Рішення № 101662133, 07.12.2021, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/2102/21

Провадження № 2/309/523/21

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2021 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Піцура Я.Я.

за участю секретаря Губаль Г.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (далі по тексту - ТОВ «Інтеркеш Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 14.05.2019 року між позивачем та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5-27034, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредиту у сумі 9000 грн. під 127,75% річних, який зобов`язався повернути до 13.05.2020 року разом з відсотками. Позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі. Однак відповідач не виконував умови договору належним чином, у зв`язку з чим станом на 25.05.2021 року у відповідача виникла заборгованість в сумі 62 114 грн., яка складається з 8558 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18 713 грн. - заборгованість за відсотками; 32 151 грн. - нараховані штрафні санкції (пеня); 1745 грн. інфляційне збільшення заборгованості; 947 грн. 3% річних згідно ст. 625 ЦК України.

Посилаючись на викладене просить суд стягнути відповідача заборгованість за кредитним договором в сумі 62 114 грн. та судові витрати в розмірі 2270 грн.

Відзиву на позов відповідачем ОСОБА_1 не подавалося.

В судове засідання представник позивача не з`явився, позовна заява містить клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

В судове засідання відповідач ОСОБА_1 не з`явився, будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розладу шляхом вручення йому судової повістки, а тому суд вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного .

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що 14.05.2019 року між ТОВ «Інтеркеш Україна» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №5-27034, згідно якого ОСОБА_1 отримав кредиту у сумі 9 000 грн., під 127,75 % річних який зобов`язався повернути до 13.05.2020 року разом з відсотками (а.с.5-7).

Пунктом 6.7. кредитного договору передбачено, що у кожному випадку невиконання (або неналежного виконання) позичальником своїх зобов`язань за даним договором (відносно повноти та строків сплати відсотків за кредитом та/або сплати відсотків та/або повернення кредиту не в повному обсязі) позичальник сплачує пеню в розмірі один відсоток за календарний день від суми виданих грошових коштів та у разі порушення графіку погашення кредиту зазначеного в додатку №1, позичальник сплачує пеню в розмірі 100 гривень.

ТОВ «Інтеркеш Україна» виконало свої зобов`язання за кредитним договором та надало ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 9 000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 14.05.2019 року (а.с.8).

Згідно наданої позивачем Карточки платежів по кредиту, станом на 25.05.2021 року рахується наступна заборгованість: 8558 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 18 713 грн. - заборгованість за відсотками; 32 151 грн. - нараховані штрафні санкції (пеня) (а.с.12).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За змістом частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

А згідно статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема:

1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;

2) зміна умов зобов`язання;

3) сплата неустойки;

4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Частинами 1, 3 статті 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч.2 ст. 550 ЦК України проценти на неустойку не нараховуються.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.

Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За умовами договору сторони погодили щомісячну сплату відсотків, який наданий на строк дії кредитного договору. При цьому, внаслідок пред`явлення позову про дострокове погашення заборгованості кредитор змінив строк виконання основного зобов`язання.

Відтак, у межах строку кредитування відповідач мав, зокрема, повертати позивачеві кредит і сплачувати проценти періодичними (щомісячними) платежами кожного місяця. Після пред`явлення вимоги про дострокове повернення кредитних коштів, відповідач мав обов`язок повернути всю заборгованість за договором, а не вносити її періодичними платежами, оскільки останні були розраховані у межах строку кредитування.

Отже, припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Тобто право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Такий же правовий висновок викладено у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року в справі № 202/4494/16.

Відтак кредитор не вправі нараховувати відсотки та пеню після закінчення строку дії кредитного договору.

У даному випадку кредитний договір укладено на строк до 13.05.2020 року.

Відтак правомірним є нарахування банком відсотків та неустойки лише до 13.05.2020 року. Після вказаної дати нарахування банком відсотків та неустойки є неправомірним.

