Рішення № 101609338, 30.11.2021, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14557/21

Провадження № 2/643/5055/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2021 року Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Власенка М. В.,

за участю секретаря судового засідання - Насирової М. М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав,

ВСТАНОВИВ:

11 серпня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до Московського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, в якому просить:

- позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 02 жовтня 2014 року сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від вказаного шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після народження дитини, відповідач не проявляв турботи до дитини. Після фактичного припинення сімейних відносин, дочка ОСОБА_3 проживає з позивачем та знаходиться на її повному утриманні. Відповідач абсолютно не переймається духовним та культурним розвитком доньки, не бере жодної участі у вихованні дитини та навіть не приховує цього. Відповідач не виконує покладених на нього законом обов`язків, оскільки не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної та трудової участі у вихованні доньки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2021 року відкрито провадження у справі; залучено Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; учасникам справи встановлено строки для подання заяв по суті справи.

15 вересня 2021 року від представника Департаменту служб у справах дітей Харківської міської ради надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи висновку органу опіки та піклування, та про розгляд справи за відсутності представника третьої особи.

22 вересня 2021 року до Московського районного суду м. Харкова від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій відповідач визнає позовні вимоги та просить розглядати справу без його участі.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова 28 вересня 2021 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду; в судове засідання викликано учасників справи.

Позивач у судове засідання не з`явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, зазначила, що позовні вимоги підтримує та просить суд задовольнити позов.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлений належним чином.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи третя особа повідомлена належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 89 ЦПК України, встановив таке.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), як джерело права.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Встановлено, що позивач та відповідач з 02 жовтня 2014 року перебувають у зареєстрованоve шлюбі. Від цього шлюбу сторони мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження НОМЕР_1 від 29 квітня 2016 року, видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по місту Харкову Харківського міського управління юстиції).

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з декларацією про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу законним представником пацієнта ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є матір ОСОБА_1 .

Згідно відповіді КПН «Харківська дитяча поліклініка № 14» Харківської міської ради від 18 серпня 2021 року № 247/4/0/549-21 дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в поліклініці з народження, мешкає за адресою АДРЕСА_1 ; мати дитини, ОСОБА_1 , останнім часом піклувалась здоров`ям дитини та зверталась на прийом до лікаря; батько дитини, ОСОБА_2 , останнім часом не з`являвся до медичного закладу.

Згідно відповіді керівника Клубу розвитку дітей «Помаранчевий кіт» від 16 серпня 2021 року № 1, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідує зазначений заклад. Вихованням дитини та її творчим розвитком, досягненнями, займається її матір, ОСОБА_1 . Також матір приводить та забирає дитину з закладу. З батьком ОСОБА_3 у закладі не знайомі, дитину він не приводив на заняття та її успіхами не цікавився.

Згідно відповіді студії сучасного танцю «Алгоритм» від 16 серпня 2021 року № 2, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відвідувала цей заклад. Вихованням дитини та її творчим розвитком, досягненнями, займалася її матір, ОСОБА_1 . Також матір приводила та забирала дитину з закладу. З батьком ОСОБА_3 у закладі не знайомі, дитину він не приводив на заняття та її успіхами не цікавився.

10 серпня 2021 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ільїною І. М. посвідчено заяву ОСОБА_2 , в якій відповідач зазначив, що жодної участі у вихованні та утриманні, як батько ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не приймає. Вихованням та утриманням дитини займається її матір - ОСОБА_1 . З позовом про позбавлення батьківських прав стосовно його малолітньої дитини, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , він ознайомлений та згоден з обставинами щодо позбавлення його батьківських прав, та просить його задовольнити.

Між сторонами виникли сімейні правовідносини щодо належного батьківського виховання та доказуванню підлягають обставини щодо ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ч. 3 ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною 7 ст. 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року ратифікованою Постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до п. 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини.

Права батьків і дітей, які засновані на спорідненості, становлять основоположну складову сімейного життя, а заходи національних органів, спрямовані перешкодити реалізації цих прав, є втручанням у права, гарантовані статтею 8 Конвенції.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені ст. 164 СК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування (п. 1); ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини (п. 2); жорстоко поводяться з дитиною (п. 3); є хронічними алкоголіками або наркоманами (п. 4); вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва (п. 5); засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини (п. 6).

Згідно п. 15, 16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Відповідно до ч. 2 ст. 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Згідно з ч. 1 ст. 152 СК України право дитини на належне батьківське виховання забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Зі змісту Висновку № 505 від 10 вересня 2021 року наданого Департаментом служб у справах дітей слідує, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає разом з матір`ю, ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , де для дитини створені необхідні умови для всебічного розвитку. Батько дитини не приймає участі у вихованні дитини, не цікавиться станом здоров`я дочки, надав нотаріально засвідчену заяву про визнання фактів невиконання батьківських обов`язків. Згідно з інформацією адміністрації КНП «Харківська дитяча поліклініка № 14», де малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мати дитини, ОСОБА_1 , останнім часом піклувалась здоров`я дитини та зверталась на прийом до лікаря. Батько дитини, ОСОБА_2 , останнім часом не з`являвся до медичного закладу. Згідно з інформацією керівника Клубу розвитку дітей - ФОП ОСОБА_6 , який відвідує малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованням дитини та її творчим розвитком займається її матір, ОСОБА_1 , яка приводить та забирає дитину. З батьком ОСОБА_3 у закладі не знайомі, дитину він не приводив на заняття та її успіхами не цікавився. Згідно з інформацією керівництва Студії сучасного танцю «Алгоритм», яку відвідувала малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вихованням дитини та її творчим розвитком займалась мати. Батько дитини успіхами дитини не цікавився. Питання щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було розглянуто на засіданні Комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Харківської міської ради. Враховуючи вищезазначене, інтереси дитини та рекомендації Комісії, керуючись ст. 19, 164 Сімейного кодексу України в інтересах дитини, Департамент служб, який діє від імені органу опіки та піклування, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно малолітньої дочки, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) ЄСПЛ зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

Позивачем доведено ті обставини, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не сприяє позивачу у забезпеченні дитині необхідного медичного догляду та лікування, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкується з дитиною, не дає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу тощо.

При цьому суд враховує, що відповідач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи в суді, не надав жодного заперечення з приводу заявлених позовних вимог, які об`єктивно могли б бути враховані судом під час ухвалення судового рішення.

Зазначені фактори, як кожен окремо, такі в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини, з урахуванням винної поведінки батька, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов`язками.

Відповідач не надав суду жодного доказу на підтвердження неможливості виконувати свої батьківські обов`язки по вихованню дитини, а також прояву з його боку щонайменшої батьківської турботи.

Отже, встановлені обставини вказують на злісне ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків по вихованню й матеріальному утриманню малолітньої дитини, не забезпечує законних прав дитини на нормальні умови життя, а також жодним чином не приймає участі в утриманні спільної дитини, не цікавиться життям доньки, та не приймає участь у її вихованні.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку наявність підстав для задоволення позовних вимог про позбавлення батьківських прав.

Керуючись ст. 4, 12, 76 - 81, 89, 263 - 265, 268, 273, 354, 355, 430 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав стосовно малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.

Повний текст рішення суду складено та підписано 02 грудня 2021 року.

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_3 .

Третя особа - Департамент служб у справах дітей Харківської міської ради, код ЄДРПОУ 26489104, м. Харків, вул. Чернишевська, 55.

Суддя М. В. Власенко