Вирок № 101627806, 06.12.2021, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №1-кп/748/34/21

Єдиний унікальний № 748/479/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2021 року м. Чернігів

Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді Хоменко Л.В.

секретарів Грибановської В.В., Красної О.А., Оніщенко Ю.В.,

Вадюхіної О.Г., Однолько Ю.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12018270270000269 від 19 грудня 2018 року про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мена Чернігівської області, громадянина України, з середньою - спеціальною освітою, розлученого, має неповнолітню доньку, особи з інвалідністю ІІ групи, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України,

за участю прокурорів Симоненко А.В., Авраменка А.А., Довгошея О.А., Пугачова К.В.

обвинуваченого ОСОБА_1 , захисника обвинуваченого адвоката Костіна С.С.

потерпілих ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , представника потерпілих адвоката Бредюка О.М.,

потерпілої ОСОБА_3 , представника потерпілої адвоката Кулініч К.В.,

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 19 грудня 2018 року, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по автодорозі «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем`яч» від м. Чернігова в напрямку м. Мена.

Рухаючись у вказаному напрямку, 19 грудня 2018 року о 12 годині 20 хвилин на 28 км + 600 м автодороги «Чернігів-Мена-Сосниця-Грем`яч» ОСОБА_1 проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, перед зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, в результаті чого виїхав на смугу зустрічного руху, де здійснив зіткнення з автомобілем ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , який рухався від м. Мена в напрямку м. Чернігова.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми: закрита черепно-мозкова травма (садно лоба, крововилив в м`які тканини голови з внутрішньої поверхні), закрита травма грудної клітки і живота (множинні переломи ребер та грудини, крововиливи в тканини середостіння, забої легень, рідка кров в плевральних порожнинах, крововиливи в навколожирову клітковину обох нирок), повний розрив хребта між грудними хребцями з розривом спинного мозку, закрита травма тазу (переломи крижово-здухвинного з`єднання зліва, розрив лобкового зчленування, перелом здухвинної кістки), масивні крововиливи у м`які тканини правого стегна та гомілки, множинні садна обох кистей, рана правої гомілки. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді політравми має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та має прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Смерть ОСОБА_4 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці події від масивної крововтрати внаслідок важкої політравми.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми: закрита черепно-мозкова травма (синці, садна, рани голови, крововилив у м`які тканини голови з внутрішньої поверхні), закрита травма грудної клітки і живота (переломи ребер зліва, крововиливи в тканини середостіння, забої легень, рідка кров в лівій плевральній порожнині, крововиливи в жирову клітковину обох нирок), розтрощення щиколотки правої великогомілкової кістки, крововиливи у м`які тканини в ділянках переломів, садна нижніх кінцівок. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді політравми має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя та має прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Смерть ОСОБА_5 настала ІНФОРМАЦІЯ_2 на місці події від масивної крововтрати внаслідок тяжкої краніоскелетної травми.

У результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді Т-подібного перелому вертлюгової ямки зліва, заднього вивиху лівого стегна, переломів лонних та сідничних кісток, крижу справа зі зміщенням уламків, закритого перелому внутрішньої кісточки лівої гомілки без зміщення уламків, закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, рваною раною верхньої повіки, частковим гемофтальмом, посттравматичною хоріоретинопатією лівого ока, саднами обличчя, компресійно ішемічної нейропатії лівого сідничного нерву, саден тулуба, обох передпліч, які утворились 19 грудня 2018 року та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину.

В даній дорожній обстановці водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.3 (б) (для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі), п. 10.1 (перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху), п. 11.3 (на дорогах із двостороннім рухом, які мають по одній смузі для руху в кожному напрямку, за відсутності суцільної лінії дорожньої розмітки чи відповідних дорожніх знаків виїзд на смугу зустрічного руху можливий лише для обгону та об`їзду перешкоди або зупинки чи стоянки біля лівого краю проїзної частини в населених пунктах у дозволених випадках, при цьому водії зустрічного напрямку мають перевагу) Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, що стало причиною та умовою виникнення і настання даної дорожньо-транспортної пригоди та знаходиться в прямому причинному зв`язку з наслідками, які настали.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 зазначив, що вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнати не може, оскільки вважає, що стороною обвинувачення його вина не доведена поза розумним сумнівом, хоча дуже шкодує, що так сталось та співчуває рідним загиблих, цивільний позов прокурора не визнав. Обвинувачений суду показав, що на той час працював водієм, проживав у АДРЕСА_2 . У той день він з дозволу керівника взяв вихідний, бо його автомобіль зламався, не заводився. Колишня дружина ОСОБА_3 ще раніше просила звозити її в село, тому він попросив автомобіль у товариша, зателефонував ОСОБА_3 , що заїде за нею приблизно об 11 год. Напередодні алкогольних напоїв він не вживав. Про те, що він позбавлений прав керування автомобілем він на той час не знав. Техпаспорт був в автомобілі, він перевірив колеса, автомобіль був в ісправному стані. Близько 11 год. він заїхав за ОСОБА_3 , з нею заїхав на заправку і вони поїхали в напрямку м. Мени. Рухався автомобілем ВАЗ 2107 червоного кольору, на передньому пасажирському сидінні перебувала ОСОБА_3 , він рухався посередині своєї смуги руху зі швидкістю 70-80 км/год, так як він економив пальне. Приблизно о 12 годині за селом Петрове (після повороту на с. Горицю) він побачив, як автомобіль темного кольору, який рухався в зустрічному напрямку, змістився трохи вправо на смузі свого руху, можливо став некерованим. Зустрічний автомобіль побачив метрів за 100- 150, за цим автомобілем рухався ще один автомобіль. Обвинувачений скинув швидкість приблизно до 40 км/год., на спідометр не дивився, та почав пригальмовувати. ОСОБА_3 дорогою відпочивала, закривши очі, слухала музику, у цей момент ОСОБА_3 закричала: "Собака, не задави". Собаку середніх розмірів побачив за 7- 10 метрів, вона стояла справа на узбіччі та почала рух у бік осьової розмітки. Чому раніше не побачив собаку не міг пояснити. Екстренне гальмування не застосовував, бо йому було достатньо місця об`їхати собаку. Хоча, відповідаючи на запитання, зазначив, що не встиг би повернутись на свою смугу руху, тому не об`їжджав собаку, а гальмував. До моменту зіткнення обвинувачений змістився вліво на осьову розмітку, колеса рухались по розподільній смузі. Не може сказати за який час він проїхав ці сім метрів. Коли об`їхав собаку, побачив, що зустрічний автомобіль рухався уже на нього, сталось зіткнення на смузі руху обвинуваченого. Стверджував, що його автомобіль на зустрічну смугу не виїжджав, зіткнення сталось на смузі руху обвинуваченого. Контакт відбувся правим крилом зустрічного автомобіля та передом його автомобіля, більш конкретно якою частиною автомобіля сказати не може. Зазначив, що шкодує про наслідки дорожньо - транспортної пригоди за його участю, потерпілій ОСОБА_10 він відшкодував 60 000 грн. на поховання чоловіка, бо співчував та шкодував про те, що її чоловік загинув в ДТП. Сім`я ОСОБА_5 відмовилась іти з ним на контакт та прийняти будь- яке вибачення та допомогу, тому відшкодувати шкоди їм він не мав можливості.

