Ухвала суду № 101659393, 13.10.2021, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/21/21

4-с/368/11/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" жовтня 2021 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі:

Головуючий суддя – Закаблук О.В.

При секретарі судового засідання – Балацька В.В.

За участі:

Представник скаржника - адвокат Філатова Т.М.

- розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Кагарлик Київської області в залі суду справу за скаргою ОСОБА_1 , стягувач, - ТОВ «Кредитні ініціативи», посадова особа, рішення (дія) якої оскаржується, - Подільський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, (яка подана в порядку ст. 447 ЦПК України), суд, -

В С Т А Н О В И В :

15.01.2021 року на адресу Кагарлицького районного суду Київської області надійшла скарга ОСОБА_1 , стягувач, - Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк», посадова особа, рішення (дія) якої оскаржується, - Подільський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, (яка подана в порядку ст. 447 ЦПК України), ( а.с., 1 – 7), в прохальній частині якої скаржник просить суд винести судове рішення у виді ухвали, на підставі якої:

1. Витребувати з Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) матеріали виконавчого провадження № 40372825 для огляду їх в судовому засіданні;

2. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Барановського Бориса Вікторовича від 14.03.2016 року про скасування постанови від 26.12.2015 року про повернення виконавчого документу стягувачу;

3. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ільницького Івана Васильовича від 30.03.2017 про арешт майна боржника;

4. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Совенко Віти Миколаївни від 10.01.2020 про передачу виконавчого провадження № 40372825;

5. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Совенко Віти Миколаївни від 10.01.2020 про прийняття виконавчого провадження № 40372825;

6. Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Василюшко Владислава Валентиновича від 23.10.2020 про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 ;

7. Зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження № 40372825 на підставі пункту 13 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

8. Зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати заходи примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 40372825 в порядку, встановленому ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Вимоги, викладені в прохальній частині скарги, скаржник ОСОБА_1 в мотивувальній частині скарги обгрунтовує наступними обставинами справи та нормами права:

- Заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» (далі – ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», позивач) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (Відповідач-1, Позичальник), ОСОБА_1 (Відповідач-2, Поручитель), ОСОБА_3 (Віповідач-3, Поручитель) заборгованість за кредитним договором № КС-52/08 від 18.06.2008 року у загальній сумі 1 157 943,39 грн., з яких: 650 000,00 грн. прострочена сума боргу за кредитом; 339 949,68 грн. заборгованість по прострочених відсотках; 51 227,19 грн. пеня за простроченим кредитом; 42 053,79 грн. пеня за простроченими відсотками; 42 334,05 грн. інфляція за простроченими відсотками; 32 378,68 грн. інфляція за простроченим кредитом; 2 660,00 грн. - судові витрати.

Заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 у справі № 2-238/11 набрало законної сили 28.02.2012 року, сторонами справи не оскаржувалось. На виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області 26.03.2012 року видано виконавчий лист.

ОСОБА_3 (Відповідач-3) отримано від ПАТ КБ ПРИВАТБАНК повідомлення про накладення арешту на його банківські рахунки згідно постанови від 10.12.2020 державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко Владислава Валентиновича у виконавчому провадженні № 40374068, та 16.12.2020 його представником здійснено ознайомлення з матеріалами справи № 2-238/11 в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області.

16.12.2020 після ознайомлення представником ОСОБА_3 з матеріалами цивільної справи № 2-238/11, ОСОБА_1 стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження № 40372825, що здійснюється Подільським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2013 року з ідентифікатором доступу містилась в матеріалах цивільної справи № 2-238/11.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи № 2-238/11, виконавчий лист Кагарлицького районного суду Київської області, виданий 26.03.2012 року про примусове виконання судового рішення від 17.02.2012 року - відсутній (втрачений), що підтверджується листом Подільського районного відділу державної виконавчої служби від 05.07.2018 року.

Більш того, як свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2013 року, у виконавчому листі зазначено адресу Боржника - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , на яку надсилались всі документи виконавчого провадження.

Однак, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2013 року (ймовірно і у виконавчому листі, достеменно Скаржнику невідомо за відсутності в матеріалах виконавчого провадження № 40372825 оригіналу виконавчого документу) адреса ОСОБА_1 ніколи не була та не є її адресою реєстрацій, проживання та/або перебування ані на час укладення Договору поруки 18.06.2008 року, ані на час розгляду цивільної справи № 2-238/11 в Кагарлицькому районному суді Київської області, на виконання заочного рішення від 17.12.2012 року видавався цей виконавчий лист.

