Рішення № 101617662, 03.12.2021, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа № 324/1768/21

Провадження № 2-а/324/21/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2021 року Пологівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кацаренко І.О.

за участю секретаря судового засідання Божко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Пологи в письмовому провадженні цивільну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 18 жовтня 2021 року звернувся до суду із вказаною позовною заявою, в якій просить суд постановити рішення, яким скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №397498, винесену 19 серпня 2021 року Поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Діденком О.М., про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 20400,00 грн. за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.121 ч.5 і ст.126 ч.4 КУпАП, і закрити справу про адміністративне правопорушення.

На обґрунтування своїх позовних вимог ОСОБА_1 зазначено у позові, що 08 жовтня 2021 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням №66916628 він вперше отримав постанову від 19 серпня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА№397498, складену поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Діденком О.М., якою до позивача застосовано адміністративне стягнення у розмірі 20400,00 гривень штрафу за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.5, 126 ч.4 КУпАП.

ОСОБА_1 стверджує, що в його присутності 19 серпня 2021 року постанова серії БАА №397498 не виносилася, про її існування він дізнався тільки з постанови про відкриття виконавчого провадження. Підписи від імені ОСОБА_1 в постанові зроблені не ним, позивачем у справі.

Вивчивши постанову, позивач вважає, що вона є незаконною, а тому підлягає скасуванню із закриттям справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Крім того, постанова серії БАА №397498 не містить жодного доказу щодо підтвердження вчинення позивачем даних правопорушень.

07 жовтня 2021 року ОСОБА_1 отримав поштовий конверт від Пологівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), в якому була постанова про відкриття виконавчого провадження ВП №66916628 від 22 вересня 2021 року. 08 жовтня 2021 року під час ознайомлення з виконавчим провадженням ВП №66916628 ОСОБА_1 вперше ознайомився з постановою серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року про накладення на нього адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

08 жовтня 2021 року Державний виконавець Пологівського відділу державної виконавчої служби у Пологівському районі Запорізької області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро) Колесник О.П. надала йому фотокопію оскаржуваної постанови. Підчас винесення постанови ОСОБА_1 присутній не був, про її снування дізнався тільки з постанови про відкриття виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до статті 73 Кодексу законів про працю України - 14 жовтня 2021 року (четвер) є святковим та неробочим днем - День захисників і захисниць України. Робочий день 15 жовтня 2021 року (п`ятниця) – також був неробочим днем. Таким чином, 14 та 15 жовтня 2021 року були вихідними днями. До суду позивач звернувся з адміністративним позовом 18 жовтня 2021 року. На підставі вищевикладеного позивач вважає, що ним з поважних причин пропущений процесуальний строк для звернення до суду із даним позовом.

Відповідачем до оскаржуваної постанови не долучено жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем адміністративних правопорушень, передбаченого ст.ст.121 ч.5, 126 ч.4 КУпАП, що є порушенням вимог ст.251 КУпАП.

Постанову серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року про адміністративне правопорушення складено не на місці вчинення правопорушення.

До оскаржуваної постанови не долучено доказів, порушення ПДР України належним чином не задокументовано. Жодним доказом не підтверджено, що позивач у зазначений час керував транспортним засобом.

Позивач крім зазначеного вище в обґрунтування свого позову зазначає також, що постановою Пологівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2021 року (справа № 324/1142/21) його, ОСОБА_1 , було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. При цьому розгляд вказаної справи відбувся за відсутності позивача. Станом на 19 серпня 2021 року позивач не отримував копію постанови суду. Постанову суду по справі № 324/1142/21 позивач отримав лише 21 серпня 2021 року, що підтверджується поштовим конвертом та роздруківкою з офіційного сайту Укрпошти про відстеження рекомендованого листа за №060801025550.

Відповідно до зазначеної роздруківки постанову по справі №324/1142/21 було направлено лише 16 серпня 2021 року, тобто майже після одного місяця після прийняття, що є порушення ст.285 КУпАП.

