Рішення № 101608397, 22.11.2021, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" листопада 2021 р.м. Одеса Справа № 916/1392/21Господарський суд Одеської області у складі судді Смелянець Г.Є.

при секретарі судового засідання Нагібіна І.В.

розглянувши у судовому засіданні в порядку загального позовного провадження

справу № 916/1392/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеуранта" (65074, м. Одеса, вул. Святослава Ріхтера, 63, код ЄДРПОУ 40117933)

до відповідача Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця, буд. 5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (65012, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська, 19, код ЄДРПОУ 40081200)

про стягнення 327 098, 22 грн.

за участю представників:

від позивача: Поливана А.С. ордер серія ОД № 678909 від 21.07.2021р.;

від відповідача: Котовська Т.О. ордер серія ОД № 668908 від 21.07.2021р.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Сеуранта" (далі – ТОВ"Сеуранта") звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі – АТ Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" АТ "Українська залізниця") суми фактично понесених збитків у розмірі 227 098, 22 грн., немайнової шкоди у розмірі 100 000 грн., а також витрат по сплаті судового збору у розмірі 4 906 грн. та витрат на правничу допомогу, розмір яких згідно з попереднім (орієнтовним) розрахунком суми судових витрат становить 20 000 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані посиланнями на порушення відповідачем строків оплати товару, який поставлений позивачем за договорами поставки №ОД/НХ-17-605/НЮ, №ОД/НХ-17/373/НЮ, №ОД/НХ-17-1555 НЮ, що в свою чергу призвело до порушення позивачем своїх зобов`язань з оплати товару придбаного у Товариства з обмеженою відповідальністю "Монблант", Товариства з обмеженою відповідальністю “Фірма “Міраторг”, Товариства з обмеженою відповідальністю “Комплекс Продторг” та сплати позивачем штрафів в загальному розмірі 227098,22 грн., які фактично є збитками позивача. Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача немайнової шкоди в розмірі 100 000 грн. позивач посилається на те, що систематичне порушення строків оплати відповідачем, яке призводить до подальшого порушення вже позивачем своїх зобов`язань перед контрагентами, мало негативний вплив на ділову репутацію, яка є немайновим благом.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі.

22.06.2021р. господарським судом постановлено ухвалу, якою позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 21.07.2021р.

Під час підготовчого провадження підготовчі засідання відкладалися господарським судом та строк підготовчого провадження продовжувався на 30 днів, про що судом постановлені відповідні ухвали, які занесено до протоколу судового засідання 21.07.2021р., 16.08.2021р., про що учасників справи повідомлено під розписку.

Ухвалою господарського суду від 21.09.2021р. підготовче засідання призначено на 06.10.2021р., оскільки 20.09.2021р. підготовче засідання не відбулось у зв`язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі суду.

Також у підготовчому провадженні сторонами надано до суду:

відзив на позовну заяву за вх.№20339/21 від 30.07.2021р.;

заява позивача про стягнення судових витрат та їх розрахунок за вх.№24469/21 від 15.09.2021р.

У підготовчому засіданні 06.10.2021р., за участю представника відповідача, судом постановлено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання, та якою закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 20.10.2021р. о 15:30, із викликом учасників справи у судове засідання.

25.10.2021р. вх.№28272/21 господарським судом одержано заперечення відповідача на заяву про стягнення судових витрат та їх розрахунок за вх.№28272/21 від 25.10.2021р.

Під час розгляду справи по суті у судовому засіданні оголошувалася перерва до 15.11.2021р., 22.11.2021р., про що судом постановлено відповідні ухвали, яка занесені до проколу судового засідання, та про що сторін повідомлено під розписку, а також в порядку ст.120 ГПК України шляхом надіслання відповідної ухвали.

На підставі ст. 240 ГПК України у судовому засіданні 22.11.2021р. за участю представників сторін проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Стислий виклад позиції позивача:

- відповідачем порушено строки оплати поставленого за договорами №ОД/НХ-17-605/НЮ, №ОД/НХ-17/373 НЮ, № ОД/НХ-17-1555 НЮ товару, що в свою чергу призвело до порушення позивачем своїх зобов`язань з оплати придбаного у ТОВ "Монблант", ТОВ «Фірма «Міраторг», ТОВ «Комплекс Продторг» та поставленого відповідачу товару та сплати суми штрафу.

- сплачені ТОВ "Сеуранта" штрафні санкції позивач вважає збитками, понесеними підприємством внаслідок невиконання АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" своїх зобов`язань з оплати поставленого товару.

- систематичне порушення строків оплати, яке призводить до подальшого порушення вже ТОВ «Сеуранта» своїх зобов`язань перед контрагентами, мало негативний вплив на ділову репутацію. Свою моральну (немайнову) шкоду підприємство оцінює в 100 000 грн.