Зазначене підтверджується як матеріалами цивільної справи, так і паспортом громадянки України, ОСОБА_1 , копія якого додається до скарги.

Будь яких документів виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 року № 2-238/11 ОСОБА_1 не отримувалось.

Саме з 16.12.2020 ОСОБА_1 дізналась про те, що її права порушені Подільським РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), яким здійснюється примусове виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 року № 2-238/11 у виконавчому провадженні № 40372825, відкритого на підставі виконавчого листа від 26.03.2013 року у справі № 2-238/11.

Отже, саме з 16.12.2020, на переконання ОСОБА_1 , розпочинається перебіг десятиденного строку, передбаченого ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та п.а) ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України, яким встановлено строк на звернення до суду із скаргою на рішення, дії та бездіяльність виконавця з моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав та свобод та закінчується 26.12.2020 (вихідний субота).

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої якщо закінчення строків припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший робочий день, скарга подається 28.12.2020 в перший робочий день, тобто в межах процесуального строку, встановленого п.а) ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України.

Обставини, якими обгрунтовується скарга.

ОСОБА_1 вважає, що виконавче провадження № 40372825 було відкрите не за підвідомчістю виконання, виконавчий лист від 26.03.2012 поданий поза межами строку встановленого для його пред`явлення, здійснюється виконавцем за відсутності оригіналу виконавчого документа.

Так, на виконання заочного рішення Кагарлицьким районним судом Київської області 26.03.2012 було видано три виконавчі листи про стягнення заборгованості за рішенням суду від 17.02.2012 з кожного з Відповідачів окремо, що підтверджується матеріалами справи № 2- 238/11. Звертає увагу Суду, що виконавчі листи були видані саме 26.03.2012 року, а не 26.03.2013 року, як про це зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження № 40372825.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату видачі виконавчого листа 26.03.2012 року) було встановлено, що виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання протягом року. При цьому, строк виконання судового рішення обчислювався з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Виходячи з того, що заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області набрало законної сили 28.02.2012, річний строк пред`явлення його до виконання закінчився 28.02.2013 року.

Отже, виконавчий лист № 2-238/11 виданий Кагарлицьким районним судом Київської області 26.03.2012 року міг бути пред`явлений до виконання до 28.02.2013 року, тобто протягом року після набрання заочним рішенням від 17.02.2012 року законної сили.

Натомість, як свідчить інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження за ідентифікатором пошуку та матеріали виконавчого провадження № 40372825, останнє було відкрите посадовою особою Подільського РВ ДВС 23.10.2013 року на підставі заяви стягувача ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», поданої до виконавчої служби 23.10.2013 разом із виконавчим листом № 2-238/11 від 26.03.2013 року. Зазначене свідчить про незаконне відкриття посадовою особою Подільського РВ ДВС виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, оскільки:

- станом на дату відкриття виконавчого провадження № 40372825 (23.10.2013) річний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа від 26.03.2012 - сплив 28.02.2013 (один рік з дня набрання рішенням законної сили);

- станом на дату відкриття виконавчого провадження № 40372825 (23.10.2013) Кагарлицьким районним судом Київської області у справі № 2-238/11 не постановлювалась ухвала про поновлення строків на пред`явлення виконавчого документу до виконання;

- адреса, зазначена у постанові від 23.10.2013 про відкриття виконавчого провадження № 40372825 не є адресою реєстрації місця проживання/перебування або фактичного місцезнаходження (проживання) ОСОБА_1 ;

- виконавчі дії у виконавчому провадженні № 40372825 здійснюються без відновлення виконавчого провадження та без наявності оригіналу виконавчого листа.

Варто відзначити, що згідно наявної інформації, шо міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, 26.12.2015 державним виконавцем Барановським Борисом Вікторовичем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час здійснення виконавчої дії.

Надалі, 14.03.2016 року, цим же державним виконавцем Барановським Борисом Вікторовичем скасовано виконавчу дію - повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на 14.03.2016) державний виконавець не наділений був правом на самостійне скасування своєї ж постанови (помилка виконавця), а лише мав право на виправлення помилок, допущених у процесуальному документі, винесеному у виконавчому провадженні, а також на виправлення граматичних та арифметичних помилок з одночасним винесенням про це відповідної постанови, що свідчить про протиправність дій державного виконавця Подільського РВ ДВС по винесенню постанови від 14.03.2016 про скасування постанови від 26.12.2015 року.