Стаття 285 КУпАП передбачає, що копія постанови протягом трьох днів вручається або висилається особі, щодо якої її винесено.

Таким чином, станом на 19 серпня 2021 року позивачу взагалі не було відомо про притягнення його до відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, в тому числі про прийняте рішення щодо позбавлення його права керування транспортними засобами.

Отже, стверджує позивач, постанова серія БАА №397498 від 19 серпня 2021 року по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 є незаконною, необґрунтованою та безпідставною, а тому підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення – закриттю.

Позивач у своєму адміністративному позові просив задовольнити його позовні вимоги, поновити йому строк на оскарження постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, стягнути з відповідача на свою користь понесені витрати зі сплати судового збору.

Ухвалою Пологівського районного суду Запорізької області від 23 жовтня 2021 року було поновлено ОСОБА_1 строк звернення до адміністративного суду з даною позовною заявою, відкрито провадження у справі, розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, справа була призначена до судового розгляду на 03 листопада 2021 року.

02 листопада 2021 року від відповідача у справі надійшов відзив на позов, в якому вказано, що вимоги позивача є безпідставними, а також такими, що не підлягають задоволенню, виходячи з наступного. Оскаржувана постанова серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення винесена поліцейським СРПП Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Діденком О.М. з огляду на те, що позивач здійснював керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, під час руху на мопеді був без мотошолома. Отже, дії поліцейського СРПП Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Діденка О.М. щодо виявлення 19 серпня 2021 року о 18.07 годині по вул.Щаслива біля будинку №46 у м.Пологи Запорізької області факту адміністративного правопорушення ОСОБА_1 здійснював керування незареєстрованим транспортним засобом HONDA (мопед), без реєстраційного номера та будучи позбавленим права керування транспортними засобами, під час руху на мопеді був без мотошолома, є правомірними та законними. Згідно постанови Пологівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2021 року, що набрала законної сили 30 липня 2021 року у справі №324/1142/21, позивача позбавлено право керування транспортними засобами на 1 рік за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Згідно рапорту від 29 жовтня 2021 року поліцейського СРПП Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції Діденка О.М. 19 серпня 2021 року встановлено, що ОСОБА_1 19 серпня 2021 року керував транспортним засобом HONDA, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, що з`ясовано під час зупинки позивача на підставі даних пошукової бази Інформаційного Порталу Національної Поліції. За наявними відомостями у пошуковій базі Інформаційного Порталу Національної Поліції встановлено, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючий: АДРЕСА_1 , згідно постанови Пологівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2021 року у справі №324/1142/21 позбавлений права керування транспортними засобами на 1 рік. На підставі цього поліцейським Діденком О.М. було складено постанову серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення з огляду на те, що позивач здійснював керування транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами та під час руху на мопеді був без мотошолома. Вважають, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України від 07 листопада 2015 року за №1395, інспектор поліції під час винесення оскаржуваної постанови діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України. Постанова винесена уповноваженим працівником поліції на місці вчинення правопорушення у відповідності до ст.ст.258, 283 КУпАП. Щодо недоведеності твердження позивача про порушення його прав як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та неможливістю скористатися юридичною допомогою та не зачитані інспектором його прав, ГУПН вважає такі твердження позивача не доведеними, оскільки позивачем не надано доказів того, що він вимагав надання йому правової допомоги під час накладення на нього стягнення або просив відкласти розгляд справи. Крім того, в оскаржуваній постанові міститься підпис позивача про роз`яснення йому прав, передбачених ст.268 КУпАП, та підпис про отримання оскаржуваної постанови, відомостей про протилежне позивачем в постанові не зазначено. Від керування транспортним засобом усунений з вилученням водійського посвідчення.

