Рішення № 101668227, 30.11.2021, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа №206/5777/20

2/206/345/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Румянцева О.П.

при секретарі Биковій Г.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду у м. Дніпро цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною, -

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача ОСОБА_3 ,

представника відповідача ОСОБА_4 ,

ВСТАНОВИВ:

29 грудня 2020 року позивач звернувся до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_2 , третя особа Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 08.06.2012 між ним та ОСОБА_2 було укладено шлюб, зареєстрований Самарським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції у Дніпропетровській області, актовий запис №129. ІНФОРМАЦІЯ_1 в них народилася донька ОСОБА_5 . До кінця 2017 року вони проживали міцною родиною, вели спільного господарство, виховували спільну доньку. Однак їх спільне життя з дружиною не склалося, у зв`язку з чим з 2018 року він став жити окремо за адресою своєї реєстрації. Потім він дізнався, що в травні 2018 року відповідач подала до суду позов про розірвання шлюбу. Заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2018, шлюб між ними було розірвано. Дитина залишилась проживати з матір`ю за адресою її реєстрації. З травня місяця 2018 року він постійно добровільно сплачував відповідачу аліменти на утримання дитини. Окремо купував дитині одяг, іграшки тощо. Приймав активну участь у вихованні доньки. У зв`язку з тим, що у них не виникало непорозумінь, з кінця 2019 року він припинив вимагати від відповідача відповідні розписки про отримання коштів на утримання дитини. Не зважаючи на те, що він постійно надавав матеріальну допомогу на утримання дитини, від державного виконавця Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі він дізнався про те, що в провадження Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі перебуває відкрите 03.09.2020 виконавче провадження №62932315 про стягнення з нього аліментів на утримання дитини. У зв`язку з чим він відразу звернувся до Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі, де йому стало відомо, що за ним нараховується заборгованість за декілька місяців зі сплати аліментів. 01.02.2020 він невідкладно сплати кошти в розмірі 19900,00 грн., не намагаючись довести, що й до цього часу він матеріально допомагав. Він жодним чином не мав наміру ухилятися від сплати аліментів, однак про існування відкритого виконавчого провадження він був не обізнаний та не міг припустити цього, оскільки добровільно сплачував навіть більше коштів, ніж зараз з нього стягуються примусово. З січня 2020 року, без будь-яких пояснень відповідач почала чинити йому перешкоду у спілкуванні та вихованні дитини. На телефонні дзвінки відповідач не відповідає, на адресу місця проживання його не пускає, висловлює з цього приводу в його бік погрози. Він позбавлений можливості спілкуватися з донькою та приймати участь у її вихованні. Він веде нормальний спосіб життя, не вживає алкогольних або наркотичних засобів, на обліку у психіатра або нарколога не перебуває та ніколи не перебував, має добру характеристику за місцем проживання, скарг та нарікань від сусідів ніколи не надходило, зареєстрований та проживає в трикімнатній квартирі, житлові умови задовільні. Просить суд встановити йому особистий порядок участі у вихованні та спілкуванні з донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визначивши наступний час: щопонеділка та щочетверга кожного тижня без присутності матері з 16:00 год. до 19:00 год., кожного першого та третього тижня місяця без присутності матері з 10:00 год. суботи до 18:00 год. неділі за місцем проживання батька або у загальнодоступних громадських містах та дитячих розважальних закладах, в день народження доньки 29 листопада з 12:00 год. до 14:00 год., щорічно в період літніх канікул з 15 липня протягом одного тижня.

15 січня 2021 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська по справі було відкрито провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження.