Скаржник звертає увагу Суду, що незаконність постанови державного виконавця від 14.03.2016 про скасування постанови від 26.12.2015 призвела до подальших незаконних дій виконавця у виконавчому провадженні з огляду на наступне.

10.01.2020, відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 4075/5 від 19.12.2019, виконавче провадження №40372825 було передано до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким наразі і здійснюються виконавчі дії по примусовому виконанню судового рішення від 17.12.2012.

Однак, після повернення виконавчого документу стягувачу на підставі постанови від 26.12.2015 та скасування цієї постанови 14.03.2016, виконавче провадження повинно було бути відновлено в порядку, передбаченому ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 року), або ж відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий на сьогодні редакції.

Пунктом 13) частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом з 05.10.2016) встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням у строки, передбачені статтею 41 цього Закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Аналогічні положення містив в собі Закон України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній до 05.10.2016 року, а саме п. 13) ч. 1 ст. 49 щодо закінчення виконавчого провадження з підстав непред`явлення виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням та ст. 51 - щодо підстав відновлення виконавчого провадження та строків пред`явлення виконавчого документу.

Позаяк, здійсненню виконавчих дій у виконавчому провадженні після повернення виконавчого документу стягувачу та скасування в подальшому постанови про повернення ВД, передус процедура відновлення виконавчого провадження та пред`явлення стягувачем до виконавця виконавчого документу' до виконання. Відсутність в матеріалах виконавчого провадження оригіналу виконавчого документу унеможливлює як відновлення виконавчого провадження, так і вчинення будь яких виконавчих дій по примусовому виконанню судового рішення, оскільки відсутній виконавчий документ (виконавчий лист) на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення.

Отже, будь-які дії у виконавчому провадженні № 40372825 без відновлення виконавчого провадження в порядку, визначеному ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), або ж в порядку, визначеному ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016) - є незаконними через те, що виконавцями не було отримано оригінал повернутого виконавчого листа Стягувачу на підставі постанови від 26.12.2015 року.

Не отримавши від стягувача оригіналу виконавчого листа із заявою про примусове виконання судового рішення, посадова особа державної виконавчої служби зобов`язана була закінчити виконавче провадження в силу вимог пунктом 13 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції після 05.10.2016 якщо б такі дії були вчинені державним виконавцем після 05.10.2016) або ж вимог пункту 13 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 якщо б такі дії були вчинені державним виконавцем до 05.10.2016).

Натомість, посадовою особою державної виконавчої служби без отримання оригіналу виконавчого документу всупереч положенням ст. ст. 18, 41 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції продовжується примусове виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 40372825.

За таких обставин, ОСОБА_1 вважає, що виконавче провадження здійснюється незаконно, виконавчий документ (лист) виданий 26.03.2012 на примусове виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.12.2012 у справі № 2-238/11 відсутній, а саме виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.13 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» одночасно із скасуванням заходів забезпечення примусового виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

Нормативно-правове обгрунтування скарги.

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За змістом статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час видачі виконавчого документа) виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили (далі - Закон).

Строки, зазначені у частині першій статті 22 Закону, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (частина перша статті 25 Закону).

Згідно зі ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції о 05.10.2016 року), контроль за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішення має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину) , винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Пунктом 13) частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом з 05.10.2016) встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням у строки, передбачені статтею 41 цього Закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Згідно з ч.Ч. 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до статті 447 Цивільного процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Пунктом 5 частини І статтІ 449 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 447 Цивільного процесуального кодексу України», п.13) ч. 1 ст. 39, ст. ст. 40, 41. ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", - скаржник просить задовольнити вимоги, викладені в прохальній частині скарги.

15.01.2021 року автоматизованою системою документообігу суду на підставі п. 15.4) Перехідних положень ЦПК України для слухання даної справи був визначений суддя Кагарлицького районного суду Закаблук О.В., присвоєно справа № 368/21/21, провадження № 4 – с/368/11/21.

