової визначеності допустимий не в інтересах правового пуризму, а з метою виправлення «помилки, що має фундаментальне значення для судової системи» (рішення у справі «Сутяжник проти Росії»).

Відповідач, звертаючись до суду через пів року після винесення заочного рішення та вказуючи про незгоду, діє на порушення принципу остаточності рішення, і таке звернення, на переконання суду, спрямоване на перегляд остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення.

Дослідивши заяву про перегляд заочного рішення, матеріали справи, суд приходить до висновку, що до заяви про перегляд судового рішення не надано докази, які мають істотне значення для справи.

За встановлених обставин у суду відсутні передбачені ч. 1 ст. 288 ЦПК України підстави до скасування заочного рішення .

Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування та перегляд заочного рішення від 23.03.2021 року по цивільній справі № 661/4714/20 за позовом Акціонерного товариства КБ «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя Д. В. Червоненко