Потерпілий ОСОБА_2 зазначив суду, що загиблий ОСОБА_5 його рідний брат, а ОСОБА_4 - вітчимом. У ОСОБА_4 в користуванні був автомобіль ВАЗ 2110, який приймав участь в ДТП, автомобіль був доглянутий, повністю ісправний. 19 грудня 2018 року зранку він бачив ОСОБА_4 і брата ОСОБА_5 , близько 09.00 год. ранку вони збирались їхати до м. Мени в лікарню, провідати його дідуся. Про дорожньо- транспортну пригоду він дізнався близько 13 год., близько 14.00 год. він був уже на місці. Загиблі були в атомобілі: ОСОБА_4 за кермом в автомобілі, його брат на передньому пасажирському сидінні. Зазначив, що ОСОБА_4 був акуратним водієм, спиртного не вживав. Просив призначити обвинуваченому максимально можливе покарання, передбачене санкцією статті за інкримінований йому злочин.

Потерпіла ОСОБА_2 надала покази, що з ОСОБА_4 проживали разом з 2014 року, він був серйозною, відповідальною людиною, медичних препаратів не вживав, спиртного не вживав, за кермом проявляв обережність, Правил дорожнього руху ніколи не порушував. У той день близько 8 год. ранку син провів її на роботу до школи. ОСОБА_4 та її син ОСОБА_5 збирались їхати до м. Мени в лікарню. Про загибель сина та співмешканця в дорожньо - транспортній пригоді вона дізналась близько 13 год.

Потерпіла ОСОБА_3 у судовому засіданні показала, що є колишньою дружиною обвинуваченого, мають спільну дитину, віком 4 роки. 19 грудня 2018 року вона з обвинуваченим автомобілем його товариша поїхали в село до батьків в напрямку м. Мена, щоб забрати доньку. Рухались вони зі швидкістю 60-70-80 км/год., вона перебувала на пасажирському сидінні спереду, за кермом був ОСОБА_1 , на узбіччі був сніг, на дорозі снігу не було. У якийсь момент вона відчула, що автомобіль зменшив швидкість, на дорозі помітила собаку, здається рижого кольору, вона бігла справа наліво, приблизно посередині їх смуги руху. Процел почав об`їжджати собаку ліворуч, на її думку, міг дещо виїхати на смугу зустрічного руху, трапилась аварія. До тями вона прийшла уже в лікарні. Слідчий був у неї 10 січня 2019 року, вона сказала, що нічого не пам`ятає, що спала в автомобілі. Просила з розумінням поставитись до ситуації, що вона з обвинуваченим стали інвалідами в результаті цієї аварії, а пасажири іншого автомобіля загинули, вважала, що ОСОБА_1 уже поніс покарання, отримавши інвалідність. Просила його суворо не карати та призначити покарання з іспитовим строком.

Свідок ОСОБА_13 у судовому засіданні надав покази, що у той день було холодно, він з дружиною в обідній час їхав з дачі з м. Мена в бік м. Чернігова, швидкість була 90-100 км/год. Попереду рухався автомобіль десятка, деякий час спокійно рухався за десяткою, їх обганяли автомобілі. Десятка рухалась ближче до правого краю проїжджої частини дороги. Виїхали за с. Березне, видимість була гарна. Він вирішив обігнати десятку, виїхав лівими колесами на розділову смугу і побачив що автомобіль ВАЗ 2107, який рухався назустріч, почав з`їжджати на зустрічну ( їх) смугу руху. Автомобіль ВАЗ 2110 взяв спочатку вправо, ВАЗ 2107 ішов прямо на ВАЗ 2110. ВАЗ 2110 звернув вліво, вони зіткнулись. Зіткнення сталось посередині смуг, приблизно на розділовій розмітці. Автомобілі підняло вгору, розвернуло і кинуло, автомобіль ВАЗ 2110 викинуло на зустрічну смугу передом до узбіччя. Свідок рухався на відстані 30-40 метрів зі швидкістю 90- 100 км/год., він взяв правіше до узбіччя, подумав, що також з ними зіткнеться, тому мав намір з`їхати з траси. Він застосував екстренне гальмування, автомобіль не обладний ОБС. Не бачив, що ВАЗ 2110 перед зіткненняв "чіпляв" узбіччя. Заперечував, що міг спровокувати водія ВАЗ 2110 притиснутись до узбіччя. В автомобілі ВАЗ 2110 після зіткнення не відкривались водійські двері, водій і пасажир були без ознак життя. В іншому автомобілі на водійському місці хлопець, на поруч на передньому сидінн дівчина, головою лежала на його коліні. Свідок зателефонував у швидку. Хвилин п`ять не було ніякиїх автомобілів. Попереду автомобіля ВАЗ 2107 автомобілів не було. На місці пригоди не бачив ніякої собачки, якби вона була, свідок би її побачив. Видимість була гарна, ожеледиці не було. В інтернеті почали писати про той випадок, що винен водій ВАЗ 2110, він написав коментар на спростування, після чого зателефонували родичі загиблих та просили дати свідчення. На слідчому експерименті асфальт був сухий, звичайна ясна погода. Він зупинився справа на своїй полосі руху, ті два автомобілі після зітнення були розташовані напроти його автомобіля на зустрічній смузі руху. На час проведення слідчого експеримента він краще пам`ятав події, на місці міг вказати більш точно відстань між автомобілями.

Свідок ОСОБА_14 показав суду, що був понятим при проведенні слідчого експерименту. Був присутній при всіх діях, які проводились слідчим. На слідчому екперименті використовувався один автомобіль - Ланос. Свідок ОСОБА_13 вказував як ставити автомобіль. Керував усім слідчий зі слів свідка ОСОБА_13 . Протокол слідчого експеримента підписував, все було зазначено вірно.

Свідок ОСОБА_15 зазначив суду, що на прохання обвинуваченого, дав йому свій автомобіль, з`їздити в село. Ближче до вечора знайомий повідомив, що бачив його автомобіль в новинах, сталась дорожньо- транспортна пригода. Обвинуваченого свідок провідував у лікарні, він говорив, що не пам`ятає як все сталось. За автомобіль родичі обвинуваченого сплатили йому 1300 доларів.

Свідок ОСОБА_16 показав суду, що з обвинуваченим проживає в одному місті. У той день він повертався з дружиною з м. Броварів, за с. Петровим Чернігівського району побачив великоваговий автомобіль, за яким дружина на дорозі на їх полосі руху побачила збиту собаку ( маленького Шпіца, в кофтинці, неначе синього кольору), можливо, цей вантажний автомобіль її збив. Це було метрів за сто до дорожньо- транспортної пригоди. Об`їхавши цей автомобіль, він побачив розбиті автомобілі, стояв ВАЗ 2110, за ним ще один автомобіль блакитний чи синій, він спочатку подумав, що цей автомобіль також учасник дорожньо- транспортної пригоди. В автомобілі червоного кольору були чоловік та жінка, в автомобілі ВАЗ2110 пасажирів не було видно. Зі слів свідків у автомобілі ВАЗ 2110 люди загинули. Водію автомобіля червоного кольору він надавав допомогу, накладував джгут, фельдшер зі швидкої записала час накладення джгута, точний час він не може зазначити, приблизно 11.20 початок 12 год. Жінку поклали на заднє автомобільне сидіння, яке витягли з автомобіля. У водію ВАЗ 2107 він впізнав ОСОБА_1 , пізніше телефонував до Менської лікарні, цікавився як його стан. Стан дорожнього покриттяя був нормальний, видимість гарна, на узбіччі було трохи снігу, тормозного шляху на місці пригоди не було. Зазначив, що на досудовому слідстві не говорив про собачку, бо не надавав цьому значення.