Стислий виклад позиції відповідача:

- строк звернення до суду для захисту свого права та інтересу для позивача за договорами поставки №ОД/НХ-17-605НЮ від 06.06.2017р., №ОД/НХ-17-373НЮ від 26.04.2017р., №ОД/НХ-17-1555НЮ від 05.12.2017р. сплив 02.09.2020р., 31.08.2020р., та 02.02.2021р. у зв`язку із чим відповідач просить суд застосувати позовну давність.

- щодо договору поставки №ОД/НХ-17-605НЮ від 06.06.2017р., то відповідач повідомляє, що позивач вже звертався до Господарського суду Одеської області з позовом до АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» про стягнення збитків у розмірі 73 935,86 грн. за договором поставки №ОД/НХ-17-605НЮ від 06.06.2017р. та рішенням Господарського суду Одеської області від 08.09.2020 року по справі №916/1929/20 у задоволенні позовних вимог ТОВ «Сеуранта» було відмовлено. Вказане рішення було залишено без змін Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду 12.03.2021р. Відповідач звертає увагу, що у претензії ТОВ «Монблант» від 30.08.2017 року, копія якої надана до позовної заяви, вказується про штраф та пеню у розмірі 73 935,86 грн., а не 71 580,64 грн., як зазначає позивач у даній справі №916/1392/21.

- щодо договору поставки №ОД/НХ-17-373НЮ від 26.04.2017р., то з огляду на п. 7.2 договору АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» було зобов`язано здійснити оплату 24.07.2017, 28.07.2017 року та 03.08.2017. Так, 31.07.2017р. на рахунки ТОВ «Сеуранта» від відповідача надійшли: 82 336,50 грн. - згідно платіжного доручення №290144 від 28.07.2017, 83781,00 грн. - згідно платіжного доручення №290146 від 28.07.2017, 84358,80 грн. - згідно платіжного доручення №290148 від 28.07.2017, 86 670 грн. - згідно платіжного доручення №290150 від 28.07.2017, 90 107,92 грн. - згідно платіжного доручення №290152 від 28.07.2017, на загальну суму 427 254,22 грн. Таким чином, станом на 31.07.2017 на рахунках ТОВ «Сеуранта» було 427 254,22 грн., перерахованих відповідачем, не враховуючи інших контрагентів позивача.

- щодо договору поставки №ОД/НХ-17-1555НЮ від 05.12.2017р. відповідач зазначає, що незважаючи на те, що прострочив оплату за другою поставкою (22.12.2017 року на суму 146 250 грн.,) на 6 днів, своєчасно здійснив оплату за першу поставку від 11.12.2017р. на суму 146 250 грн., - 10.01.2018р., що підтверджується платіжним дорученням №651521 від 09.01.2018. Тобто, твердження позивача щодо відсутності грошових коштів на рахунках та неможливість виконати свої зобов`язання перед ТОВ «Комплекс Продторг» через несвоєчасну оплату АТ «Укрзалізниця» в особі регіональної філії «Одеська залізниця» АТ «Укрзалізниця» за другу поставку (22.12.2017 на суму 146 250 грн.,) є суперечливими.

- окремо відповідач наголошує, що у наданій позивачем претензії від 26.01.2018 ТОВ «Комплекс Продторг» йдеться посилання на договір поставки №PF-17 від 07.12.2017, укладений з ТОВ «Сеуранта». До матеріалів справи позивачем надано договір поставки №71217 від 07.12.2017, укладений між ТОВ «Сеуранта» та ТОВ «Комплекс Продторг». Однак, договір поставки №PF-17 - це наданий позивачем договір з ТОВ «Монблант», який був згаданий ТОВ «Комплекс Продторг» у претензії до ТОВ «Сеуранта».

- позивач сплатив штрафні санкції за договором з ТОВ «Монблант» 17.10.2017 та 26.10.2017, незважаючи на проведення відповідачем оплати на суму 218 663,96 грн. ще 30.08.2017. За договором з ТОВ «Фірма «Міраторг» позивач здійснив оплату штрафних санкцій 19.09.2017 на суму 209 656 грн., в той час як відповідач перерахував 427 254,22 грн. - 31.07.2017 та 24.05.2018 позивач здійснив оплату штрафних санкцій на користь ТОВ «Комплекс Продторг» у розмірі 138 319,67 грн., в той час як відповідач перерахував 146 250 грн., 10.01.2018 - 146 250 грн., 01.02.2018 та 58 500 грн. 20.04.2018.

- з наданої довідки від 25.06.2020 року ПАТ «МТБ Банк» вбачаються лише вибіркові періоди, а не повна виписка по рахунку. Згідно довідки з АТ «Сбербанк», у ТОВ «Сеуранта» були відкриті поточні та карткові рахунки 23.05.2019, що не відноситься до періоду виникнення спірних правовідносин. Довідка з АТ «Укрсіббанк» підтверджує лише наявність відкритих поточних рахунків станом на 28.03.2018.

