Ухвала суду № 101613846, 29.11.2021, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/5052/19

6/310/295/21

У Х В А Л А

Іменем України

29 листопада 2021 року м. Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого – судді Дністрян О.М.,

при секретарі Герасимовій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зміну способу виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 04.08.2021 року у цивільній справі №310/5052/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів та визнання дій неправомірними, -

В с т а н о в и в :

15 листопада 2021 року Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області звернулось до суду з заявою про зміну способу виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 04.08.2021 року у цивільній справі №310/5052/19 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів та визнання дій неправомірними, мотивуючи свої вимоги тим, що до їх управління надійшла заява представника АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» від 20.09.2021р. про виконання виконавчого листа по справі №310/5052/19, виданого Бердянським міськрайонним судом Запорізької області 14.09.2021р., щодо компенсування за рахунок держави судового збору у розмірі 1261,20 грн. Відповідно до постанови Запорізького апеляційного суду від 04.08.2021 по справі № 310/5052/19, судом присуджено компенсувати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» судові витрати у розмірі 1261,20 грн. за рахунок держави у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України. Проте, відповідно до п.п. 3, 19 Порядку № 845 органами Державної казначейської служби України виконуються на підставі виконавчих документів рішення лише про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, які обслуговуються в органах Державної казначейської служби України, з відповідного рахунка, на який такі кошти зараховано. Відповідно до наданого представником АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» платіжного доручення від 07.12.2020р. № 12 грошові кошти у розмірі 1261,20 грн., що згідно з призначенням платежу, вказаному у платіжному дорученні, є судовим збором по справі № 310/5052/19, було зараховано платником на рахунок державного бюджету, відкритого на ім`я територіального управління Державної казначейської служби України Запорізької області. Таким чином, вважали, що з урахуванням положення п. 19 Порядку № 845, сплачений АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» судовий збір у розмірі 1261,20 грн. по справі № 310/5052/19 повинно бути стягнуто з рахунку державного бюджету, на який їх було зараховано. Для здійснення ГУ ДКСУ у Запорізькій області подальших дій, передбачених Порядком № 845, щодо виконання виконавчого документа по зазначеній справі, необхідно змінити спосіб виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 04.08.2021 по справі № 310/5052/19, а саме, просили суд змінити спосіб і порядок виконання вищевказаної постанови апеляційного суду із компенсування судових витрат АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» у вигляді судового збору 1261,20 грн. за рахунок держави у порядку, передбаченому постановою КМУ, на стягнення за рахунок держави у порядку, передбаченому КМУ, судові витрати АТ «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» у вигляді судового збору 1261,20 грн.

Учасники судового розгляду у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ч.1-3 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст.18 ЦПК України врегульовано, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 431 ЦПК України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист є виконавчим документом. Виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3, 7 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку його виконання або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Тобто, Державна казначейська служба України за цією нормою є суб`єктом владних повноважень, уповноваженим на виконання рішення судів.

Постановою КМУ від 27 квітня 2006 року №590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов`язаних з розглядом цивільних, адміністративних та господарських справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», а саме, п. 2 встановлено, що, зокрема, підставою для компенсації судових витрат є судове рішення. Відповідно до п. 4 компенсація судових витрат у цивільних та адміністративних справах здійснюється за рахунок і в межах бюджетних асигнувань судів, якими винесено відповідне рішення.

Постановою КМУ від 03 серпня 2011 року №845 затверджено Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який визначає механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення.

Пунктом 2 Порядку визначено, що безспірне списання – операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.

Також, у цьому пункті міститься роз`яснення терміну «боржники» – це визначені в рішенні про стягнення коштів державні органи, розпорядники бюджетних коштів (бюджетні установи), а також одержувачі бюджетних коштів в частині здійснення передбачених бюджетною програмою заходів, на які їх уповноважено, які мають відкриті рахунки в органах Казначейства, крім рахунків із спеціальним режимом використання.

Згідно з п.3 Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів – з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників – у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Крім того, п. 4 Порядку передбачено, що органи Казначейства, зокрема, вживають заходів до виконання виконавчих документів.

Відповідно до п. 24 Порядку №845 стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник, документи, зазначені у п.6 Порядку.

Крім того, п. 18, 26 Порядку чітко передбачено, що виконання виконавчих документів щодо стягнення судового збору, зарахованого до державного бюджету, здійснюється органами Казначейства без звернення до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за відповідною інформацією. Судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету.

Суд зауважує, що вищу юридичну силу у порівнянні із вказаним порядком мають норми ЦПК України, зокрема ст. 141 ЦПК України, якою керувався апеляційний суд, що постановив саме компенсувати за рахунок держави у порядку встановленому КМУ, сплачений судовий збір у визначеному розмірі.

Відповідно до ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. (ч.ч.1,3).

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості. Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим судом способом.

При цьому, змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Проте, змінивши спосіб та порядок виконання постанови апеляційного суду, а саме його резолютивної частини, відповідно до вимог заявника, суд змінить останнє по суті, що є неприпустимим та виходить за межі повноважень суду.

За таких підстав суд вважає, що заява про зміну способу виконання постанови апеляційного суду є не обґрунтованою та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 3, 5, 10, 18, 247, 258-259, 431, 435 ЦПК України, суд -

У х в а л и в :

В задоволенні заяви Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про зміну способу виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 04.08.2021 року у цивільній справі №310/5052/19 за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Запоріжгаз» про захист прав споживачів та визнання дій неправомірними – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Бердянський міськрайонний суд протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Суддя Бердянського

міськрайонного суду О.М. Дністрян