19 лютого 2021 року від представника відповідача ОСОБА_4 надійшов відзив на позовну заяву в якому він посилається на те, що позивач у 2018 році добровільно платив аліменти за травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень та у 2019 році за лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, що підтверджується наданими ним розписками та визнається відповідачем. При цьому твердження позивача, що він окремо купував одяг та іграшки для дитини, а також приймав активну участь у вихованні доньки, а з квітня 2019 року припинив вимагати розписки, але продовжував надавати матеріальну допомогу, відповідачем не визнаються оскільки не відповідають фактичним обставинам, суду не надано доказів на їх підтвердження. Між сторонами відсутній спір з приводу участі позивача у вихованні доньки ОСОБА_5 , оскільки коли позивач мав бажання спілкуватися з дитиною, відповідач безперешкодно йому надавала таку можливість без будь-яких обмежень та без її присутності. Останній день коли ОСОБА_1 виявив бажання бачитися з донькою 01.09.2019, а після цього він з дитиною не спілкувався, нічого для дитини не купував та зник з її життя. ОСОБА_2 пропонувала ОСОБА_1 врегулювати їх відносини шляхом укладення договору, передбаченого ч.4 ст.157 СК України, але останній без пояснення мотивів відмовився від укладання такого договору та відразу звернувся до суду. ОСОБА_1 не звертався до органу опіки та піклування, оскільки це не зазначено у позовній заяві та до суду ним не надавався письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Позивач у своєму позові жодним чином не обґрунтував відповідність заявлених ним позовних вимог інтересам дитини, що свідчить про те, що при звернення до суду позивач виходив лише з власних інтересів. ОСОБА_2 вважає за доцільне спілкування батька з дитиною щодо святкування дня народження дитини у перший вихідний день, який настає після дня народження доньки 29 листопада протягом часу з 12:00 год. до 14:00 год. Відповідач вважає, що задоволення позовної вимоги встановити позивачу час без присутності матері за місцем проживання батька не відповідає інтересам дитини, оскільки в такому випадку не позбавлений права вибору місця проживання позивач може перебувати з дитиною за будь-якою адресою, яку він визначить для себе прийнятною, як місце проживання, але при цьому умови проживання для дитини за такою адресою можуть бути неприйнятним. ОСОБА_2 вважає, що інтересам дитини відповідатиме спілкування батька з дитиною за зареєстрованим місцем проживання батька в якому було здійснено обстеження умов органом опіки та піклування та такі умови визнані прийнятними. Відповідач стверджує, що коли віддавала дитину батькові, він повертав її у недоглянутому стані та стан дитини був пригнічений, що свідчить про те, що батько або інші особи з його дозволу негативно впливають на психологічний стан дитини, що не відповідає інтересам останньої. На думку відповідача інтересам дитини буде відповідати час з кожного першого та третього тижня місяця без присутності матері з 08:00 год. до 20:00 год. суботи за зареєстрованим місцем проживання батька або у загальнодоступних громадських місцях та дитячих розважальних закладах, у а разі участі дитини в цей день у навчальних, спортивних, тренувальних, культурно-масових, святкових заходах тощо за місцем їх проведення. Позивач просить визначити йому час щорічно в період літніх канікул з 15 липня протягом одного тижня, однак ця позовна вимога не містить зазначення місця спілкування батька та дитини, що унеможливлює для відповідача сформувати її позицію щодо заявленої позовної вимоги у зв`язку з її неконкретністю і ОСОБА_2 вважає, що у такому вигляді ця позовна вимога не підлягає задоволенню, оскільки таке формулювання позбавляє можливості і суд пересвідчитись, що ця вимога відповідає інтересам дитини. В заявлених позовних вимогах позивач не зазначає суду в якому місці він вважає за можливе та доцільне спілкуватися з донькою та не наводить відповідного обґрунтування, а графік побачень з донькою, про який просить суд позивач не містить належної конкретизації, що може трактуватись ним за власним розсудом, як наслідок не відповідатиме інтересам дитини. Позивач не вказує, яким чином та в якому місця повинна відбуватись передача дитини від матері до батька та повернення дитини від батька до матері. Якщо між сторонами буде врегульовано питання участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з дитиною, ОСОБА_2 вважає за можливе віддавати дитину тільки батькові ОСОБА_1 та щоб він особисто повертав дитину до матері. Позовні вимоги є необґрунтованими та суперечать інтересам дитини, просить відмовити у їх задоволенні у повному обсязі та стягнути понесені відповідачем витрати у зв`язку з розглядом цієї справи на її користь.