Обставини справи, встановлені судом:

06.06.2017р. між ПАТ «Українська залізниця» (Замовник) і ТОВ «Сеуранта» (Постачальник) укладений договір поставки №ОД/НХ-17-605/НЮ, згідно з яким Постачальник передає у власність Замовника, а Замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості і за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі. Найменування товару: фанера та плити ДВП. (п.п.1.1., 1.2. договору).

Відповідно до п. 5.1. договору товар має бути поставлений в обсягах і строки (періоди), які визначені Графіком поставки (додаток №2).

Згідно п. 6.1. договору замовник оплачує поставлений постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації. Загальна сума по договору 410 499,33 грн., у тому числі ПДВ 20% 68 416,55 грн (п. 6.4. договору).

Відповідно до п.п.7.2. розрахунки за поставлений товар здійснюються замовником протягом 20 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Термін дії договору у пункті 16.2. сторонами погоджено з моменту його підписання до 31.12.2017р., а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами зобов`язань.

На виконання умов цього договору Постачальник поставив Замовнику товар на загальну суму 409 261,76 грн., що підтверджується видатковим накладними №33 від 23.06.2017р. на суму 97 729,62 грн. , №37 від 26.06.2017р. на суму 190 597,80 грн. №42 від 18.07.2017р. на суму 120 934,34 грн.

В свою чергу Замовник здійснив оплату поставленого товару 30.08.2017р. в сумі 97 729, 62 грн., що підтверджується платіжним дорученням №453665 від 30.08.2017р. на суму 97 729,62 грн. та платіжним рученям №453670 від 30.08.2017р. на суму 120 934,34 грн., а також 01.09.2017р. в сумі 190 597,80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №456996.

Окрім того, судом встановлено, що 12.06.2017р. між ТОВ «Сеуранта» (Покупець) і ТОВ «Монблан» (Постачальник) укладений договір поставки було укладено договір поставки №PF-17, відповідно до якого постачальник зобов`язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно п. 4.2.1. договору покупець оплачує товар протягом 30 банківських днів з дати отримання товару.

Пунктом 6.5. договору сторонами погоджено, що у випадку прострочення платежу, замовник має сплатити штраф у розмірі 30% від суми заборгованості, та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки.

На виконання умов цього договору ТОВ «Монблан» поставлено ТОВ «Сеуранта» товар на загальну суму 238 602,12 грн., що підтверджується видатковими накладними №915 від 23.06.2017р. на суму 84 636, 38 грн., №1155 від 26.06.2017р. на суму 48 971, 92 грн., №1011 від 18.07.2017р. на суму 104 993, 82 грн.

Листом від 03.08.2017р. ТОВ «Сеуранта» повідомило ТОВ «Монблан», що станом на 03.08.2017р. заборгованість по сплаті за договором поставки №PF-17 складає 133 608, 30 грн. та у зв`язку з відсутністю фінансування та розрахунків контрагента, а саме ПАТ Регіональна філія «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», ТОВ «Сеуранта» просить відстрочити платіж на 10 банківських днів.

У претензії від 30.08.2017р. ТОВ «Монблан» заявлено вимогу про погашення заборгованості у розмірі 312 537,98 грн., а саме заборгованості за поставлений товар у розмірі 238602,12 грн.. штрафу та пені у розмірі 73935,86 грн.

17.10.2017р. ТОВ «Сеуранта» перераховано ТОВ «Монблан» 246 687, 05 грн., про що свідчить платіжне доручення №12, в призначенні платежу якого зазначено: «Оплата по договору за фанеру та штрафні санкції №PF-17 від 12.06.2017р.

26.10.2017р. ТОВ «Сеуранта» перераховано ТОВ «Монблан» 65850,93 грн., про що свідчить платіжне доручення №26, в призначенні платежу якого зазначено: «Оплата по договору за фанеру та штрафні санкції №PF-17 від 12.06.2017р.

В подальшому ТОВ «Сеуранта» звернулося до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" з позовом про стягнення 73 935,86 грн., з тих підстав, що внаслідок порушення відповідачем строків оплати поставленого за договором №ОД/НХ-17-605/НЮ товару, ТОВ "Сеуранта" порушено зобов`язання з оплати придбаного у ТОВ "Монблант" та поставленого відповідачу товару та сплати суми штрафу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 08.09.2020р. у справі №916/1929/20, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2021р., та яке набрало законної сили 29.09.2020р. у задоволенні позову ТОВ "Сеуранта" до АТ "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 73 935,86 грн. відмовлено.

Також судом встановлено, що 26.04.2017р. між ПАТ «Українська залізниця» (Замовник) і ТОВ «Сеуранта» (Постачальник) укладений договір поставки №ОД/НХ-17/373 НЮ, відповідно якого Постачальник передає у власність Замовника, а Замовник оплачує товар, в асортименті, кількості та за цінами, зазначених у специфікації (додаток №1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність Замовника товар на умовах, зазначених в договорі. Найменування товару: дошка необрізна хвойних порід.

