Вирок № 101637062, 06.12.2021, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Кримінальне провадження №629/3025/21

Номер провадження 1-кп/629/314/21

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого - судді - Цендра Н.В., за участю секретаря - Капустян М.Є., прокурора Іванчак А.О., адвоката Соколової Р.І. провівши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Лозова, судовий розгляд кримінального провадження по обвинуваченню

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Лозова, Харківської області, громадянки України, українки, з середньо-спеціальною освітою, розлученою, яка працює на «Телеком Україна» збирач-упаковщик, фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, суд

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 із 03 серпня 2016 року згідно Наказу №644/к від 03.08.2016 року обіймала посаду начальника Головної каси Центру поштового зв`язку Лозова Харківської дирекції «Укрпошта» (далі Начальник головної каси ЦПЗ Лозова.

Так, 10.04.2021, о 8-00 годині, ОСОБА_1 особисто із сховища видала листоноші із супроводу ОСОБА_2 у приміщенні Головної каси ЦПЗ Лозова вісім страхових мішків із грошима, згідно Маршрутної накладної №328 від 10.04.2021 року, які останній, після отримання, тимчасово залишив в приміщенні Головної каси для зберігання.

Помітивши вказані страхові мішки із грошовими коштами, залишені ОСОБА_2 у приміщенні Головної каси ЦПЗ Лозова, у ОСОБА_1 виник умисел на таємне викрадення майна ЦПЗ Лозова Харківської дирекції «Укрпошта» у вигляді грошових коштів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_1 , залишившись у приміщенні головної каси ЦПЗ Лозова, розуміючи, що за її діями ніхто не спостерігає, діючи з корисливого мотиву, з метою наживи, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки їх настання, таємно, викрала страховий мішок із грошовими коштами в сумі 524 400,00 грн., які призначалися для виплат пенсій, переказів та грошової допомоги ВПЗ Слобідське.

В подальшому, ОСОБА_1 , утримуючи при собі викрадене майно, покинула місце вчинення злочину та вказаним майном розпорядилась на власний розсуд.

ОСОБА_1 свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення визнала повністю, у вчиненому щиросердно розкаялася, підтвердила факт і обставини вчинення правопорушення, викладені в обвинувальному акті, не заперечувала визнати недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оспорюються, пояснила, що в п`ятницю упакували в мішки кошти, 10.04.2021 року видали мішки ОСОБА_3 , які він залишив за дверима в касі, а сам вийшов, в цей час вона взяла мішок з грошовими коштами. Крім того зазначила, що у зв`язку з лікуванням матері в неї був великий борг і кошти, які вона взяла, частково були потрачені на погашення боргу.

Враховуючи те, що обвинувачена визнала свою вину в повному обсязі, а також те, що нею не оскаржуються фактичні обставини кримінального провадження, які зазначені в обвинувальному акті, обвинувачена вірно розуміє зміст цих обставин, не наполягає на дослідженні інших доказів по кримінальному провадженню, у суду відсутні сумніви в добровільності та істинності позиції обвинуваченої, тому відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд обмежив дослідження доказів по кримінальному провадженню, обмежившись допитом обвинуваченої, та вивченням її особистості, та визнав недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин які ніким не оскаржуються.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає вина ОСОБА_1 в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні доведена.

Таким чином дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України - тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена у великих розмірах.

При вивченні особи обвинуваченої ОСОБА_1 встановлено, що вона є громадянкою України, українкою, з середньо-спеціальною освітою, розлучена, має на утриманні неповнолітню дитину ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , працює, за місцем мешкання характеризується задовільно, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, раніше не судима.

При призначенні та визначенні виду покарання для обвинуваченої ОСОБА_1 суд враховує те, що вона вчинила тяжкий злочин, передбачений ч. 5 ст. 12 КК України.

Згідно ст. 66 КК України, обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_5 суд вважає її щире каяття в скоєному, часткове відшкодування шкоди.

Відповідно до ст. 67 КК України обставини, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_5 судом не встановлені.

При ухваленні вироку відносно обвинуваченої ОСОБА_1 , суд вважає за необхідне відповідно до положень ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосувати як джерело права Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини.