07 квітня 2021 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська підготовче провадження закрито, призначено справу до судового розгляду по суті.

07 квітня 2021 року ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська зобов`язано Орган опіки та піклування Адміністрації Самарського району Дніпровської міської ради надати висновок щодо визначення способу участі у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення батьку ОСОБА_1 місця та часу спілкування з донькою.

12 квітня 2021 року від представника позивача ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив в якій він зазначає, що розписки відповідача, довідка з виконавчої служби є належними та допустимими доказами відсутності заборгованості зі сплати аліментів, а спроби відповідача довести інше є неприпустимими. Твердження відповідача щодо відсутності спору з приводу участі позивача у вихованні доньки є хибними, тому що подання відзиву на позов, категорична відмова в судовому засіданні при укладання мирової угоди, прямо свідчить про наявність спору та про те, що відповідач чинить позивачу перешкоди у спілкуванні та вихованні доньки. Відповідач жодного разу не порушувала питання щодо укладання договору про здійснення батьківських прав та доказів протилежного суду не надано. Позивач не заперечує проти встановлення іншого часу, якщо це більш відповідатиме інтересам дитини. Стверджуючи у відзиві про те, який батько поганий, відповідач не надає на це жодного доказу. Батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати немає права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування немає негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Позбавлення батька права щодо його участі у спілкування та вихованні доньки не може позбавити дитину родинних зв`язку з батьком, любові та турботи з боку останнього. Просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Позивач та його представник в судовому засіданні позов підтримали та пояснили, що у позивача та відповідача у шлюбі народилася дитина, наразі батьки разом не проживають, позивач сплачує аліменти, є розписки. Позивач веде нормальний спосіб життя, має право на спілкування з дитиною, однак мати не пускає та не дає спілкуватися батькові з дитиною, тому вони просять встановити порядок спілкування батька з дитиною. На запропонованому ними графіку спілкування вони не наполягають, якщо треба змінити дні та часи спілкування, вони не заперечують.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що відповідач не визнає вимоги викладені в позові. З боку матері створені усі умови для гармонійного розвитку дитини, дитина відвідує різноманітні гуртки. Вимоги позивача сформовані не коректно, не відповідають інтересам дитини. Фактично спору між сторонами не існує, оскільки мати не перешкоджає спілкуванню батьку з дитиною, єдине, що вона просить, щоб таке спілкування не перешкоджало розвитку самої дитини. Батько при формуванні графіку не враховує перебування дитини у школі, щодо канікул не вказано, де саме вони будуть перебувати, чи будуть створені належні умови для проживання дитини, також матері не зрозуміло, де саме буде відбуватись спілкування. З боку позивача не вживалось жодних заходів щодо створення кращого графіку. З позовними вимогами в тому вигляді в якому вони є, вони не згодні.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та пояснила, що стосовно першого пункту щодо побачень з дитиною, дитина дуже зайнята в ці будні дні, це велике навантаження для дитини, багато занять, готові обговорювати першу і третю суботу без ночівлі, стосовно дня народження іде навчання та стосовно канікул побачення з дитиною протягом одного тижня з 15.06., саме тому, що у дитини алергія.

Від представника третьої особи - Органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради надійшло клопотання з проханням розглядати справу за його відсутності та при прийнятті рішення, врахувати інтереси дитини в межах чинного законодавства України.

Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідків та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 15 ЦК України визначено право кожної особи та захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства. Отже, об`єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес і саме воно є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту. Такі способи захисту передбачені статтею 16 ЦК України. Способом захисту цивільних прав та інтересів може, зокрема, бути припинення дії, яка порушує право.

Судом встановлено, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з 08 червня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який заочним рішенням Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 24.09.2018 було розірвано. Рішення набрало законної сили 25.10.2018 (а.с.9, 11-13).

