Ухвала суду № 101655338, 06.12.2021, Приморський районний суд м. Одеси

Справа №522/4411/15-ц

Провадження № 4-с/522/175/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Приморський районний суд м. Одеси у складі:

Головуючого судді Домусчі Л.В.,

При секретарі судового засідання Лисенко А.О.,

розглянувши у судовому засіданні матеріали цивільної справи за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», боржник – ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса),

ВСТАНОВИВ:

До суду 02.11.2021 року надійшла скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», боржник – ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса), згідно якої просили:

-Визнати протиправною бездіяльність державного виконавця Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. щодо примусового виконання виконавчого листа № 522/4411/15-ц, виданого 04.11.2015 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» коштів у сумі 118 451, 55 грн.;

-Зобов`язати державного виконавця Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. усунути порушення та вжити усіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», по примусовому виконанню виконавчого листа № 522/4411/15-ц, виданого 04.11.2015 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» коштів у сумі 118 451, 55 грн.;

-Зобов`язати державного виконавця Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. негайно розглянути заяву від 15.09.2021 року про вчинення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника, надати вичерпну відповідь на цю заяву.

В обґрунтування поданої скарги посилались на те, що у провадженні Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) Джміля О.О. перебуває виконавче провадження ВП №65831861 з примусового виконання виконавчого листа № 522/4411/15-ц, виданого 04.11.2015 року Приморським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» коштів у сумі 118 451, 55 грн..

Посилались на те, що у проміжок часу з 16.06.2021 року (повторного відкриття виконавчого провадження) до 28.10.2021 року (подання даної скарги), державним виконавцем фактично не здійснювались дії щодо примусового виконання виконавчого листа, крім винесення постанов про накладення арешту на кошти та майно боржника, здійснення типових запитів до МВС України, ДПС України та ДФС України.

Вказували, що ними 15.09.2021 року було поштовим зв`язком направлено державному виконавцю Джмілю О.О. заяву про вчинення виконавчих дій з опису й арешту майна боржника за вих.№1947, яка була отримана представником відділу ДВС 24.09.2021 року. Проте, у період із 24.09.2021 року по 28.10.2021 року будь-якої відповіді надано не було.

За викладеного, вважають, що державним виконавцем здійснюються не в повній мірі, не вчинено будь-яких дій щодо розшуку та виявлення майна боржника, не перевірено його майновий стан; не здійснено щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України та інші дії відповідно до сукупності, визначеної ст. 18, 48 Закону України «Про виконавче провадження». За викладеного, вважають, що порушуються їх права як стягувача.

Провадження у справі було відкрито ухвалою суду від 08.11.2021 року.

Через неявку сторін, розгляд справи 08.11.2021 року був відкладений на 01.12.2021 року.

До суду 01.12.2021 року надійшли письмові пояснення Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) разом із матеріалами виконавчого провадження ВП 65831861.

У судове засідання 01.12.2021 року сторони не з`явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином. Представники сторін – заявника та відділу ДВС надали до суду заяви, згідно яких просили справу розглядати за їх відсутності.

Боржник ОСОБА_1 поважність причин неявки суду не повідомила та будь-яких клопотань не заявляла.

Оскільки відповідно до ч. 2 ст. 450 Цивільного процесуального кодексу України неявка державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги не є перешкодою для її розгляду, суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності сторін, за наявними у справі доказами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.

Судовий контроль за виконанням судових рішень, ухвалених відповідно до ЦПК України, здійснюється відповідно до розділу VІІ Цивільного процесуального кодексу України.

Згідно зі ст.447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Із наданих суду копії матеріалів виконавчого провадження № 65831861 вбачається, що на виконанні Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) перебуває виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №522/4411/15-ц, виданого Приморським районним судом м. Одеси 04.11.2015 року про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» коштів у сумі 118 451, 55 грн..

Державним виконавцем відділу 16.06.2021 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, копія яких направлена сторонам.

