Рішення № 101614160, 24.11.2021, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9624/21 2/335/3038/2021

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2021 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Воробйова А.В., за участю секретаря судового засідання Барсукової В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що позивач є онукою громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 її бабуся, гр. ОСОБА_2 померла.

Після смерті бабусі в передбачений законодавством шестимісячний термін вона звернулася до приватного нотаріуса Бердянського міського нотаріального округу Сенаторової Н.В. із заявою про прийняття спадщини.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.01.2021 року вона є спадкоємцем майна, що залишилось після смерті бабусі та складається з недоотриманої пенсії, розмір якої був визначений нотаріусом в свідоцтві про право на спадщину згідно довідки Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області про наявність недоотриманої пенсії від 07.10.2020 року, вих. № 63, наданої на запит приватного нотаріуса, та з 01.12.2017 року по 31.07.2020 року становив 85644,06 грн.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, вона наступного дня, тобто 13.01.2021 року подала до відповідача заяву відповідної форми для отримання суми коштів (недоотриманої пенсії), визначеної в свідоцтві про право на спадщину, а саме: на отримання 85644,06 грн.

Однак, сума коштів, яка була виплачена відповідачем на підставі вказаного вище звернення становила лише 82411,63 грн., на 3232. 43 гри, менше, ніж визначено в свідоцтві про право на спадщину і виплачена ця сума була лише в квітні 2021 року, що підтверджується на підставі відповідної довідки Ощадбанку про зарахування коштів на мій особистий рахунок (копія довідки додасться).

Будучи повністю незгодною з такими діями відповідача, позивач в рамках досудового врегулювання спору, 24.05.2021 року звернулась до відповідача із письмовою заявою з вимогою виплатити їй, як спадкоємцю померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , суму розміру недоотриманої нею за час життя пенсії, яка була визначена саме в свідоцтві про право на спадщину від 12.01.2021 року та розмір якої становив 85644,06 грн. за період з 01.12.2017 року по 31.07.2020 року, за виключенням фактично сплачених коштів в розмірі 82411,6з грн., а саме виплатити їй 3232,43 грн.

31.05.2021 року відповідачем була надана відповідь на вказану вище заяву, згідно змісту якої вбачається, що відповідач на запит приватного нотаріуса надав інформацію про розмір недоотриманої пенсії моєї матері за період з 01.12.2017 року по 31.07.2020 року в розмірі 85644.06 грн., обумовивши той факт, що вказаний розмір недоотриманої пенсії буде зменшений в залежності від дати звернення до відповідача спадкоємця померлої, визначеного в свідоцтві про право на спадщину, з урахуванням положень ст. 46 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-1У «Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки перед зверненням за пенсією, але не більше ніж по день смерті пенсіонера.

Оскільки за виплатою пенсії на підставі свідоцтва про право на спадщину вона звернулась 13.01.2021 року, то відповідач, вважає, що абсолютно законно виплатив їй суму пенсії в розмірі 82411,63 грн., яка була розрахована ним за три роки перед днем її звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно, тобто з 21.01.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вважає, що дії відповідача щодо виплати їй недоотриманої її бабусею, ОСОБА_2 , за час життя пенсії лише за період трьох років перед днем звернення та в сумі, яка є меншою, ніж сума, що визначена в свідоцтві про право на спадщину, є незаконними, тому вона вимушена звернутися до суду із даною позовною заявою.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з Головного управління пенсійного фонду України в Запорізькій області на її користь грошові кошти в розмірі 3232,43 грн., набуті в порядку спадкування за законом на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 12.01.2021 року, у вигляді недоотриманої громадянкою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за час її життя пенсії, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також судовий збір у розмірі 908 гривень.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 08.09.2021 року було відкрито загальне позовне провадження .

26.10.2021 року через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позов, в обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Днем звернення за перерахунком пенсії, переведенням з одного виду пенсії на інший, поновленням виплати пенсії, виплатою недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, заяви з усіма необхідними документами.