Від шлюбу сторони мають малолітню доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження Серії № НОМЕР_1 (а.с.10).

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, ОСОБА_1 за період з травня 2018 по грудень 2018 року, та з лютого 2019 року по серпень 2019 року, сплачував на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується розписками (а.с.15-28).

З довідки №59818, виданої 07.12.2020 Амур-Нижньодніпровським відділом державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), вбачається, що ОСОБА_1 сплатив суму заборгованості зі сплати аліментів згідно з виконавчим листом №199/3629/20 (2-н/199/113/20) від 17.08.2020 виданого Амур-Нижньодніпровським районним судом м. Дніпропетровська про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 19900,00 грн., заборгованість станом на 01.12.2020 - відсутня (а.с.30).

Як вбачається з довідки №05-09/18 виданої 28.01.2021, КЗО «Спеціалізована школа №129 Фізико-математичного профілю» ДМР, учениця 2-А класу ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 02.09.2019 по 28.01.2021 дійсно навчається в КЗО «Спеціалізована школа №129 Фізико-математичного профілю» ДМР, регулярно відвідує заняття у школі з 08:00 год. до 13:00 год. та групу продовженого дня з 13:00 год. до 17:00 год. Дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дитини (а.с.53).

Згідно довідки від 28.01.2021, ОСОБА_5 дійсно з 01.09.2020 отримує послуги з навчання англійській мові від ФОП ОСОБА_6 , розклад занять: понеділок 13:50 год. - 15:05 год., середа 14:15 год. - 15:30 год. (а.с.54).

Як вбачається з довідки №05-09/31 виданої 16.02.2021, КЗО «Спеціалізована школа №129 Фізико-математичного профілю» ДМР, учениця 2-А класу ОСОБА_5 регулярно відвідує заняття у школі, дитина завжди охайна, доглянута. Мати дитини спілкується з педагогами, цікавиться шкільним життям дитини. Батько ОСОБА_7 контакту із школою не підтримує та з вчителями не спілкується (а.с.67).

Відповідно до інформації наданої класним керівником ОСОБА_8 від 19.02.2021, мати ОСОБА_2 приділяє багато уваги та часу вихованню, та всебічному розвитку доньки, завжди відвідує батьківські збору, батьківській практикуми, постійно надає допомогу класному керівнику в організації та проведення навчально-виховного процесу. Батько ОСОБА_1 за період навчання доньки 2019-2021 р.р., жодного разу не відвідував школу, не зустрів доньку після занять, не цікавився життям доньки у класі, її успіхами чи труднощами, не був присутнім ні на батьківських зборах, ні на виховних заходах, ніколи не звертався до класного керівника (а.с.66).

З відповіді Амур-Нижньодніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) №8039 від 19.02.2021, вбачається, що згідно даних АСВП у відношенні ОСОБА_1 в Амур-Нижньодніпровському відділі державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) відкрито виконавче провадження №62932315 щодо примусового виконання судового наказу №199/3629/20 від 17.08.2020 Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська щодо стягнення щомісячно з ОСОБА_1 аліменти на утримання доньки ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь матері ОСОБА_2 у розмірі ј частини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів та не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідно віку, починаючи стягнення з 04.06.2020 і до досягнення дитиною повноліття. Заборгованість по ВП №62932315 станом на 01.02.2021 складає 2343,84 грн. (а.с.68, 69).

Висновком органу опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради №7/11-42 від 02.09.2021, доцільним визначено спосіб участі батька ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 /, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлено наступний графік спілкування з дитиною: щочетверга з 17:00 год. до 19:00 год., першої та другої суботи кожного тижня місяця з 10:00 год. до 19:00 год., третьої та четвертої неділі кожного тижня, за домовленістю з матір`ю, спільний відпочинок з батьком влітку з 15 липня протягом одного тижня кожного року, святкування дня народження дитини у найближчий вихідний день (а.с.131, 132).