Свідок ОСОБА_18 надав суду покази, що був присутній при огляді місця дорожньо- транспортної пригоди 19 грудня 2018 року у якості спеціаліста- криміналіста. Щодо часу початку цієї слідчої дії зазначив, що приїхали на місце пригоди у світлу пору доби, у час, відведений на дорогу. Його функції полягали у наданні технічної допомоги слідчому. Всі, встановлені оглядом обставини, зафіксовані у протоколі огляду, який він підписав. Оглядалось місце 30-60 метрів в одну сторону і в іншу, оскільки уламки могли розлетітись на значну відстань. Пройшов значний час і подробиць він не пам`ятає. Мертвих тварин на місці пригоди не було.

За показами свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 , які були понятими при огляді місця дорожньо- транспортної пригоди, всі дії, які проводились на місці, зафіксовані у протоколі огляду, який вони підписали. Дорожнє покриття було сухе, голольоду не було, тварин на місці пригоди не було.

Не зважаючи на невизнання вини обвинувачем ОСОБА_1 його вина у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України підтверджується дослідженими у судовому засіданні наступними доказами, які узгоджуються між собою:

- 19 грудня 2018 року о 18 год.09 хв. внесено відомості в ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України (т.1 а.с. 138,139).

- перше повідомлення зі служби 102 про дорожньо- транспортну пригоду з двома загиблими надійшло 19 грудня 2018 року о 12 год. 40 хв., заявник ОСОБА_21 ( т.1 а.с.156)

- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 19 грудня 2018 року, у ході якого встановлено, що місце ДТП знаходиться поза населеним пунктом на а/д Чернігів-Мена-Сосниця-Гремяч, покриття а/д асфальтобетонне, сухе, чисте. Дорожнє покриття для двох напрямків, шириною 7,8 м. Смуга для руху в напрямку огляду одна, шириною 4,6 м. Смуга для руху в зустрічному напрямку одна, шириною 3,2 м. Ширина узбіччя 2,4, 2,9 м. На проїзній частині нанесена розмітка 1,5, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, радіусом дорога пряма. До проїжджої частини примикають: праворуч укрите снігом узбіччя, далі за узбіччям кювет та лісопосадки, ліворуч - кювет та лісопосадки. На місці пригоди дорожні знаки відсутні. Загальний стан видимості дороги 1 000 м., зона видимості елементів проїзної частини з робочого місця водія 1 000 м., при денному світлі 1 000 м. Сліди шин та гальмування на дорозі відсутні. На проїзній частині мається зона осипу скла, зона осипу уламків пластику бампера автомобіля ВАЗ 2110, наявні подряпини на асфальтному покритті від автомобіля ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 . Автомобіль ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , має пошкодження: розбите переднє вітрове скло, розгерметизовані передні колеса, деформація передньої частини та інших деталей кузова, розбиті передні блокфари, заднє сидіння на проїжджій частині. Автомобіль ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 , має пошкодження: розбитий передній бампер, переднє вітрове скло, деформація передньої частини кузова та капота, деформація інших частин кузова, розбиті блокфари. В автомобілі ВАЗ 21101 за кермом на місці водія труп гр. ОСОБА_4 , на передньому місці пасажира труп гр. ОСОБА_5 . Автомобілі ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 та ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вилучені та направлені на майданчик тимчасового тримання транспортних засобів Чернігівського РВ ЧВП ГУНП в Чернігівській області (т. 1 а.с.158-172).

- згідно акта обстеження ділянки вулично - шляхової мережі від 19 грудня 2018 року о 14 год. 15 хв. обстежено автодорогу Н-27 Чернігів- Мена- Сосниця- Гремяч, встановлено, що покриття проїзної частини, наявність та стан дорожніх знаків, наявність та стан дорожньої розмітки відповідає вимогам ДСТУ ( т.1 а.с. 173).

- за висновком судово-медичної експертизи № 1162 від 30 січня 2019 року під час експертизи трупа ОСОБА_5 виявлені тілесні ушкодження у вигляді політравми: закрита черепно- мозкова травма - синці, садна, рани голови, крововилив у м`які тканини голови з внутрішньої поверхні; закрита травма грудної клітки і живота - переломи ребер зліва, крововиливи в тканини середостіння, забої легень, рідка кров в лівій плевральній порожнині, крововиливи жирову клітковину обох нирок; розтрощення щиколотки правої великогомілкової кістки, крововиливи у м`які тканини в ділянках переломів, садна нижніх кінцівок. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупих предметів, незадовго до настання смерті, за механізмом удар, тертя, тиснення 19 грудня 2018 року за обставин вказаних в постанові, а саме - внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при травмі в салоні автомобіля, коли потерпілий перебував на місці пасажира. Оскільки утворення тілесних ушкоджень в процесі дорожньо-транспортної пригоди являє собою єдиний травматичний процес, оцінка ступеню тяжкості цих тілесних ушкоджень проводиться вцілому, тобто весь наведений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді політравми - має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, має прямий причинний зв`язок із настанням смерті.Смерть настала від масивної крововтрати внаслідок тяжкої краніоскелетної травми, що підтверджується наявністю вищезгаданих ушкоджень, та малокрів`ям внутрішніх органів.Виходячи з ступеня розвитку трупних явищ, вважається, що смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 .При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа громадянина ОСОБА_5 етанол не виявлено (т. 1, а.с.179-183).

Згідно записів у свідоцтві про смерть ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .(т.1а.с.60)

-за висновком судово-медичної експертизи № 1161 від 30 січня 2019 року, під час експертизи трупа ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді політравми: закрита черепно- мозкова травма - садно лоба, крововилив в м`які тканини голови з внутрішньої поверхні; закрита травма грудної клітки і живота - множинні переломи ребер та грудини, крововиливи в тканини середостіння, забої легень, рідка кров в плевральних порожнинах, крововиливи навколожирову клітковину обох нирок; повний розрив хребта між грудними хребцями з розривом спинного мозку; закрита травма тазу - переломи крижово-здухвинного з`єднання зліва, розрив лобкового зчленування, перелом здухвинної кістки; масивні крововиливи у м`які тканини правого стегна та гомілки; множинні садна обох кистей, рана правої гомілки. Весь наведений комплекс тілесних ушкоджень утворився від дії тупих предметів, незадовго до настання смерті, за механізмом удар, тертя, тиснення 19 грудня 2018 року за обставин вказаних в постанові, а саме - внаслідок дорожньо-транспортної пригоди при травмі в салоні автомобіля, коли потерпілий перебував на місці водія. Оскільки утворення тілесних ушкоджень в процесі дорожньо-транспортної пригоди являє собою єдиний травматичний процес, оцінка ступеню тяжкості цих тілесних ушкоджень проводиться в цілому, тобто весь наведений комплекс тілесних ушкоджень у вигляді політравми - має ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя, має прямий причинний зв`язок із настанням смерті. Смерть настала від масивної крововтрати внаслідок важкої політравми, що підтверджується наявністю вищезгаданих ушкоджень, та малокрів`ям внутрішніх органів. Виходячи з ступеня розвитку трупних явищ, вважається, що смерть настала ІНФОРМАЦІЯ_2 . При судово-токсикологічній експертизі крові від трупа громадянина ОСОБА_4 етанол невиявлено (т. 1, а.с.188-192).