Пунктом 5.1. договору встановлено, що товар має бути поставлений в обсягах і строки (періоди), які визначені Графіком поставки (Додаток №2 до договору).

У відповідності до п.6.1. договору, Замовник оплачує поставлений Постачальником товар за ціною, вказаною у Специфікації.

Зі змісту п.6.4. договору вбачається, що загальна сума за договором становить 507507 грн. у тому числі ПДВ 20% 84584,50грн.

Відповідно до п. 7.2. договору розрахунки за поставлений товар здійснюються протягом 30 банківських днів з дня його отримання. Днем отримання товару вважається день підписання сторонами або їх уповноваженими представниками видаткової накладної.

Термін дії договору у пункті 16.2. сторонами погоджено з моменту його підписання до 31.12.2017р., а в частині розрахунків – до повного виконання сторонами зобов`язань.

На виконання умов цього договору Постачальник поставив Замовнику товар на загальну суму 507 507 грн. грн., що підтверджується видатковим накладними №20 від 09.06.2017р. на суму 82 336, 50 грн., №21 від 09.06.2017р. на суму 83 781 грн., №26 від 15.06.2017р. на суму 84 358, 80 грн., №32 від 21.06.2017р. на суму 78 320, 80 грн.

В свою чергу Замовник здійснив оплату поставленого товару 21.07.2017р. в сумі 84 358, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №396369 від 21.07.2017р., 31.07.2017р. в сумі 86 670 грн., що підтверджується платіжним дорученням №396370 від 31.07.2017р., 31.07.2017р. в сумі 90 107, 92 грн., що підтверджується платіжним дорученням №396371 від 31.07.2017р., в сумі 78 320, 80 грн., що підтверджується платіжним дорученням №453661 від 30.08.2017р.

Окрім того, судом встановлено, що 15.05.2017р. між ТОВ «Сеуранта» (Покупець) і ТОВ «Фірма «Міраторг» (Постачальник) укладений договір поставки, №150517 відповідно до умов якого Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Згідно з п. 2.1. договору загальна сума даного договору становить 308 994, 16 грн.

Відповідно до п.4.2.1. договору, Покупець оплачує товар протягом 30 (тридцяти) банківських днів з дати отримання товару. Платіжні реквізити Постачальника вказані в рахунку-фактурі. Датою оплати вважається дата списання грошових коштів із банківського рахунку Покупця на користь Постачальника.

Пунктом 6.5. договору визначено, що у випадку прострочення платежу, Замовник має сплатити штраф у розмірі 40% від суми заборгованості, та пеню у розмірі подвійної ставки НБУ за кожний день прострочки.

На виконання умов цього договору ТОВ «Фірма «Міраторг» поставлено ТОВ «Сеуранта» товар на загальну суму 308 994, 16 грн., що підтверджується видатковими накладними №411 від 09.06.2017р. на суму 77 377, 50 грн., №412 від 09.06.2017р. на суму 78 735 грн., №710 від 15.06.2017р. на суму 79 278 грн., №1002 від 21.06.2017р. на суму 73 603, 66 грн.

Листом від 24.07.2017р. ТОВ «Сеуранта» повідомило ТОВ «Фірма «Міраторг», що станом на 24.07.2017р. заборгованість по сплаті за договором поставки №150517 складає 156 112, 50 грн. та у зв`язку з відсутністю фінансування та розрахунків контрагента, а саме ПАТ Регіональна філія «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», ТОВ «Сеуранта» просить відстрочити платіж на 10 банківських днів.

У претензії від 15.08.2017р. ТОВ «Фірма «Міраторг» заявлено вимогу про погашення заборгованості у розмірі 209 656 грн., а саме заборгованості за поставлений товар у розмірі 86 058, 34 грн. та штрафу у розмірі 123 597, 66 грн.

19.09.2017р. ТОВ «Сеуранта» перераховано ТОВ «Фірма «Міраторг» 209656 грн., про що свідчить платіжне доручення №116, в призначенні платежу якого зазначено: «Оплата по договору за дошку та штрафні санкції згідно договору №150517 від 15.05.2017р.

В подальшому ТОВ «Сеуранта» звернулося до Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» з позовом про стягнення 123 597,66 грн., з тих підстав, що внаслідок порушення відповідачем договору поставки №ОД/НХ-17/373 НЮ від 26.04.2017р. ТОВ "Сеуранта" порушено зобов`язання з оплати придбаного у ТОВ “Фірма “Міраторг” та поставленого відповідачу товару та сплати суми штрафу.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 13.10.2020р. у справі №916/1928/20, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2021р. та яке набрало законної сили 10.11.2020р. у позові ТОВ «Сеуранта» до АТ «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Одеська залізниця» про стягнення збитків 123597,66 грн. відмовлено у повному обсязі.