Згідно акту обстеження умов проживання від 16.08.2021, батько створив належні умов для проживання доньки з ночівлею, в квартирі чисто та затишно, зі слів бабусі дитини, батько має бажання брати участь у вихованні дитини (а.с.135).

Допитана в якості свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні суду показала, що вона є племінницею позивача, та два роки тому вони проводжали доньку позивача до першого класу і на цьому їх зустрічі з дитиною закінчилися, більше їм не давали спілкуватися. У дівчинки був годинник з номером телефону батька, можливо було телефонувати, але згодом їй і це заборонили робити. Батько неодноразово намагався спілкуватися з донькою. Донька добре ставиться до батька, вона його дуже любить, він міг брати її гуляти в парк, а при поверненні додому, дитина плакала, не хотіла йти від нього. Минулого літа позивач написав відповідачу у «Вайбер», однак вона йому відмовила, відповівши, що всі питання будуть вирішуватись через суд. Вона сама телефонувала відповідачу, однак остання не відповідає. Батько дитини веде нормальний спосіб життя, постійно працює. Позивач добровільно сплачував аліменти, відповідач писала йому розписку, це було два роки тому.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_10 в судовому засіданні суду показав, що позивач має бажання спілкуватися з донькою, а його колишня дружина заперечує проти цього. В його присутності позивач телефонував дружині, вона не брала слухавку. Стосунки між сторонами напружені, про це йому відомо зі слів позивача. Також зі слів позивача відомо, що відповідач не дає спілкуватись з дитиною, це почалось десь півтори роки тому, а до цього батько активно приймав участь у житті дитини, гуляв разом з донькою. Позивач веде нормальний спосіб життя, не п`є, працює.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 в судовому засіданні суду показав, що позивач постійно жаліється, що його колишня дружина не дає спілкуватися дитині з батьком. Зі слів позивача відомо, що він купував дитині старт часи, але всі телефони блокували, спілкуватись з дитиною не давали. Позивач веде нормальний спосіб життя, постійно працює. До того моменту, коли мати не чинила перешкоди у спілкуванні, батько приймав активну участь у житті дитини, постійно щось купував доньці, дитина ставилась добре до батька. Він не був присутній при сварках позивача з відповідачем.