- за висновками судово-медичних експертиз № 173 від 20 травня 2019 року та № 52 від 23 січня 2020 року, згідно наданої на судово - медичну експертизу медичної документації у гр-нки ОСОБА_3 мались тілесні ушкодження у вигляді закритого Т-подібного перелому вертлюгової ямки зліва, заднього вивиху лівого стегна, переломів лонних та сідничних кісток, крижу справа зі зміщенням уламків, закритого перелому внутрішньої кісточки лівої гомілки без зміщення уламків; закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, рваною раною верхньої повіки, частковим гемофтальмом, посттравматичною хоріоретинопатією лівого ока, саднами обличчя; компресійно ішемічної нейропатії лівого сідничного нерву, саден тулубу, обох передплічь. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі ж і по давності утворення можуть відповідати даті 19 грудня 2018 року та умовам, зазначеним в ухвалі суду про призначення даної експертизи. На час огляду 23 січня 2020 року у підекспертної мають місце наслідки вищевказаної травми у вигляді зрощених багатоуламкових переломів кісток тазу справа і зліва з наявністю металоконструкцій, зрощеного перелому крижу справа з наявністю гвинта, зрощеного перелому внутрішньої кісточки лівої гомілки без зміщення, виражених привідної і ротаційної контрактури лівого кульшового суглобу, післятравматичної нейропатії лівого сідничного нерву з парезом лівої ступні, порушення функції лівого кульшового суглобу ІІ ст., лівого гомілково- ступневого суглобу ІІІ ст., порушення функції ходи і опори І ст. Крім того мають місце наслідки закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку у вигляді синдрому внутрішньої черепної гіпертензії з нерегулярними лікворно-гіпертензивними кризами.

Комплекс тілесних ушкоджень, що мав місце у гр-ки ОСОБА_3 , потягнув за собою розвиток вищевказаних наслідків і є такий що спричинив стійку втрату загальної працездатності в розмірі 80% (вісімдесят відсотків), та відноситься до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою стійкої втрати працездатності не менш ніж на одну третину. Не виключена можливість, що комплекс тілесних ушкоджень, який мав місце у ОСОБА_3 , вона могла отримати перебуваючи на момент дорожньо-транспортної пригоди в якості пасажира автомобіля (т.1, а.с.221-227, .232-242).

-за висновком судово-медичної експертизи № 172 від 14 травня 2019 року, згідно наданої на судово - медичну експертизу медичної документації у гр-на ОСОБА_1 маються тілесні ушкодження у вигляді закритої травми живота з травматичним розривом селезінки та правої долі печінки, ускладненої внутрішньочеревною кровотечою; відкритих уламкового черезнадвирасткового перелому правої стегнової кістки та правого надколінника зі зміщенням уламків, відкритого перелому латерального виростка правої великогомілкової кістки без зміщення уламків, закритого уламкового черезнадвирасткового перелому лівої стегнової кістки зі зміщенням уламків; закритої черепно-мозкової травми з забоєм головного мозку, забійною раною підборіддя; саден лівого колінного суглобу. Вищевказані тілесні ушкодження виникли від дії тупих твердих предметів або при ударі об такі ж, по давності утворення можуть відповідати даті 19 грудня 2018 року та умовам, викладеним в ухвалі суду про призначення даної експертизи, і в сукупності, як наслідок одного травматичного процесу в умовах дорожньо-транспортної пригоди, відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя. Не виключена можливість, що комплекс тілесних ушкоджень, виявлений у ОСОБА_1 , він міг отримати перебуваючи на момент дорожньо-транспортної пригоди в якості водія автомобіля (т.1, а.с.204-209).

- висновком інженерно - транспортної експертизи № 4 від 16 січня 2018 року, згідно якого на момент експертного огляду технічних неісправностей в системі рульового керування автомобіля «ВАЗ-21101-606», реєстраційний номер НОМЕР_2 , які б перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено. (т. 1 а.с.247-250)

- висновком інженерно - транспортної експертизи № 5 від 16 січня 2019 року на момент експертного огляду технічних несправностей в системі рульового керування автомобіля «ВАЗ-2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 , які б перебували в причинному зв`язку з описаною дорожньо-транспортною пригодою, не виявлено. (т.2 а.с.5-8)

- висновком інженерно - транспортної експертизи № 6 від 17 січня 2019 року, згідно якої , первинний контакт між автомобілем марки «ВАЗ 21101-606», реєстраційний номер НОМЕР_2 та автомобілем марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 відбувся на смузі для руху в бік м. Чернігова у поперечномунапрямку на відстані близько 0,4 м від лінії дорожньої розмітки, що розділяє транспортні потоки протилежних напрямків та у поздовжньому напрямку на відстані близько 600 м перед (напрямок руху в бік м. Чернігів) місцем розташування кілометрового стовпчика «28».

Первинний контакт відбувся між переднім правим габаритним кутом автомобіля марки «ВАЗ 21101-606», реєстраційний номер НОМЕР_2 та переднім лівим габаритним кутом автомобіля марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 на відстані близько 30+47 см від рівня опорної поверхні.

В момент первинного контакту кут між повздовжньою віссю автомобіля марки «ВАЗ 2107», реєстраційний номер НОМЕР_1 по відношенню до повздовжньої осі автомобіля марки «ВАЗ 21101-606», реєстраційний номер НОМЕР_2 становив близько 150°±10° в горизонтальній площині проти ходу умовної годинникової стрілки, що розкритий у напрямку ліворуч від поздовжньої осі автомобіля марки «ВАЗ 21101-606», реєстраційний номер НОМЕР_2 (див. зображення 3) (т.2 а.с.13-23).