25.01.2021 року Кагарлицьким районним судом на підставі ст.ст. 447, 448 ЦПК України винесено ухвалу про відкриття провадження у справі, призначено справу до розгляду на 12 год. 00 хв. 24.02.2021 року.

24.02.2021 року слухання справи відкладено на 17 год. 00 хв. 15.03.2021 року в зв`язку з неявкою в судове засідання сторін процесу, (а.с., 50).

15.03.2021 року слухання справи відкладено на 15 год. 00 хв. 12.07.2021 року в зв`язку з неявкою учасників процесу, ( а.с., 83).

12.07.2021 року Кагарлицьким районним судом винесено ухвалу, ( а.с., 106 – 109), на підставі якої:

В цивільній справі № 368/21/21, провадження № 4 - с/368/11/21, за скаргою ОСОБА_1 , позивач (стягувач) Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк»», посадова особа, рішення, дії та бездіяльність якої оскаржуються, - Подільський районний відділ державної виконавчої смлужби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, - залучено в якості правонаступника ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК» - Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», код СДРПОУ 35326253, адреса: вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, м. Київ, 04655, - на підставі положень ст. 55 ЦПК України.

12.07.2021 року в зв`язку з залученням правонаступника оголошено перерву до 12 год. 00 хв. 17.09.2021 року.

17.09.2021 року слухання справи відкладено на 10 год. 00 хв. 13.10.2021 року в зв`язку з першою неявкою представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», ( а.с., 114 – 115).

В судове засідання, яке відбулося 13.10.2021 року, скаржник ОСОБА_1 не з`явилася, проте, - з`явилася її представник, - адвокат Філатова Т.М.

В судовому засіданні, яке відбулося 13.10.2021 року, представник скаржника ОСОБА_1 , - адвокат Філатова Т.М. вимоги, викладені в прохальній частині скарги, - підтримала, обгрунтовувала свою правову позицію обставинами та нормами права, які вказані в мотивувальній частині яскарги, та які судом наведено вище.

В судове засідання, яке відбулося 13.10.2021 року, представник стягувача, - Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи», - не з`явився, хоча повідомлявся судом належним ичном про день, час та місце слухання справи.

В судове засідання, яке відбулося 13.10.2021 року, представник Подільського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з`явився, хоча повідомлявся судом належним чном про день, час та місце слухання справи.

Суд, вислухавши представника скаржника, яка вимоги, викладені в скарзі – підтримала, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку щодо задоволення вимог, викладених в скарзі, - шляхом винесення судового рішення у виді ухвали, як окремого процесуального документу (з постановленням в нарадчій кімнаті), обгрунтовуючи своє рішення наступним.

Фактичні обставини справи, встановлені в судовому засіданні, та застосування до них норм матеріального та процесуального права:

Заочним рішенням Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 позовні вимоги ПАТ «Акціонерний комерційний промислово – інвестиційний банк» (далі – ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», позивач) позовні вимоги задоволено повністю, стягнуто солідарно з ОСОБА_2 (Відповідач-1, Позичальник), ОСОБА_1 (Відповідач-2, Поручитель), ОСОБА_3 (Віповідач-3, Поручитель) заборгованість за кредитним договором № КС-52/08 від 18.06.2008 року у загальній сумі 1 157 943,39 грн., з яких:

- 650000,00 грн., - прострочена сума боргу за кредитом;

- 339949,68 грн., - заборгованість по прострочених відсотках;

- 51227,19 грн., - пеня за простроченим кредитом;

- 42053,79 грн., - пеня за простроченими відсотками;

- 42334,05 грн., - інфляція за простроченими відсотками;

- 32378,68 грн., - інфляція за простроченим кредитом;

- 2660,00 грн. - судові витрати.

Заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 у справі № 2-238/11 набрало законної сили 28.02.2012 року, сторонами справи не оскаржувалось. На виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області 26.03.2012 року видано виконавчий лист.

ОСОБА_3 (Відповідач-3) отримано від ПАТ КБ ПРИВАТБАНК повідомлення про накладення арешту на його банківські рахунки згідно постанови від 10.12.2020 державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Василюшко Владислава Валентиновича у виконавчому провадженні № 40374068, та 16.12.2020 його представником здійснено ознайомлення з матеріалами справи № 2-238/11 в приміщенні Кагарлицького районного суду Київської області.