Окрім того, судом встановлено, що 05.12.2017р. між ПАТ "Українська залізниця" та ТОВ "Сеуранта" (Постачальник) укладено договір поставки №ОД/НХ-17-1555НЮ, згідно з яким Постачальник передає у власність Замовника, а Замовник оплачує товар, визначений в асортименті, кількості та за цінами, які зазначені у специфікації (додаток № 1), що додається до договору про закупівлю і є його невід`ємною частиною. Постачальник передає у власність замовника товар на умовах, зазначених в договорі. Найменування товару: пакети для сміття (п.п.1.1., 1.2. договору).

Загальна сума по договору 292 500 грн., у тому числі ПДВ 20% 48 750 грн. (п. 6.4. договору).

Відповідно до п.7.2. розрахунки за поставлений товар здійснюються Замовником протягом 20 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який не підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

За умовами п. 16.2. договору строк дії цього договору встановлюється сторонами з моменту його підписання до 31.12.2017р., а в частині виконання обов`язків щодо розрахунків – до закінчення місяця наступного за місяцем, у якому закінчується строк реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН за операціями із цього договору.

Наявна в матеріалах справи специфікація №1 свідчить про погодження сторонами поставки товару на загальну суму 292 500 грн. Терміни поставки товару визначено у додатку №2 до договору – графік поставки.

На виконання умов цього договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 146 250 грн., що підтверджується видатковою накладною №107 від 27.12.2017р.

Поставлений позивачем товар оплачений відповідачем, про що свідчить платіжне доручення №677793 від 01.02.2018р. на суму 146 250 грн.

Також судом встановлено, що 07.12.2017р. між ТОВ "Сеуранта" (Покупець) та ТОВ «Комплекс Продторг» (Постачальник) укладено договір поставки №71217, згідно з яким Постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар, а Покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору.

Відповідно до п. 1.2. договору поставка товару здійснюється партіями. Найменування товару – пакети для сміття.

Згідно з п. 4.2.1. договору Покупець оплачує товар протягом 22 банківських днів з дати отримання товару.

У п. 6.5. договору встановлено, що у випадку прострочення платежу, Замовник має сплатити штраф у розмірі 30% від суми заборгованості.

На викання умов цього договору ТОВ «Комплекс Продторг» поставив ТОВ «Сеуранта» товар на загальну суму 106 399, 75 грн., що підтверджується видатковою накладною №116 від 26.2017р.

У листі від 23.01.2018р. ТОВ "Сеуранта" повідомило ТОВ «Комплекс Продторг» про те, що станом на 23.01.2018р. заборгованість по оплаті за договором поставки №71217 складає 106 399, 75 грн. та у зв`язку з відсутністю фінансування та розрахунків контрагента, а саме ПАТ Регіональна філія «Одеська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» просило відстрочити платіж на 10 банківських днів.

У претензії від 26.01.2018р. ТОВ «Комплекс Продторг» заявив вимогу про погашення заборгованості у розмірі 106 399,75 грн., штрафу та пені у розмірі 31919,92 грн., з посиланням при цьому на те, що 07.12.2017р. між ТОВ «Комплекс Продторг» та ТОВ «Сеуранта» було укладено договір поставки №PF-17 на загальну суму 106 399, 75 грн. та останній день оплати згідно договору був 25.01.2018р.

У листі від 06.02.2018р. ТОВ "Сеуранта" повідомлено про невиконання умов договору №71217 в частині вчасної оплати товару з причин того, що контрагент, а саме ПАТ «Укрзалізниця» РФ «Одеська залізниця» також порушило умови договору та вчасно не розрахувалося з ТОВ «Сеуранта» за товар та просило здійснити тільки розрахунок заборгованості за товар, а штраф, накладений на ТОВ «Сеуранта» в рамках п.6.5. договору №71217 скасувати.

У претензії від 02.04.2018р. ТОВ «Комплекс Продторг» заявив вимогу про погашення заборгованості у розмірі 106 399,75 грн., штрафу та пені у розмірі 31919,92 грн., з посиланням при цьому на те, що 07.12.2017р. між ТОВ «Комплекс Продторг» та ТОВ «Сеуранта» було укладено договір поставки №PF-17 на загальну суму 106 399, 75 грн. та останній день оплати згідно договору був 25.01.2018р.

24.05.2018р. ТОВ «Сеуранта» перераховано ТОВ ТОВ «Комплекс Продторг» 138319,67 грн., про що свідчить платіжне доручення №125, в графі призначення платежу якого зазначено: оплата по договору 71217 від 07.12.2017р.