Допитана в якості свідка ОСОБА_2 в судовому засіданні суду показала, що дитина народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 у шлюбі, її батьком є ОСОБА_1 з яким вони проживали однією сім`єю до 2017 року. В кінці травня він переїхав до своєї матері. В травні 2018 року вона подала на розлучення. Позивачу привозили дитину, аліменти він сплачував добровільно. У вересні 2019 року дитина пішла в перший клас та позивач останній день платив аліменти. Борги за аліментами він сплатив до липня 2021 року, потім знову виникла заборгованість. Дитину за цей період ніхто не намагався побачити. Відносини і ставлення були нормальними, вони відвідували і бабусю позивача і його тітку. Позивач втратив інтерес до спілкування з дитиною в 2019 році, припинив телефонувати, можливо це пов`язано з тим, що вона подала на аліменти. Зі свого боку, вона ніяких перешкод позивачеві не чинила. Позивачу відомий її номер телефону. Коли виникла заборгованість по аліментам, їй надійшов дзвінок від адвоката позивача з вимогою побачень з дитиною. В грудні, коли він сплатив заборгованість, написав, що хоче побачитись з дитиною. Є хрещений батько ОСОБА_12 , який відмовився надавати мобільний телефон дитини. Зараз дитина навчається з 08:00 год. до 14:30 год., після цього йде на хор, годину вони займаються хором, на 16:00 год. дитина йде на англійську мову. У вівторок до 14:30 год. у школі, потім на 17:00 год. танці, займаються годину. Середа 12:30 год. на 14:00 год. англійська мова, далі домашні завдання. Четвер у дитини тільки хор, п`ятниця до 14:30 год. школа та танці о 16:30 год. Субота, неділя - вихідні дні. Англійська з минулого вересня, танці з листопада минулого року. Дитина готується до сну з 21:00-21:30 год. У дитини три роки тому з`явилася алергія на цвітіння. Наявність алергії медичним шляхом не встановлено, сімейному лікарю тільки відомо. Заходи щодо виїзду до західної України, допомагають боротися з алергією. В минулому році у неї народився син від іншого шлюбу. З осені 2017 року вона почала проживати з іншим чоловіком. Відносини ОСОБА_12 з новим чоловіком дуже добрі, він ходить до школи, може дати дитині пораду. Вона, як мати слідкує за тим, щоб доньку не ображали. До моменту поки батько брав доньку на вихідні вона питала, а коли зник, дитина не зрозуміла, чому так відбулось та потім взагалі припинила запитувати. Ніяких заходів, щоб налаштувати дитину проти батька вони не приймали. Вона за те, щоб було прийнято рішення враховуючи інтереси дитини в першу чергу, не проти того, щоб батько бачився з дитиною. Батько не належним чином доглядав за дитиною, вона не хоче залишатися у нього з ночівлею. Укласти договір щодо виховання дитини вона не пропонувала позивачеві. У дитини є своя кімната та своя сім`я, ніякі ночівлі не потрібні. В межах запропонованого часу, батько не зможе забрати дитину, оскільки вчитель його не знає. Вона не вважає за потрібне вносити батька до списку осіб, що можуть забирати дитину в будній день. Батько сам не приходив до школи та не вживав заходів, щоб його внесли до списку осіб, що можуть забирати дитину. Донці було подаровано годинник з номером телефону, що був запрограмований на його телефон, потім годинник зламався і лежить. В 2020 році батько жодного разу не телефонував, тільки написав повідомлення, щоб поговорити з дитиною.

Малолітня ОСОБА_5 в судовому засіданні суду показала, що мешкає вона з мамою та ОСОБА_13 , де мешкає батько, вона не пам`ятає, він не запитує її, щоб кудись взяти у мами. Батька бачила останній раз на 1 вересня. Не бажає з батьком спілкуватися. Вона має молодшого брата ОСОБА_14 , з його батьком ОСОБА_13 вони дружать, він купляє солодощі. Вадим з ними давно проживає. Вона ходить на танці та англійську, сама ходить туди та назад. Школа розташована не дуже далеко від дому, тому зі школи повертається самостійно. Де працює батько їй невідомо, мама про нього не розповідала.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_15 в судовому засіданні суду показав, що він з кінця 2018 року перебуває з відповідачем у цивільному шлюбі. Він має ще доньку від попереднього шлюбу, також має спільну дитину з відповідачем. Позивача бачив декілька разів. Відвідини доньки з батьком вони організовували власноруч, відвозили та забирали, настрій дитини був пригнічений. Позивач не виявляв бажання постійно бачитись. Факти того, що позивач сам приїжджав йому невідомі. Суперечок не виникало, коли позивач звернувся, щоб йому привезли дитину. Відповідач не була проти побачень з батьком. Дитина відвідує шкоду до обіду, потім група продовженого дня та гуртки. Зараз відповідач не проти участі батька у спілкуванні з дитиною. Батько не телефонує.

Допитана в якості свідка ОСОБА_16 в судовому засіданні суду показала, що позивача бачила два роки тому, ніяких конфліктів не було щодо спілкування батька з дитиною. Дитина про батька нічого не питає. Ніхто позивачеві перешкод у спілкуванні з дитиною не чинив. В момент до розлучення у дитини з батьком були нормальні відносини.

Відповідно до ч.2 ст.2 СК України, сімейні особисті немайнові та майнові відносини між подружжям, між батьками та дітьми, між матір`ю та батьком дитини щодо її виховання, розвитку та утримання врегульовано Сімейним кодексом України.

