Ухвала суду № 101652900, 06.12.2021, Миколаївський районний суд Львівської області

Провадження №2-з/447/22/21 Справа №447/3908/21

У Х В А Л А

06.12.2021 Миколаївський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді - Павліва В.Р.,

з участю секретаря судового засідання Стронській Р.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві Львівської області заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в :

02.12.2021 ОСОБА_1 звернулась із заявою про забезпечення позову.

В обґрунтування даної заяви наведено таке. Заявниця є власником земельної ділянки кадастровий номер 4623010100:02:000:0013 загальною площею 2.2600 га, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

На підставі звернення щодо допущених порушень при здійсненні господарської діяльності із видобування надр Управлінням з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Львівській області щодо ПАФ «ДНІСТЕР» було здійснено заходи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності та складено Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки №234-ДК/208/АП/09/01/21 від 04.06.2021.

Відповідно до Акту земельної перевірки встановлено, що при проведенні фактичних замірів земельних ділянок, які використовуються ПАФ «ДНІСТЕР» для видобутку піску на території Миколаївської міської ТГ Стрийського району та відповідно до планово-картографічних матеріалів, фактична площа на якій здійснюється видобуток становить 41,8187 га.

Крім цього, зазначено про факт самовільного зайняття ПАФ «ДНІСТЕР» земельних ділянок, зокрема, земельної ділянки кадастровий номер 4623010100:02:000:0013 (перебуває у власності позивача), площа на якій вчинено правопорушення становить 0,6327 га чим заподіяно шкоди у розмірі 1789,90 грн. Також встановлено факт зняття та перенесення ґрунтового покриву на земельних ділянках чим заподіяно власникам земельних ділянок шкоду у розмірі 102 355 грн.

В межах здійснення господарської діяльності із видобування надр, ПАФ «ДНІСТЕР» зайняла земельну ділянку та зняла родючий шар грунту (вчинила дію), таке зайняття та зняття було здійснено без відома та згоди землевласника (протиправна поведінка), завдала шкоди у розмірі встановленому актом земельної перевірки та обмежила, порушила права власника (негативний результат такої поведінки). У своїй сукупності вказані пункти свідчать про наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою та заподіяною шкодою.

Своїми діями відповідач завдав шкоди ОСОБА_1 та обмежив можливість реалізації права користування та розпорядження об`єктом своєї власності.

Крім цього, земельна ділянка внаслідок такої діяльності стає непридатною для використання за цільовим призначенням, що унеможливить або істотно ускладнить відновлення порушених прав позивача щодо користування даною земельною ділянкою.

Заявник просив вжити заходів забезпечення позову «шляхом заборони вчинення нових дій та зупинення дій, які вчиняються Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липкіського, 35) та його структурними підрозділами щодо здійснення процедури оцінки впливу на довкілля із реєстраційним номером справи 202012297233, щодо планової діяльності ПАФ «ДНІСТЕР» (ЄДРПОУ 03762064), а саме заборонити вчиняти та зупинити, які вчиняються: дії щодо проведення громадського обговорення; дії щодо здійснення аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля, будь-якої додаткової інформації, яку надає суб`єкт господарювання, а також інформації, отриманої від громадськості під час громадського обговорення, іншої інформації; дії щодо здійснення підготовки звіту про громадське обговорення; дії щодо підготовки та надання висновку з оцінки впливу на довкілля».

06.12.2021 представник відповідача ПАФ «ДНІСТЕР» подав заперечення, у задоволенні заяви про забезпечення позову просив відмовити, оскільки заявниця не обгрунтувала, яким чином заборона судом «громадського обговорення», «аналізу інформації» та «підготовки звіту про громадське обговорення» може посприяти відновленню її прав. Заявниця не вказує, яким чином невжиття заходів забезпечення , може потягти за собою неможливість виконання судового рішення про відшкодування шкоди. Крім того, заходи забезпечення позову, про які просить заявниця, надалі перешкоджатимуть господарській діяльності ПАФ «Дністер». Основним вид діяльності ПАФ «Дністер» є добування піску, гравію, глин і коаліну. Внаслідок такого забезпечення позову кілька десятків працівників залишаться без роботи, місцевий та державний бюджет – без значних податкових надходжень. Представник відповідача вважає, що таке забезпечення позову є втручанням у господарську діяльність підприємства та дії спрямовані на зупинення господарської діяльності.

В судове засідання заявник ОСОБА_1 та її представник адвокат Соляник Р.А. не з`явились.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтуються вимоги про забезпечення позову, об`єктивно оцінивши їх, суд встановив наступні обставини та надав їм правову оцінку.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з нормами статті 150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема, забороною вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Судом не встановлено, яким чином громадське обговорення, аналіз інформації, наданої у звіті з оцінки впливу на довкілля а також інформація, отримана від громадськості під час обговорення, дії щодо здійснення підготовки звіту про громадське обговорення, дії щодо підготовки та надання висновку з оцінки впливу довкілля можуть вплинути на майбутній позов.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки задовольняючи такі буде заборонено вчиняти дії Міністерству захисту довкілля природніх ресурсів України, яке у даній справі не є відповідачем, а заявлено третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог.

Керуючись ст.153 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду через Миколаївський районний суд Львівської області. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Павлів В. Р.