Того ж дня, 16.06.2021 року, державним виконавцем було винесено постанови про стягнення виконавчого збору у розмірі 11 854, 16 грн. та стягнення витрат виконавчого провадження у розмірі 569, 00 грн..

Також із метою виявлення майна боржника та визначення майнового стану останнього, державним виконавцем зроблено запити до бази МВС в Одеській області – щодо наявності зареєстрованих за боржником транспортних засобів, до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; до Державного податкової служби, банківських установ та Пенсійного фонду України.

Згідно відповіді МВС України від 17.06.2021 року, за боржником відсутні зареєстровані транспортні засоби.

Згідно відповіді ДФС України від 16.06.2021 року, відсутня інформація щодо джерел отримання боржником доходів в ДРФО.

Згідно відповідей Пенсійного фонду України від 16.06.2021 року, відсутність відомості щодо боржника з приводу відомостей щодо останнього місця роботи, а також з приводу отримання нею пенсійних виплат.

Згідно відповіді ДФС України від 16.06.2021 року, у боржника було виявлено два рахунки, відкритті в ПАТ «Марфін Банк» та Южне ГРУ АТ КБ «Приватбанк».

Державним виконавцем 31.08.2021 року було винесено постанову про арешт коштів боржника у межах суми стягнення у розмірі 130 964, 70 грн. та постанову направлено на виконання до ПАТ «Марфін Банк» та Южного ГРУ АТ КБ «Приватбанк».

Того ж дня, 31.08.2021 року, державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми стягнення у розмірі 130 964, 70 грн. та внесенні відповідні дані до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

Суд вбачає, що стягувачем – ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ Мікрофінанс» було направлено до Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) заяву від 15.09.2021 року про вчинення виконавчих дій з опису та арешту майна боржника, яка була отримання відділом ДВС 24.06.2021 року.

Суд вбачає, що Другим Приморським відділом ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) дана заява стягувача була розглянута та листом від 05.10.2021 року повідомлено, що 04.10.2021 року державним виконавцем відділу було здійснено вихід за адресою, яка була визначена у виконавчому листі, а саме АДРЕСА_1 , про що було складено відповідний акт. Було зазначено, що за вказаною адресою боржник не проживає, двері зачинено, перевірити майновий стан неможливо. Копія акту була долучена до відповіді.

На адресу боржника було направлено виклик державного виконавця від 29.10.2021 року з вимогою з`явитись, також зобов`язано надати пояснення за фактом невиконання виконавчого документу, відомості щодо майнового стану.

Між тим, на виклик державного виконавця ніхто не з`явився, про що було складено відповідний акт від 11.11.2021 року.

18 листопада 2021 року державним виконавцем повторно було здійснено перевірку майнового стану боржника, про що складено акт та зазначено, що виходом за адресою боржника не виявлено; зі слів сусідів ОСОБА_1 ніколи не проживала та її ніхто ніколи не бачив; у дверях було знайдено виклик державного виконавця на 11.11.2021 року.

Вирішуючи справу суд виходить із наступного.

Статтею 19 Конституції України, передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 19 Конституції України, зобов`язує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже, юридичне поняття «на підставі» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен бути утворений в порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобов`язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

Юридичне поняття «У межах повноважень» означає, що суб`єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, встановлених законами.

Юридичне поняття «У спосіб» означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способ правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначено, зокрема та не обмежуючись, Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII та Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

За статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону.

Завданням органів державної виконавчої служби є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом (статті 3 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів»).

Виконавчі дії - це заходи примусового виконання, перелік яких міститься в ст. 10 названого Закону, а саме: 1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; 2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувану предметів, зазначених у рішенні; 4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; 5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Відповідно до частин 1-2 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

Виконавець зобов`язаний: 1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; 2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; 3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання; 4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; 5) роз`яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов`язки.

3. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право:

1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників;

3) з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну;

4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв`язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувача і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду;

5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх;

6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 351 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням;

9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна;

10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз`яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення;

11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача;

12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб;

14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу;

15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання;

16) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом;

17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис;

18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів;

20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача;

21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком;

22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов`язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, котра викладена у Постанові від 03 червня 2020 року у справі №464/5990/16-а, основною функцією державної виконавчої служби є задоволення вимог виконавчого документа, забезпечення дотримання при цьому прав та законних інтересів громадян та юридичних осіб, сприяння їм у реалізації своїх процесуальних прав. Як протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно- правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Правова процедура є складовою принципу законності та принципу верховенства права і передбачає правові вимоги до належного прийняття актів органами публічної влади. Правова процедура встановлює чітку послідовність дій із зазначенням способів та методів її здійснення, підстав, порядку. форми та строків такої діяльності.

Під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення (частина 5 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження ») Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження»).

Відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець повинен періодично проводити перевірки з метою належного виконання рішення суду. Такі перевірки мають вчинятися державним виконавцем систематично, доказів дотримання та виконання даного пункту (вимоги законодавства) суду не надано.

Наведена правова позиція законодавця підтверджена судовою практикою, зокрема Постановою Верховного Суду від 23 серпня 2018 року у справі №911/167/17.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012).

Законодавцем передбачений чіткий порядок здійснення дій у виконавчому провадженні. Враховуючи те, що державний виконавець наділений владними повноваженнями, то він повинен дотримуватись цих вимог законодавства з метою забезпечення максимального дотримання засад, передбачених ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, такими засадами є - верховенство права, законність, справедливість, неупередженість та об`єктивність, гласність та відкритість виконавчого провадження. Разом з тим, порушення зазначених засад має наслідком порушення безпосередньо прав сторін виконавчого провадження, в тому числі Позивача (скаржника).

При цьому здійснення державним виконавцем комплексу дій, які визначені законом, будуть вважатися належними у разі вжиття останнім усіх необхідних (можливих) заходів у їх передбаченій нормативно-правовим актом певній послідовності для повного виконання виконавчого документу у встановлені законом строки, з дотриманням прав учасників виконавчого провадження - стягувана та боржника.

Звертаючись до суду зі скаргою, представник стягувача посилався на бездіяльність державного виконавця та не вчинення ним у повному обсязі всіх передбачених законодавством заходів у виконавчого провадженні №65831861.

Між тим, дослідивши матеріали справи, суд вбачає, що підстави та обставини скарги не знайшли свого підтвердження за розглядом справи; суд вбачає, що державним виконавцем здійснювались дії щодо виявлення боржника, його майна, здійснено дії щодо арешту майна та коштів боржника, що свідчать про відсутність в діях державного виконавця бездіяльності.

Також за розглядом скарги не встановлено, а заявником не надано будь-яких доказів щодо наявності з боку державного виконавця будь-яких дій, які перешкоджають в реалізації виконавчого провадження та порушують права стягувача.

Суд вбачає, що заява стягувача від 15.09.2021 року була розглянута відділом ДВС та відповідна відповідь підготовлена 24.06.2021 року та направлена поштою стягувачу.

За викладеного , суд приходить до висновку, що підстави, на які посилався заявник в своїй скарзі не знайшли свого підтвердження та були спростовані за розглядом справи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що державний виконавець діяв у відповідності до норм чинного законодавства та в межах вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ч. 3 ст. 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів суд приходить до висновку про відмову у задоволенні скарги.

Керуючись ст. 1, 2, 18, 25, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст.ст.2, 4, 10-12, 43, 48, 76, 81, 89, 247, 258, 259, 260, 263, 268, 447, 450-451 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ :

Скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», боржник – ОСОБА_1 , на бездіяльність державного виконавця Другого Приморського ВДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса),- залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 06.12.2021 року.

Суддя Л.В. Домусчі