Також в матеріалах справи наявні:

лист Головного управління ДПС в Одеській області за вих.№5178/П/15-32-51-02-09 від 03.04.2020р. в якому наведено перелік фінансових установ, в яких станом на 03.04.2020р. обліковуються рахунки ТОВ "Сеуранта";

лист АТ «Сбербанк» вих.№18/5/56-8 від 13.05.2020р. про наявність відкритих рахунків ТОВ "Сеуранта" у АТ «Сбербанк» з 23.05.2019р.,

лист АТ «УкрСиббанк» вих.№79-20-32/47 від 28.03.2020р. про наявність відкритих рахунків ТОВ "Сеуранта" у АТ «УкрСиббанк» з 23.03.2018р. та 27.03.2018р.

лист ПАТ «МТБ Банк» вих. №№01/1500-01/02.3-БТ-К від 25.06.2020р. про наявність відкритого рахунку ТОВ "Сеуранта" ПАТ «МТБ Банк» із залишком грошових коштів станом на 31.12.2018р. 415,64 грн.

виписка за рахунком ТОВ «Сеуранта» за період з 01.01.2017р. по 31.12.2018р., яка є додатком до листа ПАТ «МТБ Банк»

заключні виписки по рахункам ТОВ «Сеуранта» у АТ КБ "Приватбанк" за періоди: з 04.08.2017р. по 05.08.2017р., з 28.08.2017р. по 29.08.2017р., з 24.07.2017р. по 24.07.2017р., з 28.07.2017р. по 28.07.2017р., з 03.08.2017р. по 03.08.2017р., з 25.01.2018р. по 26.01.2018р.

Висновки суду:

Відповідно до п.3 ч.1 ст.231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо суд встановить обставини, які є підставою для відмови у відкритті провадження у справі відповідно до пунктів 2, 4, 5 частини першої статті 175 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною другою статті 175 цього Кодексу.

Згідно з п.2 ч.1 ст.175 ГПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами.

Тобто, закриття провадження справі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.

Нетотожність хоча б одного із цих чинників не перешкоджає повторному зверненню до суду заінтересованих осіб за вирішенням спору.

При цьому, визначаючи підстави позову, як елемент його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.

В даному випадку судом встановлено, що господарським судом Одеської області розглянуто справу №916/1929/20 за позовом ТОВ «Сеуранта» до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків 73 935,86 грн. та 08.09.2020р. прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2021р., та яке набрало законної сили 29.09.2020р.

При цьому, підставою позову ТОВ «Сеуранта» у справі №916/1929/20 були посилання на те, що внаслідок порушення відповідачем строків оплати поставленого за договором №ОД/НХ-17-605/НЮ товару, ТОВ "Сеуранта" порушено зобов`язання з оплати придбаного у ТОВ "Монблант" та поставленого відповідачу товару та сплати штрафу, що є фактичними збитками ТОВ «Сеуранта».

У даній справі №916/1392/21 ТОВ «Сеуранта» просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки у розмірі 227098,22 грн., з яких збитки у розмірі 71580,64 грн. є збитками, які спричинені позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №ОД/НХ-17-605/НЮ від 06.06.2017р. щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Внаслідок такого порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором №ОД/НХ-17-605/НЮ від 06.06.2017р., ТОВ «Сеуранта» порушено зобов`язання з оплати придбаного у ТОВ "Монблант" та поставленого відповідачу товару та сплати штрафу, що є фактичними збитками ТОВ «Сеуранта».

Також господарським судом Одеської області розглянуто справу №916/1928/20 за позовом ТОВ «Сеуранта» до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків 123597,66 грн. та 13.10.2020р. прийнято рішення про відмову у задоволенні позову, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 12.03.2021р., та яке набрало законної сили 10.11.2020р.

При цьому, підставою позову ТОВ «Сеуранта» у справі №916/1928/20 були посилання на те, що внаслідок порушення відповідачем договору поставки №ОД/НХ-17/373 НЮ від 26.04.2017р. ТОВ "Сеуранта" порушено зобов`язання з оплати придбаного у ТОВ “Фірма “Міраторг” та поставленого відповідачу товару та сплати суми штрафу, що є фактичними збитками ТОВ «Сеуранта».

У даній справі №916/1392/21 ТОВ «Сеуранта» просить суд стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" збитки у розмірі 227098,22 грн., з яких збитки у розмірі 123597,66 грн. є збитками, які спричинені позивачу неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за договором №ОД/НХ-17/373 НЮ від 26.04.2017р. щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару. Внаслідок такого порушення відповідачем своїх зобов`язань за договором №ОД/НХ-17/373 НЮ від 26.04.2017р., ТОВ «Сеуранта» порушено зобов`язання з оплати придбаного у ТОВ “Фірма “Міраторг” та поставленого відповідачу товару та сплати суми штрафу, що є фактичними збитками ТОВ «Сеуранта».

Таким чином, є такі, що набрали законної сили рішення у справі №916/1929/20 та №916/1928/20 між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих самих підстав, що в силу вимог п. 3 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття провадження у даній справі №916/1392/21 в частині позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 195178,30 грн., з яких 71580 грн. – збитки, які спричинені ТОВ «Сеуранта» неналежним виконанням відповідачем договору №ОД/НХ-17-605/НЮ від 06.06.2017р., та 123597,66 грн. – збитки, які спричинені ТОВ «Сеуранта» неналежним виконанням відповідачем договору №ОД/НХ-17/373 НЮ від 26.04.2017р.