- у судовому засіданні судовий експерт ОСОБА_22 підтвердив висновки проведених ним експертиз та зазначив, що для відповідей на поставлені експерту запитання умови були забезпечені, транспортні засоби надано для огляду. Огляд автомобіля ВАЗ 21106 - 606 проводився 09 січня 2019 року, проте у висновку № 4 помилково зазначено, що експертиза від 16 січня 2018 року та помилково зазначено дату огляду автомобіля 19 листопада 2018 року. Огляд правого колеса проводив візуально, але колесо відноситься до ходової частини, а ексерту ставилось питання по рульвому керуванню. Виявлені неісправності авттомобіля ВАЗ 2107 мали аварійний характер, у зв`язку з чим подальша експлуатація транспортного засобу була б неможлива. По висновку № 6 від 17 січня 2019 року ( стор.5 висновку) передній правий лонжерон автомобіля ВАЗ 2110 деформований від дії деформуючого зусилля в напрямку спереду- назад та справа-наліво - автомобіль піднімали на підйомник. Деформація лонжерона у вигляді розлому зафіксована на відстані близько 40 см від правого бокового габариту та на відстані близько 50 см від передньої частини автомобіля. ( на схемі ДТП зазначено подряпина на відстані 0,4 метра). На підставі огляду слідів контактної взаємодії дійшли висновку, що первинно автомобіль контактував з перешкодою правим переднім кутовим габаритом на відстані близько 30-45 см від рівня опорної поверхні, після чого відбулось зміщення передньої частини автомобіля в напрямку спереду- назад та справа-наліво. Зафіксована слідова інформація, механізм пошкодження, кінцеве розташування транспортних засобів - за цими ознаками визначили первинний контакт. Було встановлено приблизне розташування автомобілів в момент первинного контакту, позначено на мал.3, сторінка 8 даного висновку. Автомобіль ВАЗ 2110 контактував передньою правою частиною, при такому контакті автомобіль розвертає. Для визначення в якому місці відносно елементів дороги відбувся первинний контакт вивчалась схема ДТП. На автомобілі ВАЗ 2110 виявлено подряпини, схожі на контакт з дорожнім покриттям, інших таких слідів виявлено не було, таким чином співставивши автомобіль правим переднім лонжероном на схему місця ДТП, отримали- правий передній габаритний кут розташований на смузі для руху в напрямку м.Чернігова, положення автомобіля ВАЗ 2110 відносно повздовжньої осі дорожнього покриття встановити неможливо - відсутні сліди, тому, де розташовувався лівий габарит відповісти неможливо. Результати проведеного дослідження дають підстави для висновку про те, що подряпина, яка розташована на смузі для руху в бік м. Чернігів (позначка «3» на схемі) утворена переднім правим лонжероном підлоги автомобіля ВАЗ-2110, форма та характер утворення подряпини на дорожньому покритті співпадає з профілем лонжерону. Таким чином, на підставі аналізу встановлених даних дійшов висновку, що первинний контакт між автомобілем ВАЗ-2110 та автомобілем ВАЗ-2107 відбувся на смузі для руху в бік м. Чернігова у поперечному напрямку на відстані близько 0,4 м від лінії дорожньої розмітки 1.5 та у поздовжньому напрямку на відстані близько 600 м перед місцем розташування кілометрового стовпчика «28». При цьому, чи мав місце повністю виїзд автомобіля ВАЗ 2107 на зустрічну смугу руху категорично відповісти неможливо, але найбільш імовірно, що передній правий габарит контактував з лівим габаритним кутом.

- слідчим експериментом від 21 березня 2019 року ( т.2 а.с.24- 31), у ході якого свідок ОСОБА_13 вказав, що 19 грудня 2018 року він на своєму автомобілі Mitsubishi Carisma, державний номерний знак НОМЕР_3 , разом з дружиною їхав з м. Мена в Чернігів. Попереду його на відстані 30-40 м посередині своєї смуги руху їхав автомобіль ВАЗ 2110 зі швидкістю 90-100 км/год. Він бачив як назустріч їхав автомобіль ВАЗ 2107 червоного кольору зі швидкістю 90-100 км/год. Автомобіль ВАЗ 2107 змістився вліво та виїхав на смугу зустрічного руху, тобто їхав лоб в лоб з автомобілем ВАЗ 2110 та його автомобілем. Він застосував екстенне гальмування та трохи змістився вправо, залишившись на проїзній частині. У процесі гальмування він бачив, що автомобіль ВАЗ 2110 вильнув спочатку вправо, при цьому залишився в межах проїзної частини, а автомобіль ВАЗ 2107 їхав в цей час прямолінійно по смузі зустрічного руху в напрямку передньої частини авто ВАЗ 2110 та його автомобіля. Після того, як авто ВАЗ 2110 різко вильнув вправо, відразу вильнув різко вліво, так як праве узбіччя було вкрито снігом і якби він колесами виїхав на узбіччя то автомобіль ВАЗ 2110 став би взагалі некерованим. Коли авто ВАЗ 2110 вильнув вліво то і відбулось зіткнення транспортних засобів між їх передніми частинами, коли вони знаходились в районі осьової розмітки. Від удару автомобілі розвернуло і, навіть, піднялись задні частини і вони зупинились. Автомобіль ВАЗ 2110 до контакту не гальмував. Для орієнтування на дорожньому покритті схематично крейдою зображені подряпини згідно зі схемою до протоколу огляду місця ДТП від 19 грудня 2018 року. ОСОБА_13 розташував автомобіль демонстратор як рухався автомобіль ВАЗ 2110 перед ДТП таким чином, що відстань від осей лівих коліс до лінії розмітки, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, склала 1,3 м. ОСОБА_13 розташував автомобіль демонстратор як рухався автомобіль ВАЗ 2107 таким чином, що відстань від осей правих коліс до лінії розмітки 1.5 склала 1,3 м приблизно. ОСОБА_13 вказав місце, де автомобіль ВАЗ 2107 почав зміщуватись вліво, виїжджаючи на смугу зустрічного руху. Дане місце заміряно і повздовжньо розташоване на відстані 54,4 м від лінії контакту. ОСОБА_13 вказав, що коли автомобіль ВАЗ 2107 виїхав на смугу зустрічного руху, то автомобіль 2110 уникаючи зіткнення різко вильнув вправо, а потім вліво і відразу відбулось зіткнення транспортних засобів. По якій траєкторії рухався автомобіль ВАЗ 2110 зміщуючись вправо і різко вліво до контакту вказати точно не може, але цей маневр відбувся приблизно за 1,5 с не більше. ОСОБА_13 вказав, що виїхавши на смугу зустрічного руху автомобіль ВАЗ 2107 рухався прямолінійно, тобто лоб в лоб назустріч автомобілю ВАЗ 2110. Чи виконував якийсь маневр автомобіль ВАЗ 2107 безпосередньо перед моментом контакту та чи повертався на свою смугу вказати не може, оскільки видимість йому обмежував автомобіль ВАЗ 2110. ОСОБА_13 розташував автомобіль демонстратор так, як розташовувався автомобіль ВАЗ 2110 в момент контакту з автомобілем ВАЗ 2107 таким чином, що правий передній габарит автомобіля розташовувся на відстані 0,4 м від лінії розмітки 1.5 на смузі для руху в напрямку до м. Чернігова, при цьому відстань від осі заднього правого колеса до лінії розмітки 1.5 склала 1,5 м. ОСОБА_13 вказав, що автомобіль ВАЗ 2107 рухався на відстані 1,3 м від осей правих коліс до лінії розмітки 1.5 по смузі зустрічного руху, так як, ні зліва, ні справа від автомобіля ВАЗ 2110 автомобіль ВАЗ 2107 видно не було, тобто він їхав лоб в лоб назустріч автомобілю ВАЗ 2110 (т. 2 а.с.24-31).