16.12.2020 після ознайомлення представником ОСОБА_3 з матеріалами цивільної справи № 2-238/11, ОСОБА_1 стало відомо про наявність відкритого виконавчого провадження № 40372825, що здійснюється Подільським районним відділом державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2013 року з ідентифікатором доступу містилась в матеріалах цивільної справи № 2-238/11.

Як вбачається із матеріалів цивільної справи № 2-238/11, виконавчий лист Кагарлицького районного суду Київської області, виданий 26.03.2012 року про примусове виконання судового рішення від 17.02.2012 року - відсутній (втрачений), що підтверджується листом Подільського районного відділу державної виконавчої служби від 05.07.2018 року.

Далі, - як свідчить постанова про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2013 року, у виконавчому листі зазначено адресу Боржника - ОСОБА_1 - АДРЕСА_1 , на яку надсилались всі документи виконавчого провадження.

Однак, зазначена у постанові про відкриття виконавчого провадження від 23.10.2013 року адреса ОСОБА_1 ніколи не була та не є її адресою реєстрацій, проживання та/або перебування ані на час укладення Договору поруки 18.06.2008 року, ані на час розгляду цивільної справи № 2-238/11 в Кагарлицькому районному суді Київської області, на виконання заочного рішення від 17.12.2012 року видавався цей виконавчий лист.

Зазначене підтверджується:

- матеріалами цивільної справи;

- паспортом громадянки України ОСОБА_1 , копія якогоміститься в матеріалах справию.

Будь яких документів виконавчого провадження з примусового виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 року № 2-238/11 ОСОБА_1 не отримувалось.

Саме з 16.12.2020 ОСОБА_1 дізналась про те, що її права порушені Подільським РВ ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), яким здійснюється примусове виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.02.2012 року № 2-238/11 у виконавчому провадженні № 40372825, відкритого на підставі виконавчого листа від 26.03.2013 року у справі № 2-238/11.

Отже, саме з 16.12.2020 розпочинається перебіг десятиденного строку, передбаченого ч. 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та п.а) ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України, яким встановлено строк на звернення до суду із скаргою на рішення, дії та бездіяльність виконавця з моменту, коли особа дізналась про порушення своїх прав та свобод та закінчується 26.12.2020 (вихідний субота).

З урахуванням приписів ч. 3 ст. 124 Цивільного процесуального кодексу України, згідно якої якщо закінчення строків припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший робочий день, скарга подається 28.12.2020 в перший робочий день, тобто в межах процесуального строку, встановленого п.а) ч. 1 ст. 449 Цивільного процесуального кодексу України.

З огляду на матеріали справи суд вважає, що:

- виконавче провадження № 40372825 було відкрите не за підвідомчістю виконання;

- виконавчий лист від 26.03.2012 поданий поза межами строку встановленого для його пред`явлення;

- виконавче провадження здійснюється виконавцем за відсутності оригіналу виконавчого документа.

Так, на виконання заочного рішення Кагарлицьким районним судом Київської області 26.03.2012 було видано три виконавчі листи про стягнення заборгованості за рішенням суду від 17.02.2012 з кожного з Відповідачів окремо, що підтверджується матеріалами справи № 2- 238/11.

Виконавчі листи були видані саме 26.03.2012 року, а не 26.03.2013 року, як про це зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження № 40372825.

Статтею 22 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на дату видачі виконавчого листа 26.03.2012 року) було встановлено, що виконавчий документ може бути пред`явлений до виконання протягом року. При цьому, строк виконання судового рішення обчислювався з наступного дня після набрання рішенням законної сили.

Виходячи з того, що заочне рішення Кагарлицького районного суду Київської області набрало законної сили 28.02.2012, річний строк пред`явлення його до виконання закінчився 28.02.2013 року.

Отже, виконавчий лист № 2-238/11 виданий Кагарлицьким районним судом Київської області 26.03.2012 року міг бути пред`явлений до виконання до 28.02.2013 року, тобто протягом року після набрання заочним рішенням від 17.02.2012 року законної сили.

Натомість, як свідчить інформація з Автоматизованої системи виконавчого провадження за ідентифікатором пошуку та матеріали виконавчого провадження № 40372825, виконавче провадження було відкрите посадовою особою Подільського РВ ДВС 23.10.2013 року на підставі заяви стягувача ПАТ «ПРОМІНВЕСТБАНК», поданої до виконавчої служби 23.10.2013 разом із виконавчим листом № 2-238/11 від 26.03.2013 року.

