Ухвала суду № 101641637, 03.12.2021, Корольовський районний суд м. Житомира

Справа № 296/10244/21

1-кс/296/3592/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року м.Житомир

Слідчий суддя Корольовського районного суду м. Житомира Анциборенко Н.М.,

за участю секретаря судового засідання Пасічник А.Р.,

прокурора Цьомика І.О.,

слідчого Коваленка Р.М.,

підозрюваного ОСОБА_1 ,

захисника Дмитренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Житомирі клопотання слідчого відділу розслідування ОТЗ СУ ГУНП в Житомирській області Коваленка Р.М., погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури Цьомиком І.О., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Житомир, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , неодруженого, офіційно не працює, утриманців не має, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

02.12.2021 слідчий звернувся до слідчого судді Корольовського районного суду м. Житомира з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 , в обґрунтування якого зазначає, що слідчим управлінням ГУНП в Житомирській здійснюється досудове розслідування об`єднаного кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12021060000000320 від 05.08.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що у невстановлений точно день та час, однак не пізніше жовтня місяця 2021 року ОСОБА_1 з метою протиправного та швидкого особистого збагачення, діючи з корисливих мотивів направлених на отримання неконтрольованого державою прибутку від дій, пов`язаних із незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин у порушення вимог Законів України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15.02.1995, «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 08.07.1999 вступив у попередню змову із ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , а також іншими невстановленими досудовим розслідуванням на даний час особами з метою незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання з метою збуту, а також незаконного збуту наркотичних засобів та психотропних речовин.

Так, у невстановлений точно досудовим слідством день та час, але не пізніше 22 год. 57 хв. 06.10.2021 ОСОБА_1 діючи за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел, спрямований на виготовлення та збут психотропної речовини, перебуваючи в дачному будинку АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 та розташований на території ради садівницьких товариств масиву «Давидівський» Житомирського району Житомирської області незаконно виготовили з метою подальшого збуту психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін у перерахунку на загальну масу представленої речовини не менше 0,0018 грам, яку у вказаному будинку незаконно зберігали з метою подальшого збуту до 23 год. 23 хв. 06.10.2021.

Крім того, у невстановлений точно досудовим слідством день та час, але не пізніше 10 год. 24 хв. 18.10.2021 ОСОБА_1 діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_3 та ОСОБА_2 реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел, який спрямований на виготовлення та збут психотропної речовини, перебуваючи в дачному будинку АДРЕСА_2 , який належить на праві власності ОСОБА_4 та розташований на території ради садівницьких товариств масиву «Давидівський» Житомирського району Житомирської області незаконно виготовили з метою подальшого збуту психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін у перерахунку на загальну масу представленої речовини не менше 0,0018 грам, яку у вказаному будинку незаконно зберігали з метою подальшого збуту до 10 год. 38 хв. 18.10.2021.

Окрім того, у невстановлений точно досудовим слідством день та час, але не пізніше 23 год. 00 хв. 30.11.2021 ОСОБА_3 діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел, який спрямований на виготовлення та збут психотропної речовини, перебуваючи в будинку АДРЕСА_3 незаконно виготовили з метою подальшого збуту психотропну речовину обіг якої обмежено - амфетамін у перерахунку на загальну масу представленої речовини не менше 0,22330 грам, яку незаконно зберігали у вказаному будинку з метою подальшого збуту до 23 год. 32 хв. 30.11.2021.

Після чого у невстановлений точно досудовим слідством час, але не пізніше 23 год. 00 хв. 30.11.2021 ОСОБА_1 реалізуючи єдиний спільний злочинний умисел спрямований на збут незаконно виготовленої психотропної речовини діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб із ОСОБА_2 та ОСОБА_3 керуючи автомобілем «NISSAN PRIMERA», д.н.з. НОМЕР_1 , що перебуває у його користуванні спільно із ОСОБА_2 розпочав рух від домоволодіння АДРЕСА_3 , тобто здійснили перевезення психотропної речовини обіг якої обмежено - амфетамін у перерахунку на загальну масу представленої речовини не менше 0, 00123 грам, яку незаконно зберігали та перевозили у вказаному автомобілі.

Умисні дії ОСОБА_1 , які виразились у незаконному виготовленні, зберіганні, перевезенні з метою збуту психотропних речовин, вчинених повторно, за попередньою змовою групою осіб кваліфіковані за ч.2 ст.307 КК України.

01.12.2021 слідчим СУ ГУНП в Житомирській області у порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення затримано ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Таким чином, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.