Зауваження захисника обвинуваченого у тій частині, що свідок ОСОБА_13 не міг вказати точної відстані з того моменту коли він побачив, що автомобіль ВАЗ 2107 почав виїжджати на зустрічну смугу, до автомобіля ВАЗ 2110, як не міг вказати відстань від автомобіля ВАЗ 2110 до його автомобіля, не міг вказати яка була швидкість автомобіля ВАЗ 2110, що під час проведення слідчого експерименту використовувався тільки один автомобіль- демонстратор, і свідок ОСОБА_13 вказував на місці для відтворення подій 19 грудня 2018 року, перебуваючи на дорозі як пішохід, а не як водій іншого транспортного засобу, не заслуговує на увагу, оскільки свідок ОСОБА_13 , як під час слідчого експерименту на місці події, так і в судовому засіданні, не зазначав конкретних відстаней, однак розставив транспортні засоби, як вони, за його словами, рухались та як були розташовані під час дорожньо- транспортної пригоди, в подальшому ці відстані були заміряні, а встановлені дані - занесені до протколу слідчої дії.

- висновком інженерно - транспортної експертизи № 149 від 09 квітня 2019 року, згідно якої за умови дорожньої ситуації, викладеної в ухвалі про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 не мав технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_1 з моменту виїзду останнього на його смугу руху та повинен діяти у відповідності до технічних вимог п.п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п.1.10) Правил дорожнього руху.

За умови дорожньої ситуації водій автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 повинен діяти у відповідності до технічних вимог п.п. 11.1, 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху.

За умови дорожньої ситуації водій автомобіля ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 , не міг запобігти зіткненню шляхом екстреного гальмування, тобто він був позбавлений технічної можливості діяти у відповідності до вимог п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п.1.10) Правил дорожнього руху.

За умови дорожньої ситуації дії водія автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , не відповідали вимогам п.п. 11.1, 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху.

За умови дорожньої ситуації невідповідність дій водія автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 , вимогам п.п. 11.1, 11.3, 10.1 Правил дорожнього руху, є причиною і умовою даної дорожньо-транспортної пригоди (т.2 а.с.41-46).

У судовому засіданні експерт ОСОБА_23 підтвердив висновки проведеної ним експертизи обставин і механізму дорожньо- транспортної пригоди. Згідно методик експертної практики небезпека для руху водію, на смугу якого виїхав зустрічний автомобіль, виникає з моменту, коли зустрічний автомобіль знаходиться на відстані, з якої своїм маневром може повернутись на свою смугу руху. Пояснив, що на сторінці 6 висновку зазначено позначку (7) помилково, направді повинна бути позначка (8) - інтернет - ресурс, який використовувався- технічні характеристики ВАЗ 2107. Насправді габаритна ширина автомобіля ВАЗ 2107 1, 68 м. Така позначка використана і в підрахунку на ст. 6 : 1,3+2 +1,68 = 4, 98 м при визначенні відстані зміщення автомобіля для безпечного роз`їзду. Враховуючи викладені в ухвалі суду обставини дорожньої ситуації небезпека для руху водію автомобіля ВАЗ 2110 виникла з моменту виїзду автомобіля ВАЗ)2107 на його смугу руху, тобто коли останній знаходився від місця зіткнення на відстані 54,4 м. Враховуючи проведені розрахунки, для зміщення смуги руху автомобіля ВАЗ 2107 вправо, рухаючись зі швидкістю 100 км/год, необхідно подолати відстань 88, 5 м., тобто до місця зіткнення водій ВАЗ 2107 не встигає покинути зустрічну смугу. В ухвалі про призначення експертизи швидкість автомобіля була задана 90-100 км/год., обрахунки він проводив, виходячи зі швидкості 100 км/год. з урахуванням того, що зближення відбувається за менший час. Все вирішується з максимально- можливою ситуацією, зі швидкістю 90 км/год. не було необхідності проводити обрахунки, оскільки результат був би таким самим. Він використовував вихідні дані з обох ухвал слідчого судді, у тому числі і з ухвали з опискою, що видно з тексту самого експертного висновку - вихідні дані на сторінці 2 висновку з ухвали з опискою, на стор 3 з ухвали з виправленною опискою.( т 2 а.с. 41 (зворот), а.с. 42). Крім того, за вихідними даними лише з ухвали слідчого судді від 25 березня 2019 року, він би не зміг провести експртизу, недостатньо даних. Експертним шляхом було встановлено, що за умови дорожньої ситуації, викладеної в ухвалі про призначення експертизи, водій автомобіля ВАЗ 21101-606 не мав технічної можливості запобігти зіткненню із зустрічним автомобілем шляхом екстренного гальмування, тобто він був позбавлений технічної можливості діяти у відповідності до вимог п.12.3 Правил дорожнього руху. Таким чином, за умови, що зустрічний транспортний засіб не залишить смугу руху, він не міг уникнути зіткнення.

На підставі ретельно досліджених доказів, суд приходить до висновку, що висновки всіх проведених експертиз по справі детально характеризують обставини та механізм скоєння дорожньо-транспортної пригоди та беззаперечно підтверджують недотримання обвинуваченим ОСОБА_1 п. 2.3(б), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху, що стали безпосередньою причиною дорожньо- транспортної пригоди та спричинили тяжкі наслідки.

Місце контакту транспортних засобів визначено по слідовій інформації, так, на місці пригоди виявлено подряпину, яка розташована на смузі для руху в бік м. Чернігова( на схемі позначка 3), яка за висновком інженерно - транспортної експертизи № 6 від 17 січня 2019 року утворена переднім правим ланжероном підлоги автомобіля ВАЗ 2110. Зазначене свідчить, що первинний контакт між автомобілем ВАЗ-2110 та автомобілем ВАЗ-2107 відбувся на смузі для руху в бік м. Чернігова, тобто зустрічній смузі по відношенню до смуги руху, по якій рухався обвинувачений, та спростовує покази обвинуваченого у судовому засіданні, що зіткнення відбулось на смузі руху в бік м. Мена.

Слідчим експериментом за участю свідка ОСОБА_13 встановлена швидкість транспортних засобів, відстані та розвиток подій на місці пригоди. Свідок ОСОБА_13 надавав покази, що автомобіль ВАЗ 2107 під керуванням ОСОБА_1 виїхав на смугу зустрічного руху, а водій автомобіля ВАЗ 21101 під керуванням ОСОБА_4 при виявленні небезпеки для руху, не застосовував гальмування, а взяв вправо, потім різко вліво, після чого сталось зіткнення автомобілів. У висновку експерта № 149 від 09 квітня 2019 року не зазначено про технічну неспроможність показань свідка ОСОБА_13 . Зазначені покази свідка ОСОБА_13 у цій частині узгоджуються із показами самого обвинуваченого, згідно яких автомобіль ВАЗ 2110 спочатку взяв вправо по своїй смузі руху, потім вліво, після чого сталось зіткнення.

Покази обвинуваченого ОСОБА_1 у тій частині, що автомобіль ВАЗ 2110 виїхав на праве узбіччя та став некерованим не підтверджено жодним доказом у справі, відсутня така слідова інформація і на місці події.