Щодо посилання позивача на ту обставину, що справа про адміністративне правопорушення розглянута не за місцем вчинення адміністративного правопорушення, а на місці зупинки транспортного засобу, відповідач зазначив, що відповідно до ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення, а передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників. Рішенням Конституційного суду України від 26 травня 2015 року №5рп/15 роз`яснено положення ч.1 ст.276 КУпАП стосовно змісту словосполучення «за місцем його вчинення». З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що спірна постанова складена уповноваженою особою у відповідності до вимог ст.276 КУПАП.

Стягнення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, накладено поліцейським СРПП Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Діденком О.М. у межах наданим їм повноважень і лише під час виконання службових обов`язків та були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України та зафіксовані у постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року.

З огляду на зазначене відповідач просить відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.23-30).

Судовий розгляд даної справи 03 листопада 2021 року був відкладений за письмовим клопотанням позивача на 22 листопада 2021 року (а.с.41; 42).

22 листопада 2021 року судовий розгляд справи був відкладений на 03 грудня 2021 року у зв`язку з перебування головуючого судді у справі на лікарняному (а.с.50).

Про розгляд справи учасники справи були належним чином повідомленими, про що свідчать поштові рекомендовані відправлення і їх заяви до суду.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання надав суду письмову заяву, в якій просить судове засідання провести без його участі та задовольнити позов у повному обсязі. Не заперечує, що розгляд справи буде проведено у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами (а.с.55).

Адвокат Савочкіна І.С. у судове засідання надала клопотання, в якому просить судове засідання провести без її участі, не заперечує, що розгляд справи буде проведено у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами. При прийнятті рішення просить взяти до уваги, що одна тільки постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не є беззаперечним доказом вчинення ним правопорушення, оскільки саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Відповідна позиція викладена в постанові Верховного суду від 26 квітня 2018 року у справі №338/1/17, рішення 73700340, головуючий - Стрелець Т.Г. Зазначена постанова є предметом спору між позивачем та відповідачем та не може розглядатися як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин, вказаних в оскаржуваній постанові. Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Як роз`яснено у п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року №14, зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статями 283, 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Верховний суд Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26 квітня 2018 року зазначив, що саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Згідно з ч.2 ст.251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Відповідно до п.9 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом МВС від 06 листопада 2015 року №1376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941, у графі протоколу про адміністративне правопорушення «назва документа, серія, №, ким і коли виданий» зазначається документ, що посвідчує особу (серія, номер паспорта, дата видачі і назва органу, що його видав, або серія, номер іншого документа, що посвідчує особу, яка вчинила адміністративне правопорушення (службове чи пенсійне посвідчення, студентський квиток тощо), дата видачі і найменування органу (установи, підприємства, організації), що його видав(ла)). Перелік документів, що посвідчують особу, передбачений Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу, чи її спеціальний статус» від 20 листопада 2012 року №5492-VI. Так, відповідно до ст.13 Закону №5492-VI, документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є: паспорт громадянина України; паспорт громадянина України для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт України; службовий паспорт України; посвідчення особи моряка; посвідчення члена екіпажу; посвідчення особи на повернення в Україну; тимчасове посвідчення громадянина України. Документами, що посвідчують особу та підтверджують її спеціальний статус, є: посвідчення водія; посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон; посвідка на постійне проживання; посвідка на тимчасове проживання; картка мігранта; посвідчення біженця; проїзний документ біженця; посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту; проїзний документ особи, якій надано додатковий захист. У відповідній графі оскаржуваної постанови відсутні відомості про документ, яким посвідчено особу громадянина (особу, яка притягується до адміністративної відповідальності). Тобто, незрозуміло, яким чином поліцейський встановив особу ОСОБА_1 та чи взагалі на місці складання даної постанови був саме позивач.

На підставі вищевикладеного просить суд адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року задовольнити у повному обсязі (а.с.54).

Представник відповідача в порядку самопредставництва Кравченко О.М. звернувся до суду з заявою, в якій просить розгляд справи за позовом ОСОБА_1 здійснити без участі представника відповідача, постановити рішення у справі, яким відмовити у задоволенні ОСОБА_1 у повному обсязі (а.с.56).

