Вирок № 101614581, 03.12.2021, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа № 442/7610/21

Провадження № 1-кп/442/419/2021

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі :

головуючої - судді Павлів З.С.,

з участю секретаря судового засідання – Леськів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дрогобичі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12021142110000321 від 10.09.2021 про обвинувачення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Дрогобич Львівської області, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, розлученого, офіційно не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України,

з участю:

прокурора Стебельської О.І.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

потерпілої ОСОБА_2 ,

встановив:

Судом визнано доведеним, що ОСОБА_1 , достовірно знаючи про те, що згідно рішення дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 27.12.2019 зобов`язаний сплачувати в користь ОСОБА_2 на утримання їхньої спільної дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24.12.2019 і до досягнення дитиною повноліття, в період часу з 24.12.2019 по вересень 2021 злісно ухилився від сплати встановлених судом коштів (аліментів) на утримання дитини, яке виразилось в тому, що він, будучи фізично здоровим, на роботу офіційно не влаштувався, на обліку в Державному центр зайнятості не перебував, аліменти з отриманих сторонніх доходів не сплачував, достатньої допомоги на утримання дитини не надавав, внаслідок чого утворив заборгованість в сумі 28069 грн., яка сукупно перевищує суми виплат за три місяці відповідних платежів.

Таким чином ОСОБА_1 злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів), тобто вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.164 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю. Суду пояснив, що за два роки, відколи призначені аліменти, сплатив тільки за 1 місяць, оскільки протягом вказаного періоду деколи мирились з дружиною і проживали разом. Працював неофіційно автомеханіком, усвідомлює свою вину. Зобов`язується з 01.01.2022 офіційно працевлаштуватися та погасити наявну заборгованість. Просить суворо не карати.

Потерпіла ОСОБА_2 з приводу міри покарання – покладається на думку суду. Просить взяти до уваги, що їхня спільна з обвинуваченим донька хворіє та потребує частого лікування. Обвинувачений жодної участі в житті дитини не приймає та матеріально не допомагає.

Крім повного визнання своєї винуватості обвинуваченим ОСОБА_2 , його винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення доведена зібраними органом досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, які учасники судового провадження не оспорювали та вважали їх дослідження в судовому засіданні недоцільним. Судом встановлено, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин, сумніви у добровільності та істинності їх позицій відсутні.

Заслухавши думку учасників судового провадження, роз`яснивши їм зміст ч.3 ст.349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнає недоцільним дослідження доказів щодо обставин вчинення кримінального правопорушення обвинуваченим і визнає фактичні обставини доведеними.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковано за ч.1 ст.164 КК України, оскільки він злісно ухилився від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд, згідно з вимогами ст.ст.65 – 67 КК України та роз`ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», враховує суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення, ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим злочину, який згідно ст.12 КК України є проступком, особливості конкретного кримінального правопорушення й обставини його вчинення, особу винуватого, поведінку до вчинення кримінального правопорушення і після його вчинення, обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, та вимоги ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а і виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень засудженим. А тому, суд дотримується принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, маючи на увазі, що покарання засудженого має на меті його виправлення, перевиховання та соціальну реабілітацію, запобігання вчиненню нових злочинів.

Вивченням даних про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 на обліку у лікаря – психіатра та лікаря нарколога не знаходиться.

Обставинами, що пом`якшують покарання, на думку суду, є щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 не встановлено.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 слід призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України у виді громадських робіт, що є необхідним для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Обвинуваченому ОСОБА_1 у ході проведення досудового розслідування і судового розгляду запобіжний захід не обирався і суд не вбачає підстав для його обрання на даній стадії.

З речовими доказами слід поступити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 100, 349, 368 - 371, 373, 374 КПК України,

ухвалив:

ОСОБА_1 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч.1 ст.164 КК України, за якою призначити йому покарання у виді 240 (двохсот сорока) годин громадських робіт.

Речові докази: копії матеріалів виконавчого провадження №62031669 на 22 арк. Залишити при матеріалах даного кримінального провадження.

Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя Павлів З.С.