Твердження сторонни захисту, що покази свідка ОСОБА_13 на слідчому експерименті і в судовом засіданні різняться, не заслуговують на увагу, оскільки свідок зазначив, що з плином часу він подробиць не пам`ятає, а на слідчому експерименті він розташував транспортні засоби так, як спостерігав їх на місці пригоді, а відстані були заміряні учасниками цієї слідчої дії.

Встановлено, що за умови дорожньої ситуації водій автомобіля ВАЗ 21101-606, реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_4 , не міг запобігти зіткненню шляхом екстреного гальмування, тобто він був позбавлений технічної можливості діяти у відповідності до вимог п. 12.3 (з урахуванням визначення терміну «небезпека для руху» п.1.10) Правил дорожнього руху, і таким чином не міг уникнути зіткнення за умови, що зустрічний транспортний засіб не залишить його смугу руху.

Зауваження захисника, що більш важкий автомобіль при зіткненні не міг зміститися назад, а більш легкий - вперед, не заслуговують на увагу, оскільки, і за показами свідка ОСОБА_13 автомобілі від зіткнення підняло, потім кинуло, і за показами експерта ОСОБА_22 при такому контакті автомобіль розвертає. При цьому за поясненнями експерта ОСОБА_24 чим більша була б швидкість автомобіля ВАЗ 2107, тим швидше б він покинув зустрічну смугу руху, тому дослідження він проводив лише відносно швидкості 100 км/год,

Крім того, за показами свідка ОСОБА_13 водій автомобіля ВАЗ 2110 не застосовував гальмування, на місці пригоди відсутні сліди гальмування. А отже, зауваження сторони захисту про наявність чи відсутність технічної неісправності у гальмівній системі автомобіля ВАЗ 2110, або ж марка і модель шин вказаного автомобіля ніяким чином не могли вплинути на розвиток подій дорожньо- транспортної пригоди і не може перебувати у причинному зв`язку з настанням наслідків.

Твердження захисника обвинуваченого про проведення інженерно- технічної експертизи № 149 від 09 квітня 2019 року лише за ухвалою слідчого судді від 25 березня 2019 року спростувуються, як показами експерта ОСОБА_23 у судовому засіданні, так і висновком самої експертизи. Так, у вступній частині висновку № 149 від 09 квітня 2019 року експертом як підставу проведення експертизи зазначено ухвалу слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 25 березня 2019 року. Ухвалою слідчого судді від 26 березня 2019 року виправлено описку та доповнено попередню ухвалу слідчого судді від 25 березня 2019 року додатковими вихідними даними, а саме показами свідка ОСОБА_13 . Вступна частина висновку експерта ( т.2 а.с. 42) містить вихідні дані з обох вищезазначених ухвал слідчого судді, що не суперечить чинному кримінально - процесуальному законодавству та матеріалам кримінального провадження. Таким чином підставою для проведення цієї експертизи були дані з обох ухвал слідчого судді Новозаводського районного суду від 25 березня 2019 року (як основна) та від 26 березня 2019 року ( якою виправлена описка та доповнено вихідні дані).

Суд визнав за недоцільне проведення слідчого експеримента за участю обвинуваченого ОСОБА_1 , оскільки покази обвинуваченого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_3 не узгоджуються між собою, а тим більше з іншими матеріалами кримінального провадження, та не підтверджені жодним доказом, дослідженим судом. Так, дані про собачку, яку, ніби то, об`їзджав обвинувачений не підтверджені жодним доказом у справі, навпаки свідки ОСОБА_13 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 стверджували, що на місці пригоди не було ніяких тварин. Крім того, згідно показів потерпілої ОСОБА_3 у судовому засіданні, обвинувачений об`їжджаючи собаку, яка на той час стояла посередині його смуги руху, незначно виїхав на смугу зустрічного руху, сам обвинувачений стверджував, що маневр об`їзду собаки здійснив на своїй смузі руху, не виїжджаючи на зустрічну смугу. У судовому засіданні він надавав покази, що собака стояла на правому узбіччі. Таким чином покази ОСОБА_1 та ОСОБА_3 не узгоджувались з матеріалами кимінального провадження, слідовою інформацією на місці події, крім того їх покази не узгоджувались і між собою.

За заявою адвоката Костіна С.С. проведена судова автотехнічна експертиза № 10419/21-52/13177/21-52 за методикою визначення швидкості руху транспортних засобів під час зіткнення з урахуванням їх деформування та руйнування, за висновком якої від 16 квітня 2021 року величина швидкості автомобіля ВАЗ 2107, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 на момент зіткнення становила біля 76 км/год. (т. 3 а.с.6-12)

Судовий експерт ОСОБА_25 , в режимі відеоконференції, надав пояснення, що експертизу проводив на підставі копій письмових матеріалів справи, наданих в елекстронному вигляді на диску. Висновки попередніх експертиз, проведених по справі, не враховувались, оскільки таке питання на експертизу не ставилось, покази свідків до уваги не брались. При проведенні експертизи вік автомобілів не враховували. Експертом транспортні засоби безпосередньо не оглядались, експертиза проведена за деформаціями, встановленими по фотографіях пошкоджень та масштабними моделями. Неточність плюс -мінус 5-6 см. не виключається. Об`єм пошкоджень близько 10 см. буде впливати на визначення швидкості на 2-3 км/год та незначно вплине на кінцевий результат. У заяві про проведення експертизи не було вказано у який саме момент необхідно визначити швидкість руху. Визначали з моменту зіткнення, бо немає сліду. Покази експерта ОСОБА_25 підтримав і експерт ОСОБА_26 .

Зазначений висновок не встановлює та не спростовує будь- яких обставин у справі, експерти визначили приблизну швидкість автомобіля ВАЗ 2107 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_1 за фотографіями, у судовому засіданні самі експерти не заперечували, що транспортні засоби вони не оглядали, що можливі похибки, що не конкретизовано, у який саме момент руху була встановлена ними швидкість руху автомобіля ВАЗ 2107. Встановлена цією експертизию швидкість руху автомобіля ВАЗ 2107 не відповідає показам самого обвинуваченого у судовому засіданні, за показами якого він рухався зі швидкістю 70-80 км/год., а за його показами побачивши собаку, знизив швидкість до 40 км/год. Крім того, порушення швидкісного режиму ОСОБА_1 не інкримінується.

Таким чином, версію обвинуваченого щодо розвитку подій на місці пригоди, яка не підтверджена жодним з досліджених судом доказів, суд розцінює як захисну версію. Винних дій інших осіб в результатах дорожньо - транспортної пригоди встановлено не було. Технічний стан дорожнього покриття відповідав стандартним вимогам.

Оцінивши докази в їх сукупності з точки зору достатності та взаємозв`язку за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у порушенні п. 2.3(б), 10.1, 11.3 Правил дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та спричинило тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_27 . Дії обвинуваченого ОСОБА_1 органом досудового слідства вірно кваліфіковані за ч.3 ст. 286 КК України.