Зазначене свідчить про незаконне відкриття посадовою особою Подільського РВ ДВС виконавчого провадження та здійснення виконавчих дій у виконавчому провадженні, оскільки:

- станом на дату відкриття виконавчого провадження № 40372825 (23.10.2013) річний строк пред`явлення до виконання виконавчого листа від 26.03.2012 - сплив 28.02.2013 (один рік з дня набрання рішенням законної сили);

- станом на дату відкриття виконавчого провадження № 40372825 (23.10.2013) Кагарлицьким районним судом Київської області у справі № 2-238/11 не постановлювалась ухвала про поновлення строків на пред`явлення виконавчого документу до виконання;

- адреса, зазначена у постанові від 23.10.2013 про відкриття виконавчого провадження № 40372825 не є адресою реєстрації місця проживання/перебування або фактичного місцезнаходження (проживання) ОСОБА_1 ;

- виконавчі дії у виконавчому провадженні № 40372825 здійснюються без відновлення виконавчого провадження та без наявності оригіналу виконавчого листа.

Згідно інформації, шо міститься в Автоматизованій системі виконавчого провадження, 26.12.2015 державним виконавцем Барановським Борисом Вікторовичем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» в редакції станом на час здійснення виконавчої дії.

Далі, 14.03.2016 року, цим же державним виконавцем Барановським Борисом Вікторовичем скасовано виконавчу дію - повернення виконавчого документу стягувачу на підставі ч. 3 ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження».

Проте, відповідно до ч. 3 ст. 83 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній на 14.03.2016) державний виконавець не наділений був правом на самостійне скасування своєї ж постанови (помилка виконавця), а лише мав право на виправлення помилок, допущених у процесуальному документі, винесеному у виконавчому провадженні, а також на виправлення граматичних та арифметичних помилок з одночасним винесенням про це відповідної постанови, що свідчить про протиправність дій державного виконавця Подільського РВ ДВС по винесенню постанови від 14.03.2016 про скасування постанови від 26.12.2015 року.

Незаконність постанови державного виконавця від 14.03.2016 про скасування постанови від 26.12.2015 призвела до подальших незаконних дій виконавця у виконавчому провадженні, з огляду на наступне:

- 10.01.2020, відповідно до наказу Міністерства юстиції України № 4075/5 від 19.12.2019, виконавче провадження №40372825 було передано до Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), яким наразі і здійснюються виконавчі дії по примусовому виконанню судового рішення від 17.12.2012.

Однак, після повернення виконавчого документу стягувачу на підставі постанови від 26.12.2015 та скасування цієї постанови 14.03.2016, виконавче провадження повинно було бути відновлено в порядку, передбаченому ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 року), або ж відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» в діючий на сьогодні редакції.

Пунктом 13) частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом з 05.10.2016) встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням у строки, передбачені статтею 41 цього Закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Аналогічні положення містив в собі Закон України «Про виконавче провадження» в редакції, чинній до 05.10.2016 року, а саме, - п. 13) ч. 1 ст. 49 щодо закінчення виконавчого провадження з підстав непред`явлення виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням та ст. 51 - щодо підстав відновлення виконавчого провадження та строків пред`явлення виконавчого документу.

Позаяк, здійсненню виконавчих дій у виконавчому провадженні після повернення виконавчого документу стягувачу та скасування в подальшому постанови про повернення ВД, передус процедура відновлення виконавчого провадження та пред`явлення стягувачем до виконавця виконавчого документу' до виконання. Відсутність в матеріалах виконавчого провадження оригіналу виконавчого документу унеможливлює як відновлення виконавчого провадження, так і вчинення будь яких виконавчих дій по примусовому виконанню судового рішення, оскільки відсутній виконавчий документ (виконавчий лист) на підставі якого здійснюється примусове виконання судового рішення.

Отже, будь-які дії у виконавчому провадженні № 40372825 без відновлення виконавчого провадження в порядку, визначеному ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» (в чинній редакції), або ж в порядку, визначеному ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016) - є незаконними через те, що виконавцями не було отримано оригінал повернутого виконавчого листа Стягувачу на підставі постанови від 26.12.2015 року.

