Ухвала суду № 101628630, 01.12.2021, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

У Х В А Л А

Справа № 185/7487/16-ц

Провадження № 4-с/185/58/21

01 грудня 2021 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Шаповалової І.С., з участю секретаря Величко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Павлограді цивільну справу № 185/7487/16 за скаргою ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, стягувач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк»,-

В С Т А Н О В И В :

08 листопада 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаною скаргою, за змістом якої просить визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця Ванжи О.В. про арешт коштів боржника у ВП « 67131437 від 13 жовтня 2021 року при примусовому виконанні рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по цивільній справі № 185/7487/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями, зняти арешт з поточного рахунку № IBAN: НОМЕР_1 , відкритому в Акціонерному товаристві «ПУМБ» на ім`я ОСОБА_1 , повернути ОСОБА_1 кошти, які перебували на його рахунку за період з 13 жовтня 2021 року з дня винесення постанови про арешт коштів боржника у ВП № 67131437.

Скаргу обґрунтовано тим, що 05 листопада 2021 року скаржнику стало відомо, що банківська картка заблокована, у телефонному режимі приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. повідомив його що рахунок заблокований на підставі виконання рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по цивільній справі № 185/7487/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями.

Таким чином був накладений арешт на грошові кошти боржника , що містяться на всіх відкритих рахунках на його ім`я , в тому числі і на який нараховується заробітна плата, а саме картковий рахунок № IBAN: НОМЕР_1 у АТ «ПУМБ».

Наклавши арешт на зарплатний рахунок боржника його фактично позбавили заробітної плати, позбавили можливості отримувати та гідно розпоряджатися своєю заробітною платою. Тому вважає дії державного виконавця незаконними, а постанову про арешт коштів такою, що підлягає скасуванню.

В судове засідання стягувач та державний виконавець не з"явилися про розгляд справи повідомлялися належним чином про причину неявки суд не повідомили.

Заявник та адвокат заявника в судове засідання не з"явилися надали заяву про розгляд справи без їх участі.

Судом установлено, що постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. від 13 жовтня 2021 року накладено арешт на грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом та належить боржнику ОСОБА_1 (а.с. 17-19)

На підставі вказаної постанови державного виконавця накладено арешт на грошові кошти, що містяться на рахунках боржника в АТ «ПУМБ».

Із довідки № PG1-50.4/346 від 18 жовтня 2021 року випливає, що на рахунок № IBAN: НОМЕР_1 зараховується в тому числі заробітна плата, по якій ЗУ «Про виконавче провадження» передбачений окремий порядок здійснення відрахувань.(а.с. 14)

Станом на час розгляду вказаної скарги арешт з рахунку № IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» не знятий.

Відповідно до положень ч.1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закону) виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із ч.3 ст. 52 Закону не підлягають арешту в порядку, встановленому цим Законом, кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.56 Закону встановлено, що арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець за потреби може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин. Арешт накладається у розмірі суми стягнення з урахуванням виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів та основної винагороди приватного виконавця на все майно боржника або на окремі речі.

Із матеріалів справи випливає, що незгода заявника з діями державного виконавця ґрунтується на тому, що на його картковий рахунок № IBAN: НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ», на який здійснюється нарахування заробітної плати, накладено арешт у виконавчому провадженні № 671314374.

Приписами частини 1 статті 2, частини 2 статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 1 липня 1949 року № 95, ратифікованої Україною 4 серпня 1961 року, визначено, що дана Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім`ї.

Заробітна плата в розумінні поняття «власності» є майном, на захист якого в тому числі стає стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Принципи, закріплені в статях 3 та 43 Конституції України, також знаходять своє вираження в положеннях статей 97 Кодексу законів про працю України, статтях 15, 22, 24 Закону України «Про працю».

Зазначені норми в сукупності свідчать про те, що держава гарантує та захищає законом право громадянина на своєчасне одержання винагороди за працю.

Накладення арешту на рахунок боржника, який призначений також і для виплати заробітної плати, унеможливлює своєчасне здійснення таких виплат, що невідворотно призводить до порушення конституційних прав особи.

Згідно із п.1 ч.4 ст.59 Закону підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Згідно із абзацом 2 ч. 2 ст. 59 Закону виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

Відповідно до п.1 ч.4 ст. 59 Закону підставою для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Під час вчинення виконавчих дій виконавець має право накладати арешт на кошти божника, що містяться на його рахунках у банківських установах. При цьому стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює невичерпний перелік рахунків, на кошти на яких накладати арешт заборонено, зазначаючи, що законом можуть бути визначені й інші кошти на рахунках боржника, звернення стягнення або накладення арешту на які заборонено.

Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини третьої статті 52 Закону повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною четвертою статті 59 Закону.

За змістом ч.4 ст. 59 Закону виконавець може самостійно зняти арешт з усіх або частини коштів на рахунку боржника у банківській установі в разі отримання документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом.

Зняття арешту здійснюється виконавцем відповідно до ч.4 ст.59 Закону на підставі поданих боржником документів, підтверджуючих виникнення в боржника зобов`язання з виплати заробітної плати та його розміру. Також арешт в розмірі суми зобов`язання з виплати заробітної плати може бути знятий судом у порядку оскарження відмови виконавця зняти арешт з коштів, призначених для виплати заробітної плати.

Вказане відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в постанові від 19 травня 2020 року у справі №905/361/19.

Судом установлено, що відповідно до довідки № PG1-50.4/346 від 18 жовтня 2021 року АТ «ПУМБ» клієнт має рахунок № НОМЕР_1 на який зараховується в тому числі заробітна плата, по якій ЗУ «Про виконавче провадження» передбачений окремий порядок здійснення відрахувань.

Таким чином, арешт на грошові кошти у виді заробітної плати боржника ОСОБА_1 на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» підлягає скасуванню у судовому порядку.

В іншій частині скарга задоволенню не підлягає, оскільки не охоплюється розділом VII ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статями 447, 450, 451 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Скаргу ОСОБА_1 на дії державного виконавця, заінтересована особа: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа Олександр Володимирович, стягувач Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» - задовольнити частково.

Визнати незаконною та скасувати постанову приватного виконавця Ванжи О.В. про арешт коштів боржника у ВП « 67131437 від 13 жовтня 2021 року при примусовому виконанні рішенні Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по цивільній справі № 185/7487/16 за позовом Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними зобов`язаннями

Скасувати арешт на грошові кошти у виді заробітної плати боржника ОСОБА_1 на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «ПУМБ» накладений постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Ванжа О.В. від 13 жовтня 2021 року у межах виконавчого провадження № 67131437.

У задоволенні інших вимог відмовити.

З текстом рішення можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя І.С. Шаповалова