Отже, розмір недоотриманої пенсії розраховується з дня звернення спадкоємця із заявою та виплачується не більше ніж за три роки.

З свідоцтва про право на спадщину за законом зазначено суму недотриманої пенсії на дату формування довідки про розмір недоотриманої пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.07.2020 року в розмірі 85644,06 грн.

Позивач звернулася до Управління 13.01.2021 року із заявою про виплату недоотриманої пенсії померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 бабусі ОСОБА_2 . Розмір недоотриманої пенсії склав 82811,63 грн. Так згідно наданих довідок пенсія ОСОБА_3 за період з 12.01.2018 року по 31.07.2020 року нарахована і виплачена повністю.

Виходячи з цього, не має законних підстав для виплати залишку недоотриманої пенсії померлого. З цих підстав просить суд повністю відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

В судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позову заперечує з підстав викладених у відзиві.

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 3 ст. 211 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити при проведенні судового засідання за відсутності сторін.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось через неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.

Суд, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 13 ЦПК України передбачає, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Згідно з ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Таке ж саме право непорушності передбачено ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, тощо визначає Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, із змінами і доповненнями (надалі Закон України № 1058-ІV від 09.07.2003 року, із змінами і доповненнями).

Згідно ч. 1 ст. 46 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року (із змінами і доповненнями), нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачується за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми не отриманої пенсії, але не більше як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року (із змінами і доповненнями), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

Проте, частиною другою цієї статті визначено, що члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ч. 3 ст. 52 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року (із змінами і доповненнями), у разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

В статті 1218 ЦК України зазначено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ч. 1 ст. 1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.

З огляду на викладене, вбачається, що зміст ч. 3 ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (із змінами і доповненнями), узгоджується із змістом ст.1227 ЦК України.

Крім того, зміст зазначених вище норм Закону узгоджується із положенням Закону України «Про пенсійне забезпечення», а саме із частиною першою статті 91, відповідно до якої суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.

Також, у постанові від 09 вересня 2020 року по справі № 243/2069/19 Верховним Судом зазначено, що норми Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не виключають застосування ЦК України про включення до складу спадщини нарахованої, але не одержаної спадкодавцем за життя пенсії, у разі відсутності у померлого членів сім`ї.

Згідно з ч. 2 ст. 4 ЦК України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Відповідно до преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України.

Таким чином, відсутність у Законі України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», прийнятому до ЦК України, норми, аналогічної тій, що передбачена у статті 1227 ЦК України щодо включення нарахованої, але не одержаної пенсії, до складу спадщини за відсутності членів сім`ї, не скасовує приписів статті 1227 ЦК України.

Аналіз статей 1218, 1219, 1227 ЦК України свідчить про те, що законодавець не забороняє спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 286/3516/16-ц, провадження 14-95цс19).

Верховний Суд також наголосив, що у разі порушення спадкових прав, особа не позбавлена права на їх судовий захист.

Суд зазначає, що Цивільний кодекс України не визначає строк, протягом якого члени сім`ї спадкодавця мають право на одержання платежів.

Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року, із змінами і доповненнями, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, теж не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера.

Із системного аналізу наведених норм права вбачається, що суми пенсії, неодержані померлим за життя, передаються членам його сім`ї у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень.

При цьому, норми ч. 1 ст. 46 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року, із змінами і доповненнями, які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які увійшли до складу спадщини.

Як встановлено судом, 05.07.2020 року ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть від 18.09.2020 року, серія НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина у вигляді недоотриманої пенсії в розмірі 85644,06 грн.

20.01.2021 року приватним нотаріусом Бердянського міського нотаріального округу Запорізької області Сенатарової Н.В. видано ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину на законом після смерті бабусі ОСОБА_2 , яка складається з недоотриманої пенсії у розмірі 85644 грн. 06 коп.