Не отримавши від стягувача оригіналу виконавчого листа із заявою про примусове виконання судового рішення, посадова особа державної виконавчої служби зобов`язана була закінчити виконавче провадження в силу вимог пунктом 13 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції після 05.10.2016 якщо б такі дії були вчинені державним виконавцем після 05.10.2016) або ж вимог пункту 13 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції до 05.10.2016 якщо б такі дії були вчинені державним виконавцем до 05.10.2016).

Натомість, посадовою особою державної виконавчої служби без отримання оригіналу виконавчого документу всупереч положенням ст. ст. 18, 41 Закону України «Про виконавче провадження» в чинній редакції продовжується примусове виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 40372825.

За таких обставин, суд вважає, що виконавче провадження здійснюється незаконно, - виконавчий документ (лист) виданий 26.03.2012 на примусове виконання заочного рішення Кагарлицького районного суду Київської області від 17.12.2012 у справі № 2-238/11 відсутній, а саме виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п.13 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» одночасно із скасуванням заходів забезпечення примусового виконання судового рішення в порядку, передбаченому ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження».

У відповідності до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

За змістом статті 22 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції на час видачі виконавчого документа) виконавчий лист, виданий на підставі рішення суду в цивільній справі, може бути пред`явлений до примусового виконання протягом одного року з наступного дня після набрання рішенням законної сили (далі - Закон).

Строки, зазначені у частині першій статті 22 Закону, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Державний виконавець зобов`язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред`явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред`явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби (частина перша статті 25 Закону).

Згідно зі ст. 83 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції о 05.10.2016 року), контроль за своєчасністю, правильністю та повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, при здійсненні контролю за рішеннями, діями державного виконавця під час виконання рішення має право у разі, якщо вони суперечать вимогам закону, своєю постановою скасувати постанову або інший процесуальний документ (або їх частину) , винесені у виконавчому провадженні державним виконавцем, визнати недійсним складений державним виконавцем акт, зобов`язати державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому цим Законом. Начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або державний виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні державним виконавцем, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.

Пунктом 13) частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції станом з 05.10.2016) встановлено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі непред`явлення виконавчого документу за відновленим виконавчим провадженням у строки, передбачені статтею 41 цього Закону.

Відповідно до ст. 41 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення. У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов`язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред`явити його до виконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно положень ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Згідно п. 5 ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України:

За результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Згідно ст. 453 ЦПК України про виконання ухвали, постановленої за результатами розгляду скарги, відповідний орган державної виконавчої служби, приватний виконавець повідомляють суд і заявника не пізніше, ніж у десятиденний строк з дня її одержання.

Враховуючи вищевикладене, керуючись п.13) ч. 1 ст. 39, ст. ст. 40, 41. ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження", п. 1 ч. 1 ст. 258, 259 – 261, 263 – 264, 268, 450, ч.ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Скаргу ОСОБА_1 , стягувач, - ТОВ «Кредитні ініціативи», посадова особа, рішення (дія) якої оскаржується, - Подільський районний відділ державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), на рішення, дії та бездіяльність державного виконавця, (яка подана в порядку ст. 447 ЦПК України), - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Барановського Бориса Вікторовича від 14.03.2016 року про скасування постанови від 26.12.2015 року про повернення виконавчого документу стягувачу;

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Ільницького Івана Васильовича від 30.03.2017 про арешт майна боржника;

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Совенко Віти Миколаївни від 10.01.2020 про передачу виконавчого провадження № 40372825;

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Совенко Віти Миколаївни від 10.01.2020 про прийняття виконавчого провадження № 40372825;

Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Василюшко Владислава Валентиновича від 23.10.2020 про арешт коштів боржника - ОСОБА_1 ;

Зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) закінчити виконавче провадження № 40372825 на підставі пункту 13 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»;

Зобов`язати Подільський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) скасувати заходи примусового виконання судового рішення у виконавчому провадженні № 40372825 в порядку, встановленому ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала може бути оскаржена на підставі п. 27 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

На підставі ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, – якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно ст. 355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Згідно п. 15.5 Перехідних Положень ЦПК України від 03 жовтня 2017 року, який набрав чинності 15.12.2017 року, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з моменту її проголошення до Київського Апеляційного через Кагарлицький районний суд Київської області, а особами, які не були присутні в залі судового засідання під час проголошення рішення, - протягом п`ятнадцяти днів з моменту отримання копії ухвали.

Суддя: О.В. Закаблук