Суд, беручи до уваги думки сторін, дослідивши письмові докази у справі, оцінивши добуті докази в їх сукупності та взаємозв`язку, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ч.5 ст.14 Закону України "Про дорожній рух" учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Згідно з п.1.9 ПДР, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

19 серпня 2021 року поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Діденком О.М. винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАА №379498, відповідно до якої постановлено застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 грн.

Згідно вказаної постанови 19 серпня 2021 року о 18.07 годині в м.Пологи по вул.Щасливій, біля будинку №46, вдій ОСОБА_1 керував мопедом HONDA DIA, б\н без захисного мотошолома, будучи позбавленим права керування транспортним засобом, чим вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.4 ст.126 КУпАП, ч.5 ст.121 КУпАП.

За приписами ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно із нормами статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати, у тому числі, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана, по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно статті 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю (стаття 252 КУпАП).

Вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватися на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь (ст.62 Конституції України).

Згідно з положеннями ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Спираючись на ці положення, а також на практику Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях від 9 червня 2011 р. по справі "Лучанінова проти України", від 30 травня 2013 р. по справі "Малофєєва проти Росії", від 20 вересня 2016 р. по справі "Карелін проти Росії", суд приходить до переконання, що як і у кримінальному провадженні, так і у справі про адміністративне правопорушення, суд, зберігаючи принцип неупередженості і безсторонності судового розгляду, не вправі самостійно, на шкоду особі змінювати формулювання правопорушення, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення. Вказане формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Аналізуючи норми вищеприведеного законодавства, суд зазначає, що для притягнення особи до адміністративної відповідальності і встановлення її вини необхідна наявність відповідних доказів.

Для спростування доводів позову і підтвердження вини позивача відповідач надав лише відзив на позовну заяву, до якого додав копію постанови Пологівського районного суду Запорізької області від 19 липня 2021 року про накладення стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, копію рапорту поліцейського СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшого сержанта поліції Діденка О.М. від 29 жовтня 2021 року.

Так, представник відповідача на обґрунтування своїх заперечень посилається на стягнення, передбачене ч.4 ст.126 КУпАП, накладене поліцейським СРПП Пологівського РУП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Діденком О.М. у межах наданих йому повноважень і лише під час виконання службових обов`язків та були здійснені у відповідності до вимог чинного законодавства України та зафіксовані у постанові про накладення адміністративного стягнення серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року.

Однак, представник позивача адвокат Савочкіна І.С. у вищенаведеній заяві до суду заперечувала проти такої позиції відповідача у справі, стверджуючи, що вона не ґрунтується на законі і практиці національних судів і Європейського суду у справах зазначеної категорії.

Згідно ч.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» для запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань поліція може закріплювати на однострої, у/на службових транспортних засобах, у тому числі без кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень, радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз, а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні.

Відповідно до ч.4 Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року №1026 під час здійснення повноважень поліцейськими портативний відеореєстратор закріплюється на його форменому одязі на грудях (ближче до плечового суглоба) так, щоб не створювати перешкод діям поліцейського. У випадках, пов`язаних з необхідністю якісної фіксації подій, поліцейські можуть тримати портативний відеореєстратор у руках. Дозволяється закріплення портативного відеореєстратора на екіпіруванні (шоломі) або зброї, якщо їх конструкцією передбачені відповідні кріплення.

Відповідачем не надано відеозапису фіксування правопорушення ОСОБА_1 .

Положеннями ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Оцінка доказів здійснюється судом за правилами статті 90 КАС України, відповідно до якої суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оскаржувана позивачем постанова винесена працівником поліції за адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст.126 ч.4 і 121 ч.5 КУпАП, 19 серпня 2021 року (а.с.12).