Відповідно до п.20 Постанови ПВСУ « Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспортні» № 14 від 23 грудня 2005 року при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК України суд має враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб ( пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24 жовтня 2003 р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст. 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. У кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року № 7 "Про практику призначення судами кримінального покарання" судам треба мати на увазі, що наведений у ч.1 ст. 66 КК України перелік обставин, які пом`якшують покарання, не є вичерпним. При призначенні покарання суд може визнати пом`якшуючими й інші обставини, не зазначені в ч.1 цієї статті( наприклад, часткове відшкодування шкоди, відшкодування моральної шкоди). Визнання обставини такою, що пом`якшує покарання має бути вмотивоване у вироку.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд враховує дані про особу обвинуваченого, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого суд визнає відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_10 ( за позиції невизнання вини). У матеріалах справи наявна розписка ОСОБА_10 від 07 вересня 2019 року про отримання від ОСОБА_1 64 200 грн. в рахунок спричиненої їй моральної шкоди загибеллю чоловіка ОСОБА_4 , матеріальних претензій до обвинуваченого не має, просить обмежитись іспитовим строком. ( т.2 а.с. 85, т. 3, а.с.99). Заява ОСОБА_3 претензій до ОСОБА_1 з приводу заподіяння їй матеріальної шкоди в дорожньо- транспортній пригоді не має.( т.2 а.с. 86, т.3 а.с. 100)

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого не встановлено.

Дані, які б негативно характеризували особу обвинуваченого, у матеріалах справи відсутні.

За висновком Менського районного сектору філії ДУ "Центр пробації" в Чернігівській області, беручи до уваги інформацію, що характеризує особу обвинуваченого, історію правопорушень, низьку ймовірність вчинення повторного правопорушення, орган пробації вважає, що виправлення ОСОБА_1 без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе та не становить високої небезпеки для суспільства. Виконання покарання у громаді можливе за умови здійснення нагляду та застосування соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень. (т.2 а.с.129-131)

Суд враховує, що стаття 17 Закону від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачає, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини, як джерело права.

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п.38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_1 , який вчинив необережне кримінальне правопорушення, що віднесене до категорії тяжких злочинів, своєї вини у скоєному не визнав, вважається таким, що в силу положень ст. 39 КУпАП не притягувався до адміністративної відповідальності, характер та мотиви допущених обвинуваченим Правил безпеки дорожнього руху, наслідки, що настали, критичнеставлення обвинуваченого до наслідків, ту обставину, що раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, характеризується формально позитивно, має малолітню дитину, є особою з інвалідністю ІІ групи з ушкодженням опорно- рухового апарату( т.3 а.с. 102, 103), добровільно відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_10 , позицію потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_3 про призначення ОСОБА_1 покарання не пов`язаного з позбавленням волі, висновок органу пробації, позицію потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_2 про призначення ОСОБА_1 найбільш суворого покарання, наявність неприязних відносин у них до ОСОБА_1 у зв`язку із скоєнням злочину, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає, що покарання обвинуваченому слід призначити у виді позбавлення волі в межах санкції статті за інкриміноване йому кримінальне правопорушення, з призначенням додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, що буде необхідним і достатнім для його виправлення та перевиховання та запобігання вчиненню ним нових злочинів і буде відповідати принципам індивідуалізації, обгрунтованості, гуманності, законності та справедливості призначення покарання.

Однак, суд не вбачає підстав для застосування до обвинуваченого положень ст. 75 КК України та звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку. Стороною захисту не наведено, а судом не встановлено обставин, які б свідчили, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства.

По кримінальному провадженню заявлено цивільний позов прокурора Симоненко А.В. в інтересах держави в особі комунального некомерційного підприємства "Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради про стягнення з ОСОБА_1 до місцевого бюджету ( р/р НОМЕР_4 , МФО 899998, код ЄДРПОУ 38054398) грошових коштів в сумі 2 199 грн., що були витрачені КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" на лікування потерпілої ОСОБА_3 від кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України кошти, витрачені закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, потерпілої від злочину, підлягають відшкодуванню особою, яка вчинила злочин, у розмірі фактичних витрат та зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до ч.1 п.2 Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затвердженого постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року, сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, у якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко днів, проведених ним у стаціонарі, та вартості витрат на його лікування в день. Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко - день провадиться виходячи з фактичної кількості ліжко - днів і загальної суми фактичних витрат за місяць( у якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентарю та обладнання.

Цивільний позов прокурором мотивовано тим, що згідно довідки КНП " Чернігівська міська лікарня № 2" Чернігівської міської ради від 29 травня 2019 року №184 на лікування хворої ОСОБА_3 за період часу з 20 грудня 2018 року по 14 січня 2019 року витрачено 12 150 грн., з яких нарахування на заробітну плату склали 9 951 грн.( (486 - (327, 64+70,40)) * 25). Враховуючи, що заробітна плата медичному персоналу нараховується та виплачується щомісяця та не залежить від кількості хворих, зазначена сума стягненню не підлягає. Таким чином, на лікування ОСОБА_3 витрачено 2 199 грн., які і підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_1 до місцевого бюджету м. Чернігова. ( т.2 а.с. 83)

Процесуальні витрати по справі за залучення експертів для проведення судових інженерно- транспортних експертиз ( а.с. 65- 68) на загальну ссуму 8 008 грн. 00 коп. слід стягнути з обвинуваченого на користь держави.

Відповідно до положень частини четвертої ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2018 року на автомобіль ВАЗ, VIN НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_28 та перебував у володінні ОСОБА_1 , накладений з метою позбавлення ОСОБА_28 права на відчуження, розпорядження та користування автомобілем - слід скасувати. ( т.2 а.с. 74-75).

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 21101- 606 реєстраційний номер НОМЕР_2 , переданий за зберігальною розпискою ОСОБА_10 та автомобіль ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зберігається на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів за адресою м. Чернігів вул. Ціолковського 28, слід повернути власникам. (т. 2 а.с.69) .

Захід забезпечення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 органом досудового слідства не обирався, суд з урахуванням особи обвинуваченого та його поведінки під час судового розгляду вважає за необхідне обирати йому до вступу вироку в законну силу запобіжний захід у виді особистого зобов`язання.

Керуючись ст. 373,374 КПК України

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на п`ять років шість місяців з позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів строком на три роки.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту його фактичного затримання.

Обрати обвинуваченому ОСОБА_1 захід забезпечення у виді особистого зобов`язання та покласти на нього зобов`язання: не відлучатися за межі Чернігівської області без дозволу суду.

Цивільний позов прокурора задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 до місцевого бюджету м. Чернігова (р/р 31417544025002, МФО 899998, код ЄДРПОУ 38054398) -

2 199 грн., що були витрачені КНП "Чернігівська міська лікарня № 2" на лікування ОСОБА_3 від кримінального правопорушення.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати у сумі 8 008 грн. 00 коп.

Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 20 грудня 2018 року на автомобіль ВАЗ, VIN НОМЕР_5 реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_28 .

Речові докази по справі: автомобіль «ВАЗ 21101- 606 реєстраційний номер НОМЕР_2 повернути ОСОБА_10 , автомобіль ВАЗ 2107 реєстраційний номер НОМЕР_1 повернути ОСОБА_28 .

На вирок може бути подана апеляція до Чернігівського апеляційного суду через Чернігівський районний суд Чернігівської області протягом 30 днів з моменту його проголошення, а обвинуваченим, який перебуває під вартою у той же строк з моменту отримання копії вироку суду.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Л.В. Хоменко