Ухвала суду № 101629509, 06.12.2021, Дворічанський районний суд Харківської області

Єдиний унікальний номер № 618/881/21

Провадження № 1-кп/618/78/21

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року

Дворічанський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Кучеренко О.І.,

прокурора Кадуна О.П.,

обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката - Акопян Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Дворічна клопотання прокурора групи прокурорів - прокурора Дворічанського відділу Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Кадуна О.П. про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Лисичанськ Луганської області, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, з середньою спеціальною освітою, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Дворічанського районного Харківської області від 11.01.2018 за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України,

встановив:

В провадженні Дворічанського районного суду Харківської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України.

В підготовчому судовому засіданні від прокурора групи прокурорів - прокурора Дворічанського відділу Куп`янської окружної прокуратури Харківської області Кадуна О.П. надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 на 60 діб без визначення розміру застави.

Під час досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_1 будучи раніше неодноразово судимим, останній раз 11.01.2018 за вироком Дворічанського районного суду Харківської області, за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 125, ч. 1 ст. 395, ч. 1 ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 01.06.2021 у зв`язку з відбуттям строку покарання, судимість у встановленому законом порядку не знята та не погашена, згідно ухвали Дворічанського районного суду Харківської області від 17.09.2021 відносно якого встановлений адміністративний нагляд, на шлях виправлення та перевиховування не став, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв умисне кримінальне правопорушення за наступних обставин.

07 жовтня 2021 року приблизно о 18:00 год. ОСОБА_1 , перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, знаходився в кімнаті будинку свого знайомого ОСОБА_2 , розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , де під час спільного розпивання спиртних напоїв із ОСОБА_3 та потерпілим ОСОБА_4 . ОСОБА_1 в ході сварки, яка виникла на ґрунті особистих неприязних відносин, діючи за раптово виниклим умислом, з мотиву спрямованого на спричинення тілесних ушкоджень, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, свідомо допускаючи та передбачаючи реальну можливість настання суспільно-небезпечних наслідків, стоячи навпроти потерпілого ОСОБА_4 , наніс останньому три удари кулаком правої руки в обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 впав з висоти власного зросту спиною на дерев`яну підлогу кімнати.

Продовжуючи свої злочинні дії, охоплені єдиним умислом на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , ОСОБА_1 підійшов до потерпілого ОСОБА_4 , який лежав на спині на дерев`яній підлозі кімнати та наніс йому два удари п`ятковою частиною правої ноги, взутою в кросівки, в область верхньої частини тулуба.

Внаслідок нанесення вищевказаних ударів, ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: набряку-набрякання та стиснення мозкових структур, а саме - мозочку, Варолієвого мосту, продовгуватого мозку, садна на тлі синця в лівій тім`яно-скроневій ділянці, травматичного набряку м`яких тканин та синців в навколо очних ділянках, синця в ділянці носо-губного трикутника, синця в ділянці правого кута нижньої щелепи, синця слизової верхньої губи, забійної рани на тлі синця по внутрішній поверхні нижньої губи, синця в потиличній ділянці, крововиливу у м`які покриви голови зі сторони внутрішньої поверхні в лівій тім`яно-скроневій ділянці, вогнищевих крововиливів під м`які мозкові оболонки та в речовину мозочку, Варолієвого мосту та продовгуватого мозку, крововиливів у черепні ямки, які згідно висновку судово-медичної експертизи №12-17/292-КПт/21 від 08.10.2021 відносяться до тяжких тілесних ушкоджень та синця по правій бічній поверхні тулубу, перелому 5-8 правих ребер з наявністю крововиливу м`яких тканин грудної клітки, які згідно висновку судово-медичної експертизи № 12-17/292- КПт/21 від 08.10.2021 відносяться до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

Причиною смерті ОСОБА_4 став набряк-набрякання структур головного мозку, як смертельне ускладнення вищеописаної черепно-мозкової травми, що мас причинний зв`язок між отриманими ушкодженнями та настанням смерті.

Після чого ОСОБА_1 самостійно припинив свої дії та продовжив вживати алкогольні напої у вказаній кімнаті.