Також зазначає, що у кримінальному провадження існують ризики, передбачені п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які обумовлюють необхідність застосування до підозрюваного виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме існує ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки санкція ч.2 ст.307 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна. Таким чином, злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 є тяжким та містить безальтернативну санкцію позбавлення волі на тривалий період часу та конфіскацію майна.

Крім того, існує ризик знищення, переховування, спотворення речових доказів, оскільки з матеріалів кримінального провадження вбачається, що вчинення кримінального правопорушення супроводжується залученням значної кількості осіб та засобів при маскуванні (конспірації) діяльності. Повне коло осіб, причетних до вчинення кримінальних правопорушень та як наслідок усі речові докази органом досудового розслідування не виявлено та не вилучено. Таким чином, перебуваючи на волі з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_1 може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.

Також зазначає, що існує ризик незаконного впливу підозрюваного на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, оскільки підозрюваний з метою уникнення кримінальної відповідальності, перешкоджанню всебічного, повного та неупередженого встановлення обставин вчиненого злочину може вчиняти спроби протиправного впливу на учасників кримінального провадження будь - яким шляхом для зміни (відмови) від показів останніх. З огляду на викладене, враховуючи наявність принципу безпосередності дослідження показань учасників кримінального процесу сторона обвинувачення вважає, що підозрюваний може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів показання останніх. Оскільки кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, яка потребує з`ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, допитів свідків вказаний ризик має високий ступінь імовірності. ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб. Коло співучасників органом досудового розслідування не встановлена. Складність в ідентифікації осіб, співпричетних до вчинення кримінального правопорушення обумовлена тим, що вищевказані особи діяли у співучасті, використовували засоби електронно-обчислювальної техніки при спілкуванні між собою. ОСОБА_1 може вчиняти спроби спілкуватися зі співучасниками, у тому числі, дистанційно використовуючи досягнення науки і техніки у сфері інформаційних та телекомунікаційних технологій та попереджати останніх про докази, які перебувають у розпорядженні органів слідства, про необхідність знищити та приховати інші докази про існування яких стороні обвинувачення наразі не відомо. ОСОБА_1 може орієнтувати інших співучасників про необхідність переховуватися з метою уникнення кримінальної відповідальності та ускладнити процес доказування вчинення кримінальних правопорушень з кваліфікуючою ознакою за попередньою змовою групою осіб.

При цьому сторона обвинувачення вважає, що існує ризик вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки в межах кримінального провадження ОСОБА_1 обґрунтовано підозрюється у вчиненні множинності кримінальних правопорушень. Характер та послідовність вчинення кримінальних правопорушень, інкримінованих ОСОБА_1 , може свідчити, що вчинення кримінальних правопорушень корисливого характеру є способом отримання джерел доходів для прожиття.

Зазначає, що незважаючи на те, що згідно ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, але вказані вище обставини вказують, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим пп.1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому клопотання просить задовольнити.

Згідно ч.4 ст.107 КПК України під час розгляду клопотання здійснювалось фіксування судового процесу технічними засобами.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні клопотання підтримали з підстав, зазначених у клопотанні. Слідчий також пояснив, що підозрюваного було доставлено до суду відповідно до вимог КПК України.

Підозрюваний у судовому засіданні просить відмовити у застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосувати запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту. Крім того, пояснив, що неофіційно працює автослюсарем, проживає з матір`ю. Щодо часу його затримання пояснив, що його затримали для проведення обшуку, але о котрій точно сказати не може.

Захисник у судовому засіданні у задоволенні клопотання просить відмовити та застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід, оскільки свої процесуальні обов`язки ОСОБА_1 буде виконувати належним чином, а саме не ховатися, вчасно прибувати на виклики, за межі області не виїжджати, зі свідками у справі стосовно їх показань не буде спілкуватися, впливу на потерпілих вчиняти не буде. Крім того, зазначає, що ОСОБА_1 за місцем проживання характеризується позитивно, приймає участь в утриманні квартири, допомогає по господарству, надає допомогу своїй матері, яка страждає на гіпертонію та має ризик інсульту. При цьому підозрюваний працює автослюсарем, до кримінальної відповідальності не притягувався. Вважає, що наявність постійного місця проживання, та міцних соціальних зв`язків, наявність утриманців, наявність роботи, а також відсутність судимостей підтверджує відсутність ризиків, на які посилається слідчий і прокурор, тому клопотання є необгрунтованим, ризики не доведеними належними та достатніми доказами, тому клопотання задоволенню не підлягає. Крім того, пояснив, що фактично підозрюваний був затриманий раніше, ніж зазначено у протоколі затримання, а саме на початку обшуку.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Встановлено, що згідно протоколу затримання 01.12.2021 о 02 год. 06 хв. ОСОБА_1 затримано в порядку, передбаченому ст.208 КПК України.