При цьому, господарським судом враховується, що розмір збитків, спричинених ТОВ «Сеуранта» неналежним виконанням відповідачем договору №ОД/НХ-17-605/НЮ від 06.06.2017р. у справі №916/1929/20 (73935, 86 грн.) та розмір збитків, спричинених ТОВ «Сеуранта» неналежним виконанням відповідачем договору №ОД/НХ-17-605/НЮ від 06.06.2017р. у справі №916/1392/21 (71580,64 грн.) свідчить про зміну кількісних показників (збільшення, зменшення розміру) за тією ж самою вимогою - стягнення збитків, та не є іншим предметом спору, оскільки під предметом позову розуміється матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача збитків в розмірі 31 919,92 грн., господарський суд виходить з наступного.

За приписами ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, згідно з частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також втрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Відшкодування збитків є одним із видів цивільно-правової або господарсько-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності особи); шкідливого результату такої поведінки - збитків; причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою та збитками; вини особи, яка заподіяла шкоду.

У разі відсутності хоча б одного з елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не наступає.

Протиправна поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності). Протиправною у цивільному праві вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи. Протиправність поведінки боржника або кредитора у позадоговірних правовідносинах полягає у порушенні правової норми.

Під шкодою розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага (життя, здоров`я тощо).

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється поза межами конкретного випадку, і, відповідно, поза межами юридично значимого зв`язку.

В даному випадку, збитки, які просить відшкодувати позивач, є такими, що виникли внаслідок порушення договірних зобов`язань відповідачем щодо оплати у встановлений договором строк товару, який поставлений позивачем 27.12.2017р. на суму 146250 грн. та оплачений відповідачем лише 01.02.2018р., що призвело до порушення позивачем укладеного з ТОВ «Комплекс Продторг» договору №71217 від 07.12.2017р. щодо оплати товару, який позивачу поставило ТОВ «Комплекс Продторг» 26.12.2017р. на суму 106399,75 грн. та оплати позивачем штрафу за порушення умов договору у розмірі 31919, 92 грн., про що свідчить пілотажне доручення від 24.05.2018р. №125.

Водночас, як встановлено господарським судом, умовами п.7.2. укладеного між сторонами договору поставки №№ОД/НХ-17-1555НЮ від 05.12.2017р. передбачено, що розрахунки за поставлений товар здійснюються Замовником протягом 20 банківських днів з дати поставки товару, але не раніше дати реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування з операцій по постачанню товару, який не підлягає оплаті, в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у встановлених чинним законодавством порядку та строки. У разі реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН з порушенням граничних строків їх реєстрації, встановлених чинним законодавством, оплата здійснюється протягом 10 банківських днів після реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Тобто, відповідно до умов цього договору належним доказом, який свідчить про порушення відповідачем свого зобов`язання щодо оплати поставленого позивачем товару є реєстрація податкової накладної з операції по постачанню відповідачу товару 27.12.2017р. на суму 146250 грн.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Між тим, позивачем не надано до суду як податкової накладної, так і доказів її реєстрації у Єдиному реєстрі податкових накладних з операції по постачанню товару відповідачу 27.12.2017р. на суму 146250 грн.

Тобто, позивачем не доведено суду належними і допустимими доказами обставин прострочення відповідачем оплати поставленого позивачем товару, а відтак і причинно-наслідкового зв`язку між протиправною поведінкою відповідача і збитками позивача.

Більш того, судом встановлено, що станом на 06.02.2018р., а саме на момент складання позивачем листа, в якому ТОВ "Сеуранта" повідомлено ТОВ «Комплекс Продторг» про невиконання умов договору №71217 в частині вчасної оплати товару з причин того, що контрагент, а саме ПАТ «Укрзалізниця» РФ «Одеська залізниця» також порушило умови договору та вчасно не розрахувалося з ТОВ «Сеуранта» за товар та просило здійснити тільки розрахунок заборгованості за товар, а штраф, накладений на ТОВ «Сеуранта» в рамках п.6.5. договору №71217 скасувати, товар, який ТОВ «Сеуранта» поставило відповідачу 27.12.2017р. на суму 146250 грн. був оплачений відповідачем, що підтверджується платіжним дорученням №677793 від 01.02.2018р.

Отже, як станом на 06.02.2018р., так і станом на 02.04.2018р., тобто у дату пред`явлення ТОВ «Комплекс Продторг» претензії про оплату заборгованості у розмірі 106 399,75 грн., штрафу та пені у розмірі 31919,92 грн., у ТОВ «Сеуранта» були наявні грошові кошти, які надішли від відповідача у розмірі, достатньому для оплати товару, який поставлений позивачу ТОВ «Комплекс Продторг» згідно договору №71217 від 07.12.2017р.