08 жовтня 2021 року о 14-05 год. ОСОБА_1 затриманий після скоєння вищевказаного кримінального правопорушення та 08 жовтня 2021 року об 14-13 год. стосовно останнього складено протокол затримання.

Ухвалою слідчого судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2021 року відносно ОСОБА_1 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою без можливості внесення застави строком застосування до 06.12.2021 до 14 год. 05 хв.

Строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_1 закінчується 06 грудня 2021 року о 14-05 год., однак судовий розгляд по даному провадженню не закінчено.

В обґрунтування клопотання прокурор посилається на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, а саме: обвинувачений, знаходячись на волі, може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків чи потерпілих; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник адвокат Акопян Т.А. заперечували проти задоволення клопотання прокурора, просили обрати відносно обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Потерпіла ОСОБА_5 в підготовче судове засідання не з`явилася, надала до суду заяву, в якій просила провести підготовче судове засідання без її участі.

Суд вислухав думку сторін кримінального провадження, дослідив надані докази, і встановив наступне.

ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.

08 жовтня 2021 року о 14:13 годині було складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення.

08 жовтня 2021 року о 18:20 годині ОСОБА_1 оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення-злочину, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України.

На підставі ухвали слідчого судді Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2021 року, відносно ОСОБА_1 , обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, до 06.12.2021 до 14:05 без визначення розміру застави.

Наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами, як окремо, так і усіма у сукупності, а саме:

копією витягу з ЄРДР щодо внесення відомостей про кримінальне правопорушення - злочин від 07.10.2021 за ч. 2 ст.121 КК України;

-протоколом огляду місця події від 07.10.2021, а саме кімнати житла ОСОБА_3 - будинку АДРЕСА_1 , під час чого виявлено та вилучено: ганчірку жовтого кольору зі слідами речовини бурого кольору, ззовні схожого на кров, змиви речовини бурого кольору ззовні схожої на кров, відрізі ліпкої стрічки зі слідами папілярних візерунків;

-показами свідка ОСОБА_3 про те, що вона була присутня коли 07.10.2021 приблизно о 18:00 год. ОСОБА_1 знаходячись в кімнаті будинку АДРЕСА_1 почав наносити удари кулаками правої руки та ногами ОСОБА_4 , від яких останній упав на підлогу та у подальшому помер;

-показами свідка ОСОБА_2 про те, що він проживає разом з ОСОБА_3 в будинку АДРЕСА_1 .

Крім того, згідно показів свідка ОСОБА_2 07.10.2021 він перебував цілий день вдома, та після обіду до них прийшов ОСОБА_4 , який разом з ними почав вживати алкогольні напої. У цей час у них також з вечора 06.10.2021 перебував ОСОБА_1 , який разом з ними з 06.10.2021 вживав алкогольні напої.

Під час розпиття алкогольних напоїв між свідком ОСОБА_2 та ОСОБА_4 виникла сварка, і ОСОБА_2 , з метою уникнення подальшого розвитку конфлікту вийшов з будинку на вулицю.

Повернувшись через деякий час він побачив тіло померлого ОСОБА_4 , яке лежало на підлозі в кімнаті будинку АДРЕСА_1 та поруч з тілом перебував ОСОБА_1 , після чого він одразу викликав поліцію по телефону.

Поясненнями підозрюваного ОСОБА_1 в яких він підтверджує факт нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , а саме не менше 3 ударів кулаками рук та 2 ударів ніг, від яких ОСОБА_4 впав на підлогу та після чого помер. У цей час ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння.

Лікарським свідоцтвом про смерть №12-17/292-КПт/21 від 08.10.2021 згідно якого причиною смерті ОСОБА_4 є набряк-набрякання головного мозку, вогнищева травма головного мозку та іншими встановленими під час досудового розслідування доказами в їх сукупності.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати 2 (двох) місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та направляється уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин.

Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.

Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Статтею 29 Конституції України передбачено що, кожна людина має право на свободу та особисту недоторканість. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставі та в порядку, встановлених законом.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини «Тейс проти Румунії», «Чанєв проти України», автоматичне продовження строків тримання під вартою суперечить Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому при вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою суд виходить не з принципу автоматичного продовження строку тримання під вартою, а враховує, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.

Під час розгляду даного клопотання судом було встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, та необхідність їх запобіганню.

Крім того, згідно з позицією Європейського суду з прав людини, національні органи завжди мають належним чином досліджувати можливість застосування альтернативних запобіжних заходів (рішення у справах «Вранчев проти Сербії» від 23 вересня 2008 року, «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року, «Буров проти України» від 17 березня 2011 року, «Цигоній проти України» від 24 листопада 2011 року).

Однак, будь-яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, з метою застосування стосовно ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою в судовому засіданні не встановлено.

Також суд оцінює суспільну небезпечність кримінального правопорушення, яке йому інкримінується та імовірну можливість продовження обвинуваченим протиправної поведінки у подальшому.

Таким чином, враховуючи існування зазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ст. 177 КПК України, приймаючи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_1 , перебуваючи на волі, може переховуватися від суду, незаконно впливати на потерпілу, свідків, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, встановлених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, тому суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Суд дослідив надані докази, які свідчать, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого під час судового розгляду кримінального провадження, приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_1 необхідно продовжити строк тримання під вартою на 60 (шістдесят) діб.

Суд враховує, що ОСОБА_1 фактично був затриманий 08 жовтня 2021 року о 14-05 год., оскільки саме з цього часу перебував під контролем працівників правоохоронних органів та доставлений до приміщення суду в межах 60 годин.

На підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177 та 178 КПК України, суд не визначає розмір застави обвинуваченому у даному кримінальному провадженні.

Суд приймає до уваги, що нормами ст. 392 КПК України визначено виключний перелік судових рішень, які було ухвалено судами першої інстанції та які не набрали законної сили. При цьому норми згаданої статті до червня 2019 року передбачали пряму заборону апеляційного оскарження ухвал, постановлених під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті.

Таке положення в свою чергу було виправлено Конституційним Судом України, який своїм рішення від 13.06.2019 № 4-р/2019 положення вказаної статті в частині унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнав такими, що не відповідає Конституції України (є неконституційними).

Мотивуючи таке рішення суд касаційної інстанції вказав, що аналіз вказаного рішення Конституційного Суду України дає підстави стверджувати, що окреме апеляційне оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті на підставі рішення Конституційного Суду спрямоване на забезпечення обвинуваченому, конституційне право на свободу якого обмежено шляхом продовження строку тримання під вартою на підставі ухвали суду, ефективного судового захисту шляхом перевірки судом апеляційної інстанції законності цієї ухвали. Адже за результатами апеляційного перегляду в разі незаконного позбавлення волі право особи може бути повністю або частково поновлено судом апеляційної інстанції.

Наведене вище свідчить, що Конституційний Суд розширив права обвинуваченого на апеляційне оскарження ухвали, якою обмежено його право на свободу, а не наділив і не мав на меті наділити прокурора таким правом, оскільки оскарження прокурором ухвали про продовження строку тримання під вартою може призвести до погіршення становища обвинуваченого.

Отже, за рішенням Конституційного Суду України від 13 червня 2019 року № 4-р/2019 право на окреме оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті має лише особа, чиє право обмежено, - обвинувачений, його захисник, законний представник; інші учасники судового провадження, у тому числі і прокурор, не мають права подавати апеляційну скаргу на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою до вирішення справи по суті.

Такий висновок суду відповідає судовій практиці, викладеній у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року (справа № 344/13061/16-к).

Керуючись ст.ст. 176-178, 183, 314, 331, 369-372 КПК України, суд

постановив:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на 60 (шістдесят) днів, а саме, до 03 лютого 2022 року, включно, в умовах Державної установи «Харківський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів з дня її проголошення обвинуваченим ОСОБА_1 або його захисником.

Суддя Є. О. Бунін

______ Обвинувачений ОСОБА_1

______ Захисник Акопян Т.А. копію ухвали отримали 06 рудня 2021 року