У справі "Бакланов проти Росії" (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі "Фрізен проти Росії" (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що "досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу "законності" і воно не було свавільним". У справі "Ізмайлов проти Росії" (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що "для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити "особистий надмірний тягар для особи".

Так призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення , а також дані про особу винної, зокрема те, що вона раніше не судима, за місцем проживання характеризуються задовільно, має на утриманні неповнолітню дитину. Також суд враховує її відношення до скоєного (визнання винуватості), поведінку на досудовому розслідуванні ( упродовж досудового розслідування визнавала свою вину, добровільно видала викрадені кошти), наявність обставин, що пом`якшують покарання (щире каяття, часткове відшкодування завданих збитків), та відсутність обставин, що його обтяжують.

Обвинувачена ОСОБА_1 упродовж судового провадження давали визнавальні показання щодо обставин вчинення правопорушення і не оспорювала фактичних обставин їх вчинення, що дало суду підстави розглядати провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Цим обвинувачена, на думку суду, сприяли здійсненню правосуддя, а отже, і розкриттю правопорушення.

З урахуванням наведеного, обставини, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, та практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, беручи до уваги досудову доповідь органу пробації відносно ОСОБА_1 в якій зазначено, що орган пробації вважає можливим виправлення ОСОБА_1 без позбавлення або обмеження волі на певний строк, та ризик шкоди життю і здоров`ю оцінюється, як низький, додержуючись принципу законності, індивідуалізації,справедливості та обґрунтованості покарання, а також враховуючи, що згідно ч.2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, також враховуючи, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, та враховуючи поведінку обвинуваченої за період кримінально-процесуального провадження, чим фактично досягнута мета покарання, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченої без ізоляції від суспільства, із застосуванням ст. 75 КК України, якщо вона протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов`язки, передбачені ст. 76 КК України, та вважає дане покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченої ОСОБА_1 ст. 69КК України суд не вбачає.

Відповідно до ч.1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та /або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження пред"явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Ч.1 ст. 129 КПК України, передбачено, що ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Так по кримінальному провадженню заявлений цивільний позов, який згодом був уточнений, та складається з вимог про стягнення майнової шкоди в розмірі 520 900 грн.. В судовому засіданні представник потерпілого підтримав позов та наполягав на його задоволенні з урахуванням повернутих коштів та відшкодованих обвинуваченою сум.

Ухвалою Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 25.10.2021 року арешт на грошові кошти в сумі 389600 грн., що знаходились на відповідальному зберіганні у представника АТ «Укрпошта» був скасований. Кошти були повернуті представнику потерпілого.

Згідно квитанцій від 23.06.2021 р. та 17.05.2021 р. обвинувачена частково відшкодувала майнову шкоду в розмірі 2200 грн. 00 коп.

Ч. 1 ст. 1166 ЦК України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Таким чином, обвинувачена ОСОБА_1 повинна відшкодувати потерпілому АТ «Укрпошта» майнову шкоду, з урахуванням повернутих коштів та частково відшкодованих коштів обвинуваченою, в розмірі 129100,00 грн. (520900 грн. (уточнений позов) - 389600 грн. (повернуті кошти по ухвалі суду) - 2200 (відшкодовані обвинуваченою), та проти чого в судовому засіданні не запречувала обвинувачена.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 368-370, 373, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 5 (п`яти) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком в 3 роки.

Згідно ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , код платника податків НОМЕР_1 , на користь АТ «Укрпошта в особі Харківської дирекції Акціонерного товариства «Укрпошта» код ЄДРПОУ 22721970, юридична адреса 61052, м. Харків, Привокзальний майдан, 2, у відшкодування майнової шкоди - 129 100,00 гривень.

Речові докази по кримінальному провадженню: електронний носій дискз відеоматеріалами з камери спостереження головної каси ЦПЗ Лозова, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження.

На вирок суду може бути подано апеляційну скаргу до Харківського апеляційного суду через Лозівський міськрайонний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченими які знаходяться під вартою, в той же строк, з дня отримання копії даного вироку.

Суддя Наталія ЦЕНДРА