Між тим, вказаний товар оплачений позивачем лише 24.05.2018р., про що свідчить платіжне доручення №125, в призначенні платежу якого взагалі відсутні посилання на сплату позивачем штрафу згідно договору №71217 від 07.12.2017р.

Також суд критично ставиться до претензій ТОВ «Комплекс Продторг», оскільки у вказаних претензіях останній посилається на договір №PF-17, який укладений між ТОВ «Сеуранта» та ТОВ «Монблан», та умовами п. 6.5. якого встановлено, що у випадку прострочення платежу ТОВ «Сеуранта» має сплатити штраф у розмірі 30 % від суми заборгованості, та пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочи. В свою чергу, договір №№, який укладений позивачем з ТОВ «Комплекс Продторг» від 07.12.2017р. взагалі не містить умов, якими передбачено сплату позивачем ТОВ «Продторг» пені у випадку порушення зобов`язань щодо оплати поставленого товару.

Тобто, позивачем не доведено, що саме за договором №71217 від 07.12.2017р. укладеним ТОВ «Комплекс Продторг», останнім нараховано позивачу штрафу у сумі 31 919, 92 грн.

Окрім того, господарським судом враховується, що лист Головного управління ДПС в Одеській області мітить відомості щодо фінансових установ, в яких обліковуються рахунки позивача станом на 03.04.2020р. Тобто, позивачем не доведено суду відсутність у нього грошових коштів на банківських рахунках, оскільки не надано доказів, які свідчать про відкриті у позивача банківські рахунки саме станом на 2017-2018р., тобто на момент поставки позивачем відповідачу товару та його оплати відповідачем.

З огляду на вищевикладене, господарський суд дійшов висновку про недоведеність позивачем належними та допустимими доказами причинно-наслідкового зв`язку між порушенням відповідачем зобов`язання і завданими позивачу збитками, а відтак вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову у частині стягнення з відповідача суми понесених збитків у розмірі 31 919, 92 грн.

Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача моральної (немайнової) шкоди в розмірі 100 000 грн., господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

У ч. 2 ст. 23 ЦК України встановлено, що моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості ( ч. 3 ст. 23 ЦК України).

Згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27.02.2009р. №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи, під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб – підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.

Позивач, оцінюючи свою моральну (немайнову), посилається на те, що систематичне порушення відповідачем строків оплати поставленого позивачем товару, яке призводить до подальшого порушення вже ТОВ «Сеуранта» своїх зобов`язань перед контрагентами, мало негативний вплив на ділову репутацію ТОВ «Сеуранта» у зв`язку із чим останнє фактично припинило свою господарську після цих чисельних порушень, і хоч юридично свою діяльність не припиняло, однак підприємство вже договори не підписує, не приймає участь в тендерних конкурсах та не здійснює поставки.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Між тим, позивачем не доведено суду обставин, які свідчать, що саме порушення відповідачем договору щодо своєчасної оплати поставленого позивачем товару, мало негативний вплив на ділову репутацію позивача та внаслідок чого останній припинив свою господарську діяльність та не підписує договори.

За таких обставин господарський суд дійшов висновку про відмову позову у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача маральної шкоди.

Щодо заяви відповідача про застосування строків позовної давності, господарський суд виходить з наступного.

У ст. 256 ЦК України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст. 261 ЦК України, перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з`ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв`язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропущення (п. 2.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів).

Враховуючи, що судом не було встановлено порушених прав позивача заява відповідача про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає.

Щодо розподілу судових витрат, господарський суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч.1 ст.124 ГПК України разом із першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Так, згідно з орієнтовним розрахунком судових витрат, який наведений позивачем у позовній заяві, а також у розрахунку витраченого робочого часу та його вартості позивач поніс у зв`язку із розглядом справи судові витрати, які складаються із суми судового збору 2102 грн. та витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 20 000 грн.

Згідно з п.п.1,2 ч.4 ст.129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову – на відповідача; у разі відмови в позові – на позивача.

Отже, у зв`язку із відмовою Товариству з обмеженою відповідальністю "Сеуранта" у задоволенні позову, судові витрати останнього про сплаті судового збору у розмірі 1 978, 80 грн. та на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн. покладаються на позивача.

Керуючись ст. 129, п. 3 ч. 1 ст. 231, ст.ст. 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Закрити провадження у справі №916/1392/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сеуранта" до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення збитків у розмірі 195 178, 30 грн.

2.У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

3.Судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 978, 80 грн. та на правничу допомогу адвоката у розмірі 20 000 грн. покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Сеуранта".

Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст.241 Господарського процесуального кодексу України і може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня складання повного рішення.

Повне рішення складено 02 грудня 2021 р.

Суддя Г.Є. Смелянець