Вирок № 10161737, 03.06.2010, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 1-120/10

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 червня 2010 року м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді Крапівіної О. П.

при секретарі Доган Н. В.

за участю прокурора Ніколаєнка О. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Каменка Первомайського р-ну АР Крим, татарина, громадянина України, неодруженого, освіта неповна середня, не працює, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, проживає за адресою: АДРЕСА_2,

судимий 08.05.2008 року Генічеським районним судом за ч.2 ст.122 КК України до 2 років п/в, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,

за ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи раніше засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, на шлях виправлення не став, а вчинив новий злочин. Так, 25 червня 2009 року перебуваючи на території бази відпочинку «Чайка-2» у с. Щасливцеве Генічеського р-ну у стані алкогольного спяніння ОСОБА_1 з корисливих мотивів, умисно, таємно, з метою заволодіння чужим майном, шляхом злому закриваючого пристрою дверей проник до будиночку НОМЕР_1, звідки вчинив крадіжку майна, належного ОСОБА_2, а саме: грошей у сумі 580 грн., мобільного телефону «SAMSUNG J-700» i-mei номер НОМЕР_2, вартістю 600 грн., фотоапарата «OLIMPUS 160» вартістю 400 грн., золотого ланцюжка з кулоном загальною вагою 8 г та загальною вартістю 1160 грн., завдавши таким чином ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2740 грн., після чого з місця злочину зник, обернувши вкрадене на свою користь.

Підсудний ОСОБА_1 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, пояснив, що 26 червня 2009 року приїхав на Арабатську стрілку на базу відпочинку «Чайка-2». Там у ларку купив пиво. Кілька годин був на пляжі, близько 17-00 год. будучи вже у стані сильного алкогольного спяніння, пішов з пляжу у напрямків будиночків у пошуках туалету. Коли проходив повз одного з будиночків, звернув увагу, що на дверях висить замок, навкруги нікого не було, тож подумав, що там може бути щось цінне, що можна вкрасти. Підійшов до дверей і почав їх смикати, поки випало вушко. Відчинив двері, зайшов, підійшов до шафи, звідки дістав жіночу сумочку, в якій знайшов золотий ланцюжок і кулончик у вигляді ромбику. В будиночку були різні речі, серед яких він побачив фотоапарат Олімпус, мобільний телефон Самсунг, слайдер, і гроші у сумі 580 грн. Все це поклав до кишені вийшов з будиночку, прикрив двері та пішов у бік пляжу. По пляжу вздовж берега він пішов до Генічеська. У місті пішов до Малахова, якому заборгував гроші, та в рахунок погашення боргу запропонував мобільний телефон. Наступного дня невідомому чоловіку продав ланцюжок з кулончиком за 100 грн., а пізніше незнайомцю продав фотоапарат за 200 грн. Гроші витратив на їжу та спиртне. У вчиненому розкаюється.

Крім цього, вина підсудного підтверджується іншими, дослідженими у судовому засіданні, доказами:

- протоколом огляду місця події від 25.06.2009, проведеного в будиночку НОМЕР_1 бази відпочинку «Чайка-2» в с. Щасливцеве Генічеського району, в ході якого встановлено пошкодження вхідних дверей та замка (а.с.11-12);

- протоколом огляду місця події від 22.07.2009, в ході якого у гр. ОСОБА_3 вилучений мобільний телефон «SAMSUNG J-700» (а.с.22);

- протоколом відтворення обстановки та обставин події від 24.07.2009 за участю ОСОБА_1 (а.с.39);

- речовим доказом, долученим до справи телефон «SAMSUNG J-700», переданий на зберігання Крайовому потерпілому ОСОБА_4 (а.с.44, 45).

На підставі ст. 299 КПК України суд вважає недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються.

Дії підсудного ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.3 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна, вчинене з проникненням у приміщення.

Відповідно до ст.66 КК України обставинами, що помякшують покарання, суд визнає щиросердне каяття ОСОБА_1 Обставини, що обтяжують покарання, судом не встановлені.

Відповідно до акту № 162 амбулаторної судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 не потребує застосування примусових заходів медичного характеру. Відповідно до довідки Генічеської центральної районної лікарні ОСОБА_1 з 2008 року перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом синдром алкогольної залежності. Пленум Верховного Суду України у постанові № 7 від 03.06.2005 року розяснив, що примусовому лікуванню на підставі ст. 96 КК підлягають незалежно від виду призначеного покарання лише особи, які вчинили злочини та страждають на хвороби, що становлять небезпеку для здоров'я інших осіб (алкоголізм та наркоманія до цих хвороб не належать, оскільки вони є соціально небезпечними захворюваннями). Підставою для застосування примусового лікування, передбаченого ст. 96 КК України, є сукупність юридичного і медичного критеріїв - встановлення у діянні винного складу злочину та наявність у нього хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб, а умовами - висновок судово-медичної експертизи про наявність у суб'єкта злочину такої хвороби, його потребу в лікуванні та засудження такої особи до покарання будь-якого виду. Таким чином, до ОСОБА_1 не може бути застосоване примусове лікування від алкоголізму.

Вирішуючи питання про міру покарання відносно підсудного ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, що віднесений до тяжких злочинів, особу підсудного, раніше судимого за злочин, передбачений ч.1 ст.122 КК України, звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, який перебуває на спецобліку у лікаря-нарколога, з урахуванням чого вважає можливим призначити покарання в межах санкції інкримінованого йому злочину у виді позбавлення волі. Підстав для застосування до підсудного положень ст.69 КК України суд не вбачає.

Цивільний позов не заявлений.

Питання про речові докази у справі повинне бути вирішене за правилами ст.81 КПК України, відповідно до якої мобільний телефон «SAMSUNG J-700» підлягає поверненню законному власнику.

Стосовно судових витрат за проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи на суму 448,33 грн. та на проведення дактилоскопічної експертизи № 30 на суму 150,24 грн., то кошти повинні бути стягнути з підсудного в повному обсязі відповідно до ст.93 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -

П Р И С У Д И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді позбавлення волі строком на 3 (трьох) років з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків приєднати частково невідбуту частину покарання за вироком Генічеського районного суду від 08.05.2008 року, остаточно призначити покарання у виді позбавлення волі строком 4 (чотири) роки з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Херсонській області витрати на проведення дактилоскопічної експертизи № 30 у сумі 150,24 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Херсонської психіатричної лікарні (м. Херсон, с. Степанівка, вул. Дж. Говарда, 95, МФО 852010 код 02004151 рахунок № 35422002001681 банк УДК м. Херсон) витрати на проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи у сумі 448,33 грн.

Речові докази у справі мобільний телефон «SAMSUNG J-700» вважати повернутим законному власнику.

Запобіжний захід у відношенні ОСОБА_1 тримання під вартою залишити в силі до набрання вироком чинності. Строк відбування покарання обчислювати з 24.07.2009 року.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Херсонської області через Генічеський районний суд протягом пятнадцяті діб з моменту його проголошення, засудженим з моменту отримання вироку.

Суддя Генічеського

районного суду О. П. Крапівіна