01.12.2021 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України.

Відповідно до п.18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді суду першої інстанції належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Згідно ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Згідно ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини "розумна підозра" у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у ст.5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає "наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин" (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34).

Стандарт, встановлений статтею 5 § 1(с) Конвенції, не передбачає, що поліція повинна мати достатні докази для пред`явлення обвинувачення на момент арешту (O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 36).

Факти, які викликають підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для обґрунтування засудження чи навіть пред`явлення обвинувачення; це досягається на наступній стадії кримінального розслідування (Murray v. the United Kingdom, of 28 October 1994, § 55; K.-F. v. Germany of 27 November 1997, § 57; Erdagoz v. Turkey, of 22 October 1997, § 51).

Наявні у матеріалах клопотання докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, є достатніми та на час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу підтверджують наявність достатніх підстав вважати, що сталася подія кримінального правопорушення та підозрюваний причетний до цієї події і обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, що підтверджується, зокрема, протоколом про результати проведення НСРД № 57/3-6785 від 07.10.2021; висновком експерта №СЕ-19/106-21/11172-НЗПРАП від 02.11.2021; протоколом про результати проведення НСРД № 57/3-6955 від 19.10.2021; висновком експерта №СЕ-19/106-21/11179-НЗПРАП від 05.11.2021; протоколом про результати проведення НСРД № 57/3-7688т від 17.11.2021; протоколами обшуку від 30.11.2021; протоколом про результати проведення НСРД № 57/3-7792т від 11.10.2021.

Крім того, прокурор у судовому засіданні вказав на наявність ризиків, передбачених п.п.1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме на можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; можливість знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; можливість незаконного впливу на інших підозрюваних і свідків у кримінальному провадженні; можливість перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; можливість вчинення іншого кримінального правопорушення.

Слідчий суддя приймає до уваги, що ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна, тому може переховуватися від органів досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання; може незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження; може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення. Таким чином, органом досудового розслідування доведено, що наявні ризики, передбачені п.п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України.

Однак, органом досудового розслідування не доведено та у судовому засіданні не встановлено, що наявні ризики виправдовують застосування до підозрюваного саме виняткового запобіжного заходу та що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти наявним ризикам.

При цьому щодо строку затримання підозрюваного слід зазначити, що згідно ч.1 ст.211 КПК України строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати сімдесяти двох годин з моменту затримання, який визначається згідно з вимогами статті 209 цього Кодексу, і на час розгляду клопотання слідчим суддею визначений строк з моменту затримання підозрюваного не перевищено.

Враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_1 є раніше несудимою особою; має зареєстроване у встановленому порядку місце проживання, де проживає разом з матір`ю, тобто має міцні соціальні зв`язки, тому слідчий суддя погоджується з доводами захисника, що належне виконання підозрюваним процесуальних обов`язків можливо забезпечити шляхом застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Отже, оскільки органом досудового розслідування не доведено та у судовому засіданні не встановлено даних, які би свідчили, що забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного можливе виключно в умовах тримання його під вартою, тому клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задоволенню не підлягає та наявні підстави для застосування більш м`якого запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, що є достатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, а також необхідним і доцільним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного та виконання покладених на нього процесуальних обов`язків.

Крім того, наявні достатні правові підстави для покладення на підозрюваного ОСОБА_1 обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.3, 177, 178, 181, 194, 196 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити в задоволенні клопотання про застосування щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , процесуальні обов`язки:

1. Не залишати цілодобово житло за адресою: АДРЕСА_1 протягом часу дії даної ухвали без дозволу слідчого, прокурора або суду.

2. Утримуватись від спілкування з підозрюваними, свідками у кримінальному провадженні та іншими особами з приводу обставин вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

3. Прибувати до слідчого, прокурора, що здійснюватимуть досудове розслідування у кримінальному провадженні, за першим викликом на визначений ним час та до суду за кожною вимогою.

4. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

5. Здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

6. Носити електронний засіб контролю.

Строк дії ухвали до 03.02.2022 року.

Зобов`язати уповноважених працівників органів Національної поліції доставити підозрюваного ОСОБА_1 до місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 , де звільнити останнього з-під варти.

Контроль за виконанням ухвали покласти на СУ ГУНП в Житомирській області.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя Н. М. Анциборенко