Згідно ч.ч.6-8 ст.7 СК України, жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

У відповідності до ст.141 СК України мати та батько мають рівні права та обов`язки по відношенню до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Статтею 12 Закону України "Про охорону дитинства" визначено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність з виховання, навчання і розвитку дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Також відповідно до ст.ст. 11, 15 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов`язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. Суд при встановленні способу спілкування, має дотримуватись розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.

Відповідно до ст.3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Преамбулою, ст.ст.5, 9 Конвенції про права дитини встановлено, що дитині для повного і гармонійного розвитку її особи необхідно зростати в сімейному оточенні, в атмосфері щастя, любові і розуміння. Держава поважає відповідальність, права і обов`язки батьків належним чином управляти і керувати дитиною щодо здійснення прав дитини і робити це згідно зі здібностями дитини, що розвиваються, держава поважає право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками підтримувати на регулярній основі відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Одним із принципових положень, закріплених у Декларації прав дитини, проголошеної 20.11.1959 Генеральною Асамблеєю ООН, є те, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У принципі 6 зазначеної Декларації прав дитини, проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

У відповідності до ст.153 Сімейного Кодексу України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою.

В силу ст.157 СК України той з батьків, що проживає окремо від дитини, зобов`язаний приймати участь в її вихованні та має право на особисте спілкування з нею. Крім того, той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Відповідно до змісту ст.159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини приймається до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Із системного тлумачення ч.1 ст.3 Конвенції «Про права дитини», ст.ст.7, 141, 159 СК України випливає, що при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Суд вважає, що між тим з батьків, хто проживає окремо і дитиною повинен існувати постійний та систематичний контакт. Таке спілкування буде сприяти повноцінному вихованню дитини, її розвитку, оскільки спілкування дитини з батьками, а батьків зі своїми дітьми, служить задоволенню життєво важливих потреб дитини. Дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона має, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові, моральної та матеріальної забезпеченості.

В ході розгляду справи, судом не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування батька з дитиною буде перешкоджати нормальному її розвитку, у зв`язку з чим, суд приходить до переконання, що спілкування позивача із дитиною буде сприяти повноцінному її вихованню, розвитку, задоволенню життєво важливих потреб, зростанню під опікою і відповідальністю обох батьків, що забезпечить її виховання в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Безпосередня участь батька у вихованні дитини, регулярне спілкування між ними не лише забезпечить виконання, зокрема, батьківських прав позивача, а насамперед буде повністю відповідати найкращим інтересам дитини.

Оскільки сторони мають рівні права щодо виховання та розвитку дитини, батько дитини має бажання приймати участь у її вихованні, а спілкування між позивачем та дитиною не перешкоджає нормальному розвитку останньої, за таких обставин, суд з урахуванням інтересів дитини, її віку, графіку навчання, приходить до висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково.

Згідно ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 908,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 5, 9 Конвенції «Про права дитини», ст.ст.11, 12, 15 Закону України «Про охорону дитинства», ст.ст.2, 7, 141, 153, 157, 159 СК України, ст.ст. 6-13, 33-34, 76-81, 83, 133, 134, 137, 141, 258-259, 263-265, 268, 272, 273 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ), третя особа Орган опіки та піклування Лівобережної адміністрації Дніпровської міської ради (м. Дніпро, вул. 20-річяя Перемоги, буд.51, код ЄДРПОУ 25514504) про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі у вихованні, спілкуванні з дитиною - задовольнити частково.

Визначити ОСОБА_1 спосіб участі, як батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою донькою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , встановивши наступний графік спілкування з дитиною:

- щочетверга з 17:00 год. до 19:00 год.;

- першої та другої суботи кожного місяця з 10:00 год. до 19:00 год.;

- третьої та четвертої неділі кожного місяця, за домовленістю з матір`ю ОСОБА_2 ;

- спільний відпочинок з батьком ОСОБА_1 влітку протягом одного тижня кожного року;

- святкування дня народження дитини ОСОБА_7 у найближчий вихідний день.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 908,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст рішення складено 07 грудня 2021 року.

Суддя О.П.Румянцев