Згідно довідки № 63 від 07.10.2020 року ГУПФУ України в Запорізькій області про наявність недоотриманої пенсії залишок нарахованих коштів, але не виплачених з 01.12.2017 року по 31.07.2020 року становить 85644,06 гривень.

Після отримання свідоцтва про право на спадщину за законом, 13.01.2021 року позивач подала до відповідача заяву відповідної форми для отримання суми коштів (недоотриманої пенсії), визначеної в свідоцтві про право на спадщину, а саме: на отримання 85644,06 грн.

Однак, сума коштів, яка була виплачена відповідачем на підставі вказаного звернення становила 82411,63 грн. і виплачена ця сума була лише в квітні 2021 року, що підтверджується на підставі відповідної довідки Ощадбанку про зарахування коштів на мій особистий рахунок.

24.05.2021 року позивач звернулась до відповідача із письмовою заявою з вимогою виплатити їй як спадкоємцю померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , суму розміру недоотриманої нею за час життя пенсії, яка була визначена саме в свідоцтві про право на спадщину від 12.01.2021 року та розмір якої становив 85644,06 грн. за період з 01.12.2017 року по 31.07.2020 року, за виключенням фактично сплачених коштів в розмірі 82411,6з грн., а саме виплатити мені 3232,43 грн.

31.05.2021 року відповідачем була надана відповідь за вих. № 6854-6519/С-02/8-0800/21 на вказану заяву, згідно змісту якої вбачається, що відповідач на запит приватного нотаріуса надав інформацію про розмір недоотриманої пенсії за період з 01.12.2017 року по 31.07.2020 року в розмірі 85644,06 грн., зазначивши той факт, що вказаний розмір недоотриманої пенсії буде зменшений в залежності від дати звернення до відповідача спадкоємця померлої, визначеного в свідоцтві про право на спадщину, з урахуванням положень ст. 46 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-1У «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», тобто за три роки перед зверненням за пенсією, але не більше ніж по день смерті пенсіонера.

Оскільки за виплатою пенсії на підставі свідоцтва про право на спадщину позивач звернулась 13.01.2021 року, то відповідач, вважає, що абсолютно законно виплатив суму пенсії в розмірі 82411,63 грн., яка була розрахована ним за три роки перед днем мого звернення за недоотриманою пенсією по місяць смерті включно, тобто з 21.01.2018 року по ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Отже, суд доходить висновку, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, тому сума недоотриманої пенсії, що належала брату позивача за життя і залишилась недоотриманою у зв`язку з його смертю, увійшла до складу спадщини. За таких обставин, позивач, прийнявши спадщину після померлої матері, має право на отримання всієї суми недоотриманої пенсії.

Тому, правовідносини з приводу нарахування та обліку недоотриманої пенсії померлого пенсіонера мають регулюватись спеціальною нормою статті 52 Закону України № 1058-ІV від 09.07.2003 року, із змінами і доповненнями, без урахування норм статті 46 цього Закону.

Таким чином, у виниклих спірних правовідносинах відповідач незаконно перешкоджає реалізації права позивача, як спадкоємця за законом померлого пенсіонера, на отримання невиплаченої за життя її матері пенсії.

Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

При цьому, відповідно до ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Проаналізувавши обставини справи, з урахуванням викладених позовних вимог, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача частину недоотриманої пенсії в розмірі3232,43 грн. в порядку спадкування, що залишилась після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , так як це буде ефективним способом захисту порушеного права позивача.

Стаття 133 ЦПК України передбачає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню витрати на сплату судового збору в сумі 908 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 141, 206, 211, 261, 264, 265, 354 ЦПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про стягнення недоотриманої пенсії в порядку спадкування за законом – задовольнити.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (ідентифікаційний код юридичної особи 20490012, місцезнаходження: 69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 158-Б) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 ) набуті в порядку спадкування за законом у зв`язку зі смертю ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , грошові кошти недоотриманої пенсії у розмірі 3232 гривень 43 копійок.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 908 гривень.

Рішення суду може бути оскаржене до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя А.В.Воробйов