Як слідує з розгорнутого розрахунку позивача, станом на 13.05.2020 року заборгованість ОСОБА_2 за відсотками становила 7630,97 грн., а за пенею - 1000 грн., і саме у таких розмірах підлягають стягненню з відповідача відсотки та пеня. В іншій частині відсотки та пеня нарахована вже після 13.05.2020 року, тобто неправомірно, а тому стягненню з відповідача не підлягають.

Також суд не може погодитись з розрахунком інфляційних втрат та 3% річних наданих позивачем (а.с.13 ,14), з огляду на таке.

Згідно даних розрахунків, позивач нараховує інфляційні втрати та 3 % річних на суму 16 355 грн. починаючи з 20.06.2019 року. Суд констатує, що 16 355 грн., є згідно графіку розрахунків (а.с.7) загальною сумою тіла кредиту та відсотків, які відповідач зобов`язаний був сплатити за даним кредитним договором. Позивачем жодним чином не обґрунтовано чому він здійснює нарахування сум, передбачених ч.2 ст. 625 ЦК України, саме з дати 20.06.2019 року. Натомість відповідну суму 16 355 грн. відповідач був зобов`язаний сплатити 13.05.2020 року, а тому на думку суду правомірним є нарахування інфляційних втрат та 3 % річних саме з 14.05.2020 року.

Так, згідно даних Державної служби статистки України за період з 14.05.2020 по 25.05.2021 встановлено наступні індекси інфляції: травень 2020 року - 100,30; червень 2020 року - 100,20; липень 2020 року 99,40; серпень 2020 року 99,80; вересень 2020 року - 100,50; жовтень 2020 року - 101; листопад 2020 року - 101,30; грудень 2020 року - 100,90; січень 2021 року - 101,30; лютий 2021 року - 101; березень 2021 року - 101,70; квітень 2021 року - 100,70; травень 2021 року - 101,30.

Розрахунок здійснюється за формулою: ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 ), де ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення, ......, ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.

Отже ПС = (100,30 : 100) x (100,20 : 100) x (99,40 : 100) x (99,80 : 100) x (100,50 : 100) x (101,00 : 100) x (101,30 : 100) x (100,90 : 100) x (101,30 : 100) x (101,00 : 100) x (101,70 : 100) x (100,70 : 100) x (101,30 : 100) = 1.09790387

Відтак інфляційне збільшення суми боргу становить 16 355,00 x 1.09790387 - 16 355,00 = 1601,21 грн.

Період прострочення грошового зобов`язання з 14.05.2020 по 25.05.2021 становить 377 днів, а отже 3% річних складатимуть 506,78 грн. (16 355 * 3% * 377/365).

Відтак загальна сума боргу, яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Інтеркеш Україна» становитиме 19 296,96 грн. , яка складається з: 8 558 грн. заборгованості за тілом кредиту; 7630,97 грн. заборгованості за відсотками; 1000 грн. пені; 1601,21 грн. інфляційних втрат та 506,78 грн. 3% річних.

Відтак позов підлягає лише частковому задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Позивачем пред`явлено позов на суму 62114 грн., і судом такий позов задоволено на суму 19 296,96 грн, що складає 31% від ціни позову. Відтак з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 703,70 грн. (2270 * 31%).

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258-259, 264-265 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 611, 625, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (88000, м.Ужгород, вул. Швабська, 17, ЄДРПОУ 39000364) заборгованість за кредитним договором у розмірі 19 296 (дев`ятнадцять тисяч двісті дев`яносто шість) грн. 96 коп., яка складається з: 8 558 грн. заборгованості за тілом кредиту; 7630,97 грн. заборгованості за відсотками; 1000 грн. пені; 1601,21 грн. інфляційних втрат та 506,78 грн. 3% річних.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтеркеш Україна» (88000, м.Ужгород, вул. Швабська, 17, ЄДРПОУ 39000364) судовий збір у розмірі 703 (сімсот три) грн. 70 коп.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07 грудня 2021 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.