Постанова судді Пологівського районного суду Запорізької області Каретник Ю.М. від 19 липня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст.130 ч.1 КУпАП згідно відомостей на супровідному листі надійшла до Пологівського РВП ГУ НП в Запорізькій області для виконання в частині позбавлення ОСОБА_1 права керування транспортними засобами на один рік 02 вересня 2021 року (а.с.37). Зазначене, на переконання суду, дає підстави вважати, що водій ОСОБА_1 , який не був присутнім у судовому засіданні під час судового розгляду відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення за ст.130 ч.1 КУпАП (а.с.32-34), дійсно, міг бути не обізнаними про позбавлення його права керування транспортними засобами згідно постанови суду від 19 липня 2021 року, що дає суду підстави ставити під розумний сумнів твердження відповідача щодо наявності в діях водія ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП, оскільки водій, починаючи керувати транспортним засобом, повинен бути обізнаним про те, що на момент керування транспортним засобом він уповноваженим органом позбавлений такого права. Якщо ж водій керує транспортним засобом, будучи не обізнаним про позбавлення його права керувати транспортними засобами, то, на переконання суду, в діях такого водія відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.126 КУпАП. Твердження посадової особи Пологівського РВП ГУ НП в Запорізькій області в оскаржуваній позивачем постанові від 19 серпня 2021 року про керування водієм ОСОБА_1 транспортним засобом без мотошолома, за що він притягнути до адміністративної відповідальності за ст.121 ч.5 КУпАП, також не підтверджені будь-яким іншим доказом у справі.

Але навіть якщо погодитися з тим, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст.121 ч.5 КУпАП, то суд звертає увагу на те, що оскаржувана постанова постановлена посадовою особою Пологівського РВП ГУ НП в Запорізькій області відносно ОСОБА_1 не за кожною нормою КУпАП окремо, а одночасно і за ст.121 ч.5, і за ст.126 ч.4 КУпАП.

Проаналізував добути судом докази в їх сукупності та взаємозв`язку, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведене дотримання посадовою особою Пологівського РВП ГУ НП в Запорізькій області вимог чинного законодавства України, наведених вище судом у рішенні, при винесенні постанови 19 серпня 2021 року про притягнення водія ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ст.ст.121 ч.5, 126 ч.4 КУпАП, оскільки викладене посадовою особою органу поліції в постанові не узгоджується з іншими добутими і проаналізованими судом доказами.

Такий висновок суду ґрунтується на вимогах Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також правовій позиції, викладеній Верховним Судом Касаційного адміністративного суду у постанові №338/1/17 від 26 квітня 2018 року, згідно яких «саме по собі описання адміністративного правопорушення не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення».

Таким чином, з наведеного вбачається, що відповідачем належним чином не задокументовано та не доведено належними і допустимими доказами факту порушення позивачем ПДР України в частині, що стосується керування транспортним засобом без мотошолому, а також інших інкримінованих йому правопорушень.

В силу вимог ст.62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належними доказами, а не ґрунтуватись на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно з ч.3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Суд, розглянувши матеріали справи, зазначає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, не доведена, тому оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення слід скасувати у зв`язку із відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а провадження у справі закрити.

Керуючись ст.ст.72, 77, 118-119,122, 243-244,246, 262, 286 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року.

Постанову серії БАА №397498 від 19 серпня 2021 року про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, винесену поліцейським СРПП Пологівського РВП ГУНП в Запорізькій області старшим сержантом поліції Діденком Олександром Миколайовичем за ч.4 ст.126 КУпАП, ч.5 ст.121 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок стосовно ОСОБА_1 , - скасувати.

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 в скоєнні адміністративних правопорушень, передбачених ч.4 ст.126 КУпАП, ч.5 ст.121 КУпАП , - закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної полвції у Запорізькій області (місце знаходження: 69057, м.Запоріжжя, вул.Матросова,29, ЄДРПОУ 40108688) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 , судовий збір в сумі 454 (чотириста п`ятдесят чотири) гривні 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Третього апеляційного адміністративного суду через Пологівський районний суд Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя: Кацаренко І. О.